Ухвала

від 13.08.2010 по справі 1982/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2010 р. справа № 2а-1895/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Католікяна М.О. Мірошниченка М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України

в Якимівському районі Запорізької області,

на постанову Якимівського районного суду Запорізької області,

від 20.11.09

у справі № 2а-1895/2009

за позовом ОСОБА_2,

вул. Червоногвардійська, 6/1, с. М. Горького, Запорізька область, 72514;

до відповідача ОСОБА_1 Пенсійного фонду України

в Якимівському районі Запорізької області,

вул. М. Патріотів, 7, смт. Якимівка, Запорізька область, 72503;

про підвищення до пенсії «Дітям війни», -

встановили: подано позов до тер управління Пенсійного фонду про

відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав;

визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року N 2195-IV за 2006-2009 роки.

Суд позов задовольнив частково.

Суд відмовив в поновлені строку звернення.

Визнав протиправною бездіяльність ОСОБА_1 Пенсійного фонду.

Зобов'язав ОСОБА_1 Пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу за період з 04.11.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 20.11.2009р., у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині позову відмовив.

Рішення суду мотивоване тим, що Позивач відноситься до соціальної категорії -«дитина війни», має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 Пенсійного фонду, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти на вказані виплати з державного бюджету не виділялись.

Законодавством України не дано визначення поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно до статті 6 Закону N 2195-IV.

Крім того, розмір підвищення до пенсії встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Просить постанову суду скасувати. У позові відмовити.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.

Позивач відноситься до соціальної категорії -«дитина війни», перебуває на обліку в ОСОБА_1 Пенсійного фонду, та має право на пільги, встановлені законодавством України.

Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року N 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26 грудня 2008 року N 835-VI зупинення дії статті 6 Закону України N 2195-IV на 2009 рік передбачено не було.

У відповідності зі статтею 152 Конституції України, статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»від 16 жовтня 1996 року422/96-ВР, у разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Позивачем подано позов до суду першої інстанції 04.11.2009р.

Отже, з 04.11.2008р. відновлено право на нарахування підвищення до пенсії.

На 30 % мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком, абзац 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(1058-15), встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Так, у частині третій статті 28 цього Закону (1058-15) закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15).

Водночас, згідно з пунктом 4 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. В силу пункту 7 статті 9 цього Кодексу у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Отже, застосування судом першої інстанції в якості розрахункової величини для мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, обчисленого відповідно до частини 1 статті 28 базового пенсійного Закону (1058-15), є правильним та доводами скарги не спростовується.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(1058-15) рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), покладено на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду за місцем проживання позивача.

При цьому, в силу статті 7 Закону (2195-15) за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава, таким чином, взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає неправомірним посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтею 6 Закону (2195-15). І не є підставою для обмеження державної соціальної допомоги, встановленої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи заявника апеляційної скарги про застосування до спірних правовідносин підвищення у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»відхиляються судом. Правовий статус дітей війни і основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року N 2195-IV.

Державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.

У відповідності з пунктом 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду залишити без задоволення.

Постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 20.11.2009р. у справі № 2а-1895/09 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає чинності з моменту проголошення та підлягає оскарженню протягом двадцяти днів до Верховного Суду України за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалу складено у повному обсязі 13.08.2010р.

Головуючий суддя О.В. Юхименко

Суддя М.О. Католікян

Суддя М.В. Мірошниченко