Рішення

від 23.07.2015 по справі 914/1577/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2015 р. Справа№ 914/1577/15

За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного підприємства "Будконструкція", м. Львів

про: стягнення 25 583,52 грн.

Суддя Ділай У.І

За участі представників:

Від позивача: Гулкевич Н.І. - заступник керівника напрямку з юридичної роботи (Довіреність №3072-О від 19.09.2012р.)

Від відповідача: не з'явився

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача Приватного підприємства "Будконструкція" про стягнення 25 583,52 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2015р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.06.2015р.

Ухвалами суду від 09.06.2015р. та від 02.07.2015р. розгляд справи відкладався для надання можливості добровільного врегулювання спору. В судовому засіданні 14.07.2015р. сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України та відкладення розгляду справи для добровільного врегулювання спору. Заявлені сторонами клопотання судом задоволено та оголошено перерву до 23.07.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.2015р. підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання 23.07.2015р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

26.04.2011р. відповідач підписав заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів позивача, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до умов договору, 26.04.2011р. відповідачу відкрито в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" поточний рахунок №26001053802787.

Після підписання договору клієнту надається право користуватися послугами позивача, однією з яких є послуга «Гарантований платіж», яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів Банку, тобто в кредит.

Розділом 3.1.1, 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок падання кредиту за послугою «Гарантований платіж».

Послугу «Гарантований платіж» позивач надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і позивачем. Послуга надається у вигляді виконання позивачем заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт - платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається позивачем як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).

Відповідно до п.3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.11.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.

Після отримання позивачем за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), позивач розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).

Відповідач почав користуватися послугою «Гарантований платіж» з 19.02.2014р. шляхом реєстрації відповідних заявок в системі Internet Banking Приват-24 (долучені до позовної заяви).

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період і дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому, за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача (долучені до позовної заяви).

Як стверджує позивач, прострочена заборгованість на рахунку відповідача утворилась 27.03.2014р. і не була погашена в момент, коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, тобто відповідач порушив умови договору.

Згідно із п. 3.2.2.7.5 Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

У позовній заяві позивач зазначає, що взятих зобов'язань відповідач належно не виконав, у зв'язку із чим станом на 11.02.2015р. утворилась заборгованість в сумі 25 583,52 грн., з яких 16 774,01 грн. - заборгованість за кредитом; 5886,58 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом; 2922,93 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі підписання відповідачем про відкриття поточного рахунку від 26.04.2011р., за умовами якої відповідач приєднався до «Умов та тарифів надання банківських послуг» (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Положеннями ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором

Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та не заперечено відповідачем, за заявою останнього позивачем відкрито поточний банківський рахунок 26001053802787. В подальшому з 19.02.2014р. відповідач почав користуватися в межах «Умов та правил надання банківських послуг» банку послугою «Гарантований платіж» шляхом реєстрації відповідних заявок в системі Internet Banking Приват-24, що є фактично кредитом.

Згідно визначення ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих відповідачем. ПП "Будконструкція" в ході судового розгляду не заперечило дійсності отримання коштів від банку за послугою «Гарантований платіж», обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із п. 3.2.2.9.10 Умов - розрахунок відсотків за користування кредитом здійснються шляхом списання коштів позичкового рахунку до майбутньої дати сплати відсотків та/або за період, який починаєтьсяз попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Нарахування відсотків і комісій здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків, не враховується (п.3.2.2.9.11 Умов).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів та відсотків за користування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до вимог ст. 3 вищевказаного Закону України розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 3.2.10.1 Умов та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 2922,93 грн.

Із врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання кредитних зобов'язань суду не надав.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленум) Вищого господарською суд) України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодекс України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору, не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ПІК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 174, 193, 216, 231, 232 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 549, 553, 554, 599, 610, 612, 1054, 1066-1069, ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будконструкція" (79055, м. Львів, вул. Роксоляни, 59/19, ідентифікаційний код 30918275) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50. Ідентифікаційний код 14360570) 16 774,01 грн. - заборгованість за кредитом; 5886,58 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом; 2922,93 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1 827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.07.2015р.

Суддя Ділай У.І.