Ухвала

від 09.07.2015 по справі 826/19063/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19063/14 Головуючий у 1-й інстанції:Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металева Покрівля» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Металева Покрівля» з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість та відображення даних операцій в складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Астек» за період 01.03.2014 р. по 31.03.2014р. та ТОВ «Сіметрик» за період 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.

За результатами перевірки складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 12.11.2014р. № 534/26-57-22-03-10/36264990, яким встановлено порушення ТОВ «Металева Покрівля» пп. 44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України по взаємовідносинах із ТОВ «БК «Астек» за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. та ТОВ «Сіметрик» за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 859 999 грн., в тому числі: за березень 2014 року у сумі 150 945 грн., за липень 2014 року у сумі 709 054 грн.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014р. № 0005082201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 289 998,50 грн., у тому числі 859 999,00 грн. за основним платежем та 429 999,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями та діями податкового органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати такі дії протиправним та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було надано суду будь-яких належних доказів нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання документів щодо цих правочинів не уповноваженими на те особами. Натомість, судом встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, а отже донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З сукупного аналізу підпунктів 14.1.18, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вбачається, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Металева Покрівля» та ТОВ «БК» Астек» уклали договір субпідряду №А-03-2-14 від 20.03.2014р., згідно умов якого ТОВ «Металева Покрівля» (Підрядник) та ТОВ «БК» Астек» (Супідрядник), уклали даний договір, згідно умов якого Підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати комплекс робіт по улаштуванню покрівлі, а Підрядник зобов'язується оплатити проведені Субпідрядником роботи, згідно цього договору та Угод до нього. Об'єкт будівництва: Житлова та громадська забудова території з автовокзалом по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмежений вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківська і Жулянська і межами міста, в Голосіївському районі м. Києва.

Згідно податкових накладних та актів виконаних робіт, наданих позивачем до суду, субпідрядником виконано робіт на суму 905 670,42 грн., в тому числі ПДВ 150 945,07 грн.

Однак, відповідач, посилаючись на акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.05.2014р. №1324/26-55-22-08/38003254 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна Компанія «Астек» за період діяльності з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.» робить висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК» Астек».

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.05.2014р. №1324/26-55-22-08/38003254 скасований постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2014 року яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014 року у справі за №826/7404/14.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Металева Покрівля» та ТОВ «Сіметрік» уклали договір субпідряду №1/2014 від 02.06.2014р.

Згідно умов договору, Підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати комплекс будівельних робіт на об'єкті будівництва Підрядника: «Житлово-офісний торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгами на вул. Регенераторній, 4 у Дніпровському районі м. Києва».

До договору будівельного субпідряду №1/2014 від 02.06.2014р. додається Угода №1 від 02.06.2014р., Угода №2 від 01.06.2014р., Угода №3 від 01.06.2014р.

Разом з тим, між зазначеними сторонами укладено договір будівельного субпідряду №4/2014 від 01.07.2014р., згідно умов якого Підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати комплекс будівельних робіт на об'єкті будівництва Підрядника: «Житлово-адміністративний комплекс з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення та наземним і підземним паркінгами на вул. І. Кудрі, 7 у Печерському районі м. Києва».

До договору будівельного субпідряду №4/2014 від 01.06.2014р. додається Угода №1 від 01.06.2014р.

Також, між ТОВ «Металева Покрівля» та ТОВ «Сіметрік» укладено договір будівельного субпідряду №5/2014 від 07.07.2014р., згідно умов якого Підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати комплекс будівельних робіт на об'єкті будівництва Підрядника: «Житловий комплекс з об'єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам'ятки природи «Крістерова гірка» по вул. Вишгородській, 45 у Подільському районі м. Києва».

До договору будівельного субпідряду №5/2014 від 07.07.2014р. додається Угода №1 від 07.07.2014р.

Окрім того, між ТОВ «Металева Покрівля» та ТОВ «Сіметрік» укладено договір будівельного субпідряду №6/2014 від 07.07.2014р., згідно умов якого Підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати покрівельні роботи на об'єкті, що знаходиться за адресою: «На розі вулиць Гостомельське шосе та 11 Лінія, м. Ірпінь, Київської області».

Згідно договору субпідряду №1/2014 від 02.06.2014р., договору субпідряду №4/2014 від 01.07.2014р., договору будівельного субпідряду №5/2014 від 07.07.2014р., договору будівельного субпідряду №6/2014 від 07.07.2014р. за зазначений період ТОВ «Металева Покрівля» отримано роботи на загальну суму 4 254 325,92 грн., в тому числі ПДВ 709 054,32 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав суду копії договорів, додатків до них, податкових накладних, актів виконаних робіт тощо.

В той же час, відповідач зазначає, що до ДПІ у Святошинському районі м. Києва надійшов Акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.09.2014р. №2063/26-59-22-08/39125951 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сіметрік», з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.06.2014р. по 31.07.2014р.

У вказаному акті зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно інформації ІС «Податковий блок», яка була використана ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, станом на момент проведення зустрічної звірки, стан підприємства: 9 - «направлено повідомлення про вiдсутнiсть за місцезнаходженням».

Податковим органом встановлено, що основним постачальником ТОВ «Сіметрік» у періоді з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. було ТОВ «ЕНЕРГОПОСТАЧ-2014».

В той же час, Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області складено акт від 03.09.2014р. №124/26-00 «Про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства ТОВ «ЕНЕРГОПОСТАЧ-2014» з питань взаємовідносин з контрагентами за період - липень 2014 року».

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.09.2014р. №2063/26-59-22-08/39125951 скасований постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 року яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року у справі за №826/16709/14.

Згідно абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що фактично відображені у акті відомості стосуються не позивача, а третіх осіб. Поряд з цим, на виконання вимог абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку податковою службою не зазначено жодних доказів, які підтверджують факт порушення податкового законодавства саме позивачем.

До того ж, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку; не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, податковий кредит позивачем сформований вірно, на підставі п.198.2, п. 198.6 ПК України, положення яких надавало позивачу право формувати кредит з дати списання коштів з банківського рахунку або дати отримання ним товарів та послуг, при підтверджені здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними, іншими наявними документами, передбаченими п. 201.11 ПК України.

Позивач, відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», проводив належний фінансовий облік господарських операцій, з подачею відповідної звітності, а його первинні документи відповідають вимогам, передбачених ст. 9 зазначеного вище Закону, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності ТОВ «БК «Астек» та ТОВ «Сіметрік» та їх контрагентів ТОВ «ТЛК - Груп» та ТОВ «ЕНЕРГОПОСТАЧ-2014», які не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності позивача, а отже висновки акту перевірки не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб позивача на ухилення від оподаткування.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.