Рішення

від 25.07.2015 по справі 320/183/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4574/15 Головуючий у 1-й інстанції: Купавська Н.М.

Є.У.№ 320/183/15-ц Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Кочеткової І.В.,

При секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства «Сонечко», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області про визнання недійсними рішень загальних зборів фермерського господарства «Сонечко» і установчого договору,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що у листопаді 1991 року її чоловік ОСОБА_7 заснував селянське (фермерське) господарство «Сонечко», яке займалось вирощуванням зернових культур, кормових культур, тваринництвом, свинарством тощо.

17.12.1999 року засновником господарства була затверджена нова редакція Статуту фермерського господарства, пунктом 1.3 якого передбачалося, що господарство належить засновнику та його дружині ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності в рівних частках. Відповідно до п.4.1 Статуту членами господарства можуть бути тільки подружжя та повнолітні діти, що досягли 16-річного віку.

Рішенням загальних зборів членів фермерського господарства від 25 лютого 2005 року і 01 лютого 2007 року до складу учасників господарства були прийняті відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 (ОСОБА_5), ОСОБА_9, ОСОБА_6, про що були внесені відповідні зміни до установчих документів і підписано установчий договір.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року засновник фермерського господарства ОСОБА_7 помер. Рішенням загальних зборів членів ФГ «Сонечко» від 02.09.2011 року були внесені зміни до складу членів господарства та обрано нового голову, яким став ОСОБА_3

Посилаючись на те, що відповідачі не являлися родичами або членами сім'ї засновника фермерського господарства і прийом їх у члени господарства суперечить ст.ст.1,3 Закону України «Про фермерське господарство», просила суд на підставі ст.ст.203,215 ЦК України визнати недійсними рішення загальних зборів членів фермерського господарства «Сонечко» від 25 лютого 2005 року та від 02 вересня 2011 року, установчий договір, а також рішення власника фермерського господарства від 01 лютого 2007 року.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 доповнила свої вимоги і просила на підставі ст.ст.256, 261,267 ЦК України поновити строки позовної давності, посилаючись на свою необізнаність про зміни у складі учасників фермерського господарства.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2015 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - зміні в частині правового обґрунтування причин відмови у позові.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств визначає Закон України «Про фермерське господарство». Згідно зі статтею 2 зазначеного Закону відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

За змістом ст.ст.1,3 Закону України «Про фермерське господарство» ( в редакції закону на момент виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.

Члени фермерського господарства не є його засновниками.

Відповідальність за відповідність установчих документів юридичної особи законодавству несуть її засновники (учасники) (ст.8 ч.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Встановлено, що у листопаді 1991 року ОСОБА_7 (покійний чоловік позивача) створив селянське фермерське господарство «Сонечко», яке зареєстровано рішенням виконкому Мелітопольської районної ради народних депутатів 14 листопада 1991 року, №416 (а.с.13-14, 32-33).

25 лютого 2005 року загальними зборами членів фермерського господарства у зв'язку із змінами у чинному законодавстві і виробничою необхідністю прийнято рішення про прийом до складу господарства нових учасників: дружини засновника ОСОБА_2 (позивача по справі) і членів його родини відповідачів ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4 (а.с.51).

В цей же день сторони уклали установчий договір і затвердили нову редакцію Статуту фермерського господарства «Сонечко», у п.п. 1.2, 1.4 якого зазначено, що засновником господарства являється ОСОБА_7,членами господарства є члени його родини ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_10.( який змінив прізвище на ОСОБА_4) і ОСОБА_5 Відповідно до п.1.6 Статуту головою господарства є його засновник, який представляє господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями. Голова господарства може письмово доручити виконання своїх обов'язків одному із членів Господарства або особі, яка працює за контрактом (п.6.1, 6.2 Статуту). Рішення про припинення діяльності фермерського господарства відповідно до п.10.2 Статуту приймається засновником у разі реорганізації або ліквідації господарства; у разі, якщо не залишилося жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства - у порядку, встановленому законом (а.с.51- 58).

Права і обов'язки учасника фермерського господарства визначені розділом У1 Установчого договору. Відповідно до п.6.1 договору кожний з учасників господарства має право брати участь в управлінні справами господарства в порядку, визначеному статутом, брати участь у розподілі прибутку від діяльності призначати представників у збори учасників, вийти із складу учасників, тощо.

Як передбачено розділами УП, 1У Договору засновник та учасники господарства складений капітал не створювали, свій внесок до складеного капіталу не вносили. Органами управління господарства є збори учасників ( якщо вони внесли свій внесок до складеного капіталу), голова господарства. Вищим органом є збори учасників (за умови внесення складеного капіталу). У разі, якщо внесок до складеного капіталу внесений тільки засновником - вищим органом господарства є засновник (а.с.56-58).

1 лютого 2007 року засновник господарства ОСОБА_7 своїм рішення затвердив склад членів господарства, до якого увійшов новий член - ОСОБА_6, затвердив нову редакцію Статуту фермерського господарства, п.п. 1.2, 6.1 якого визначив, що засновником господарства являється ОСОБА_7, головою господарства є його власник, який одноособово приймає рішення про його реорганізацію (а.с.68-74).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер, належну йому земельну ділянку, площею 7,6000 га в рівних частках успадкували його дружина ОСОБА_2 - позивач по справі і спадкоємець за заповітом відповідач ОСОБА_3 (а.с.17, 88, 96).

Рішенням загальних зборів членів фермерського господарства від 2 вересня 2011 року виключено із складу членів господарства його голову ОСОБА_7 у зв'язку зі смертю, обрано головою господарства ОСОБА_3, затверджено новий Статут господарства (а.с.87, 91-97).

Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що позивач ОСОБА_2 набула членства у фермерському господарстві на підставі рішення загальних зборів учасників одночасно з відповідачами по справі 25 лютого 2005 року, про що сторони уклали Установчий договір і затвердили нову редакцію Статуту фермерського господарства, зміст якого не суперечить вищевказаним вимогам Закону України «Про фермерське господарство» . Подальші зміни у складі учасників фермерського господарства відбувалися у відповідності до його Установчого договору, Статуту і Закону України «Про фермерське господарство».

Позивач як учасник фермерського господарства нарівні з відповідачами відповідно до ст.8 ч.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» несе відповідальність за відповідність установчих документів юридичної особи законодавству .

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що остання була добре обізнана про зміни у складі учасників фермерського господарства, які відбувалися у 2005, 2007 і 2011 роках, проте з відповідним позовом до суду звернулася тільки у січні 2015 року. Оскільки позивачем пропущений строк позовної давності без поважних причин, підстави для його поновлення відсутні, позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Дійшовши обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції допустився порушень у застосуванні норм матеріального права.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у зв'язку із спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зважаючи на те, що оспорюваними рішеннями зборів учасників фермерського господарства і установчим договором права ОСОБА_2 як члена фермерського господарства не порушені, підстав для висновку про пропуск останньою встановленого законом строку для звернення до суду за захистом свого права суд першої інстанції не мав. Позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення з підстав їй необґрунтованості.

Та обставина, що відповідачі по справі являються далекими, а не близькими родичами засновника фермерського господарства - покійного чоловіка позивача не свідчить про невідповідність установчих документів господарства вимогам Закону України «Про фермерські господарства» (в редакції закону на момент виникнення спірних правовідносин).

За таких обставин оскаржуване рішення на підставі ст.309 ЦПК України підлягає зміні в частині правового обґрунтування причин відмови у позові.

Керуючись ст. ст.307,309,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2015 року по цій справі змінити в частині правового обґрунтування причин відмови у позові.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: