Постанова

від 01.03.2007 по справі 11/32-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000,

м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У

К Р А Ї Н И

01.03.2007                                                        

  Справа № 11/32-АП-07

Господарський

суд Херсонської області у складі судді

 Чернявського В.В. при секретарі

Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

від

позивача: ОСОБА_1.- гол. держ. подат. інсп., дов. НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

від  відповідача: не з'явився  

розглянув

у відкритому судовому засіданні справу            

за позовом Державної податкової інспекції у

м.Херсоні, м. Херсон

до Приватного підприємця ОСОБА_2, м.

Херсон 

про  

визнання недійсною усної угоди купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Провадження

у справі відкрито за позовом про визнання недійсною угоди з купівлі-продажу

150тонн пшениці, вчиненої відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 р. неіснуючим фермерським

господарством "Вереск".

Позивач

стверджує, що угоду укладено з метою приховування від оподаткування доходів

невстановленою особою, яка у відносинах була представником неіснуючого

фермерського господарства 

"Вереск".

Відповідач

не проявив свого відношення до позовних вимог, представник відповідача повторно

не з'явився на виклик суду в судове засідання для участі в судовому засіданні.

С у д    в с т а н

о в и в:

За

накладною НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. приватний підприємець ОСОБА_2 набув у

суб'єкта, що називався фермерським господарством "Вереск" (код ЄДР

22736842) 150 тонн пшениці вартістю 54600грн., розрахунок на цю суму між

учасниками відносин вчинено за прибутковим касовим ордером НОМЕР_3 від

ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Як

слідує з довідки Головного управління статистики у Херсонській області  НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. код ЄДР належить

ТОВ "Страховий дім Еліта", а з довідки ДПІ у Скадовському районі

Херсонської області НОМЕР_5  від

ІНФОРМАЦІЯ_4 р. - фермерське господарство "Вереск" з кодом ЄДР не

зареєстроване та не обліковується.

Викладене

свідчить про те, що невстановлена особа, використовуючи назву та реквізити

неіснуючого фермерського господарства "Вереск", продала приватному

підприємцю ОСОБА_2. 150 тонн пшениці.

Відповідно

до ст.207 ГК України господарське зобов'язання, яке вчинено з метою, що

завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї

із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним

повністю або в частині. Вказана норма у наведеній частині є аналогом статті 49

ЦК УРСР, тобто стаття 49 ЦК УРСР містила такі ж підстави недійсності угоди як і

чинна ст.207 ГК України.

Відповідно

до ст. 49 ЦК УРСР  недійсною є угода,

укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

В

пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. № 3 зі

змінами від 25.12.1999р. та від 25.05.1998р. “Про судову практику в справах про

визнання угод недійсними” зазначено, що при розгляді справ про визнання угод

недійсними на підставі ст.49 ЦК УРСР судам слід мати на увазі, що дія цієї

норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам

держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного

ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч

закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою

метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів,

використання майна, що знаходиться в їх власності або користуванні на шкоду

правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства. В роз'ясненні

Вищого господарського суду України № 04-5/481 від 26.04.2002р. “Про внесення

змін і доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України” №

02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів,

пов'язаних з визнанням угод недійсними” зазначено, що у разі визнання у

встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької

діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку  зі здійсненням такої реєстрації на підставну

особу-засновника суб'єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом

підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно зі ст.49

ЦК УРСР незалежно від часу укладення.

За

названими витягами з роз'яснень  Вищого

господарського та Постанови  Верховного

Судів України обгрунтовано тезу про те, що недійсними як такі, що суперечать

інтересам держави і суспільства, є угоди, учасником яких є суб'єкт, створений

та (або) використовуваний з метою діяльності в порушення існуючих в державі

засад підприємницької діяльності, принципів та правил унормованої регуляторної

політики, індивідуалізації та оподаткування доходів.

У

даному разі невстановлений суб'єкт використовуючи назву фермерського

господарства "Вереск" здійснював тіньову господарську діяльність

(продаж пшениці, отримання коштів), метою якої крім суто підприємницьких

інтересів було отримання надприбутків за рахунок недекларування та несплати

будь-яких податків, платежів до бюджету у зв'язку з проведеними господарськими

операціями.

З

врахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що оспорювані господарські

зобов'язання з купівлі-продажу пшениці слід 

визнати недійсними за ст.207 ГК України як укладені з метою, суперечною

інтересам держави і суспільства, приховування від оподаткування доходів, в

порушення існуючих в державі засад підприємницької діяльності, принципів та

правил унормованої регуляторної політики, індивідуалізації та оподаткування

доходів.

Таким

чином достатньо підстав вважати про наявність такої ознаки недійсності

господарського зобов'язання за ст. 207 ГК України як приховування доходів від

оподаткування зі сторони особи, яка представлялась фермерським господарством

"Вереск". Умисел порушити інтереси держави і суспільства зі сторони

приватного  підприємця ОСОБА_2 судом не

встановлено.

Вважаючи

про підвідомчість спору за суб'єктним складом 

учасників процесу, суд приймає до уваги відсутність даних про вчинення

оспорюваної угоди з використанням назви фермерського господарства

"Вереск" певною фізичною особою від свого імені, від імені певної

фізичної особи. За суб'єктним складом існуючих учасників процесу спір

підвідомчий господарським судам України.

Згідно

зі ст.208 ГК України у разі наявності наміру лише у однієї сторони недійсного

зобов'язання усе одержане нею повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане

останньою статується за рішенням суду в доход держави.

Застосовуючи

наслідки недійсності зобов'язань,  суд

постановляє стягнути 150 тонн пшениці з приватного підприємця ОСОБА_2 в доход державного

бюджету України.

У

відповідності з ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у

справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -

фізична особа чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись

ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 

                                            п о

с т а н о в и в:

1.

Позов задовольнити.

2.

Визнати недійсними господарські зобов'язання з купівлі-продажу 150 тонн пшениці

вартістю 54600грн., вчинені ІНФОРМАЦІЯ_2 р. приватним підприємцем ОСОБА_2 та

суб'єктом, що називав себе фермерським господарством "Вереск".

3. Стягнути

з приватного підприємця ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_6, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_7 в

ХФ КБ "Західінкомбанк") на користь Державного бюджету України

150 тонн пшениці; стягувач: Державна податкова інспекція у м. Херсоні (код

ЄДРПОУ 21296163, м. Херсон, вул. І.Куліка, буд.143-А).

Виконавчий

лист видати після набрання постановою законної сили.

4.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається

протягом десяти днів з дня 

складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову

суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на

апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про

апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк

подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано,

набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                 

В.В. Чернявський

У повному обсязі постанову

складено  03.03.2007р.