Ухвала

від 07.10.2010 по справі 4566/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2010 р.справа № 2а-6238/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Бишевської Н.А. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання: Красоті А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Укрелектромонтаж»,

на постанову Запорізького окружного адміністративного

від 09.12.2009р.

у справі № 2а-6238/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Укрелектромонтаж»,

вул. Антенна, 8, м. Запоріжжя, 69057;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя,

вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001;

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановили: Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелектромонтаж»подано позов до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.11.2009р. №№ 0001852305/0/23136 і 0001862305/0/23137.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Стрельнікова Н.В.) своєю постановою від 09.12.2009р. у справі № 2а-6238/09/0870 у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що оформлення ТОВ «Укрелектромонтаж»договорів та первинних документів щодо поставки товару від ТОВ «ТВФ «Махартет», діяльність якого визнана судом незаконною, без наміру здійснення статутної діяльності та реальною метою якого було надання фінансових послуг по конвертації безготівкових коштів у готівкові шляхом проведення безтоварних операцій, є таким, що суперечить Цивільному кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків. Первинні документи, які складені між ТОВ «Укрелектромонтаж»і ТОВ «ТВФ «Махартет»на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, є такими що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрелектромонтаж», Позивач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Господарські правовідносини, які виникли з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВФ «Махартет», мали на меті саме придбання товарів, необхідних для виконання статутної діяльності -електромонтажних робіт на об'єктах замовників.

Позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку.

Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська про закриття провадження в кримінальній справі по звинуваченню громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є вироком суду в кримінальній справі. Відповідно, встановлені постановою факти не звільнені від доказування з огляду на приписи частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суду не надано доказів скасування державної реєстрації ТОВ «ТВФ «Махартет».

Предметом дослідження в кримінальній справі не була наявність протиправного умислу посадових осіб Товариства. І в постанові Ленінського районного суду міста Дніпропетровська жодним чином не згадуються взаємовідносини з ТОВ «Укрелектромонтаж».

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, Відповідач, скаргу не оспорив. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Сутність спору: Уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромонтаж», код за ЄДРПОУ 32889786, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Махартет»за період з 01.10.2006р. по 30.06.2009р.

За результатами перевірки складений Акт № 54/35-1/32889786 від 23.10.2009р.

Перевіркою з'ясовано:

постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2009р. в кримінальній справі № 1-200/09 встановлено створення ТОВ «ТВФ «Махартет»за попередньою змовою громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, без наміру займатись статутною господарською діяльністю, для здійснення незаконної діяльності з надання за комісійну винагороду фінансових послуг з конвертації грошових фінансових коштів під прикриттям спеціально створених для цього господарських товариств. Бухгалтерські документи, які були підставою для банків для зарахування безготівкових грошових коштів на рахунки створених фіктивних підприємств, одним з яких є ТОВ «ТВФ «Махартет», містили неправдиві відомості щодо здійсненої з підприємством-контрагентом фінансово-господарської операції, із зазначенням різних підстав, які не вимагали спеціальних дозволів, реєстрації або ліцензій.

Таким чином, за позицією фахівців контролюючого органу, первинні бухгалтерські документи, які складені між ТОВ «Укрелектромонтаж»і ТОВ «ТВФ «Махартет», є такими що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

З огляду на викладене, ТОВ «Укрелектромонтаж», в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), завищено валові витрати на придбання товарів згідно до нікчемного правочину з ТОВ «ТВФ «Махартет»на загальну суму 178.076,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 44.519,00 грн.

Відповідно, перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено і заниження податку на додану вартість у розмірі 35.693,00 грн.

На підставі Акта перевірки керівником Державної податкової інспекції 04.11.2009р. прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0001852305/0/23136 і 0001862305/0/23137.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмежено відповідальністю «Укрелектромонтаж»визначено суму податкового зобов'язання за платежем НОМЕР_1 - податок на прибуток, у розмірі 66.778,50 грн. В їх числі 44.519,00 грн. за основним платежем, та 22.259,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрелектромонтаж»визначено суму податкового зобов'язання за платежем НОМЕР_2 -податок на додану вартість, у розмірі 53.539,50 грн. В їх числі 35.693,00 грн. основного платежу та 17.846,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом позову.

Колегія суддів, заслухавши представника Позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності з пунктом 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, підпункт 5.2.1 Закону (334/94-ВР), включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог абзацу четвертого підпункту 5.3.9 цього Закону (334/94-ВР), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Документ буквально означає свідоцтво. У широкому значенні під документом розуміють матеріальний носій, що його використовують у процесі спілкування, на якому за допомогою різних засобів і способів зафіксовано в доцільній для сприйняття формі інформацію.

Виходячи з визначення первинного документу як такого, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; бухгалтерський облік є не просто документообігом, а певним порядком фіксації фактів здійснення господарських операцій.

При цьому, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, в контексті наведених вище норм Закону (334/94-ВР), до складу валових витрат включаються суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, вже як наслідок підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

За оцінкою колегії суддів, визначальною все ж має бути подія, підтверджена документально.

При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції (керівник підприємства затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати) первинні документи) на здійснення господарських операцій, та під час здійснення господарської операції.

Колегія суддів погоджується з позицією Позивача відносно вимог до формування даних податкової звітності - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Водночас, право на нарахування податку та складання податкових накладних, підпункт 7.2.4 Закону (168/97-ВР), надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна, підпункт 7.2.3 Закону (168/97-ВР), складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

І, на кінець, податковим зобов'язанням, згідно з пунктом 1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Таким чином, законодавством встановлений певний взаємозв'язок і між надходженням до бюджету податку на додану вартість.

За загальним правилом, несплата податків (зборів) продавцем і його постачальниками самі по собі не є підставою для зменшення суми податкового кредиту.

Разом з тим, офіційне з'ясування всіх обставин у справі є принципом адміністративного судочинства.

Отож, суд зобов'язаний при вирішенні справи з'ясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності. Як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2009р. в кримінальній справі № 1-200/09 встановлено створення ТОВ «ТВФ «Махартет», постачальника Позивача, за попередньою змовою громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, без наміру займатись статутною господарською діяльністю, для здійснення незаконної діяльності з надання за комісійну винагороду фінансових послуг з конвертації грошових коштів під прикриттям спеціально створених для цього господарських товариств (суб'єктів підприємницької діяльності).

Судом встановлено, що бухгалтерські документи, які були підставою для банків для зарахування безготівкових грошових коштів на рахунки створених фіктивних підприємств, одним з яких є ТОВ «ТВФ «Махартет», містили неправдиві відомості щодо здійсненої з підприємством-контрагентом фінансово-господарської операції, із зазначенням різних підстав, які не вимагали спеціальних дозволів, реєстрації або ліцензій.

Безумовно, постанова суду (а. с. 161-165) про закриття в кримінальній справі у зв'язку з амністією не є обставиною, звільненою від доказування на підставі частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, постанова суду в кримінальній справі є вагомим доказом створення ТОВ «ТВФ «Махартет»та здійснення ним діяльності з конвертації грошових фінансових коштів під прикриттям спеціально створених для цього господарських товариств. Бухгалтерські документи, які були підставою для банків для зарахування безготівкових грошових коштів на рахунки створених фіктивних підприємств, одним з яких є ТОВ «ТВФ «Махартет», містили неправдиві відомості щодо здійсненої з підприємством-контрагентом фінансово-господарської операції, із зазначенням різних підстав, які не вимагали спеціальних дозволів, реєстрації або ліцензій.

В ході розгляду справи фахівцями контролюючого органу доведена сумнівність укладеної угоди, у зв'язку з чим і безпідставне віднесення позивачем витрат на її виконання до складу валових витрат.

Зі сторони Позивача не надано належних документів, які б підтверджували виконання фактичне ТОВ «ТВФ «Махартет»обумовлених зобов'язань. Відсутні підтверджуючі документи щодо факту транспортування та оприбуткування Позивачем товару на кожну партію.

Оцінюючи такі докази в сукупності з іншими встановленими в судовому засіданні обставинами, які підтверджують нікчемність укладеного правочину, колегія суддів погоджується з висновком фахівців контролюючого органу про завищення ТОВ «Укрелектромонтаж»валових витрат відповідних податкових періодів по операціям з ТОВ «ТВФ «Махартет».

За обставин, наведених вище, слід погодитись з висновками фахівців контролюючого органу і про заниження податку на додану вартість у розмірі 35.693,00 грн.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектромонтаж»залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного від 09.12.2009р. у справі № 2а-6238/09/0870 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 22.10.2010р.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: М.В. Мірошниченко