Ухвала

від 18.01.2011 по справі 37/285-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"18" січня 2011 р. Справа № 37/285-07

вх. № 8838/4-37

Суддя господарського суду: Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання: Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився

боржника - ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 10.01.2011 р.

Червонозаводського ВДВС ХМУЮ - не з'явився

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" на дії Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

по справі за позовом АТ "Бізнес - сервіс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс", м. Харків

про стягнення 81760,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" (боржник) звернулося до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції згідно якої просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 22373755 від 05.11.2010 р.

В обґрунтування скарги боржник вказував, що Червонозаводським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції при прийнятті Постанови ВП № 22373755 від 05 листопада 2010 р. були порушені ст.ст. 21, 26 Закону України „Про виконавче провадження", що є підставою для її скасування, оскільки строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Харківської області від 14 вересня 2007 р. в справі № 37/285-07 сплив 14 вересня 2010 р., а 05 листопада 2010 р. Червонозаводським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Постановою ВП № 22373755 було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного наказу. Згідно цієї постанови, наказ було пред'явлено до виконання лише 03 листопада 2010 р., тобто - після закінчення встановленого законом строку пред'явлення до виконання.

Представник стягувача, через канцелярію господарського суду 11.01.2011 р. за вх. № 412, надав відзив на скаргу боржника в якому вказував, що наказ господарського суду Харківської області від 14.09.2007 р. у справі № 37/285-07 разом із заявою про відкриття виконавчого провадження було здано стягувачем до установи зв'язку для відправлення на адресу органу стягнення 14 вересня 2010 року, про що свідчать квитанція 52-го поштового відділення від 14.09.2010 р. № 2213, та опис вкладень до цінного листа від 14 вересня 2010 року (копії додаються). Відповідно до ч.2. ст. 255 Цивільного кодексу України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. Отже, наказ здано до поштової установи 14 вересня 2010 року, в той час як у самому наказі встановлено термін для пред'явлення його до виконання - 15 вересня 2010 року.

Розгляд скарги було відкладено на 18.01.2011 року.

Представники стягувача та Червонозаводського ВДВС ХМУЮ в судове засідання не з'явилися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Представник боржника, через канцелярію господарського суду 18.01.2011 р. за вх. № 948, надав заяву про надіслання боржнику всіх процесуальних документів по справі на адресу: 61140, м. Харків, пр. Гагарина, 98, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

Представник боржника у судовому засіданні вимоги за скаргою підтримав у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали скарги, вислухавши пояснення представника боржника, встановив наступне.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2007 р. по справі № 37/285-07 господарським судом Харківської області 14.09.2007 р. було видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" на користь Акціонерного товариства "Бізнес - сервіс" 81760,20 грн. боргу; 817,60 грн. держмита та 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, який був направлений на адресу стягувача для пред'явлення його до виконання. Даний наказ був дійсний для пред'явлення його до виконання до 15 вересня 2010 р.

В скарзі боржник посилається на те, що стягувач нібито пред'явив до виконання вищевказаний наказ лише 03 листопада 2010 року, чим порушив встановлений Законом України "Про виконавче провадження" трирічний термін для пред'явлення його до виконання. Таке твердження боржника ґрунтується на даних наведених у постанові про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2010 р. ВП № 22373755.

Проте, судом встановлено, що це не відповідає дійсності, оскільки наказ господарського суду Харківської області від 14.09.2007 р. по справі № 37/285-07 разом із заявою про відкриття виконавчого провадження було здано стягувачем до установи зв'язку для відправлення його на адресу ВДВС Червонозаводського РУЮ 14 вересня 2010 року, про що свідчать квитанція 52-го поштового відділення від 14.09.2010 р. № 2213, та опис вкладень до цінного листа від 14.09.2010 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років, а строк для виконання рішень господарських судів встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.2. ст. 255 Цивільного кодексу України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Отже, приймаючи до уваги те, що стягувачем наказ було здано до поштової установи 14 вересня 2010 року, а у самому наказі був встановлено термін для пред'явлення його до виконання до 15 вересня 2010 року, господарський суд приходить до висновку, що строк пред'явлення наказу до виконання стягувачем пропущено не було, а посилання боржника про це є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

У п. 8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України N 04-5/365 від 28.03.2002 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" щодо правильного і однакового застосування змісту ст. 121-2 ГПК України вказувалося, що за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що вимоги боржника за скаргою не підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, вони є безпідставними та такими, що не можуть бути задоволені, у зв'язку з чим в задоволенні скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 255 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 75, 86, 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника боржника про надіслання боржнику всіх процесуальних документів по справі на адресу: 61140, м. Харків, пр. Гагарина, 98, та надсилати всі процесуальні документи по справі боржнику на вказану адресу.

В задоволенні скарги відмовити повністю.

Суддя Доленчук Д. О.