Постанова

від 21.07.2015 по справі 910/5627/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа№ 910/5627/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства ,,Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,Банк Форум" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Техобладнання"

на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2015р.

у справі № 910/5627/15-г (суддя Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,Банк Форум"

до 1.) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Техобладнання"

2.) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будматеріали"

про стягнення 362 853,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ,,Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,Банк Форум" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Техобладнання" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будматеріали" (далі - відповідач 2) про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором (овердрафт) № 6-0079/13/22-ОVR від 21.11.2013р. в розмірі 362 853,30 грн., яка складається з:

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 287 159,82 грн.,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 13 059,87 грн.,

- пеня за простроченим кредитом та процентами - 62 633,61 грн. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, т.1, а.с. 189 - 190).

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2015р. у справі № 910/5627/1-г позов задоволено частково. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Техобладнання" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будматеріали" солідарно на користь Публічного акціонерного товариства ,,Банк Форум" заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 287 159,82 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 13 059,87 грн. 87 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Техобладнання" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будматеріали" солідарно в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 6 328,16 грн. В решті позову відмовлено.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови кредитного договору, договору поруки, положення ЦК та ГК України і дійшов висновку про доведеність позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення. При цьому, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд першої інстанції вказав, що на підставі положень ст. 2 Закону України ,,Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у відповідачів відсутні зобов'язання щодо сплати пені за договором.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2015р. змінити в частині відмови в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення пені, та вимоги в цій частині задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, положення ст. 2 Закону України ,,Про тимчасові заходи на період проведення АТО".

Крім того, не погодившись з рішенням суду, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2015р. змінити, ухваливши нове рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 246 564,12 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 40 595,70 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 13 059,87 грн., оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не застосовано до спірних правовідносин положення Закону України ,,Про банки та банківську діяльність". Так, на думку відповідача 1, починаючи з дня відкликання банківської ліцензії банком одержано 43 585,35 грн., з них 2 989,65 грн. обгрунтовано було спрямовано на погашення відсотків за кредитним договором за період з 26.05.2014р. - 13.06.2014р. Решту ж сплачених після 14.06.2014р. коштів в сумі 40 595,70 грн. банк не мав права зараховувати в якості погашення відсотків, оскільки відсотки це плата за фінансові послуги, надання яких стало неможливим, оскільки у банку було відкликано банківську ліцензію. Як зазначає скаржник, кошти в сумі 40 595,70 грн. мали бути спрямовані на погашення основної суми кредиту.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015р. апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства ,,Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,Банк Форум" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Техобладнання" на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2015р. у справі № 910/5627/15-г прийнято до провадження, об'єднано їх розгляд в одне провадження та призначено розгляд на 21.07.2015р.

В судовому засіданні 21.07.2015р. представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, заперечивши проти апеляційної скарги відповідача 1, представник відповідача 1, в свою чергу, підтримав доводи свої апеляційної скарги, заперечуючи проти апеляційної скарги позивача.

В судове засідання 21.07.2015р. представник відповідача 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином ухвалою суду від 06.07.2015р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411613125752.

Згідно з п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заяв про відкладення розгляду справи від відповідача 2 не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів, враховуючи його належне повідомлення про час та місце розгляду скарги, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційних скарг, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 1, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством ,,Банк Форум" (далі - позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Техобладнання" (далі - відповідач 1, позичальник) було укладено кредитний договір (овердрафт) №6-0079/13/22-OVR (далі - договір, а.с. 14 - 20), згідно з п.1.1 якого кредитор взяв на себе зобов'язання на умовах, визначених договором, надавати позичальнику кредитні кошти на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом здійснення платежів з поточного рахунку позичальника, згідно з розрахунковими документами позичальника на суму, що перевищуватиме фактичний (кредитовий) залишок на поточному рахунку, в межах визначених договором граничної суми коштів та строку дії ліміту овердрафту, а позичальник - вчасно погашати кредитору заборгованість за овердрафтом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених договором.

За умовами пункту 1.2 договору визначено розмір та валюту ліміту овердрафту у сумі 300 000,00 грн., строк дії ліміту - до 20.11.2014р. включно, та процентну ставку, що становить 20% річних, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

Днем (моментом) надання овердрафту вважається день виникнення заборгованості за дебетом поточного рахунку на відповідну суму станом на кінець відповідного операційного дня кредитора, а моментом (днем) погашення заборгованості за овердрафтом вважається день зменшення заборгованості за дебетом поточного рахунку на відповідну суму (часткове погашення заборгованості за овердрафтом) або досягнення на поточному рахунку нульового чи кредитового залишку (повне погашення заборгованості за овердрафтом) (п.2.4).

За користування овердрафтом позичальник сплачує кредитору проценти в національній валюті (гривні), що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за овердрафтом за фактичний період існування заборгованості за овердрафтом з періодичністю, визначеною в п. 4.3 договору. При розрахунку процентів враховується день надання овердрафту та не враховується день повного погашення заборгованості за овердрафтом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 1.2 договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році (365 днів або 366 днів) (п. 4.1 договору).

За користування овердрафтом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, з можливим збільшенням їх розміру без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках передбачених договором, зокрема, внаслідок порушення позичальником відповідних своїх обов'язків тощо (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору сторонами погоджено, що у разі чергового надання овердрафту в період з 1-го по 25-те число поточного місяця включно проценти за користування овердрафтом нараховуються кредитором за період від дати надання овердрафту по 25-те число поточного місяця включно, або до дати повного погашення заборгованості за овердрафтом або до дати перенесення заборгованості за овердрафтом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно.

У разі чергового надання овердрафту після 25-го числа поточного місяця (або продовження існування заборгованості за овердрафтом станом на 26-те число поточного місяця) проценти за користування Овердрафтом нараховуються кредитором за період від дати надання овердрафту (а у разі продовження існування заборгованості за овердрафтом станом на 26-те число поточного місяця - за період з 26-го числа поточного місяця) по 25-те число наступного календарного місяця включно, або до дати повного погашення заборгованості за овердрафтом або до дати перенесення заборгованості за овердрафтом на відповідний рахунок обліку простроченої кредитної заборгованості, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа наступного календарного місяця по останній календарний день наступного місяця включно.

При повному остаточному погашенні заборгованості за овердрафтом проценти за користування овердрафтом нараховуються кредитором до дати повного остаточного погашення заборгованості за овердрафтом. Сплаті такі проценти підлягають в день повного остаточного погашення заборгованості за овердрафтом.

Проценти на прострочену заборгованість за овердрафтом нараховуватимуться кредитором щоденно і підлягатимуть сплаті в строки, передбачені договором, проте, починаючи з 31-го календарного дня від дати перенесення фактичної заборгованості за овердрафтом на відповідний рахунок обліку простроченої кредитної заборгованості (включаючи дату такого перенесення) або з дня, наступного за кінцевим терміном зазначеним в п. 1.2 договору, залежно від того, що матиме місце раніше, проценти, вже нараховані на прострочену заборгованість за овердрафтом і не сплачені станом на цей день, переносяться на рахунки обліку прострочених процентів за овердрафтом, а проценти, що в подальшому нараховуватимуться на прострочену заборгованість за овердрафтом, - переноситимуться на рахунки обліку прострочених процентів за овердрафтом в день їх нарахування. На суму прострочених процентів нараховується пеня згідно з п. 9.2 договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до повного остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 11.8 договору).

21.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством ,,Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Будматеріали" (далі - відповідач 2, поручитель) укладено договір поруки №3-0394/13/22-Р (далі - договір поруки), згідно з п. 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання відповідачем 1 у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором (овердрафт) №6-0079/13/22-OVR від 21.11.2013р., а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором. У разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутися з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.

Як вбачається з виписок по особовим рахункам відповідача 1, сформованими банком за період з 21.11.2013р. по 19.11.2014р. та з 19.11.2014р. по 18.02.2015р. заборгованість відповідача 1 за договором по овердрафту складає 287 159,82 грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем 1 зобов'язань за договором, боржнику та поручителю направлялися вимоги про усунення порушень №3174/2 від 04.03.2015р. та вимога №3170/2 від 04.03.2015р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, в свою чергу, відповідачем 1 допущено порушення умов кредитного договору, не здійснюється погашення заборгованості за договором у встановлені для цього строки, в зв'язку з чим станом на 20.05.2015р. наявна заборгованість розмірі 362 853,30 грн., яка складається з:

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 287 159,82 грн.,

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 13 059,87 грн.,

- пеня за простроченим кредитом та процентами - 62 633,61 грн. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, т.1, а.с. 189 - 190).

Оскільки відповідач 2 є солідарним поручителем за договором поруки, позивачем заявлено вимоги про стягнення вищевказаної заборгованості солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач 1 зазначав, що заборгованість за кредитним договором виникла внаслідок зупинки нормальної роботи позивача, як банківської установи та через бойові дії в Луганській області, через які зупинилась господарська діяльність відповідача. З дня запровадження тимчасової адміністрації на користь позивача за договором було перераховано 57 617,82 грн. Відповідач 1 вважає, що, починаючи з дня відкликання НБУ банківської ліцензії позивача, останній не мав правових підстав здійснювати нарахування відсотків за кредитним договором, оскільки втратив статус фінансової установи. Таким чином, всі сплачені відповідачем кошти мали бути спрямовані на погашення тіла кредиту. Щодо нарахованої позивачем пені відповідач 1 зазначав, що підприємство зареєстроване за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, 32-а, що знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, яка триває і на цей час. В зоні АТО знаходяться всі виробничі потужності відповідача сили та засоби виробництва, зокрема майновий комплекс за адресою м. Луганськ, вул. Луганська, 33, що перебуває в заставі у позивача. Як вказував відповідач 1, відповідно до ст.2 Закону України ,,Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" запроваджено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. За наведених обставин відповідач 1 зазначав, що вимога про стягнення з відповідачів пені є необґрунтованою.

В запереченнях на позов відповідач 2 зазначав про те, що договором поруки у разі невиконання зобов'язань боржником за кредитним договором, передбачено спочатку звернення до поручителя із письмовою вимогою про усунення. Вимога позивача про усунення порушень була направлена поштою 07.03.2015р., тобто, на думку відповідача 2, на день звернення до суду у позивача були відсутні докази порушення зобов'язань за кредитним договором, а звернення до суду із даною позовною заявою передчасним. Крім того, відповідач 2, посилаючись на положення ст. 46 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 17 Закону України ,,Про банки та банківську діяльність" зазначав, що відкликання банківської ліцензії означає припинення банком здійснення нарахування відсотків за договором кредиту з огляду на неможливість здійснення будь-яких банківських операцій.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та також самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 1.2 договору визначено розмір валютного кредиту овердрафту у сумі 300 000 грн., строк дії ліміту - до 20.11.2014р., процентну ставку - 20% річних, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

Банк належним чином виконував свої зобов'язання за договором, та здійснював платежі з поточного рахунку відповідача 1, що підтверджується виписками по особовим рахункам відповідача 1 за період з 21.11.2013р. по 19.11.2014р. та з 19.11.2014р. по 18.02.2015р. Однак, відповідачем 1 не погашається заборгованість за договором у строки та в розмірі, визначеному договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка складає 287 159,82 грн.

Розділом 4 кредитного договору, як було вказано вище, обумовлено розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом.

Колегія суддів вважає вірним розрахунок процентів за користування кредитом, тому з відповідача 1 підлягає стягненню прострочена заборгованість за нарахованими процентами в сумі 13 059,87 грн.

Відповідно до положень ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як зазначалось вище, 21.11.2013р. між ПАТ ,,Банк Форум" та ТОВ ,,Будматеріали" укладено договір поруки №3-0394/13/22-Р, згідно з п. 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання відповідачем 1 у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором (овердрафт) №6-0079/13/22-OVR від 21.11.2013р., а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором. У разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутися з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на наведені норми законодавства та встановлення факту наявності заборгованості відповідача 1 за кредитним договором, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідачів 1 та 2 солідарно на користь позивача заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 287 159,82 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 13 059,87 грн. є вірним.

Посилання відповідача 1 в апеляційній скарзі на ту обставину, що починаючи з дня відкликання банківської ліцензії банком одержано 43 585,35 грн., з них 2 989,65 грн. обґрунтовано було спрямовано на погашення відсотків за кредитним договором за період з 26.05.2014р. - 13.06.2014р. Решту ж сплачених після 14.06.2014р. коштів в сумі 40 595,70 грн. банк не мав права зараховувати в якості погашення відсотків, оскільки відсотки це плата за фінансові послуги, надання яких стало неможливим, оскільки у банку було відкликано банківську ліцензію, та вони мають бути спрямовані на погашення основної суми кредиту, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №49 від 16.06.2014р. вирішено розпочати ліквідацію ПАТ ,,Банк Форум" відповідно до плану врегулювання з 16.06.2014р.. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,Банк Форум" призначено начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Соловйову Наталію Анатоліївну строком на 1 рік з 16 червня 2014 року по 16 червня 2015 року включно.

Відповідно до ст. 2 Закону України ,,Про банки і банківську діяльність" банк -юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність; банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Згідно з положеннями ст. 77 Закону України ,,Про банки та банківську діяльність" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з п. 8 розділу Х ,,Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Приписами п.2 ч.2 ст. 46 цього Закону встановлено, що банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; пунктом 4 ч. 2 ст. 46 Закону встановлено, що припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку, а в п. 4-1 ч. 2 ст. 46 Закону визначено, що нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Таким чином, зі змісту наведених норм Закону не вбачається імперативного характеру припинення нарахування банком відсотків (процентів), тому відповідні доводи скаржника не є обґрунтованими.

Стосовно посилань відповідача 1 на постанови Вищого господарського суду України, колегія суддів звертає увагу, що, по - перше, процесуальним законом не встановлено обов'язковості врахування судами правових позицій вищих спеціалізованих судів у інших справах, по - друге, у зазначених відповідачем 1 постановах суд касаційної інстанції виходив з конкретних обставин справи з урахуванням дії закону в часі.

Також позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів 62 633,61 грн. пені за простроченим кредитом та процентами.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.2 кредитного договору за несвоєчасне погашення заборгованості за овердрафтом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до договору.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 ,,Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України ,,Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України ,,Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 ,,Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України ,,Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року ,,Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. було зупинено Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р., але постановою окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 Розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 було визнано не чинним.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 залишена без змін.

Відповідно до інформації про місцезнаходження юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач 1 зареєстрований на території проведення антитерористичної операції: у місті Луганську по вул. Оборонна, буд. 32 А, кімната 303.

У відповідності до положень ст. 2 Закону України ,,Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Тобто, для застосування судом вказаного закону необхідною умовою є встановлення факту знаходження (здійснення діяльності) підприємства, що є стороною у справі, саме на тій території, на яку поширюється дія вказаного закону.

Проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО являється загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування в розумінні ст. 35 ГПК України.

З огляду на наведені обставини, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів 62 633,61 грн. пені за простроченим кредитом та процентами, оскільки у відповідача 1 відсутнє зобов'язання щодо сплати пені за договором на підставі положень ст. 2 Закону України ,,Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Таким чином, позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача щодо неправомірності відмови в позові в частині стягнення пені з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано пеню з 19.11.2014р. по 19.05.2015р. (в період проведення АТО).

Водночас, відповідачем 1 надано докази того, що він провадив свою господарську діяльність на території м. Луганськ (міститься в переліку КМУ, ч. 1 ст. 2 Закону України ,,Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"). Окрім місцезнаходження, відповідачу 1 також належить нерухомість у м. Луганську, підтвердженням чому є копія іпотечного договору № 3-0393/13/22-ІР від 21.11.2013р., наявна в матеріалах справи.

Наведене вище спростовує доводи апеляційної скарги позивача щодо нез'ясування судом першої інстанції можливості застосування до відповідача 1 положень Закону України ,,Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, за кредитним договором основним зобов'язанням є сплата як самого кредиту, так і процентів за користування ним, тому доводи скарги в частині того, що ч. 2 Закону України ,,Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не заборонено нарахування пені на проценти за користування кредитом спростовуються змістом зобов'язання (основного), зазначеного у ч. 1 ст. 1054 ЦК України, до якого включено проценти.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2015р. у справі № 910/5627/15-г відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим. У зв'язку з цим апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2015р. у справі № 910/5627/15-г залишити без змін, а апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства ,,Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,Банк Форум" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Техобладнання" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук