Постанова

від 02.07.2010 по справі 1291/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2010 р. справа № 2а-1487/2009

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі Кіровоградської області на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2009р. у справі № 2-а-1487/2009 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

ВСТАНОВИЛА:

05.11.2009р. ОСОБА_1 звернулась до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області, в якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу починаючи з січня 2006 року по теперішній час .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що позивачу, як дитині війни, відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна виплачуватися пенсія з підвищенням на 30% розміру мінімальної пенсії за віком, але відповідач зазначену надбавку до пенсії позивачу у 2006р., 2007р., 2008р. не нараховував та не виплачував.

Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2009р. (суддя Кавун Т.В.) позовні вимоги задоволено частково. Поновлено процесуальний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав з 01.07.2007р. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.11.2009р., з відрахуванням здійснених виплат. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги приписи ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , а також положення ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Оскільки Законом України не визначений механізм нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», суд безпідставно зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги позивачу. З 01.01.2008р. органами Пенсійного фонду України підвищення пенсій дітям війни виплачується з урахуванням вимог Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідач оскаржує встановлене судом першої інстанції право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2006-2008 роках.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області. Як особі, що має статус «дитини війни», позивачу у 2006 та 2007 роках не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2006р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але протягом 2006р. такий порядок визначений не був, що виключає можливість збільшення пенсії особам, які мають статус «дітей війни».

Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік з урахуванням статті 111 цього Закону.

Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»).

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На 2009 рік дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не обмежена Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р., в якому міститься роз'яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів, приймаючи до уваги визначені позивачем межі позовних вимог, вважає, що задоволенню підлягають вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 31.11.2009р.

В зв'язку з чим, колегія суддів вважає не правильним висновок суду першої інстанції щодо визначення періоду з 22.05.2008р. по 31.11.2009р., оскільки розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, тому рішення підлягає зміні в цій частині.

На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Доводи відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ).

Однак наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність можливості здійснення перерахунку та виплати допомоги через відсутність фінансування з державного бюджету України.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а викладені вище обставини, виходячи з положень ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2009р. у справі № 2-а-1487/2009 - змінити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 31.11.2009р., з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та законодавчо визначеного розміру пенсії за віком, встановленого на час відповідних виплат з урахуванням раніше проведених виплат до пенсій «дітям війни»за відповідні періоди.

В іншій частині постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2009р. у справі № 2-а-1487/2009 -залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

суддя: І.Ю. Добродняк

суддя: А.О. Коршун