Постанова

від 21.07.2015 по справі 823/1490/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року справа № 823/1490/15

09 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Будченко А.Ю.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Гал-ІнвестВ» до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Гал-ІнвестВ» подало позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 року № НОМЕР_1, винесене ДПІ у Черкаському районі ГУ ДФС у Черкаській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що твердження відповідача про підписання податкової накладної від 30.08.14 № 159 збоку ПП В«ФеберВ» нібито особою, яка не мала на це повноважень (не паном ОСОБА_3Д.), є хибним, оскільки відомості про пана ОСОБА_3, як директора ПП В«ФеберВ» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств, установ і організацій в листопаді 2014 року, коли він був призначений на посаду директора. Підписати накладну № 159 від 30.08.14 пан ОСОБА_3 не міг, оскільки не був в серпні 2014 року уповноваженою особою на вчинення такої дії.

Відповідачем зазначається в акті, що перевіркою встановлено факти оформлення акту приймання будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30.08.14 № 1 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за серпень 2014 року з порушенням згідно чинного законодавства, а саме: нібито відсутні дати та не зазначено ініціали, прізвища осіб, якими підписано дані документи.

Із зазначеного формулювання ТОВ В«Гал-ІнвестВ» не є зрозумілим, які саме норми чинного законодавства порушено, оскільки жодного посилання на норми чинного законодавства не зроблено. Позивач вважає, що акт приймання будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30.08.14 № 1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) складено без порушень законодавства України.

Відповідачем в акті вказано, що ПП В«ФеберВ» має основний вид діяльності - оптова торгівля хімічними продуктами та 1 особу - працівника, що, на думку ДПІ, є свідченням того, що ПП В«ФеберВ» не провадить інші види господарської діяльності, що знову ж таки, на думку відповідача, є підставою висновку про фіктивність правовідносин між ТОВ В«Гал-ІнвестВ» та ПП В«ФеберВ» .

Позивач не може погодитися з таким твердженням, оскільки відповідно до даних ЄДРПОУ ПП В«ФеберВ» займається наступними видами діяльності: КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; КВЕД 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління; КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів; КВЕД 81.21 Загальне прибирання будинків; КВЕД 81.29 Інші види діяльності із прибирання; КВЕД 81.30 Надання ландшафтних послуг; КВЕД 82.92 Пакування та інше.

Також відповідач в акті дійшов висновку, що згідно ст. 37 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» на виконання будівельних робіт мають бути наявні дозволи на виконання даного виду робіт, які не надані при проведенні перевірки, що унеможливлює підтвердження здійснення ремонту по благоустрою АЗС № 108.

ТОВ В«Гал-ІнестВ» не може погодитися з таким твердженням, оскільки відповідно до ст. 37 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» право на виконання будівельних робіт виникає на підставі дозволу на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до ІV і V категорій складності. Проведені ремонтні роботи були здійснені на об'єкті ІІІ категорії складності, а тому оформлення дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до ст. 37 зазначеного Закону - не вимагається. Крім того до компетенції відповідача як органу державної влади не відноситься здійснення архітектурно-будівельного контролю.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що в наданих до перевірки акту приймання виконаних будівельних робіт від 30.08.14 № 1 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2014 року відсутні дати складання, не зазначено ініціали, прізвища осіб, якими підписано дані документи.

Відповідно до АС Податковий блок Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, основним постачальником ПП В«ФеберВ» в вересні 2014 року було ТОВ В«СамрукВ» , має стан 8 внесено запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням, зареєстровано в податковому органі, як платника податків 04.08.2014 року, вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля, свідоцтво платника ПДВ анульовано 16.12.2014 року за ініціативою податкового органу в зв'язку з внесенням запису до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням.

Також встановлено, що ТОВ В«СамрукВ» не декларувало податкові зобов'язання по податкових накладних за вересень 2014 року виписаних на продаж товарів на адресу контрагента - покупця ПП В«ФеберВ» , та не подало декларацію з ПДВ за вересень 2014 року.

Відповідно до наведеної інформації по ланцюгу постачання ТОВ В«СамрукВ» - ПП В«ФеберВ» - ТОВ В«Гал-інвестВ» не підтверджується реальність проведення господарських операцій по придбанню товарів, робіт, послуг.

Наведені обставини свідчать про відсутність реального здійснення господарських операцій по придбанню між ПП В«ФеберВ» та ТОВ В«Гал-інвестВ» .

Для відображення господарських операцій в податковому обліку недостатньо самої лише її документального оформлення. Господарські операції повинні фактично відбутися. Але в ході перевірки встановлено, що між ПП В«ФеберВ» та ТОВ В«Гал-інвестВ» господарські операції фактично не відбулись, а тому первинні документи та податкові накладні за такими операціями не мають юридичної сили і доказовості.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Гал-інвестВ» , як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 32079511, зареєстроване 13.06.2002 та є, зокрема, платником податку на додану вартість.

Відповідно до наказу від 29.12.14 № 373 посадовою особою ДПІ у Черкаському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ В«Гал-ІнвестВ» , код ЄДРПОУ 32079511, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП В«ФеберВ» , код за ЄДРПОУ 34119110 за період з 01.09.14 по 30.09.14, про що складено акт № 1/23-25-22-010/32079511 від 13.01.2015.

Перевіркою встановлено, що ТОВ В«Гал-ІнвестВ» порушено п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.09.2014 по 30.09.14 на загальну суму 5870 грн.

22 січня 2015 року на підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 7338 грн., в тому числі за основним платежем - 5870 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1467 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого абзацу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зі змісту статті 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 ст. 9 вказаного Закону встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ В«Гал-ІнвестВ» (замовник), в особі директора ОСОБА_4 та ПП В«ФеберВ» (підрядник), в особі директора ОСОБА_5, укладено договір підряду від 20.08.14 № 28/8, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати у відповідності до умов договору роботи.

На виконання умов договору ТОВ В«Гал-ІнвестВ» згідно акта приймання виконаних будівельних робіт від 30.08.14 № 1 оформило придбання у ПП В«ФеберВ» в серпні 2014 року послуг ремонту по благоустрою АЗС № 108 в с. Моринці Звенигородського району Черкаської області на загальну суму 35223 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 5870 грн. 60 коп.

ТОВ В«Гал-ІнвестВ» на підставі податкової накладної від 30.08.14 № 159, отриманої від ПП В«ФеберВ» , включено податок на додану вартість до складу податкового кредиту в податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року в сумі 5870 грн. 60 коп.

Так, в наданих до перевірки та до матеріалів справи акті приймання виконаних будівельних робіт від 30.08.14 № 1 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2014 року відсутні дати підписання цих документів ПП В«ФеберВ» , не зазначено ініціали, прізвища осіб, якими підписано дані документи. Разом з тим, вказані документи підписані позивачем 30.08.2014 з проставленням печаток як позивача, так і ПП В«ФеберВ» .

Відсутність в акті та довідці вищевказаних реквізитів, враховуючи наявність договору підряду № 46/7 від 02.07.2014, укладеного між ТОВ В«Інвест ЧеркасиВ» та позивачем, а також акту списання-передачі будівельних матеріалів від 29.08.2014, суд не вважає безумовною підставою віднесення господарських операцій між позивачем та ПП В«ФеберВ» до таких, які фактично не відбулися.

Щодо інших посилань податкового органу, суд зазначає, що підписати накладну № 159 від 30.08.14 пан ОСОБА_3 не міг, оскільки не був в серпні 2014 року уповноваженою особою на вчинення такої дії, про що свідчить наказ ПП В«ФеберВ» від 04.11.2014, а виконані ПП В«ФеберВ» роботи не передбачають отримання дозволу на їх виконання.

Також суд вважає помилковим посилання відповідача на дані Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України відносно ТОВ В«СамрукВ» , як основного постачальника ПП В«ФеберВ» , та відсутність декларування ТОВ В«СамрукВ» податкових зобов'язань за операціями з ПП В«ФеберВ» , оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, а ПП В«ФеберВ» виконало роботи з матеріалів позивача.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд зауважує, що податковий орган на надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП В«ФеберВ» .

Враховуючи зазначене, позивач правомірно відобразив у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарською операцією з ПП В«ФеберВ» на підставі виписаної останнім належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області від 22 січня 2015 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 7338 грн., в тому числі за основним платежем - 5870 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1467 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Гал-ІнвестВ» (19635, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір'я, вул. Леніна, 112, ідентифікаційний код 32079511) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 24.07.2015.