Постанова

від 17.06.2015 по справі 818/809/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 р. Справа №818/809/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/809/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусум Фарм"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кусум Фарм» (далі по тексту - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якому, із врахуванням заяви про доповнення позовних вимог (т.1, а.с.221-224), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0003242204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 620031грн. , в т.ч. на 496025грн. - за основним платежем та на 124006грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також визнати протиправними дії ДПІ у м. Сумах по проведенню згідно з наказом №1833 від 22.09.2014 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кусум Фарм» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Укрмедсервіс» (код ЄДРПОУ 30637748) за період з 01.03.2014 року до 30.06.2014 року.

Свої вимоги мотивує тим, що з 22.09.2014 року до 26.09.2014 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Кусум Фарм», за результатами якої складено акт від 03.10.2014 року №3990/2204/33525927/405 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення, з якими позивач не погоджується. Зокрема, позивач вважає необґрунтованим висновок відповідача про необхідність донарахування йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок віднесення до податкового кредиту з ПДВ суми коштів, сплаченої за договорами про надання послуг щодо проведення промо-акцій, спрямованих на просування на ринку України лікарських засобів, що виготовляються ТОВ «Кусум Фарм» і збільшення об'єму їх продажу; організації проведення постмаркетингового не інтервенційного клінічного дослідження лікарських засобів, що виробляються ТОВ «Кусум Фарм», оскільки актами виконаних робіт (наданих послуг), які мають усі необхідні реквізити, підтверджується факт одержання позивачем маркетингових послуг. Враховуючи, що метою господарської діяльності товариства є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, то його прибуток від перелічених вище видів діяльності прямо залежить від обсягів проданих товарів власного виробництва. Також, під час винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано, що до заперечень на акт перевірки позивачем додані копії звітів про витрати, пов'язані з проведенням акції, а також звітів про результати клінічних випробувань медичних препаратів «Колікід» та «Глимакс», з яких вбачається, що операції з придбання послуг у ТОВ «Укрмедсервіс» носили реальний характер та нерозривно пов'язані з його господарською діяльністю. На підставі викладеного, просить визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи, що підприємством у відповідь на запит контролюючого органу від 19.06.2014 року №32971/18-19-15-02 надані усі необхідні пояснення та документальні підтвердження, вважає, що дії із проведення на підставі наказу від 22.09.2014 року №1833 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кусум Фарм» є протиправними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі із зазначених вище підстав.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував (т.2, а.с.3-4), пояснивши, що причиною збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно з винесеним ДПІ у м. Сумах податковим повідомленнями-рішенням від 22.10.2014 року №0003242204 стало порушення підприємством п 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Зокрема, позивачем до складу податкового кредиту за березень-червень 2014 року віднесено суму у розмірі 496025грн., яка не підтверджена належними документами. Так, в актах виконаних робіт (наданих послуг) з організації та проведення промо-акцій, направлених на просування на ринку України лікарських засобів, що виготовляються ТОВ «Кусум Фарм», та в актах про надання послуг щодо проведення клінічних досліджень лікарських препаратів відсутній конкретний перелік наданих послуг та розрахунок їх вартості. Крім того, відсутні протоколи клінічних досліджень, які б включали всі етапи дослідження із залученням пацієнтів, із зазначенням, які саме особи приймали участь в їх проведенні, та із детальним описом того, яким чином здійснювався аналіз клінічних досліджень, безпека та переносимість лікарських препаратів, а також відсутні заключні звіти, які б містили конкретні результати таких досліджень. Зі змісту актів наданих послуг неможливо встановити та ідентифікувати виконавця, що їх склав та підписав від імені ТОВ «Укрмедсервіс». Також в акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходфів у м. Києві від 27.06.2014 року №1526/26-59-22-05/30637748 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрмедсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року до 31.05.2014 року» зазначено, що стан платника 9- направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження, відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Тобто на підставі наданих до перевірки первинних документів неможливо підтвердити фактичне виконання послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю ТОВ «Кусум Фарм». Крім того, дії із проведення на підставі наказу від 22.09.2014 року №1833 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кусум Фарм» є правомірними, оскільки у наданих підприємством на запит контролюючого органу документах (актах виконаних робіт) містилися недоліки. Тому, на думку відповідача, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 22.09.2014 року до 26.09.2014 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Кусум Фарм» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Укрмедсервіс» (код ЄДРПОУ 30637748) за період з 01.03.2014 року до 30.06.2014 року, за результатами якої складено акт від 03.10.2014 року №3990/2204/33525927/405 (т.1, а.с.8-23).

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0003242204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 620031грн., в т.ч. на 496025грн. - за основним платежем та на 124006грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1,а.с.29).

Проте, суд не погоджується із висновками контролюючого органу щодо порушення позивачем п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.186.3, п.186.4 ст.186, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України Податкового кодексу України.

Зокрема, протягом періоду, що перевірявся, позивач здійснював господарську діяльність на підставі укладених з ТОВ «Укрмедсервіс» договорів №01/12/13-КФ від 01.12.2013 року, №01/01/14-КФ від 02.01.2014 року, №01/02/14-КФ від 01.02.2014 року, №01/03/14-КФ від 01.03.2014 року про надання послуг по проведенню промо-акцій, спрямованих на просування на ринку України лікарських засобів, що виробляються ТОВ «Кусум Фарм», та збільшення обсягу їх продажу; а також договорів №03.06/1 від 03.06.2013 року та №08.04/1 від 08.04.2013 року про надання послуг з організації проведення постмаркетингових не інтервенційних клінічних досліджень ефективності, безпеки та переносимості застосування лікарських засобів «Колікід» (симетикон,суспензія оральна,40мг/1мл) та «Глимакс» (глімепирид,таблетки,2,3 та 4 мг) виробництва ТОВ «Кусум Фарм» при симптоматичному лікуванні дітей раннього віку з кишковими кольками та метеоризмом та при лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу (т.1, а.с.52-76).

На виконання вищевказаних договорів їх сторонами були підписані акти про надання послуг (т.1, а.с.32-42), з яких вбачається, що контрагент позивача надав йому послуги по організації та проведенню промо-акцій та після реєстраційних клінічних досліджень ефективності, безпеки та переносимості застосування лікарських засобів «Колікід» (симетикон,суспензія оральна,40мг/1мл) та «Глимакс» (глімепирид,таблетки,2,3 та 4 мг) виробництва ТОВ «Кусум Фарм» при симптоматичному лікуванні дітей раннього віку з кишковими кольками та метеоризмом та при лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу.

ТОВ «Укрмедсервіс» були виписані позивачу податкові накладні, у яких зазначена вартість наданих маркетингових послуг (т.1, а.с.126-139).

Надані позивачу маркетингові послуги були сплачені, про свідчать копії платіжних доручень (т.1, а.с.205-217).

Отже, судом встановлено, що включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового періоду підтверджена податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт виконання сторонами договірних зобов'язань. В акті перевірки не зазначено про те, що при оформленні податкових накладних не було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України.

При цьому, твердження ДПІ у м. Сумах про оформлення актів виконаних робіт (наданих послуг) з порушеннями вимог чинного законодавства спростовуються наступним.

Так, згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року (в редакції станом на дату складання первинних документів) передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши акти виконаних робіт (наданих послуг), суд приходить до висновку, що в них наявні усі необхідні реквізити, при цьому, слід зауважити, що чинним законодавством, яке регулює порядок складання первинних документів, не встановлено вимог до зазначення у них детального обґрунтування вартості наданих послуг, перелічення етапів проведених досліджень та опису їх результатів, а також переліку суб'єктів господарювання (у даному випадку - аптек), в яких ці послуги розповсюджувалися.

З приводу посилань відповідача на відсутність протоколів клінічних досліджень та заключних звітів, які б містили результати їх проведення, слід відмітити, що такі документи були подані позивачем разом із запереченнями на акт перевірки від 09.10.2014 року №534 (т.1,а.с.24-28,77-125), як це передбачено пунктом 4.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків-фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року №395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 року за №607/23139), а тому повинні були враховані контролюючим органом під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єктом оподаткування згідно з п.185.1 ст.185 ПК України є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані, власне, платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Укрмедсервіс» було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість.

Даних про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Укрмедсервіс» на час здійснення спірних господарських операцій відповідачем суду не надано та акт перевірки не містить.

Тобто, на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Укрмедсервіс», основним видом економічної діяльності якого є дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки (т.1,а.с.219,зворотній бік), було чинним і вказаний суб'єкт господарювання мав право видавати податкові накладні за результатами виконання договорів.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність зв'язку між наданими послугами та господарською діяльністю ТОВ «Кусум Фарм».

Зокрема, згідно з пп. 14.1.108 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги)

З огляду на предмет вищевказаних договорів та визначення маркетингових послуг, яке міститься у Податковому кодексі України, суд приходить до висновку, що відповідні послуги мають безпосереднє відношення до господарської діяльності позивача, оскільки кінцевої метою їх надання є збільшення об'ємів продажу товару.

Так, зі змісту акту перевірки слідує (т.1,а.с.8, зворотній бік), що у періоді, який перевірявся, ТОВ «Кусум Фарм» фактично здійснювало діяльність із виробництва фармацевтичних препаратів і матеріалів, тобто надані позивачу послуги були спрямовані саме на пожвавлення збуту його товарів, стимулювання просування їх каналами дистрибуції та досягнення певного економічного ефекту.

Крім того, суд не погоджується із посиланнями відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року до 31.05.2014 року (т.2, а.с.5-9), оскільки практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення.

Відповідач, заперечуючи позов, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував тверджень позивача і не довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

На підставі викладеного суд визнає, що позовні вимоги ТОВ «Кусум Фарм» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0003242204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 620031грн. , в т.ч. на 496025грн. - за основним платежем та на 124006грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволені позову в частині визнання протиправними дій ДПІ у м. Сумах по проведенню згідно з наказом №1833 від 22.09.2014 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кусум Фарм» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Укрмедсервіс» (код ЄДРПОУ 30637748) за період з 01.03.2014 року до 30.06.2014 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки, а саме: документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з п. 61.1, п. 61.2 ст. 61 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як встановлено судом, за результатами реалізації прав, що випливали із винесеного ДПІ наказу від 22.09.2014 року №1833 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кусум Фарм» (код ЄДРПОУ 33525927)» (т.1, а.с.226), відповідачем складено акт перевірки від 03.10.2014 року №3990/2204/33525927/405 та винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0003242204.

Суд зазначає, що виключно результат реалізації повноваження податкового органу, а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження, а дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення контролюючого органу, винесеного за результатами такої перевірки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ

Так, згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено, що ТОВ «Кусум Фарм» оскаржує як дії податкового органу щодо проведення згідно з наказом №1833 від 22.09.2014 року документальної позапланової невиїзної перевірки, так і винесене за наслідками її проведення податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0003242204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи наведене та те, що правові наслідки оскаржуваних дій на момент розгляду даної справи судом є вичерпаними, а отже, задоволення позову в цій частині не може привести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки та винесене податковим органом податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0003242204.

Враховуючи вищевикладене та те, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «Кусум Фарм» в частині визнання протиправними дій ДПІ у м. Сумах по проведенню згідно з наказом №1833 від 22.09.2014 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кусум Фарм» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Укрмедсервіс» (код ЄДРПОУ 30637748) за період з 01.03.2014 року до 30.06.2014 року.

Даний висновок суду узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в рішеннях у справах № К/800/33234/13 та № К/9991/76184/12.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Кусум Фарм» є задоволеними частково, то відповідно до ст. 94 КАС України підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача судовий збір в частині, пропорційній задоволеним вимогам майнового характеру, а саме в сумі 487грн.20коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусум Фарм" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними щодо проведення позапланової перевірки -задовольнити частково .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 року №0003242204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 620031грн., в т.ч. на 496025грн. - за основним платежем та на 124006грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусум Фарм" (40020, м. Суми, вул. Скрябіна,54, код ЄДРПОУ 33525927) судовий збір в сумі 487грн.20коп. (чотириста вісімдесят сім грн.двадцять коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова