Рішення

від 23.02.2007 по справі 3/241-21/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/241-21/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

23.02.07                                                                                           Справа№ 3/241-21/245

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Золочівагро”, с. Ясенівці, Львівська область

До відповідача  Приватного підприємства “Агрофірма “Нектар”, с. Переспа, Львівська область

Про стягнення  158733,20 грн.

                                                                                                        суддя Мороз Н.В.

                                                                                                   при секретарі Ходачкевич Н.

Представники   сторін:

Від позивача –    Янків І.М. - представник

Від  відповідача –н/з

Суть спору:

         Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю “Золочівагро”, с. Ясенівці, Львівська область до приватного підприємства “Агрофірма “Нектар”, с. Переспа, Львівська область, про стягнення 158733,20 грн. заборгованості.

22.08.2006 р. господарський суд Львівської області (суддя Масловська Л.З.) порушив провадження по справі та призначив розгляд на 10.10.2006 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 10.10.2006 р. В судовому засіданні 26.10.2006 р. оголошено перерву до 31.10.2006 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 31.10.2006   р., 21.11.2006 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Львівської області від 11.12.2006 р. дану справу передано судді Мороз Н.В.

Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 14.12.2006 р., 26.12.2006 р., 18.01.2007 р., 06.02.2007 р.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 02.03.2005 р. між сторонами було укладено договір №14 про співпрацю. Всупереч умовам договору, відповідач поставив позивачу замість 2500 тон цукрового буряку лише 171 тону. На підставі додатку №14/1 від 05.04.2005 р. відповідач отримав у позивача на умовах товарного кредиту насіння цукрового буряку на суму 21141,14 грн., але не оплатив його. Крім того, відповідачу поставлялись гербіциди на загальну суму 7094,16 грн. та паливо-мастильні матеріали на загальну суму 11448 грн. Всього відповідачем одержано в якості авансу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 39683,30 грн. Посилаючись на п. 5.3. договору №14 просить стягнути з відповідача штраф у трьохкратному розмірі отриманих авансів, всього в сумі 119049,90 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача 39683,30 грн. поставленого авансу. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю, однак, незважаючи на вимоги суду, відзиву не надав. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

02.03.2005 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (господарство) було укладено договір №14 на придбання цукрових буряків урожаю 2005 р., згідно із п. 2.1. якого відповідач зобов'язався посіяти, обробити та продати позивачу цукровий буряк  в кількості 2500 тон по цінах, передбачених в п. 3.1. договору - за кондиційні цукрові буряки у заліковій вазі при цукристості 16% по ціні 165 грн. / тонна.

Відповідно до п. 2.3. позивач зобов'язався придбати та оплатити цукрові буряки після закінчення здавання сировини та проведення кінцевої звірки, при чому, згідно із п. 1.2.1. договору, позивач зобов'язався, зокрема, проводити авансування по закупівлі цукрового буряку в розмірі до 30% вартості кожної законтрактованої тони цукрового буряку коштами та товарно-матеріальними цінностями. Відповідно до п. 2.5. договору, отримання авансової оплати відповідач зобов'язався забезпечити договором застави права на майбутній посів цукрового буряку, а пізніше, протягом 10 днів після посіву цукрового буряку здійснити перезаставу права на майбутній посів цукрового буряку на заставу посівів цукрового буряку. З пояснень сторін вбачається, що цукровий буряк було посіяно, але, як випливає з матеріалів справи, такий договір застави не укладався, належних доказів вжиття заходів до укладення такого договору суду не надано.

Відповідно до п. 5.4. договору №14, у разі односторонньої відмови господарства від виконання умов цього договору, або порушення ним умов його пунктів 2.1., 2.5., відповідач зобов'язаний сплатити штраф у трьохкратному розмірі отриманого авансу. Зі змісту зазначеного договору вбачається, що він не носить характеру договору товарного кредиту.

05.04.2005 р. між сторонами було укладено договір №14/1 від 05.04.2005 р., який є невід'ємною частиною договору №14 від 02.03.2005 р. на придбання цукрового буряка врожаю 2005 року. Згідно  п. 1 договору №14/1 у відповідності п. 1.2.1 договору №14 від 02.03.2005 р., позивач зобов'язався проводити поставку (авансування) відповідача на умовах товарного кредиту зі сплатою 14% річних за користування товарним кредитом наступною продукцією: насінням "Ялтушківське" на загальну суму 21141,14 грн. Відповідно до п. 2 договору №14/1 відповідач зобов'язався в рахунок отриманого насіння поставити позивачу цукровий буряк урожаю 2005 р. в термін до 01.10.2005 р. Таким чином, суд дійшов висновку, що умова сплати відсотків за товарний кредит поширюється лише на авансову поставку насіння марки "Ялтушківське". При виконанні умов договору №14/1 від 05.04.2005 р., сторони погодились керуватись відповідними положеннями договору №14 від 02.03.2005 р., що підтверджується  п. 4 договору №14/1.

На виконання умов договору №14/1 від 05.04.2005 р. позивач поставив відповідачу насіння цукрового буряку "Ялтушівське" на загальну суму 21141,14 грн., що підтверджується накладною №42 від 05.04.2005 р. Крім того, позивач посилається на поставку відповідачеві в рахунок авансу по договору №14 від 02.03.2005 р. дизпалива на суму 11448 грн. за товарно-транспортною накладною №221 від 06.04.2005 р. та гербіцидів  (Центуріон, Аміго) на загальну суму 7094,16 грн. за товарно-транспортною накладною №394 від 13.06.2005 р., всього на суму 18542,16 грн. Таким чином, загальна вартість поставлених відповідачу в якості авансу за цукровий буряк товарно-матеріальних цінностей становить 39683,30 грн. Відповідач зазначену обставину не заперечив.

Як вбачається з довідки про здані цукрові буряки врожаю 2005 року,

ПП "Агрофірма "Нектар" згідно договору №14 від 02.03.2005 р. №292, товарно-транспортних накладних, всього відповідач передав позивачу цукрових буряків в кількості 170,988556 т. залікової ваги що, у відповідності із розд. 3 договору становить 29338,98 грн. Зазначена обставина сторонами не заперечувалась. Таким чином, позивачем фактично переплачено авансів на суму 10344,32 грн., які підлягають стягненню з відповідача. Однак, вимога позивача про повернення вартості авансів у повному обсязі  не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на умовах договору, який не передбачає повернення авансів при порушенні умов договору. Вимоги про розірвання договору позивач не ставив. Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання  або звичаїв ділового обороту. Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов”язання чи порушення  правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як випливає зі змісту п. 2.5. договору №14 від 02.03.2005 р. отримання авансової оплати відповідач зобов'язаний забезпечити договором застави прав на майбутній посів цукрового буряка. З пояснень сторін вбачається, що такий договір не укладався. Вищенаведене, а також недопоставка цукрового буряку у визначеній кількості, передбачені в п. 5.3. договору №14 є підставою для застосування штрафних санкцій у трьохкратному розмірі від суми авансів, що становить 119049,90 грн.

Однак, враховуючи ту обставину, що відповідач є сільськогосподарським товаровиробником, залежним від природних умов, вживав заходи до виконання зобов'язання, здійснив добровільно часткову поставку цукрового буряку, приймаючи до уваги відсутність доказів заподіяння невиконанням відповідачем зобов'язання збитків позивачу, які були б адекватні заявленому трьохкратному розміру штрафних санкцій, приймаючи до уваги не лише майнові, а й інші інтереси сторін у відповідності до ч. 1 ст. 233 ГК України, суд дійшов  висновку, що за даних виняткових обставин належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Керуючись своїм правом, передбаченим  ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафних санкцій до 50000 грн.  

Враховуючи вищенаведене,  суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.526, 629,538 ЦК України, ст.ст.218,233 ГК України, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 55, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задоволити частково.

2.           Стягнути з приватного підприємства “Агрофірма "Нектар” (Львівська обл., Сокальський р-н, с. Переспа, ЄДРПОУ 32051480, р/р 26009519005001 ВАТ КБ "Надра" ЛРУ МФО 325978) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" (Львівська обл., с. Ясенівці, ЄДРПОУ 31691832, р/р 260065209 в РОФ АППБ "Аваль" м. Рівне, МФО 333227) -10344,32 грн. основного боргу, 50000 грн. штрафу, 603,33 грн. держмита та 44,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог- відмовити.

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Повернути позивачу зайво сплачене державне мито в сумі 186,27 грн. Довідку  видати.

Суддя                                                                                                       Мороз Н.В.