Ухвала

від 22.07.2015 по справі 804/8892/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"22" липня 2015 р. справа № 804/8892/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Уханенка С.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 804/8892/14 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 02.12.2014 року звернувся до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000572202 від 12.02.2014 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.02.2014 року № 0000572202.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача надіслав до апеляційного суду клопотання, яким просив розглянути справу без участі представника.

За нормами п.2 ч.1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 31965106.

Відповідач - Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Новомосковською ОДПІ проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс», за результатами якої було складено акт від 28.01.2014 року № 5/222/35782781 (а.с.46-49).

Перевіркою було встановлено, що на порушення п.200.1, 200.4 «а», «б» статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-V (із змінами, внесеними Законами України), ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» по декларації за листопад 2013 року завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768079 грн..

05.02.2014 року позивач подав начальнику Новомосковської ОДПІ заперечення на вказаний вище акт перевірки. За результатами розгляду даного заперечення відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що контролюючим органом зменшено суми від'ємного значення з податку на додану вартість шляхом винесення податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 0000572202 від 12.02.2014 року у загальній сумі 768079 грн., дані суми можуть бути використані підприємством у наступних податкових періодах лише при наявності судового рішення, яке набрало законної сили.

Судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість відповідно з податковим повідомленням-рішенням форми «В4» від 12.02.2014 року № 0000572202 (зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року у загальній сумі 768079 грн.), з приводу якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки від 28.01.2014 року №5/222/35782781 про порушення ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» вимог пунктів 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Зокрема, контролюючий орган вважає, що позивач безпідставно переніс до рядку 21.3 залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду серпня-грудня 2011 року, січня, березня, червня листопада 2012 року, червня, серпня 2013 року, які відображені в акті перевірки від 19.12.2013 року № 41/222/35782781, на підставі якого відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.01.2014 року № 0000082202, № 0000092202.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 19.12.2013 року, та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному та судовому порядку.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, зменшення від'ємного значення ПДВ на підставі податкових повідомлень-рішень від 10.01.2014 року № 0000082202, 0000092202, оскаржуваних в судовому порядку, з огляду на зроблені за результатами перевірки в акті від 19.12.2013 року № 41/222/35782781 висновками, є неузгодженим до набрання законної сили рішенням суду, зважаючи на положення п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПК України).

Проаналізувавши наведені норми права та обставини справи, позивач при заповненні рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди, передбаченого для відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не міг врахувати результати перевірки, проведеної органом державної податкової служби (акт попередньої перевірки), оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки акту перевірки від 18.10.2013 року № 453/222/35782781є неузгодженими, так як відбувалася процедура оскарження в судовому порядку.

Таким чином, висновки відповідача про безпідставне завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду не знайшли свого підтвердження в ході розгляду вказаної адміністративної справи.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000572202 від 12.02.2014 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 804/8892/14 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 804/8892/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Судді: М.М.Гімон

С.А. Уханенко