Постанова

від 27.02.2007 по справі 2/1036-11/384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/1036-11/384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

27.02.07                                                                                           Справа№ 2/1036-11/384

За  позовом: Управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі Львівської області

до відповідача: Сокальського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», м.Сокаль

Про стягнення 50083,13грн.

В судовому засіданні брали участь представники:

від  позивача: Федчина - юр. Доручення № 1687-/06 від 26.02.2007року

від   відповідача: не з»явився

    Господарським судом у Львівській  області ухвалою від 23.11.2005року порушено провадження у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України Сокальському районі Львівської області про стягнення із Сокальського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс»50083,13грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

    Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах господарського суду.

    Ухвалою господарського суду від 19.02.2007року за клопотанням позивача поновлено провадження у справі, яка була зупинена до вирішення апеляційним судом пов»язаної із даною справи № 2/413-2/230 та призначено до розгляду на 27.02.2007року.

    В судове засідання представник відповідача не з»явився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Позивачу роз»яснено його обов»язки передбачені ст. 134 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази відповідно ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Судом встановлено:

Сокальське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс»»зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України як платник внесків на обов»язкове державне пенсійне страхування за № 25.02.029910.

Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку (ст. 23 Закону), а також «Орган пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання не застосовуються ( ст.106 Закону).

Ст 17 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»визначено права та обов»язки страхувальників, а саме: п.6 ч.2 ст. 17 вказує, що страхувальник зобов»язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Строки сплати страхових внесків визначені ст. 20 Закону, згідно з якою страхувальники зобов»язані стплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно ст. 106 Закону України від 09.07.2003року № 1058-ІV «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування», суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 зазначеного Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.

На підставі п.3 ст.106 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу № ю-24 від 03.03.2004року на загальну суму 77416,21грн.

Рішенням господарського суду Львівської області по справі № 2/413-2/230 від 04.10.2005року в задоволенні позовних вимог ДП «Галсільліс»до ПФУ в Сокальському районі відмовлено, з огляду на що застосовані до відповідача рішення вважаються правомірними.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути залишок заборгованості по платежах до Пенсійного фонду, який станом на 15.11.2005року складає 50083,77грн. Ця сума підтверджена картокою особового рахунку страхувальника юридичної особи –відповідача та актом перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов»язання зі збору на обов»язкове державне пенсійне страхування Сокальського ДЛП ЛГП «Галсільліс»за період з 01.11.2003року по 15.11.2005року.

В судове засідання 27.02.2007року позивачем подано заяву про зміну позовних вимог в зв»язку із проведенням відповідачем часткової проплати.

Відповідачем протягом листопада-грудня 2006року сплачено 22080,98грн., що підтверджено поданими платіжними дорученнями:

-          № 805 від 22.11.2006року на суму 1100грн.;

-          № 806 від 22.11.2006року на суму 8900грн.;

-          № 898 від 20.12.2006року на суму 316,05грн.;

-          № 899 від 20.11.2006року на суму 11764,93грн.

    Таким чином, залишок боргу складає 28002,79грн. на стягненні якого позивач наполягає.

    Відповідно ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України «..позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог…».

З огляду на викладене, суд вважає позовну вимогу із врахуванням поданого уточнення такою що підлягає до задоволення.

Керуючись ч. 6 розділу 7 «Прикінцевих та перехідних положень»ст. ст. 6, 17, п. 3 ст. 157, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити частково.

     Стягнути з Сокальського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», м.Сокаль, вул. Горького, 8а (код ЄДРПОУ 30953917) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі Львівської області, м.Сокаль, вул. Героїв УПА, 11 (код ЄДРПОУ 22382924, р/р 25601301464 у Сокальському відділенні Ощадбанку № 6333, МФО 385145) заборгованість в розмірі 28002,79грн.

В рештій частині позову закрити провадження у справі.

Виконавчий документ видається відповідно ст. ст. 258, 259 КАС України.

Суддя                                                                                                       Сало І.А.