Рішення

від 12.07.2013 по справі 581/366/13-ц

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/366/13-ц

2/581/141/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2013 року Липоводолинський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Бутенка Д.В, при секретарі судового засідання Мазур О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Липоводолинського районного нотаріального округу ОСОБА_4, відділ Держземагенства в Липоводолинському районі Сумської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що 27 липня 2011 року помер його батько ОСОБА_5, який до смерті мешкав в с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області. Після його смерті відкрилася спадщина у виді земельних ділянок на території вищевказаного населеного пункту, які він оформив на своє ім'я в порядку спадкування по закону, оскільки інші спадкоємці за законом після смерті його батька відмовились від прийняття спадщини (це мати позивача, дружина покійного ОСОБА_2, та його сестра ОСОБА_3). Ще до смерті його батька, 05 листопада 2007 року помер його дід, його батька батько - ОСОБА_6, який за свого життя склав заповіт, згідно з яким усе своє майно заповів своєму синові - ОСОБА_5 Останній незадовго до своєї смерті прийняв спадщину і отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а спадщина складалася із земельних ділянок, розташованих на території Капустинської сільради на двох масивах, площею 2,25 га, в тому числі: ріллі - 2,12 га, кормових угідь - 0,43 га, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-СМ № 040744, виданого Капустинською сільрадою Липоводолиського району Сумської області 02 квітня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 0752. Оскільки його батько за свого життя не встиг оформити на своє ім'я державний акт на право власності на земельну ділянку, яка належала його батьку, та не встиг відповідно і зареєструвати належне його право власності в установленому порядку, хоча є спадкоємцем за заповітом після його смерті, а тому, посилаючись на ст.ст.1216,1218 ЦК України, просив визнати за ним право власності на вищевказану земельну ділянку в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_5.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність на підставі письмових доказів наявних у справі та про підтримання позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але сільська рада в своїй письмовій заяві повідомила про визнання позову в повному обсязі, просила суд розглянути справу без присутності представника ради.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, подали заяви про визнання позову в повному обсязі та про розгляд справи у їх відсутність.

Приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, але в письмовій заяві повідомив про причини не оформлення спадкового майна, просив справу розглянути без участі представника нотаріальної контори.

Представник відділу Держземагенства в Липоводолинському районі Сумської області в суд не з'явився, заяву про розгляд справи у його відсутності до суду не подав.

У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін та третіх осіб, відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши обставини справи, в якій достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, дослідивши докази у ній, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_5 був батьком ОСОБА_1 (позивача по справі), перший помер 27 липня 2011 року в с.Капустинці Липоводолинського району Сумської області (а.с.5,7). ОСОБА_6 помер 05 листопада 2007 року в с.Капустинці Липоводолинського району Сумської області, а його сином і спадкоємцем за заповітом був ОСОБА_5. 20 грудня 2002 року ОСОБА_6 заповів усе своє майно, яке б воно не було б і з чого воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто своєму сину (а.с.9,10).

04 квітня 2011 року на ім'я ОСОБА_5, як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, державним нотаріусом Липоводолинської райдержнотконтори ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на дві земельні ділянки у виді двох земельних масивів, розташованих на території Капустинської сільради Липоводолинського району Сумської області, площею 2,55 га (кадастрові номери № 59232881900:01:004:0105, № 5923281900:01:005:0168), які належали померлому ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 040744, виданого на підставі рішення 12 сесії 23 скликання Капустинської сільської ради від 12 червня 2001 року, про що в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 0752 (а.с.10,11).

14 травня 2012 року приватним нотаріусом Липоводолинського районного нотаріального округу ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1, як спадкоємця за законом померлого ОСОБА_5, видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,58 га, які розташовані на території Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області і належали померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-СМ № 040743, виданого Капустинською сільською радою Липоводолинського району Сумської області 02 квітня 2002 року (а.с.8).

З повідомлення приватного нотаріуса Липоводолинського районного нотаріального округу ОСОБА_4 від 21 травня 2013 року № 160/02-17 вбачається, що через непроведення ОСОБА_5 за свого життя державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2,55 га у зв'язку з його смертю, у останнього за його життя право власності на цю земельну ділянку не виникло, а тому через непідтвердження відповідними документами цих обставин свідоцтво про права на спадщину на це майно не може бути видано (а.с.12).

При вирішенні цього спору, суд виходить з таких положень закону чинного на час виникнення спірних правовідносин зі спадкування.

Так, згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтями 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням здійснюється за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч.5 ст.1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

Як визначено ст.1225 ч.1 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За змістом ст.ст.1268,1269 ЦК України подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини є дією, яка свідчить про волевиявлення на вчинення такої юридично значущої дії.

Згідно з вимогами ст.1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). При цьому, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Як вбачається з матеріалів справи, на день смерті ОСОБА_6 (05 листопада 2007 року) земельна ділянка площею 2,55 га в с.Капустинці належала останньому на праві приватної власності, і на день смерті його сина ОСОБА_5, останньому, як особі, яка прийняла спадщину в установленому порядку, вона вже належала на праві власності як спадкоємцю за заповітом.

Правова позиція, яка сформульована Верховним Судом України у постанові від 23 січня 2013 року (справа за № 6-164цс12), полягає у тому, що спадкоємець, прийнявши в установленому законом порядку спадщину, з часу її відкриття набуває речові права на успадковану нерухомість (земельну ділянку, квартиру тощо), а саме це право володіння та право користування нею і, відповідно, право на захист цих прав. Право розпорядження зазначеною нерухомістю виникає у такої особи з часу державної реєстрації його права власності на неї (ч.2 ст.1299 ЦК України).

З огляду на ці норми закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що відсутність документальних підтверджень державної реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_5 не може бути формальною перешкодою в реалізації спадкових прав позивача у даній справі, оскільки до останнього після смерті його батька (спадкоємця за заповітом свого батька) в порядку спадкування за законом перейшло право володіння і користування земельною ділянкою, правовстановлюючий документ на яку видано на ім'я діда позивача - ОСОБА_6

Тому з метою захисту і подальшого набуття всіх правомочностей позивача, як спадкоємця, на вищевказану земельну ділянку за ним необхідно визнати право власності на вищевказану земельну ділянку, як набуту ним в порядку спадкування за законом після смерті його батька.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати по справі, а саме 360 гривень 82 коп. судового збору належить стягнути з відповідачів на користь позивача в рівних частках по 120 грн. 27 коп. з кожного, так як в матеріалах справи відсутні докази звільнення відповідачів від сплати судового збору, а позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 208, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В ИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на земельні ділянки, розташовані на території Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, на двох земельних масивах, загальною площею 2,55 га (кадастровий номер 5923281900:01:004:0105, № 5923281900:01:005:0168; землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), про що 02 квітня 2002 року Капустинською сільською радою Липоводолинського району Сумської області видано Державний акт на право приватної приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 040744, який зареєстровано в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 0752.

Стягнути з Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 120 грн. 27 коп. з кожного в рахунок повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бутенко Д. В.