Ухвала

від 21.07.2015 по справі 812/2772/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року справа №812/2772/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д.,

за участі секретаря судового засідання Копиця С.В.

Представника позивача Войноровської Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 р. у справі № 812/2772/14 (головуючий І інстанції Пляшкова К. О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Д.Т." до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27 грудня 2013 року № 0000462200, № 0000472200,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Д.Т." (надалі - позивач, ТОВ "А.Д.Т.") 25 квітня 2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (надалі - відповідач, Рубіжанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області) в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27 грудня 2013 року № 0000462200, № 0000472200.

Постановою суду першої інстанції від 12 червня 2014 року позовні вимоги задоволені повністю, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області області від 27 грудня 2013 року № 0000031501, яким ТОВ "А.Д.Т." збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 74624,00грн., у тому числі: за основним платежем на 59699,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 14925,00 грн., та № 0000041501 яким ТОВ «А.Д.Т.» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 70354,00 грн., у тому числі: за основним платежем на 56283,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 14071,00 грн.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з протиправності податкових повідомлень-рішень прийнятих податковим органом.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У період з 17 липня 2014 року по 30 липня 2014 року внаслідок протиправних дій невідомих осіб відбулося захоплення адміністративної будівлі Луганського окружного адміністративного суду, у зв'язку чим провадження по справі № 812/2772/14 було втрачено.

23 квітня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області про відновлення втраченого судового провадження у справі № 812/2772/14, з метою подальшого апеляційного оскарження постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року у справі № 812/2772/14.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі № 812/2772/14.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року було частково відновлене втрачене провадження у справі № 812/2772/14.

26 травня 2015 року частково відновлене провадження в адміністративній справі № 812/2772/14 надійшло до Донецького апеляційного адміністративного суду.

До суду прибув представник ТОВ «А.Д.Т» , у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеному у позові, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до наказу відповідача від 18 листопада 2013 року № 324, Рубіжанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області проведено документальну позапланову виїзна перевірка ТОВ «А.Д.Т.» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра» та ТОВ «Вістол» за період 01 жовтня 2010 року по ЗО вересня 2013 року, за результатами якої складено акт від 05 грудня 2013 року № 801/22/33871319.

Згідно висновків акта від 05 грудня 2013 року № 801/22/33871319 проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «А.Д.Т.» п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.2, 135.4 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 56283,00 грн., п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 59699,00 грн.

27 грудня 2014 року Рубіжанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000462200 про сплату податку на додану вартість на суму 74624,00 грн., у тому числі штрафні санкції 14925,00 грн., № 0000472200 про сплату податку на прибуток на суму 70354,00 грн., у тому числі штрафні санкції 14071,00 грн.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, з огляду на таке.

Вказані в акті перевірки ТОВ «А.Д.Т.» порушення норм ПК України ґрунтуються на

актах перевірки ТОВ «Вістол» від 13 листопада 2013 року № 2/22/32926534 та ТОВ «Вектра 3000» від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252, про те, що ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000» не здійснюють фінансового-господарських операцій по купівлі-продажу

товарів, робіт (послуг), у зв'язку з чим необгрунтовано сформували задекларовані ними

податкові зобов'язання та податковий кредит.

На підставі цих актів перевірок в акті перевірки ТОВ «А.Д.Т.» зроблено висновок про

те, що господарські операції ТОВ «Вістол», ТОВ «Вектра 3000» з ТОВ «А.Д.Т.» не мали

реального здійснення, а наявність у ТОВ «А.Д.Т.» видаткових накладних, актів приймання-

передачі виконаних робіт (надання послуг), податкових накладних та інших, бухгалтерських

документів, отриманих від ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000», не є безумовним

підтвердженням того, що отримання товару мало місце та не є безумовною підставою для

віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, у зв'язку з тим, що данні, які знаходяться у податкових накладних не можна ідентифікувати.

Таке твердження, на думку позивача, суперечить нормам податкового та цивільного

законодавства України, оскільки відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на включення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій по придбанню та виготовленню товарів (у тому числі у разі їх ввозу на митну територію України) та послуг.

Виконуючи вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «А.Д.Т.»

включені в декларації з податку на додану вартість у склад податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових

накладних від ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000».

Виходячи з норм податкового законодавства, ТОВ «А.Д.Т.» обґрунтовано

задекларувало податковий кредит та валові витрати, які сформовані при здійснені фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000», оскільки податковий кредит та валові витрати підтверджуються усіма, передбаченими для цього бухгалтерськими документами.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до наказу від 18 листопада 2013 року

перевірка виконання ТОВ «А.Д.Т.» вимог податкового законодавства повинна була

проводитися виключно по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол». Проте в порушення цього наказу податковим ревізором-інспектором в акті перевірки досліджено

взаємовідносини ТОВ «А.Д.Т.» з ПАТ «Нафтогазвидобування», на підставі чого зроблені

висновки в п. 3.2.1 акта перевірки про необгрунтоване завищення задекларованих доходів,

податкових зобов'язань ТОВ «А.Д.Т.» в результаті відображення операцій по поставці

товарно-матеріальних цінностей на адресу ПАТ «Нафтогазвидобування».

Операції між ТОВ «А.Д.Т.» з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол» та ПАТ

«Нафтогазвидобування», відповідно до укладених договорів, не визнані судом недійсними.

Крім того, позивач зазначає, що постановою Луганського окружного

адміністративного суду від 19 грудня 2013 року по справі № 812/10041/13-а Головне

управління Міндоходів у Луганській області зобов'язано відновити в АС «Податковий блок»

податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість ТОВ «Вістол»; постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року посправі № 812/9874/13-а Головне управління Міндоходів у Луганській області зобов'язано відновити в АС «Податковий блок» податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість ТОВ «Вектра 3000».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «А.Д.Т.» зареєстровано виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради 06 березня 2006 року та перебуває на обліку в Рубіжанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області з 06 березня 2006 року за № 1574, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100338641.

На підставі направлення від 19 листопада 2013 року № 85-22, згідно із п.п.78ЛЛ1

п.78Л ст.78 ПК України та відповідно до наказу від 18 листопада 2013 року № 324 проведено

документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «А.Д.Т.», код ЄДРПОУ 33871319, з

питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати

податку на додану вартість і податку на прибуток за період 01 жовтня 2010 року по 30

вересня 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код ЄДРПОУ 37377252) та

ТОВ «Вістол» (код ЄДРПОУ 32926534), за результатами якої складено акт від 05 грудня

2013 року № 801/22/33871319.

Згідно п.2.4 акта від 05 грудня 2013 року № 801/22/33871319 при перевірці

використано: статутні та реєстраційні документи ТОВ «А.Д.Т.»; декларації з ПДВ за жовтень

2010 року - вересень 2013 року; деталізовану інформацію результатів автоматизованого

співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів

(додаток 5) ТОВ «А.Д.Т.»; податкові декларації з податку на прибуток за 2010-2013 роки; акт

ГУ Міндоходів у Луганській області від 13Л 1.2013 № 1/22/37377252 про результати

документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вектра 3000» з питань дотримання

вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на

додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2013; акт ГУ

Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 № 2/22/32926534 про результати

документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вістол» з питання дотримання вимог

чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану

вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013.

Як вбачається з висновків акта від 05 грудня 2013 року № 801/22/33871319,

проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «А.Д.Т.»:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.2, п.135.4 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4

ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на загальну суму

56283,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК

України, в результаті чого в періоді з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року занижено

податок на додану вартість на загальну суму 59699,00 грн.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на обставини встановлені перевірками

контрагентів позивача - ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000», викладені в актах перевірки

від 13.11.2013 № 1/22/37377252, від 13.11.2013 № 2/22/32926534, щодо неможливості

фактичного здійснення ними господарських операцій через відсутність майна та інших

матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу;

відсутності необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з

відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутності

об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4,7 Закону України «Про податок на додану

вартість» та ст.ст.185, 187, 188 ПК України; а також ненадання до перевірки у повному

обсязі первинних документів, бухгалтерських документів щодо придбання та продажу

товарів, робіт та послуг. Також, з посиланням на постанову про призначення документальної позапланової виїзної перевірки старшого слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 в рамках кримінального провадження № 32013030000000123 та відповідно наявної інформації, контролюючий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» здійснюється поза межами правового поля, шляхом безпідставного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у схемах мінімізації.

Крім того, в акті перевірки зазначено про відсутність «Завдання на розробку робочого

проекту» до договору від 01.08.2013 № 01/08, укладеного між ТОВ «А.Д.Т.» та ТОВ «Вістол» на виконання розробки проекту виробництва робіт для ДП «ЛСУ № 10». Також, до перевірки крім акта здавання-приймання робіт по договору та пояснювальної записки іншої проектно- кошторисної документації не надано.

Посадовими особами ТОВ «А.Д.Т.» не надано жодної документації щодо звернення до адміністрації ТОВ «Рубіжанський краситель» в частині оформлення пропускних документів працівників ТОВ «Вістол» для здійснення робіт за договором від 01.05.2012 № 49/12.

Також, ТОВ «А.Д.Т.» надано ТТН, в жодній з яких не відображено експедитора ТОВ «Вістол» за договором від 01.06.2012 № 51/12 про виконання експедиційних операцій.

Виходячи з вищевикладеного відповідач дійшов висновку, що наявність у ТОВ «А.Д.Т.» видаткових накладних, податкових накладних, отриманих від ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» не є безумовним підтвердженням того, що придбання метанолу, запасних частин тощо мало місце. Єдиною метою проведення документування фактично нездійснених господарських операцій є отримання підприємствами податкової вигоди.

Крім того, відповідно до ІС «Податковий блок» підсистеми «Аналітична система» режиму «Автоматизована система співставлення» значиться розбіжність між сумами ПДВ, зазначеними в розділі І «Податкові зобов'язання» додатка № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2010 року - вересень 2013 року по ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» та сумами ПДВ, зазначеними у розділі II «Податковий кредит» додатка № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2010 року - вересень 2013 року по ТОВ «А.Д.Т.».

20 грудня 2013 року позивачем подано заперечення на акт перевірки від 05 грудня 2013 року року№ 801/22-33871319, за результатами розгляду яких Рубіжанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області надано відповідь від 26 грудня 2013 року № 2562/2200, відповідно до якої висновки акта перевірки є обґрунтованими.

На підставі акта перевірки від 05 грудня 2013 року № 801/22/33871319 Рубіжанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 0000472200, яким ТОВ «А.Д.Т.» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 70354,00 грн., з якої за основним платежем - 56283,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14071,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 0000462200, яким ТОВ «А.Д.Т.» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 74624,00 грн., з якої за основним платежем - 59699,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14925,00 грн.

29 січня 2014 року ТОВ «А.Д.Т.» подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 0000472200, № 0000462200.

Відповідно до встановлених обставин, які сторонами не спростовуються, 18 лютого 2014 року Рубіжанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято рішення № 2798/12-32-10-04/08 про продовження строку розгляду первинної скарги та винесено наказ про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «А.Д.Т.» від 19 лютого 2014 року № 47.

Також, Рубіжанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області на підставі направлень від 20 лютого 2014 року № 20-22, № 21-22, відповідно до наказу від 19 лютого 2014 року № 47 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «А.Д.Т.», код ЄДРПОУ 33871319, з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код ЄДРПОУ 37377252) та ТОВ «Вістол» (код ЄДРПОУ 32926534), за результатами якої складено акт від 05 березня 2014 року № 178/22/33871319.

Згідно висновків акта перевірки від 05 березня 2014 року № 178/22/33871319 встановлено порушення ТОВ «А.Д.Т.»:

п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.2, п.135.4 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на загальну суму 56283,00 грн.;

п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого в періоді з 01 жовтня 2010 року по ЗО вересня 2013 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 59699,00 грн.

В акті перевірки від 05 березня 2014 року № 178/22/33871319 додатково зазначено про такі порушення ТОВ «А.Д.Т.».

Під час перевірки надано свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів на шість одиниць транспортних засобів, видані 06.09.2013, що дійсні до 04.03.2014. Проте за період з 01.10.2010 по 05.09.2013 зазначені свідоцтва до перевірки не надані. Також надано ДПНВ - свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі. Проте за період з 01.10.2010 по 09.07.2011 такі свідоцтва на водіїв до перевірки не надано. До перевірки надано карту даних небезпечного фактора за № 13174 від 19.11.2010 (метанол), номер державної реєстрації - В000102 з терміном дії до 19.12.2015. Проте, карту даних небезпечного фактора, що діяла б з 01.10.2010 до 18.11.2010 до перевірки не надано.

В ході перевірки не надано узгоджених маршрутів перевезень небезпечних вантажів за жовтень 2010 року - вересень 2013 року.

Крім того, до перевірки не надано будь-яких первинних документів складського обліку, внутрішні документи на оприбуткування ТМЦ.

31 березня 2014 року ГУ Міндоходів у Луганській області розглянуто первинну скаргу ТОВ «А.Д.Т.» від 29 січня 2014 року № 1/14 та прийнято рішення, відповідно до якого не задоволено первинну скаргу ТОВ «А.Д.Т.» від 29 січня 2014 року № 1/14 та залишено без змін податкові повідомлення-рішення Рубіжанської ОДНІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 27 грудня 2013 року № 0000462200, № 0000472200.

01 квітня 2014 року позивачем подано заперечення на акт перевірки від 05 березня 2014 року № 178/22/33871319.

Розглянувши заперечення позивача на акт перевірки, Рубіжанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області надано відповідь від 04 квітня 2014 року № 1212-22-15/2, відповідно до якої висновки акта перевірки є обґрунтованими.

Переглядаючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість апеляційної скарги відповідача, суд виходить з такого.

Розділом III Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за 'її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно положень ст.135 ПК України:

- доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.135.2 ст.135 ПК України);

- дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу (п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України).

У відповідності із ст.138 ПК України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст.138 ПК України);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПК України).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 ПК України);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної

(контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених

відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих

(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього

Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням

товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в

оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням

(будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших

необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні

капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в

оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на

нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та

основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах

господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також

від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного

податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п.198.4 ст.198 ПК України);

- платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (п. 198.5 ст.198 ПК України);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ «А.Д.Т.» та ТОВ «Вектра 3000» у спірному періоді укладено такі договори: (не відновлено)

- договір поставки № 01318 від 01.03.2012 (ТОВ «А.Д.Т.» - покупець, ТОВ «Вектра 3000» - постачальник), п.1.1 якого визначено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) за номенклатурою (асортименту) та в кількості, необхідній для ведення господарської діяльності. Відповідно до п.2.1 кількість продукції (товару) вказується в накладній, ціна продукції (товару) в рахунку-фактурі. Господарську операцію оформлено видатковими накладними та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи;

- договір купівлі-продажу товарів від 01.04.2012 № 31/12 (ТОВ «А.Д.Т.» - покупець, ТОВ «Вектра 3000» - постачальник), п.1.1 якого визначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця продукцію у відповідності до специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки та в порядку, визначеному договором. Асортимент, кількість, вартість та строки поставки кожної партії товару вказується в специфікації, який є невід'ємною частиною договору. Господарську операцію оформлено видатковими накладними та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи;

- договір купівлі-продажу від 01.03.2012 № 20/12 (ТОВ «А.Д.Т.» - продавець, ТОВ «Вектра 3000» - покупець) на предмет купівлі-продажу метанол, за ціною та якісними характеристиками, які узгоджені сторонами договору та специфікаціями на кожну партію. Господарську операцію оформлено податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи;

- договір купівлі-продажу від 01.03.2013 № 07/13 (ТОВ «А.Д.Т.» - продавець, ТОВ

«Вектра 3000» - покупець) на предмет купівлі-продажу за ціною та з якісними характеристиками, які узгоджені сторонами договору. Господарську операцію оформлено

податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи;

Між ТОВ «А.Д.Т.» та ТОВ «Вістол» у спірному періоді укладено такі договори:

- договір від 01.06.2012 № 51/12 (ТОВ «А.Д.Т.» - замовник, ТОВ «Вістол» - виконавець)на предмет виконання експедиційних операцій, супроводження та охорону вантажу під час відправлення та одержання метанолу та забезпечення контролю за завантаженням та розвантаженням товару. Господарську операцію оформлено актами надання послуг з експедирування, специфікаціями-заявками та товарно-транспортними накладними, видатковими та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах

справи;

- договір від 01.08.2013 № 01/08 (ТОВ «А.Д.Т.» - замовник, ТОВ «Вістол» -

виконавець) на виконання розробки проекту виробництва робіт для ДП ЛСУ № 10» на період

з 10.09.2013 по 31.12.2013 з додатком № 1 (протокол узгодження договірної ціни).

Господарську операцію оформлено актом здавання-приймання робіт, податковою

накладною, копії яких наявні в матеріалах справи;

- договір від 01.05.2012 № 49/12 (ТОВ «А.Д.Т.» - замовник, ТОВ «Вістол» -

виконавець) на виконання робіт своїми та/або залученими силами з технічного

обслуговування ємностей складу метилового спирту ТОВ «А.Д.Т.» з додатком № 1 (протокол узгодження договірної ціни). Господарську операцію оформлено актами надання послуг технічного обслуговування, податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи;

- договір купівлі-продажу товарів від 01.02.2012 № 10/12 (ТОВ «А.Д.Т.» - продавець,

ТОВ «Вістол» - покупець) на предмет купівлі-продажу продукції у відповідності до

специфікацій. Господарську операцію оформлено податковими накладними, видатковими

накладними, копії яких наявні в матеріалах справи;

- договір купівлі-продажу товарів від 01.02.2012 № 11/12 (ТОВ «А.Д.Т.» - покупець,

ТОВ «Вістол» - продавець) на предмет купівлі-продажу продукції у відповідності до

специфікацій. Господарську операцію оформлено податковими накладними, копії яких

наявні в матеріалах справи;

Оплату за товар (послуги), отримані від ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол»

позивачем здійснено у повному обсязі, що підтверджено виписками банку про рух коштів по

рахунках ТОВ «А.Д.Т.», копії яких також наявні в матеріалах справи.

Метанол, який ТОВ «А.Д.Т.» придбало від ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол»

поставлено позивачем ПАТ «Нафтогазвидобування» за договором № 01/10 від 01.01.2010 та

додатками до договору. Господарську операцію оформлено: видатковими накладними,

податковими накладними, товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в

матеріалах справи.

Податкові накладні, отримані ТОВ «А.Д.Т.» від ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», видані ТОВ «А.Д.Т.» його контрагентам, включені позивачем до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних відповідних періодів.

Фінансово-господарські операції між ТОВ «А.Д.Т.», ТОВ «Вектра 3000», ТОВ

«Вістол», ПАТ «Нафтогазвидобування» відображено у податковій звітності позивача по

податку на додану вартість та податку на прибуток за спірний період.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків

зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності,

митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом

першим цього пункту.

Судом встановлено, що показники податкової звітності по податку на прибуток та податку на додану вартість за спірний період сформовані позивачем на підставі первинних документів у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України.

Відповідачем суду не надано доказів невідповідності первинної документації, якою оформлено господарські операції позивача з його контрагентами у спірному періоді, вимогам діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Не встановлено таких обставин і у судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що ТОВ «А.Д.Т.» документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол» у спірному періоді.

Що стосується висновків відповідача щодо порушення ТОВ «А.Д.Т.» вимог

податкового законодавства з підстав зазначених в актах перевірки, судом встановлено таке.

Згідно умов договору від 01.08.2013 № 01/08, укладеного між ТОВ «А.Д.Т.» та ТОВ

«Вістол», виконавець надає замовнику 2 примірника проектної документації. Виконавець

надав замовнику пояснювальну записку з описом проекту виробництва робіт, яка і є

зазначеною проектною документацією. Позивачем до перевірки було надано таку

документацію.

Що стосується перевезення небезпечних вантажів - метану за угодами укладеними

позивачем з його контрагентами, судом встановлено, що перевезення такого вантажу

здійснювалося транспортом ТОВ «А.Д.Т.». Так, згідно пояснювальної записки позивача від

08.05.2014 № вих.16/14 у період з 01.10.2010 по 30.09.2013 ТОВ «А.Д.Т.» мало власний та

орендований транспорт для перевезення вантажів.

Відповідачем доказів на спростування таких тверджень позивача у судовому засіданні не надано та не зазначено в актах перевірок.

Також, до перевірки позивачем надано документи, перелік яких визначено Законом

України «Про перевезення небезпечних вантажів», що підтверджують право позивача

здійснювати перевезення небезпечних вантажів, а саме: свідоцтва про допущення

транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів; свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, карту даних небезпечного фактору.

Посилання відповідача про наявність таких документів, термін дії яких охоплює не

весь спірний період, суд вважає необґрунтованими з урахуванням того, що вказані

документи потребують постійного оновлення та підтвердження, в результаті чого документи, термін дії яких вже скінчився, передаються на зберігання до архіву УДАІ в Луганській області. Разом з тим, такі доводи позивача відповідачем під час проведення перевірки проігноровано та не перевірено шляхом направлення відповідних запитів.

Посилання відповідача на порушення позивачем порядку складання ТТН, а саме не

зазначення у них експедитора, що супроводжує вантаж, суд вважає необгрунтованими,

оскільки діючим законодавством, що регулює порядок складання та оформлення ТТН, не передбачено зазначення таких відомостей.

Твердження відповідача щодо неможливості здійснення будь-яких робіт ТОВ «Вістол» з технічного обслуговування ємностей ТОВ «А.Д.Т.», розташованих на території ТОВ «Рубіжанський краситель», згідно договору № 49/12 від 01.05.2012, спростовані у судовому засіданні. Так, судом встановлено, що з метою проведення робіт з технічного обслуговування ємностей відповідача, ТОВ «Вістол» залучено на підставі цивільно-правових договорів осіб, що мали перепустки на територію ТОВ «Рубіжанський краситель», що підтверджено листом ТОВ «Рубіжанський краситель» від 12.05.2014 № 16/217 та листом ТОВ «Вістол» від 06.05.2014 № вих.06/05.

Посилання відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки первинних документів складського обліку, внутрішніх документів на оприбуткування ТМЦ, як це передбачено Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів від 10.01.2007 № 2, жодним чином не свідчать про нереальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000», оскільки, як встановлено у судовому засіданні та зазначено в акті перевірки, позивач не здійснював складського збереження товару. Постачання товарів здійснювалося від продавця до покупця через посередника - ТОВ «А.Д.Т.». Такі твердження позивача опосередковано підтверджуються й самими актами перевірки, в яких зазначено про відсутність залишків товару на кінець перевіряємого періоду у ТОВ «А.Д.Т.» та відчуження товару в адресу контрагентів у повному обсязі. Крім того, відповідач не піддає сумніву факт придбання ТОВ «А.Д.Т.» метану від виробника - ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот».

Посилання відповідача на протоколи допиту свідків, постанову слідчого про призначення позапланової документальної перевірки, а також на інші докази, отримані у ході слідства по кримінальному провадженню, суд вважає безпідставними, оскільки відповідну оцінку належності та допустимості цих доказів має бути надано судом під час розгляду кримінальної справи у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду даної адміністративної справи.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «А.Д.Т.», ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», що ґрунтуються на висновках актів перевірок цих контрагентів, суд вважає безпідставними з огляду на те, що порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «А.Д.Т.» на час здійснення господарських операцій, не мав обов'язків та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентам - ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000», які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законом порядку як юридичні особи та зареєстровані платниками податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаних суб'єктів господарювання.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження факту узгодженості дій позивача з його контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями підприємство-контрагента, чи сприяння ухиленню цього підприємства від виконання податкових зобов'язань.

Порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача має породжувати негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на права позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення витрат за цими операціями до складу валових витрат підприємства.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Посилання відповідача на розбіжність між сумами ПДВ, зазначеними в розділі І «Податкові зобов'язання» додатка № 5 до декларацій з ПДВ за період з жовтня 2010 року по вересень 2013 року по ТОВ «Вектра 3000» та сумами ПДВ, зазначеними у розділі II «Податковий кредит» додатка № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2010 року - вересень 2013 року по ТОВ «А.Д.Т.», як на доказ відсутності ознак реальності вчинених господарських операцій, суд вважає необгрунтованими з огляду на таке.

Судом встановлено, що вказану розбіжність виявлено відповідачем шляхом дослідження АІС «Податковий блок» підсистеми «Аналітична система» режиму АІС «Автоматизована система» підпункту «Перегляд результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ», про що зазначено в актах перевірок позивача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року у справі № 812/10014/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014, позовні вимоги ТОВ «Вістол» задоволено частково, внаслідок чого зобов'язано ГУ Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «Вістол» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, які було вилучено на підставі акта перевірки від 13.11.2013 № 2/22/32926534. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 у справі № 812/9874/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014, позовні вимоги ТОВ «Вектра 3000» задоволено частково, внаслідок чого зобов'язано ТУ Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «Вектра 3000» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, які було вилучено на підставі акта перевірки від 13.11.2013 № 1/22/37377252. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини (ч.1 ст.72 КАС України).

Судами встановлено, що податковому органу відповідно до ст.66 ПК України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, у повноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість та податку на прибуток здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відповідно, судами встановлено, що у податкового органу відсутнє право коригування платнику податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем суду не надано податкових повідомлень-рішень прийнятих податковими органами за результатами перевірок ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» на підставі актів перевірок від 13.11.2013 № 1/22/37377252 та № 2/22/32926534.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що розбіжність показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача з його контрагентами, яка виникла внаслідок коригування податковими органами таких показників на підставі актів перевірок таких контрагентів без прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень не є, з огляду на положення ст.70 КАС України, належним та допустимим доказом, а відтак судом до уваги не береться.

Крім того, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідачем протиправно, з перевищенням наданих йому повноважень, здійснено перевірку ТОВ «А.Д.Т.» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток по взаємовідносинам з ПАТ «Нафтогазвидобування», оскільки перевірка таких взаємовідносин не охоплювалась предметом перевірки, визначеним у постанові слідчого про призначення позапланової виїзної документальної перевірки, наказом про проведення перевірки та направленням на перевірку.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх операцій між позивачем, ТОВ «Вістол» та ТОВ «Вектра 3000», суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно збільшено позивачу податкові зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість по операціях з цими контрагентами.

Безпідставність збільшення позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток обумовлює й безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій в цій частині.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 р. у справі № 812/2772/14 - залишити без задоволення, а постанову без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Д.В. Ляшенко

Судді: Л.В. Ястребова

І.Д. Компанієць