Рішення

від 27.07.2015 по справі 401/4000/12

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 401/4000/12

(2/199/7/15)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2015 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Яншиній Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Екопаливо», про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що у період з 16 квітня 2005 року по 20 березня 2012 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в період якого було придбано наступне як рухоме, так і нерухоме майно, а саме: квартира №131 в будинку № 8 по прос. Воронцова в м. Дніпропетровськ; транспортні засоби Mercedes-Benz Vito, державний номер НОМЕР_1, Subaru Forester, державний номер НОМЕР_2, Hyundai Gets, державний номери АЕ 2330 ВС, Opel Combo, державний номер АЕ 6844СВ, Volkswagen Сaddy, державний номер НОМЕР_3, Volkswagen Crafter, державний номер НОМЕР_4; гараж, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 8г; дачний будинок та земельна ділянка, площею 600 м.кв., що знаходяться за адресою: СОТ "Ювілейний-2", с. Підгороднє; човен моторний "Прогресс-2" з мотором "Вихр", телевізор Samsung LE-37C650, набір дитячих меблів виробництва Польщі, набір м'яких меблів з натуральної шкіри, шафа вбудована з вбудованою тумбою під телевізор з натурального дерева, комплект меблів для спальні з натурального дерева, комплект кухонних меблів з натурального дерева, холодильник Liebherr, вбудована техніка для кухні (склокерамічна варочна панель Electrolux та посудомийна машина). Також в період шлюбу відповідачем було здійснено внесок до статутного капіталу ТОВ «Корпорація «Екопаливо» у розмірі 150 000 грн., що становить 25% статутного капіталу ТОВ «Корпорація «Екопаливо».

З урахуванням уточненої позовної заяви позивачка просила визнати на нею право спільної часткової власності на 1/2 частку квартири №131 в будинку №8 по прос. Воронцова в м. Дніпропетровську, виділити їй гараж, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 8г, в порядку поділу майна подружжя виділити відповідачу транспортний засіб Subaru Forester, державний номер НОМЕР_2, човен моторний "Прогресс-2" з мотором «Вихр», телевізор Samsung LE-37C65, набір дитячих меблів виробництва Польщі, набір м'яких меблів з натуральної шкіри, шафу вбудовану з вбудованою тумбою під телевізор з натурального дерева, комплект меблів для спальні з натурального дерева, комплект кухонних меблів з натурального дерева, холодильник Liebherr, вбудовану техніку для кухні (склокерамічна варочна панель Electrolux та посудомийна машина), в порядку поділу майна подружжя стягнути з відповідача та користь позивачки компенсацію за відчужені без її згоди та не в інтересах сім'ї транспортні засоби та половину вартості внесеного майна до статутного капіталу ТОВ «Корпорація «Екопаливо», на загальну суму 266349,00 грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, надали суду пояснення, аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи ТОВ «Корпорація «Екопаливо», у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16 квітня 2005 року перебували у зареєстрованому шлюбі, актовий запис №89, який був розірваний 20 березня 2012 року, актовий запис №65.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Так 15.08.2008 року на ім'я відповідача була зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору купівлі-продажу серії ВКР № 897117, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №3720, загальною площею 66,8 кв., житловою площею 38,6 кв.м., яка складається з: 1-коридор, 2-кладова, 3-кухня, 4,5,9 - житлові, 6-коридор, 7-ванна, 8-туалет, І-лоджія.

20 червня 2007 на ім'я відповідача був зареєстрований транспортний засіб Subaru Forester, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску. Відповідно до Висновку №1993/1994/1995/1996-13 комплексної судової товарознавчої експертизи від 08.01.2014 року встановлено що ринкова вартість дослідженого автомобіля на дату проведення такого дослідження складає 123591,06 грн.

27 жовтня 2011 року на ім'я відповідача був зареєстрований транспортний засіб Volkswagen Сaddy, державні номери АЕ 2221 СН, 2005 року випуску, який в подальшому відповідачем було відчужено своєму батькові ОСОБА_4 22.02.2012 року за довідкою-рахунком серії ДПІ № 261375 за 52400,90 грн.

Судом також встановлено, що 22.02.2012 року відповідачем було відчужено своєму батькові ОСОБА_4 транспортний засіб Mercedes-Benz Vito, державний номер НОМЕР_1, за довідкою-рахунком серії ДПІ № 261376 за 82829,38 коп.

Крім того, транспортний засіб Hyundai Gets, державний номер АЕ 2330ВС, 2006 року випуску, відповідачем було відчужено 22.03.2012 року за довідкою-рахунком серії ДПІ № 332443 за 45145,02 грн.

14.01.2012 року відповідачем було відчужено транспортний засіб Opel Combo, державний номер АЕ 6844СВ, за довідкою-рахунком серії КІМ № 956778 за 33316,51 коп.

22.02.2012 року відповідачем було відчужено своєму батькові ОСОБА_4 транспортний засіб Volkswagen Crafter, державний номер НОМЕР_4, 2006 року випуску, за довідкою-рахунком серії ДПІ № 261377 за 98148,00 грн.

На підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2010 року серії ВМХ №517791, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, на ім'я позивачки було зареєстровано право власності на гараж літ. Б-1 поз.4, площею 19,2 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 8г. Відповідно до Висновку №493/494/495-14 комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи від 18.08.2014 року, ринкова вартість даного гаражу складає 108025,00 грн.

04.07.2006 року позивачкою було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕА №926407, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 2866, за яким вона придбала земельну ділянку №348 пл. 600 кв.м., що знаходиться в СОТ "Ювілейний-2", с. Підгороднє. Відповідно до положень даного договору, договір набирає чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у відповідності до вимог ст. 657 Цивільного кодексу України. Покупець набуває право власності на земельну ділянку після державної реєстрації правочину та одержання документа, що посвідчує право власності на неї (Державного акту про право власності на земельну ділянку) та його державної реєстрації. Судом встановлено, що на день ухвалення рішення, право власності на земельну ділянку у встановленому порядку позивачкою не зареєстровано.

Відповідно до договору купівлі-продажу незвершеного будівництвом дачного будинку від 04.07.2006 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №2862, позивачка придбала незавершений будівництвом дачний цегляний будинок літ. А, готовністю 35%, що знаходиться СОТ "Ювілейний-2", с. Підгороднє, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, буд. 348. Право власності на зазначений будинок також не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Також у судовому засіданні встановлено, що за час перебування у шлюбі сторонами було придбано наступне рухоме майно (побутова техніка та меблі), що знаходиться в квартирі АДРЕСА_1, яка належить відповідачу, та ринкова вартість якого була всиновлена Висновком №493/494/495-14 комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи від 18.08.2014 року, а саме:

-телевізор Samsung LE-37C650, вартість якого складає 5700,00 грн.

-набір дитячих меблів виробництва Польщі, вартість якого складає 1080,00 грн.

-набір м'яких меблів з натуральної шкіри, вартість складає 16200,00 грн.

-шафа вбудована з вбудованою тумбою під телевізор з натурального дерева, вартість складає 5080,00 грн.

-комплект меблів для спальні з натурального дерева, вартість складає 10800,00 грн.

-комплект кухонних меблів з натурального дерева, вартість 11 200,00 грн.

-холодильник Liebherr, двокамерний, вартість складає 3990,00 грн.

-вбудована техніка для кухні (Склокерамічна варочна панель Electrolux вартістю 1960,00 грн., та посудомийна машина вартістю 4690,00 грн.)

Судом також встановлено та підтверджено витягом №867032 від 29.03.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що 01.08.2011 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Екопаливо», код ЄДРПОУ 37839237, одним із засновників якого є ОСОБА_2, розмір внеску якого до статутного фонду складає 150000,00 грн. Статутний фонд даного товариства сформовано 15.07.2011 року.

Відповідно до відповіді Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті від 14.11.2012 року у Судовій книзі України СК №1 20.10.2005 року зроблено запис №653 та зареєстровано туристичний моточовен «Прогрес», б/н, 1979 року побудови, бортовий реєстраційний номер «УДА-654-К», власником якого є ОСОБА_2.

У відповідності до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Між сторонами не був укладений шлюбний договір, обопільної згоди щодо поділу майна не було досягнуто, тому у відповідності до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Статтею 71 СК України зазначено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Приписами ч. 2, 3 ст. 70 СК України визначено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

У відповідності до ч.1.ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Водночас, вимогами ч. ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України передбачено, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Згідно з ч.2 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ст. 71 Сімейного кодекс України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

На підставі встановлених обставин, суд важає, що спільним сумісним майно сторін є квартира АДРЕСА_2, транспортний засіб Subaru Forester, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, гараж літ. Б-1 поз.4, площею 19,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів,8г, туристичний моточовен «Прогрес», б/н, 1979 року побудови, бортовий реєстраційний номер «УДА-654-К», телевізор Samsung LE-37C650, -набір дитячих меблів виробництва Польщі, набір м'яких меблів з натуральної шкіри, шафа вбудована з вбудованою тумбою під телевізор з натурального дерева, комплект меблів для спальні з натурального дерева, комплект кухонних меблів з натурального дерева,холодильник Liebherr, вбудована техніка для кухні (склокерамічна варочна панель Electrolux та посудомийна машина).

Відповідно до ч.2 ст. 71 Сімейного Кодексу України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Враховую вищезазначена, та факт того, що транспортний засіб Subaru Forester, державні номери АЕ 2221 ВМ, 2007 року випуску та гараж літ. Б-1 поз.4, площею 19,2 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів,8г є подільними речами, а також той факт, що транспортний засіб фактично перебуває у користуванні Відповідача, а гараж - Позивача суд вважає за можливе в порядку поділу майна подружжя виділити Позивачу гараж літ. Б-1 поз.4, площею 19,2 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів,8г, а Відповідачу - транспортний засіб Subaru Forester, державні номери АЕ 2221 ВМ, 2007 року випуску.

В враховуючи той факт, що будівельно-технічна експертиза вартості нерухомого майна квартири АДРЕСА_3, яка неодноразово призначалася судом, проведене не була у зв'язку із ненадання відповідачем технічного паспорту на дану квартиру та не забезпеченням доступу судових експертів до нерухомого майна, тому суд вважає, що за кожним із подружжя має бути визнано право власності на ? частку квартири АДРЕСА_3.

Щодо земельної ділянки та незавершеного будівництвом дачного будинку, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

В свою чергу договір купівлі-продажу є лише підставою для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

У зв'язку з відсутністю факту реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачкою, вона, відповідно до чинного законодавства України, не набула права власності на незавершений будівництвом дачний цегляний будинок літ. А, готовністю 35%, що знаходиться СОТ "Ювілейний-2", с. Підгороднє, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, буд. 348 та земельну ділянку №348 пл. 600 кв.м., що знаходиться в СОТ "Ювілейний-2", с. Підгороднє, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області.

У в'язку із вищезазначеним, дане майно не може були розділено між сторонами в порядку поділу майна подружжя.

Суд також вважає, що вартість відчужених відповідачем транспортних засобів Volkswagen Сaddy, державні номери АЕ 2221СН, 2005 року випуску, Mercedes-Benz Vito, державні номери АЕ 2221 СО, 2006 року випуску, Opel Combo, державні номери АЕ 6844СВ та Volkswagen Crafter, державні номери АЕ 7177 ЕМ, 2006 року випуску, Hyundai Gets, державні номери АЕ 2330 ВС, 2006 року випуску має бути врахована при поділі майна подружжя, та половина такої вартості має бути стягнута з відповідача на користь позивачки. Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач здійснив відчуження даних транспортних засобів на свій розсуд проти волі іншого з подружжя, не в інтересах сім'ї і не на її потреби.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Загальна вартість відчужених без згоди позивачки транспортних засобів становить: 52400,90 + 82829,38 + 45145,02 + 33316,51 + 98148,00 = 311839,81 грн. ? часка від даної суми складає 155919,90 грн.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового; для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово (ч. ч. 2, 3 ст. 65 СК України).

Відносини стосовно майна господарського товариства регулюються нормами ЦК України, Господарським кодексом України та Законом України «Про господарські товариства».

За змістом ст. 113 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.

Згідно зі ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником зокрема майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

За положеннями ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують його участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 147 ЦК України та ч. 1 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Виходячи зі змісту ч. 2, 3 ст. 61 СК України, якщо вклад до статутного капіталу господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

Таким чином, з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя.

Право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу, при цьому лише в тому разі, коли спільні кошти всупереч ст. 65 CК України були використані одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного капіталу.

У разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з них у заснуванні господарського товариства, це майно належить зазначеному товариству на праві власності, подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а друге подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю, учасником якого є один із подружжя, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

В даному випадку, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя, а саме суми в розмірі 75000,00 грн., оскільки доказів надання згоди позивача та внесення грошових коштів до статутного фонду ТОВ «Корпорація «Екопаливо» відповідачем не надано. Позивач нотаріально засвідчену згоду на такий внесок не надавала.

Щодо рухомого майна, яке є спільною сумісною власності сторін по справі (побутової техніки, меблі та моточовну) судом встановлено що зазначені речі є неподільними. Крім того судом встановлено, що зазначене майно знаходиться в квартирі АДРЕСА_4, яка належить відповідачу та з моменту припинення шлюбних відносин відповідач користується даним майном на власний розсуд, в свою чергу позивачка позбавлена можливості користуватися такою технікою та меблями. У зв'язку з чим суд погоджується з доводами позивачки про виділення даних неподільних речей відповідачу та стягнення з останнього половини їх вартості на користь позивачки. Загальна вартість меблів та техніки відповідно до проведеної експертизи складає 60860,00 грн., вартість моточовну судовими експертами не встановлена, в свою чергу відповідачем не подано запереч щодо визначеної позивачкою вартості даного майна в розмірі 10000,00 грн., тому загальна вартість складає 70860,00 грн., відповідно 1/2 складає 35430,00 грн.

Загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача, складає 266349,90 грн., з яких 155919,90 грн. - 1/2 грошових коштів за відчужені відповідачем транспортні засоби; 75000,00 грн. - 1/2 від суми, внесеної відповідачем до статутного фонду ТОВ «Корпорація «Екопаливо», 35430,00 грн. - 1/2 вартості рухомого майна (меблів, побутової техніки та моточовну).

Також суд вважає стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по справі: 3219,0 грн. витрат по сплаті судового збору та 885,60 грн. витрат за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 3, 10-15, 60, 210-215, 224-226 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Екопаливо», про поділ майна подружжя, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності у рівних частках, по 1/2 кожному, на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5, зальною площею 66,8 кв., житловою площею 38,6 кв.м., яка складається з: 1-коридор, 2-кладова, 3-кухня, 4,5,9 - житлові, 6-коридор, 7-ванна, 8-туалет, І-лоджія.

Виділити ОСОБА_1 гараж літ. Б-1 поз.4, площею 19,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів,8г.

Виділити ОСОБА_2 транспортний засіб Subaru Forester, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, туристичний моточовен «Прогрес», б/н, 1979 року побудови, бортовий реєстраційний номер «УДА-654-К», телевізор Samsung LE-37C65, набір дитячих меблів виробництва Польщі, набір м'яких меблів з натуральної шкіри, шафа вбудована з вбудованою тумбою під телевізор з натурального дерева, комплект меблів для спальні з натурального дерева, комплект кухонних меблів з натурального дерева, холодильник Liebherr двокамерний, вбудована техніка для кухні (склокерамічна варочна панель Electrolux та посудомийна машина).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію на загальну суму 266349 (двісті шістдесят шість тисяч триста сорок дев'ять) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по справі: 3219,0 грн. витрат по сплаті судового збору та 885,60 грн. витрат за проведення експертизи, а всього 4104 (чотири тисячі сто чотири) гривні 60 копійок .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя