Рішення

від 21.07.2015 по справі 926/843/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа № 926/843/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекорна", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-прод Сервіс", м. Чернівці

про стягнення заборгованості у сумі 49813,43 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від повідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекорна" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-прод Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 49813,43 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 12.09.2013р. між сторонами було укладено Дистриб'юторську угоду №1209/01, згідно якої відповідач (дистриб'ютор по договору) купує продукцію у позивача (продавець по договору) та організовує прямі (безпосередньо у роздрібну торгову точку) та непрямі (через посередників) поставки продукції відповідно вимог зазначених у додатку №1, а також виконує всі інші зобов'язання визначені даною угодою. Далі позивач вказує, що на виконання умов укладеної між сторонами угоди здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 56171,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 10 від 08.01.2015р. Однак, відповідач умови укладеної між сторонами угоди виконав не належним чином, а саме не сплатив кошти за поставлений товар в розмірі 56171,40 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 49813,43 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.05.2015р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 08.06.2015р.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє ухвалою від 23.06.2015 р. розгляд справи відкладено на 21.07.2015 р.

На день розгляду справи представники сторін у судові засідання не з'явились, відповідач своєї позиції до відома суду по суті заявлених вимог не довів, хоча повідомлявся про судові засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.

Так, 12.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекорна" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-прод Сервіс" (відповідач по справі) укладено Дистриб'юторську угоду №1209/01 за умовами якої відповідач (дистриб'ютор по договору) купує продукцію у позивача (продавець по договору) та організовує прямі (безпосередньо у роздрібну торгову точку) та непрямі (через посередників) поставки продукції відповідно вимог зазначених у додатку №1, а також виконує всі інші зобов'язання визначені даною угодою.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, дослідивши Дистриб'юторську угоду №1209/01, суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевказане, Дистриб'юторська угода №1209/01 є дійсною.

Пунктами 7.1.-7.5. угоди визначено, що Продавець зобов'язується продавати, а Дистриб'ютор зобов'язується купувати Продукцію за цінами, зазначеними у прейскуранті (прайс-листі) Продавця. Прайс-лист в Додатку № 3. Ціна може бути змінена Продавцем в односторонньому порядку в будь-який час. Про зміну ціни Продавець повідомляє Дистриб'ютора не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) днів до дати введення нової ціни. Знижка встановлюється Продавцем в односторонньому порядку. Знижка може бути у будь-який час змінена Продавцем або скасована. Поставка здійснюється Продавцем протягом 7 календарних днів з моменту отримання, вказаної у замовленні. Максимальна кількість днів відстрочення не може перевищувати 30 календарних днів від дати поставки Продукції. Дистриб'ютор здійснює оплату Продукції в гривнях. Датою здійснення платежу визнається дата, коли кошти надійшли на зазначений у цій Угоді поточний рахунок Продавця. Також Дистриб'ютор має право сплатити вартість Продукції до каси Продавця в межах, встановлених законодавством. Під час оплати Дистриб'ютор повинен зазначати у призначенні платежу «за продукцію по угоді №__» і номер цієї Угоди. В іншому разі Продавець має право без будь-яких погоджень із Дистриб'ютором віднести платіж в рахунок погашення заборгованості Дистриб'ютора за будь-яким іншим його договором з Продавцем. Підставою для оплати Продукції є ця Угода та видаткова накладна, у якій зазначаються вартість Продукції, транспортні витрати (якщо вони підлягають сплаті Дистриб'ютором), податки та інші платежі, передбачені законодавством та цим Договором.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач виконав свої зобов'язання по угоді та поставив товар згідно умов угоди, а відповідач прийняв товар на суму 56171,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №10 від 08.01.2015 р. на суму 56171,40 грн. та товарно-транспортною накладною №0810/03 від 08.01.2015 р.

Однак, відповідач, в порушення умов договору товар прийняв, але оплатив його вартість до порушення провадження у справі тільки частково на суму 6357,97 грн., що призвело до виникнення заборгованості на момент звернення позивача до суду на суму 49813,43 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, станом на день порушення провадження у справі заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем Товар становила 49813,43 грн.

З наданої представником позивача довідки про стан заборгованості від 03.06.2015 р., виписок з рахунку від 02.06.2015 р. та 03.06.2015 р. встановлено, що відповідачем в добровільному порядку частково погашено борг перед позивачем в сумі 29000,00 грн. після звернення останнього з позовом до суду.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 ГПК України ).

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає що провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 29000,00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмета спору між сторонами. В частині стягнення боргу в сумі 20813,43 грн. - позов підлягає задоволенню оскільки, позивачем доведено невиконання відповідачем договірного зобов'язання по оплаті отриманого товару.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-прод Сервіс" (58000, Чернівецька область, місто Чернівці, вул. Винниченка Володимира, будинок 20, п/р 26005409239 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль» МФО 380805, код ЄДРПОУ 38791741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекорна" (61007, м. Харків, вул. Другої П'ятирічки, 18, п/р 2600201404836, ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365, код ЄДРПОУ 36987468) 20813,43 грн. основного боргу та 1827,00 грн.

3. В решті позову - провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.07.2015 р.

Суддя М.О. Гурин