Постанова

від 22.07.2015 по справі 908/1593/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.07.2015

р. справа №908/1593/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Зубченко І.В., Татенко В.М. при секретарі судового засідання Склярук С.І. за участю представників сторін: від позивача: Тарасенко О.В. довіреність №б/н від 04.11.2014р. від відповідача:Стрілкова Н.В. довіреність №009/юр-12 від 08.01.2015р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. по справі№908/1593/15-г (суддя Боєва О.С.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантан", м. Харків до відповідача:Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області простягнення 126874,80грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лантан", м. Харків звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 126874,80грн. за поставлену продукцію.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантан", м. Харків заборгованість у розмірі 126874,80грн., судового збору у сумі 2537грн.50коп.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, підписання видаткової накладної підтверджує здійснення тільки поставки товару, а не його належну якість. Вважає, що судом не враховано направлення 30.07.2014р. повідомлення на адресу позивача як засобами електронної пошти, так і поштового зв'язку листа від 30.07.2014р. №650/075. Посилається при цьому на акт №47 від 19.08.2014р., в якому міститься висновок щодо поставки неякісного товару за договірними листами №028/2410 від 11.04.2014р. та №028/3355 від 19.05.2014р., тому вважає, що заборгованість перед позивачем відсутня. Також, зазначає, що листами від 28.08.2014р. №028/1863, від 30.01.2015р. №028/516, від 05.02.2015р. №028/п-577 та від 03.03.2015р. №028п-1019 повідомляв позивача про відмову від поставленого товару. Крім того, на думку апелянта, є необґрунтованим посилання господарського суду на приписи Інструкції П-7, оскільки сторонами у договірних листах не передбачено її застосування.

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання прибув, проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лантан" (продавець, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівний завод" (покупець, відповідач у справі) був укладений договірний лист № 028/2410, за умовами якого продавець поставляє покупцю товар - підшипник 97180М у кількості 3 шт. на суму 63437,40 грн.

19.05.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лантан" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівний завод" (покупець) був також укладений договірний лист № 028/3355, за умовами якого продавець поставляє покупцю товар - підшипник 97180М у кількості 3 шт. на суму 63437,40 грн.

Відповідно до договірних листів, загальна вартість по кожному з них становить 63437,40 грн., в т.ч., ПДВ. Вартість товару розуміється як ціна на умовах СІР м.Краматорськ, ПАТ "НКМЗ", згідно Інкотермс 2010. Продавець гарантує, що ціна на товар, вказаний в даних договірних листах, залишається незмінною протягом всього строку дії.

Згідно з розділом "Умовами поставки" поставка товару здійснюється автотранспортом (та/або змішаним видом транспорту) продавця на умовах СІР м.Краматорськ, ПАТ "НКМЗ", згідно Інкотермс 2010. Продавець поставляє покупцю товар протягом 10 календарних днів від дати листа, направленого покупцем продавцю за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти. Разом з товаром продавець зобов'язаний направити наступні документи: оригінал рахунку-фактури, податкової накладної, видаткової накладної, паспорту якості.

Зазначені договірні листи, згідно їх умов, вступають в силу від дати підписання покупцем та продавцем і діють до виконання всіх зобов'язань за ними.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договірних листів, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останні за правовою природою є договорами поставки, які підпадають під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договірного листа №028/2410 від 11.04.2014р. за видатковою накладною № 99 від 24.07.2014р., поставив відповідачу товар - підшипники 97180 М у кількості 3 шт. на суму 63437,40 грн., з ПДВ; на виконання договірного листа № 028/3355 від 19.05.2014р., за видатковою накладною № 100 від 24.07.2014р., - підшипники 97180 М у кількості 2 шт. на суму 35243 грн. без ПДВ та підшипник 97180 у кількості 1 шт. на суму 17621,50 грн. без ПДВ, всього за договірним листом № 028/3355 від 19.05.2014р. товар на суму 63437,40 грн. з ПДВ.

Зазначені видаткові накладні підписані обома сторонами без зауважень, містять всі необхідні відомості про продукцію, а також про фактичне отримання товару повноважною особою відповідача - Григорьєвою І.М. на підставі довіреності №141/2421 від 22.07.2014р.

Відповідно до розділу "Умови оплати" даних договірних листів визначено, що наступна оплата в розмірі 100% вартості поставленого товару, здійснюється протягом 20 робочих днів від дати поставки товару покупцю, при наявності оригіналу рахунку продавця, після приймання ВТК покупця. Датою поставки товару вважається дата прибуття на склад покупця, вказана покупцем у товаросупровідних документах.

Натомість, відповідачем не надано жодного доказу щодо сплати коштів за поставлений товар.

Приписами ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Заборгованість відповідачем не сплачено з посиланням на неякісність товару. При цьому факт отримання неякісної продукції відповідач підтверджує актом про фактичну якість та комплектність отриманої продукції №47 від 19.08.2014р. та листами від 28.08.2014р. №028/1863, від 30.01.2015р. №028/516, від 05.02.2015р. №028/п-577 та від 03.03.2015р. №028п-1019 відповідач повідомляв позивача про відмову від поставленого товару, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно розділу "Приймання товару", сторони визначили, що приймання товару по кількості та за якістю здійснюється відповідно до видаткової накладної на товар та ГОСТ 520 на складі покупця. У випадку виявлення невідповідності товару якості та/або кількості, сторони оформлюють відповідний акт про невідповідність якості та/або кількості, на підставі якого продавець зобов'язаний за свій рахунок протягом 15 календарних днів від дати акту або допоставити кількість товару, якого не вистачає, або усунути всі дефекти (недоліки), що виявлені в товарі, або замінити товар неналежної якості на належної та відшкодувати покупцю всі понесені ним витрати та збитки, пов'язані з поставкою неякісного товару. Всі витрати по поверненню та заміні, вивозу (та/або утилізації) дефектного (неякісного) товару продавець зобов'язаний оплатити протягом 5 календарних днів від дати виставлення рахунку покупцем.

З наведеного вище розділу вбачається, що контрагенти за договором визначили, що приймання за якістю товару здійснюється саме в день оформлення видаткової накладної на складі покупця, тобто 24.07.2014р. Будь-яких інших умов, в тому числі щодо строків приймання продукції та участі у прийманні представників громадскості, сторони не визначили.

Таким чином, суд вважає, що листи, на які посилається відповідач є неналежними доказами у справі, оскільки їх було складено після 24.07.2014р.

З наведених підстав, є також некоректним посилання апелянта на акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції №47 від 19.08.2014р., оскільки його складено в односторонньому порядку 19.08.2014р. за участю представника громадскості, що договорами не передбачено.

Згідно з ч.1 ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, відповідач зустрічну позовну заяву щодо отримання неякісної продукції не заявив, також відсутнє рішення суду, яким би було встановлено неналежну якість товару.

Виходячи з умов договорів та враховуючи наведене, а ні акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції №47 від 19.08.2014р., а ні листи від 28.08.2014р. №028/1863, від 30.01.2015р. №028/516, від 05.02.2015р. №028/п-577 та від 03.03.2015р. №028п-1019 не є належними та допустимими доказами у дані справі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо помилкового застосування Інструкції П-7 у спірних відносинах, оскільки сторонами у договірних листах не передбачено застосування зазначеної інструкції, хоча це не впливає на суть розгляду даної справи.

При таких обставинах доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. по справі №908/1593/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. по справі №908/1593/15-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2015р. по справі №908/1593/15-г - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: І.В.Зубченко

В.М.Татенко

Надруковано 5 прим.:

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСЗО.