Рішення

від 09.07.2015 по справі 520/3791/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/3791/15-ц

Провадження № 2/520/2806/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

при секретарі Гарнаженко Н.С., Мельничуковській К.В.,

Зозулянському Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС, Публічного акціонерного товариства Енергобанк, ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюк Олени Григорівни

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Одеського гарнізону Південного регіону України (прокурор) звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС, Публічного акціонерного товариства Енергобанк, ОСОБА_1 , в якій просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 02.02.2007року, зареєстрований в реєстрі за №230, укладений між Акціонерним банком «Енергобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС та ОСОБА_1 , який був укладений для забезпечення договору про надання споживчого кредиту №20703 від 02.02.2007року .

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що з червня 1992 року на бухгалтерському обліку Одеського інституту Сухопутних військ перебували будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене військове майно було закріплене за Одеським інститутом Сухопутних військ на праві оперативного управління.

У січні 2008 року, у зв`язку з реорганізацією Одеського інституту Сухопутних військ, будівлі та споруди військового містечка №234 були передані в оперативне управління Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (далі - КЕВ м. Одеси), з зарахуванням на бухгалтерський облік цієї військової установи.

Об`єкти нерухомого майна - будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_1 , розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 2,8 га, на цей час використовуються Дитячим оздоровчим табором ім. Ю. Гагаріна Збройних Сил України. Утримання цього майна здійснюється за кошти Міністерства оборони України. Сторонні особи фактично не користувались вищевказаними об`єктами нерухомого державного майна, оскільки весь час охорону табору здійснювалось структурним підрозділом Міністерства оборони України.

Однак, як зазначає прокурор, 10 травня 2006 року Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла Філія Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) «Укроборонбуд» в особі директора Мельника B.Л. та товариством з обмеженою відповідальністю «Балтеко» був укладений договір № 19/05-06/02 «Про спільне будівництво об`єктів житлового - цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту пайової участі сторін» (далі договір №1), предметом якого було будівництво об`єктів житлово-цивільного призначення на території військового містечка № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор вказує, що в цей же день Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла Філія Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) «Укроборонбуд» в особі директора Мельника B.Л. та ТОВ «Балтеко» був укладений договір №19/05-06/02/2 «Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006 року № 19/05-06/02 «Про спільне будівництво об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту пайової участі сторін» (далі договір №2).

Відповідно до п. 2 договору №2 ТОВ «Балтеко» компенсувало вартість паю Міністерства оборони України шляхом купівлі-продажу нерухомого майна, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі № 1, яке розташоване на земельній ділянці площею 2,8 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор зазначає, що за результатами розгляду справи №1/495-06-12547 про визнання дійсним договору №2 та визнання за ТОВ «Балтеко» права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2009року позов ТОВ «Балтеко» залишено без розгляду.

Таким чином, прокурор вказує на те, що договір № 2 не було нотаріально посвідчено, у судовому порядку дійсним не визнано, а тому за приписами цивільного законодавства він є нікчемним.

Крім того, як зазначає прокурор, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2010року, який залишений без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16.03.2011року, у кримінальній справі щодо ОСОБА_2 , встановлено, що вказаного громадянина засуджено за умисно вчинені дії, що явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, та полягають у самовільній передачі приватно-комерційним структурам об`єктів нерухомості Міністерства оборони України, зокрема, передачі у травні 2006 року ТОВ «Балтеко» будівель та споруд військового містечка № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Цими злочинними діями ОСОБА_3 спричинив тяжкі наслідки у вигляді виведення із власності держави нерухомого майна.

Таким чином, судом за результатами розгляду кримінальної справи встановлено, що зазначене військове майно вийшло з володіння Міністерства оборони України поза його волею, тобто незаконно.

Також прокурор вказує, що із вироку суду вбачається, що скоєний ОСОБА_4 злочин полягає у вчиненні правочину із перевищенням наданих останньому повноважень, що призвело до виведення з власності держави нерухомого майна - будівель та споруд військового містечка № НОМЕР_2 ; ніякого схвалення Міністерством оборони України наведеної нікчемної угоди не було і не могло бути, так як відповідно до ст. 6 закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 «Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України» рішення про відчуження нерухомого військового майна може прийняти виключно Кабінет Міністрів України, а до компетенції Міністерства оборони України прийняття подібних рішень, а відтак і погодження укладених ОСОБА_5 угод не входить.

Крім цього, у зв`язку із тим, що договір № 1 був укладений ОСОБА_5 всупереч вимогам чинного законодавства з перевищенням наданих йому Міністром оборони України повноважень, 31.07.2008року військовою прокуратурою Одеського гарнізону до господарського суду Одеської області пред`явлений позов в інтересах Міністерства оборони України та КЕВ міста Одеси до ТОВ «Балтеко» про визнання договору №1 недійсним.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 грудня 2008 року у справі №15/148-08-3344, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31 березня 2009року та постановою Вищого господарського суду України позов був задоволений, договір № 1 визнано недійсним.

Разом з цим, ТОВ «Балтеко» 19 січня 2007року за договором купівлі-продажу реалізувало нежитлові будівлі, розташовані на земельній ділянці площею 2,8 га, за адресою АДРЕСА_1 , товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД».

У подальшому, ТОВ «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД» за договором купівлі - продажу від 02 лютого 2007 року, реалізувало товариству з обмеженою відповідальністю «Вестінвест ЛЛС» 196/197 частин та громадянці ОСОБА_1 1\197 частину нежитлових будівель розташовані на земельній ділянці площею 2,8 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, прокурор зазначає, що згідно висновків Київського районного суду м. Одеси (рішення від 24.11.2010року по справі № 2-6074/10) та господарського суду Одеської області (рішення від 08.02.2011року по справі №30/185-10-5063) ТОВ «Вестінвест ЛЛС» та громадянка ОСОБА_1 незаконно набули право власності на спірне майно.

Крім того, відповідно до вищевказаних рішень судів (наразі є чинними та не скасованими) за державою Україна в особі Міністерства оброни України визнано право державної власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: адміністративного корпусу (літ. «А»), спальні корпуси (літ. «Б», «В», «М», «Л»), душова (літ. «Г»), водонапірна вежа (літ. «Д»), харчоблок (літ. «Е»), кінобудка (літ. «Ж»), умивальник (літ. «И»), туалети (літ. «К», «З»), пральня (літ. «Т»), овочесховище (літ. «У»), трансформаторна (літ. «X»), альтанки (літ. «О», «П», «Р», «Н»), навіс (літ. «Ф»), огорожа №1-5, мостіння І-ІІІ, загальною площею 2264,6 кв.м.

Водночас, під час під час розгляду судами вищезазначених справ, для забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи ОСОБА_1 (далі - іпотекодавець 2) за договором про надання споживчого кредиту №20703 від 02.02.2007року між акціонерним банком «Енергобанк» (далі - іпотекодержатель), ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС» (далі - іпотекодавець 1) та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 231. Відповідно до п.п. 1.2., 1.3 договору іпотеки, іпотекодавці передали іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться у АДРЕСА_1 , та складаються з: адміністративного корпусу літ. «А», спальних корпусів літ. «Б», «В», «М», «Л», душової літ. «Г», водонапірної вежі літ. «Д», харчоблоку літ. «Е», кінобудки літ. «Ж», умивальника літ. «И», туалетів літ. «К», «З», пральні літ. «Т», овочесховища літ. «У», трансформаторної літ. «X», альтанок літ. «О», «П», «Р», «Н», навісу літ. «Ф», огорожі №1-5, мостіння І-ІІІ, загальною площею 2264,6 кв.м.

У п. 1.3 договору іпотеки встановлено, що предмет іпотеки належить іпотекодавцям на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, що укладений між іпотекодавцями та ТОВ «ЛАБУД- ІНВЕСТ-НОРД», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. 02.02.2007року за реєстровим №227, що зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1894534, який підлягає реєстрації у КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості».

З урахуванням вищевказаних рішень судів (господарського суду Одеської області від 12 грудня 2008 року по справі № 15/148-08-3344, Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2010 по справі № 2-6074/10 та господарського суду Одеської області від 08.02.2011 по справі №30/185-10- 5063, Шевченківського районного суду м. Києва - вирок від 20.10.2010) прокурор вважає, що ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС» та ОСОБА_1 незаконно набули право власності на нежитлові будівлі, що знаходяться у АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2007, який визначений в іпотечному договорі підставою наявності у іпотекодавців права власності на предмет іпотеки.

Відтак, іпотечний договір укладено всупереч вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 317, 328, 575, 576 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що на момент укладення договору іпотеки від 02.02.2007року ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС» та громадянка ОСОБА_1 не мали жодних прав власника на розпорядження вищевказаним майном та не мали права виступати сторонами правочину відносно чужого майна, оскільки об`єкти нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , закріплені власником Міністерством оборони України за квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеса, перебувають на балансі та в оперативному управлінні зазначеної установи та по цей час використовуються Міністерством оборони України, Військовий прокурор Одеського гарнізону Південного регіону України звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси з позовом про визнання договору іпотеки недійсним.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23.03.2015року при відкритті провадження у справі, судом, з власної ініціативи, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюк Олену Григорівну.

У судовому засіданні 09.07.2015року прокурор та представник Міністерства оборони України наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 09.07.2015року не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства Енергобанк у судові засідання не з`явився, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 51, 55), про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, у судові засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.

Відповідачка - ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилась, про час та місце судових засідань повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 49), 28.04.2015року надіслала на адресу суду заперечення проти позову, в яких вказувала на сплив строків позовної давності та просила його застосувати до спірних правовідносин, у зв`язку з чим, у задоволенні позову відмовити.

Крім того, суд зазначає, що декілька судових відправлень, які направлялися на адресу відповідачів ТОВ ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС та ОСОБА_1 були повернуті поштою із відміткою «за зазначеною адресою не проживає» та «за зазначеною адресою не розшукано».

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, у судові засідання не з`явилась, 19.05.2015року надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення прокурора та представника позивача - Міністерства оборони України, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що з червня 1992 року на бухгалтерському обліку Одеського інституту Сухопутних військ перебували будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене військове майно було закріплене за Одеським інститутом Сухопутних військ на праві оперативного управління.

У січні 2008 року, у зв`язку з реорганізацією Одеського інституту Сухопутних військ, будівлі та споруди військового містечка №234 були передані в оперативне управління Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, з зарахуванням на бухгалтерський облік цієї військової установи.

Об`єкти нерухомого майна - будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_1 , розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 2,8 га, на цей час використовуються Дитячим оздоровчим табором ім. Ю. Гагаріна Збройних Сил України. Утримання цього майна здійснюється за кошти Міністерства оборони України. Сторонні особи фактично не користувались вищевказаними об`єктами нерухомого державного майна, оскільки весь час охорону табору здійснювалось структурним підрозділом Міністерства оборони України.

10 травня 2006року між Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла Філія Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд» в особі директора Мельника B.Л. та товариством з обмеженою відповідальністю «Балтеко» був укладений договір № 19/05-06/02 «Про спільне будівництво об`єктів житлового - цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту пайової участі сторін», предметом якого було будівництво об`єктів житлово-цивільного призначення на території військового містечка № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 10 травня 2006року між Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла Філія Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд» в особі директора Мельника B.Л. та ТОВ «Балтеко» був укладений договір №19/05-06/02/2 «Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006 року №19/05-06/02 «Про спільне будівництво об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту пайової участі сторін».

Відповідно до п. 2 вказаного договору ТОВ «Балтеко» компенсувало вартість паю Міністерства оборони України шляхом купівлі-продажу нерухомого майна, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі № 19/05-06/02 «Про спільне будівництво об`єктів житлового - цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту пайової участі сторін», яке розташоване на земельній ділянці площею 2,8 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

12 грудня 2006року по справі № 1/495-06-12547 за позовом ТОВ «Балтеко» до Міністерства оборони України та Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд», рішенням Господарського суду Одеської області визнано дійсним договір від 10.05.2006 року № 19/05-06-02/2 «Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10.05.2006 «Про спільне будівництво об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту пайової участі сторін» та за ТОВ «Балтеко» визнано право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді адміністративного корпусу літ. «А», спальних корпусів літ. «Б», «В», «М», «Л», душової літ. «Г», водонапірної вежі літ. «Д», харчоблоку літ. «Е», кінобудки літ. «Ж», умивальнику літ. «И», туалетів літ. «К», «З», пральної літ. «Т», овочесховища літ. «У», трансформаторної літ. «Х», альтанок літ. «О», «П», «Р», «Н», навісу літ. «Ф», загальною площею 2264,6кв.м., та огорожі 1-5 й мостіння І-ІІІ, розташованих на земельній ділянці площею 28000кв.м.

19 січня 2007року ТОВ «Балтеко» за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Вовк Н.В. та зареєстрованого в реєстрі під №43 продало спірне нерухоме майно ТОВ «ЛАБУД- ІНВЕСТ-НОРД».

02 лютого 2007року ТОВ «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД» за договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Шепелюк О.Г. та зареєстрованого в реєстрі під №227, продало ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС» 196/197 частин нежитлових будівель та ОСОБА_1 1/197 частину нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2264,6 кв.м., розташованих на земельній площею 28000кв.м.

02.02.2007року між Акціонерним банком «Енергобанк» - іпотекодержатель та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС» - іпотекодавець, та ОСОБА_1 іпотекодавець було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 231, відповідно до умов якого, іпотекодавці передали іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться у АДРЕСА_1 , та складаються з: адміністративного корпусу літ. «А», спальних корпусів літ. «Б», «В», «М», «Л», душової літ. «Г», водонапірної вежі літ. «Д», харчоблоку літ. «Е», кінобудки літ. «Ж», умивальника літ. «И», туалетів літ. «К», «З», пральні літ. «Т», овочесховища літ. «У», трансформаторної літ. «X», альтанок літ. «О», «П», «Р», «Н», навісу літ. «Ф», огорожі №1-5, мостіння І-ІІІ, загальною площею 2264,6 кв.м.

Відповідно до п. 1.3 договору іпотеки встановлено, що предмет іпотеки належить іпотекодавцям на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, що укладений між іпотекодавцями та ТОВ «ЛАБУД-ІНВЕСТ-НОРД», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. 02.02.2007року за реєстровим №227, що зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1894534, який підлягає реєстрації у КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості».

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2007року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2007року, рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2006року по справі №1/495-06-12547 було скасовано.

Постановою Верховного суду України від 22.01.2008року рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2006року та постанови Одеського апеляційного суду від 05.04.2007року та Вищого господарського суду України від 03.10.2007року скасовані, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2009року позовну заяву ТОВ «Балтеко» до Міністерства оборони України та Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд» про визнання договору дійсним та визнання права власності було залишено без розгляду.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2010року позов Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до ОСОБА_1 про визнання права державної власності було задоволено. Визнано право державної власності в особі Міністерства оборони України на 1/97 частину нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває в оперативному управлінні Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, а саме: на адміністративний корпус літ. «А», спальні корпуси літ. «Б», «В», «М», «Л», душова літ. «Г», водонапірна вежа літ. «Д», харчоблок літ. «Е», кінобудка літ. «Ж», умивальник літ. «И», туалети літ. «К», «З», пральня літ. «Т», овочесховище літ. «У», трансформаторна літ. «X», альтанки літ. «О», «П», «Р», «Н», навіс літ. «Ф», огорожі №1-5, мостіння І-ІІІ, загальною площею 2264,6 кв.м.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 08.02.2011року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2011року, позов Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестінвест ЛЛС» про визнання права державної власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , загальною площею 2264,6кв.м., було задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2011року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2011року та рішення господарського суду Одеської області від 08.02.2011року було залишено без змін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС» та ОСОБА_1 незаконно набули право власності на спірне майно, оскільки право розпоряджатися спірним майном продавця Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтеко» було скасовано постановою Верховного суду України від 22.01.2008року.

Відповідно є незаконними і укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна від 19.01.2007року та від 02.02.2007року.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 від 22.09.2014оку №15962593 було відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: державна, на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за Державою Україна в особі Міністерства оборони України, оскільки вкапне нерухоме майно перебуває в іпотеці та на нього накладено заборону.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України» майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Згідно ст.ст. 1,3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військове майно це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку, тощо. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Об`єкти нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , закріплені власником - Міністерством оборони України за квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеси, перебувають на балансі та в оперативному управлінні зазначеної установи та по цей час використовуються Міністерством оборони України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним до подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає (Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Пунктом 2, виданого на розвиток наведеної норми Закону, Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1919, визначено, що відчуження майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації) або безпосередньої передачі виконавцям державного оборонного замовлення, іншим постачальникам матеріально-технічних засобів (ресурсів), виконавцям робіт, надавачам послуг з метою проведення розрахунків, а також передачі юридичним особам в обмін на житло для військовослужбовців та членів їх сімей.

Рішення про відчуження військового майна, згідно п. 6 цього ж Положення, приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міністерства оборони України погодженого з Мінекономіки, переліку такого майна.

Зокрема, встановлено, що будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_1 , як на день укладення оскаржуваного договору, так і по цей час є діючим Дитячим оздоровчим табором імені ОСОБА_7 та відповідно до вимог ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п. 6 «Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1919 є державною власністю військовим майном, рішення про відчуження якого приймає Кабінет Міністрів України.

Крім цього, відповідно до ч. 1 п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2004 року № 141-р «Деякі питання діяльності дитячих оздоровчих закладів» Дитячий оздоровчий табір ОСОБА_7 не підлягає ліквідації або відчуженню, а на Міністерство оборони України було покладено обов`язок вжити заходів щодо забезпечення ефективного функціонування табору, недопущення його перепрофілювання, ліквідації та нецільового використання.

Будь-яких рішень щодо ліквідації Дитячого оздоровчого табору імені Ю.Гагаріна, а також відчуження цілісного майнового комплексу або окремих об`єктів нерухомості цього табору, Міністерством оборони України або Кабінетом Міністрів України, в межах наданих їм повноважень, на цей час не приймалося.

Таким чином, судом встановлено, що на момент укладення договору іпотеки від 02.02.2007року відповідачі - ТОВ «ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС» та ОСОБА_1 не мали жодних прав власника на розпорядження вищевказаним майном та не мали права виступати сторонами правочину відносно чужого майна.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам суспільства.

Наведені вище обставини та законодавчі положення свідчать про необхідність задоволення позовних вимог прокурора та визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки від 02.02.2007року, зареєстрованого в реєстрі за №230, укладений між Акціонерним банком «Енергобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС та ОСОБА_1 , який був укладений для забезпечення договору про надання споживчого кредиту №20703 від 02.02.2007року .

Суд вважає, що відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що позивачам - Міністерству оборони України та КЕВ м. Одеси стало відомо про існування вищевказаного договору іпотеки лише під час спроби здійснити реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна військового містечка №234.

Так, 20 жовтня 2014 року у Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Одеської області представником КЕВ м. Одеси отримано копію рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (а.с. 12).

У подальшому, 20.01.2015року разом із листом директора Департаменту юридичного забезпечення та роботи з проблемними активами ПАТ «Енергобанк» (від 12.01.2015 вих.№41/5) на адресу військової прокуратури Одеського гарнізону надійшла копія оскаржуваного договору іпотеки.

З позовом до суду Військовий прокурор Одеського гарнізону Південного регіону України звернувся 20.03.2015року.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що строк оспорювання договору іпотеки прокурором не пропущено, у зв`язку з чим, суд вважає за неможливе застосовувати наслідки спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів у рівних частинах судовий збір у розмірі 243,60грн. до державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС, Публічного акціонерного товариства Енергобанк, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюк Олени Григорівни про визнання договору недійсним задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 02 лютого 2007року, який укладений між Акціонерним банком «Енергобанк», Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., зареєстрований в реєстрі за №230, який був укладений для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливає з договору про надання споживчого кредиту №20703 від 02 лютого 2007року, предметом якого є нежитлові будівлі, що знаходяться у м. Одеса по вул. Дача Ковалевського, 128, та складаються з: адміністративного корпусу літ. «А», спальних корпусів літ. «Б», «В», «М», «Л», душової літ. «Г», водонапірної вежі літ. «Д», харчоблоку літ. «Е», кінобудки літ. «Ж», умивальника літ. «И», туалетів літ. «К», «З», пральні літ. «Т», овочесховища літ. «У», трансформаторної літ. «X», альтанок літ. «О», «П», «Р», «Н», навісу літ. «Ф», огорожі №1-5, мостіння І-ІІІ, загальною площею 2264,6 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТІНВЕСТ ЛЛС (м. Київ, вул. Смілянська, 7, код ЄДРПОУ 33735661) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 81 (вісімдесят одна) грн. 20 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Енергобанк (м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56, код ЄДРПОУ 19357762) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 81 (вісімдесят одна) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 81 (вісімдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене третьою особою до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Суддя Петренко В. С.