Постанова

від 07.09.2009 по справі 2а-21379\09\1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                    Категорія

6.14

                                    Справа №

2а-21379/09\1270

ЛУГАНСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

07 вересня 2009року                         місто Луганськ                     

    Луганський окружний адміністративний суд у

складі: головуючого судді Шембелян В.С. при секретарі судового засідання

Замковому Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну

справу за позовом Прокурора м. Алчевська Луганської області в інтересах держави

в особі Алчевської об'єднаної  державної

податкової інспекції у  Луганській  області до 

Приватного підприємства «БСЛ» про визнання недійсним запису про державну

реєстрацію та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

30

березня  2009 року  Прокурор 

м. Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської

об'єднаної  державної податкової

інспекції у  Луганській  області звернувся до суду з позовом, в якому

зазначив, що  ПП «БСЛ» зареєстровано, як

суб'єкт господарювання виконавчим комітетом 

Алчевської міської ради Луганської області,  яке включено до Єдиного державного

реєстру  за № 1 384 120 0000 000148, і.к.

31943020, та було взято на податковий облік за № 4942\10 від 13.08.02р.  Згідно установчих документів підприємства,

його місцезнаходження:м. Алчевськ. вул..Менжинського, 42. Відповідно до нової

редакції статуту підприємства , про що зроблено запис № 1 384 105 0006 000148,

засновником та керівником є  ОСОБА_1В

порушення вимог ч.1 ст. 87 ЦК України нова редакція статуту ПП «БСЛ» розроблена

та складена не засновником підприємства, а іншими особами.  Згідно його пояснень він ніякої діяльності, в

якості засновника та керівника підприємства не здійснював. Проведеною

співробітниками податкової міліції Алчевської ОДПІ перевіркою, встановлено, що

за адресо: м. Алчевськ, вул.. Менжинського, 42 не знаходиться.

У зв'язку з

чим позивач просив суд визнати недійсним запис про державну реєстрацію та

припинити юридичну особу.

В судовому

засіданні прокурор заявник підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в

повному обсязі.

У судовому

засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх

задовольнити, дав пояснення щодо суті позовних вимог.

Представник

відповідача в судове засідання  не з'явився,

про час та місце судового засідання повідомлявся, причини неявки суду не

відомі.

Вислухавши

пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає

частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини,

які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, регулюються Законом

України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» від 15

травня 2003 року.

Судом

встановлено, що відповідача зареєстровано, як суб'єкта господарювання

виконавчим комітетом  Алчевської міської

ради Луганської області, яке включено до Єдиного державного реєстру  за № 1 384 120 0000 000148, і.к. 31943020, та

було взято на податковий облік за № 4942\10 від 13.08.02р. (а.с.4-9, 10, 11).

Засновником

та директором підприємства зареєстрований 

ОСОБА_1 ( паспорт серії  НОМЕР_1,

виданий 19.01.01р.  Біловодським РВ УМВС

України в Луганській області).  

Довідкою про

встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, встановлено, що ПП

«БСЛ», і. к. 31943020  за юридичною

адресою, зазначеною в статутних документах, не знаходиться ( а.с.39). Зазначені

обставини також підтверджуються актом перевірки наявності суб'єкта

підприємницької діяльності за місцем знаходження, зазначеного в установчих

документах від 30.10.07р. та конверта з позначкою «за зазначеною адресою не

мешкає» (а.с.13, 21, 22).

Відповідно

до п.17 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи

державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про

скасування державної реєстрації суб'єктів господарювання, при цьому

законодавець не обмежує коло підстав для такого звернення.

      Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України

«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від

15.05.03р. № 755 - IV ю ридична особа припиняється в результаті передання

всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -

правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення

(реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками

(учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим

рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках,

передбачених законом.

Відповідно до п. 7 ст. 9 Закону

України  «Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.03р. № 755 - IV    юридична особа щорічно, починаючи з дня

наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця

зобов'язана надати ( надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору

реєстраційну картку встановленного зразку про підтвердження відомостей про

юридичну особу.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 - IV «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» п ідставами

для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не

пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про

проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні

юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що

суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру

статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам

державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової

звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному

реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її

місцезнаходженням.

    Статтею 62 Господарського кодексу України

(далі - ГК України) визначено, що підприємство як організаційна форма

господарювання - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним

органом державної влади та органом місцевого самоврядування, або іншими

суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного

здійснення виробничої, науково-дослідної, іншої господарської діяльності в

порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими Законами.

Основним

установчим документом підприємства є статут, вимоги до змісту якого містяться в

ст. 57 ГК України, зокрема, повинні бути зазначені мета і предмет діяльності

підприємства, його місцезнаходження.

Аналізуючи

норми Господарського кодексу України, слід зазначити, що згідно з частиною 1

ст. 216 учасники господарських відносин несуть господарсько-правову

відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування

до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,

передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1

ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими

актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання

можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого

самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи

організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення

правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з

частиною 1 ст. 247 ГК України у разі здійснення суб'єктом господарювання

діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути

застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної

реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Частиною 1

ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання

здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Частиною 6 цієї ж статті, зокрема, визначено, що суб'єкт господарювання

ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках

передбачених законом.  

Пункт 2 ч. 1

ст. 110 ЦК зазначає, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про

визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущенні при її

створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках,

встановлених Законом.

Частиною  2 ст. 110 ЦК передбачає, що вимога про

ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених п. 2 ч. 1 цієї статті, може

бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також

учасником юридичної особи.

Згідно ч. 2

ст. 19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із

зазначеного суд приходить до висновку, що позивач не належить до кола осіб,

визначених частиною 2 ст. 110 Цивільного кодексу України, які мають право на

звернення до суду із зазначеним позовом, а також зазначає, що позивач не

належить і до кола осіб, визначених статтею 239 ГК України, яким надано право

на застосування адміністративно-господарських санкцій.

Позивачем не

надано доказів порушення закону, які були допущені при створенні юридичної

особи. Посилання позивача на те, що реєстрацію підприємства проведено оманним

шляхом (з ознаками фіктивності), не підтверджені  відповідним судовим рішенням.

    Тому, суд 

вважає позовні вимоги в частині визнання недійсним запису про державну

реєстрацію юридичної особи такими, що не підлягають задовленню.

    Позивач посилається на ті обставини, що

державна реєстрація приватного підприємства «БСЛ» здійснена в наслідок

домовленості між невідомою особою  і

засновником підприємства ОСОБА_1

    Однак, на думку суду,  наданими доказами позивача не підтверджено

той факт, що   підприємство відповідача

було створено для   провадження діяльності,

що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

    Тому, суд 

вважає позовні вимоги в частині визнання недійсним запису про державну

реєстрацію юридичної особи такими, що не підлягають задовленню.

Відповідач не надає податкових декларацій з податку на прибуток  - з 01.01.08р., що підтверджується висновком

від 12.08.09р. (а.с. 40).

Оскільки

відповідач не звітує понад року, то це є підставою припинення юридичної

особи.  

Тому

позов підлягає задоволенню в частині вимог щодо припинення юридичної особи з

вказаних підстав.

    Питання щодо судових витрат не вирішується,

оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94

Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у

даних випадках.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст.

17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. п.2

ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців», п.17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в

Україні», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги Прокурора  м. Алчевська Луганської області в інтересах

держави в особі Алчевської об'єднаної 

державної податкової інспекції у 

Луганській  області задовольнити

частково.

    Припинити юридичну особу приватне

підприємство «БСЛ», що  зареєстроване

виконавчим комітетом  Алчевської міської

ради Луганської області,  яке включено до

Єдиного державного реєстру  за № 1 384

120 0000 000148, і.к. 31943020, за адресою: м. Алчевськ, вул..Менжинського, 42.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог

відмовити за не обґрунтованістю.

    Копію постанови надіслати виконавчому

комітету Луганської міської ради після набрання 

законної сили.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному

порядку  до Донецького апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення

постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20

днів апеляційної скарги.  Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

    Постанова суду набирає законної сили після

закінчення строку апеляційного оскарження.

Головуючий

суддя:

                            В.С.

Шембелян