Рішення

від 23.07.2015 по справі 922/3621/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2015 р.Справа № 922/3621/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансатлантік Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реній Фарм", м. Мерефа про стягнення 12 220,12грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 12 220,12грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № РЕН/16/05/12 від 16.05.2012р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, в матеріалах справи (а.с.57) міститься клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також наявність клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності їх представників за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

16.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансатлантік Україна" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реній Фарм" (відповідач) укладено договір поставки № РЕН/16/05/12 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах договору поставляти та передавати у власність відповідача визначений цим договором товар, а відповідач приймати та своєчасно здійснювати його оплату.

У п.5.1 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме відповідач зобов'язався здійснити розрахунки за поставлений товар на умовах реалізації, кожні два тижні, відповідно до 5-го та до 30-го числа місяця.

Оплата товару, за умовами п.5.3 договору, здійснюється відповідачем на підставі договору та накладної, за якою передавався товар, або на підставі рахунку.

Кожні два тижні, відповідно до 5-го та 30-го числа місяця, відповідач зобов'язався надавати позивачу звіт про реалізований товар, підписаний та скріплений печаткою підприємства (п.5.4 договору).

За умовами п.6.1 договору гранічним терміном реалізації товару являється один календарний рік, після чого поставлений, але не реалізований товар підлягає поверненню позивачу.

Оскільки відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті товару в строк, передбачений умовами договору не виконав, звіти про реалізацію товару не надав, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд встановив наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як зазначив позивач у позовній заяві, ним на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 72 895,35грн.

Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, звіти про реалізований товар не надав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 28 966,00грн., що підтверджується копіями банківських виписок. Крім того, як зазначив позивач, відповідач здійснив повернення товару на загальну суму 31 709,23грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 12 220,12грн.

Позивачем до матеріалів справи надано видаткові накладні, товар за якими відповідач отримав, однак з позивачем не розрахувався.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та містять ціну, одиницю виміру, кількість та вартість поставленого товару.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили оплату за товар на умовах реалізації відповідно до звітів, що містять інформацію про реалізований товар (п.5.4 договору). При цьому суд звертає увагу, що сторони погодили п.5.4 договору обов'язок відповідача надавати звіти про реалізований товар кожні два тижні, відповідно до 5-го та 30-го числа місяця.

Даний обов'язок відповідачем виконаний не був, інформація про проданий ним товар позивачу надана не була.

Таким чином, невиконання відповідачем обов'язку щодо надання звітів стосовно проданого товару фактично призвело до ненастання строку його оплати та невиконання відповідачем свого обов'язку з оплати за отриманий ним за договором товар, що спричинило порушення загального принципу виконання зобов'язання - належного виконання.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене суд, керуючись загальною засадою цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 Цивільного кодексу України) вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, суд дійшов висновку, що строк оплати за поставлений за договором товар настав, оскільки відповідачем не був виконаний його обов'язок щодо надання звітів про реалізований товар.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності заборгованості за спірним договором на суму 12 220,12грн. підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 12 220,12грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 3, 526, 692 Цивільного кодексу України, статтями 193, 265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реній Фарм", код ЄДРПОУ 38117625 (юридична адреса: 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, кімн.8-7, поштова адреса: 61036, м. Харків, вул. Морозова, 7, р/р 26004010399157 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансатлантік Україна", код ЄДРПОУ 36883840 (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, р/р 26003901334175 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) - 12 220,12грн. основного боргу, 1 827,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.07.2015 р.

Суддя Т.А. Лавренюк