Рішення

від 10.07.2015 по справі 391/1283/14-ц

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/1283/14-ц

Провадження № 2/391/99/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2015р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді -Червонописького В.С., при секретарі - Степановій Л.Г., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Добробут-А» про стягнення заборгованості орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі, -

Обставини справи:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 (надалі - позивач) обгрунтовую тим, що отримав у спадок від батька земельну ділянку загальною площею 6.6309 гектара, яка знаходиться в селі Сасівка, Компаніївського району, Кіровоградської області, яка за життя батька була передана в оренду ПП «Добробут-А» (надалі - відповідач). Позивач вважає, що відповідачем не в повному обсязі та з порушенням норм законодавства нараховувалось і сплачувалась орендна плата за користування ділянкою. З посиланням на власний розрахунок просить суд стягнути з відповідача 22319,99 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача - ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав та надав заперечення проти вимог позовної заяви. Також надав розрахунок нарахування і видачі орендної плати за земельний пай гр. ОСОБА_2 за 2011-2014 роки. Зазначив, що виплату орендної плати здійснював на підставі нормативно-правових актів, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, а також на підставі розрахунків нормативно грошової оцінки земельної ділянки ОСОБА_2, який здійснював Компаніївський районний відділ Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Такий розрахунок відповідачем отримувався кожний рік на кожну земельну ділянку, яка є у його користуванні, як орендаря.

За клопотанням відповідача в судовому засіданні було заслухано спеціаліста ДП «Центр державного земельного кадастру» Кіровоградської регіональної філії Компаніївського районного відділу яким роз'яснено методика складання розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка проводиться згідно чинного законодавства даним центром.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступне:

25 червня 2005 року між приватним підприємством «Добробут-А» в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в був укладений договір оренди землі та акт про передачу та прийом земельної ділянки в загальною площею 6.6309 гектара, яка знаходиться в селі Сасівка, Компаніївського району, Кіровоградської області. Вказаний договір зареєстрований у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДГІ «УДЗК» №543 від 31 серпня 2005 року.

19 грудня 2008 року сторонами були підписані додатково зміни та доповнення до типового договору оренди земельної ділянки №б/н від 25.06.2005 року, зареєстрований №543 від 31.08.2005 року. Вказані зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки зареєстровані у Компаніївському відділі ДП «Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 листопада 2009 року за №040937300113. Договір продовжено на 5 (п'ять) років.

ОСОБА_3 помер 09.03.2009 р. (свідоцтво про смерть від 11.03.2009 р.). Вказану земельну ділянку отримав у спадщину його син ОСОБА_4, якому 28.12.2010 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №126782.

Листом від 05.11.2013 року позивач повідомив відповідача про наміри не продовжувати укладати з останнім договору оренди землі, яка є у його власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 2 Земельного кодексу України встановлює, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Частина 2 сг. 4 ЗК України передбачає, що. завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно п.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» № 92/2002 від 02 лютого 2002 року плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), починаючи з 19 серпня 2008 року встановлена в розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Згідно Указу Президента між Позивачем та Відповідачем сторонами були підписані додатково зміни та доповнення до типового договору оренди земельної ділянки №б/н від 25.06.2005 року, зареєстрований №543 від 31.08.2005 року.

Проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом України «Про оцінку земель».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» (з 1995 по 2010 рік) та пункту 289.2 Податкового кодексу України (починаючи з 2011 і надалі) нормативна грошова оцінка земель індексується на відповідний коефіцієнт (по роках, за які проводилась індексація).

Державне агентство земельних ресурсів України розрахувало величину коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 1 ст.1225 ЦКЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За положеннями ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в користуванні іншої особи, переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди.

Враховуючи наведене, Позивач має право на звернення до суду за захистом своїх прав, щодо стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі.

Частково задовольняючи позов щодо суми заборгованості, суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 Указу Президента України № 92/2002 запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (пай). В зв'язку із змінами внесеними згідно з Указом Президента № 725/2008 від 19.08.2008 року, запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3-х відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (пай).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» передбачено, що для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

Відповідно розрахунку середня грошова оцінка одного гектара по базовому господарству по Сасівській сільській раді становила по роках: 2011 році - 4234,38 грн., 2012 році - 3840,40 грн.; 2013 році - 3840,40 грн.; 2014 році - 3840,40 грн.

В судовому засіданні було встановлено, що у грошовій оцінці за 2011 рік Компаніївським районним відділом ДП Кіровоградської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» допущено помилкову оцінку, проте відповідач не заперечував щодо сплати коштів саме за цим розрахунком, не дивлячись збільшену суму.

Також судом встановлено, що середня грошова оцінка одного гектара ріллі, яка належить ОСОБА_5 становить 3599,22 грн.

Даний показник збільшується (помножується) на: площу угідь по агровиробничих групах, га (6,6309 у позивача); індекс родючості (0,95120 у 2011 році, 1,75600 з 2012 року) та коефіцієнт індексації (3,2%).

В матеріалах справи наявний наступні розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідача по роках: 2011 - 85465,00 грн.; 2012 р. - 134109,00 грн.; 2013 р. - 134109,00 грн.; 2014 р. - 134109,00 грн.

З даних сум відповідачем було нарахована орендна плата в сумі 3% від грошової оцінки, що визначено наведеним вище Указом Президента України.

Позивач повинен був отримувати наступні кошти за орендну плату по роках: 2011 р. - 2563,95 грн.(85465,00*3%); 2012 р. - 4023,27 грн. (134109,00*3%); 2013 р. - 4023,27 грн. (134109,00*3%); 2014 р. - 4023,27 грн. (134109,00*3%).

Судом враховується, що дохід фізичної особи - орендодавця від надання в оренду земельного паю включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу). Податковим агентом орендодавця в цьому разі є орендар, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі (пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу). ПДФО утримується за ставкою 15%.

З позивача було утримано прибутковий податок з наведених сум.

Відповідач надав копії платіжних відомостей про видачу ОСОБА_2, продукції, а саме: пшениці в кількості 1 т, ячменю 500кг, кукурудзи - 500 кг проданих за рахунок розрахунків за оренду землі за 2011 рік (ціна за 1 т- 840 грн.) та соняшника (ціна за 1 т - 2000 грн.) 200 кг також відповідач надав копію відомості 2013- 2014 рр. про отримання ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 4152,00 грн., що завірено особистим підписом позивача. В судовому засіданні надано реєстр на відправку переказів по ПП « Добробут А» за серпень 2013 року в якому зазначено, що ОСОБА_2М, направлено кошти за оренду землі за 2013 року 2062,13 грн. проте останнім отримані не були.

Таким чином, в позивачу до видачі належало: в 2011 році - 2179,36 грн., фактично видано 2090,00 грн., отже сума боргу з урахуванням коефіцієнта інфляції на вказаний рік (104,6%) становить 93,47 грн.; в 2012 р. - 3419,78 грн., фактично видано 2090,00 грн., отже сума боргу з урахуванням коефіцієнта інфляції на вказаний рік (99,8%) становить 1329,78 грн.; в 2013 р. - 3419,78 грн., фактично видано 0 грн.(орендодавець відмовився отримувати орендну плату), отже сума боргу з урахуванням коефіцієнта інфляції на вказаний рік (100,5%) становить 3390,87 грн. (відповідачем правомірно утримано поштовий збір за послуги в розмірі 28,91 грн.); у 2014 році - 3419,78 грн., фактично видано за 2013 і 2014 роки 4152,00 грн., отже сума боргу з урахуванням коефіцієнта інфляції на вказаний рік (124,9%) становить 2658,65 грн. з даної суми слід додатково утримати 1,5% сплаченого відповідачем судового збору в сумі 52,65 грн.

Враховуючи наведені вище розрахунки суд прийшов до висновку, що загальна сума боргу, яка є обґрунтованою та підлягає до стягненню позивачем з відповідача становить 4880,77 грн.

Посилання представника позивача на те, що у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням, зокрема 3% річних від простроченої суми, суд оцінює критично оскільки характер спірних правовідносин не підпадає під дію вказаної статті яка регулює інше коло грошових зобов'язань.

Однак, відповідно до ст. 88 ЦПК України обґрунтованою є вимога позивача про стягнення на його користь вартість довідок про вартість землі, що в матеріалах справи є підтвердженою в сумі 146,96 грн.

Крім того, стягненню підлягають судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Разом з тим повноважним представником позивача не надано розрахунку розміру судових витрат на правову допомогу, що унеможливлює встановити їх відповідність вимогам Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», а тому такі вимоги слід залишити без задоволення, як не доведену належними доказами.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Добробут-А» (код ЄДРПОУ 33356574) на користь ОСОБА_2 (паспорт серії ЕВ217941 від 11.12.2008 р., ід.номер платника податків НОМЕР_1) заборгованість орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі у розмірі 4880,77 грн.

Стягнути з приватного підприємства «Добробут-А» (код ЄДРПОУ 33356574) вартість довідки про вартість землі в сумі 146,96 грн.

Стягнути з приватного підприємства «Добробут-А» (код ЄДРПОУ 33356574) витрати на сплату судового збору 48,72 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 22.07.2015 р.

Суддя В.С.Червонониський