Постанова

від 17.03.2009 по справі 5020-4/249-3/247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-4/249-3/247

ПОСТАНОВА

і м е н е

м     У к р а ї н и

"17" березня 2009 р.  10:30                                                                                         

м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя

в складі:

судді

Головко В.О.,

при

секретарі: Дмитренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за позовом 

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до відповідача: Головної

державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та

зв`язку України

(проспект Перемоги, 14, місто Київ,

01135)

про визнання дій відповідача

протиправними, визнання актів недійсними,

За участі представників сторін:

позивач

- ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м.

Севастополі від 22.02.96, фізична особа-підприємець ОСОБА_1;

відповідач

- Ткаченко Т.О., довіреність № 41/1-8-3108п від 28.10.08, Головна державна

інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління

в                       м. Севастополі.

ВСТАНОВИВ:

          Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

звернувся до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом

до колегіального органу -комісії Територіального управління Головної державної

інспекції на автомобільному транспорті в місті Севастополі про визнання дій

відповідача противоправними та визнання недійсним протокольного рішення №22 від

10.07.2008 Ліцензійної комісії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті,

у частині анулювання ліцензії ОСОБА_1, а також наказу №127 від 10.06.2008

Головної державної інспекції на автомобільному транспорті. 

Позовні вимоги мотивовані тим, що

зазначені дії відповідача суперечать положенням пункту 1 статті 20 Закону України

“Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, Порядку контролю за

додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання

послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом,

затвердженого наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та

підприємництва Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.02.2008

№10/120, відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про

автомобільний транспорт", а також неприйняттям відповідачем до уваги

наявності  Договору про спільну

господарську діяльність щодо перевезення пасажирів на маршруті №111 від

15.08.2006. 

Позивач вважає акти перевірок

додержання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов від 29.05.2008 №34 та

№34/1, а також наказ начальника Головної державної інспекції на автомобільному

транспорті №127 від 10.06.2008 в частині рішення про анулювання ліцензії на

право перевезення пасажирів автомобільним транспортом серії НОМЕР_2, виданої ПП

ОСОБА_1, необґрунтованими та незаконними. На думку позивача, в діях працівників

Управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м.

Севастополі при здійсненні перевірок містяться суттєві порушення чинного

законодавства, крім того, обставини, зазначені в акті перевірки не відповідають

фактичним обставинам. 

  У зв'язку з наведеним позивач просить позов

задовольнити.

Ухвалою від 11.06.2008 відкрите

провадження в адміністративній справі № 5020-4/249 на підставі зазначеної

позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 08.07.2008.

 Під час підготовчого провадження судом було

встановлено, що  колегіальний орган

-комісія Територіального управління Головної державної інспекції на

автомобільному транспорті в місті Севастополі не є юридичною особою.

Відповідно до статті 52 Кодексу

адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з

адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги,

або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може

за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача

належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни

підсудності адміністративної справи.

Позивачем було заявлене письмове

клопотання про заміну первинного відповідача належним відповідачем -Головною

державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та

зв`язку України.

          Ухвалою від 12.11.2008 закінчено

підготовче провадження у справі, призначений судовий розгляд на 26.11.2008,

первинного відповідача -колегіальний орган -комісію Територіального управління

Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Севастополі

замінено на належного -Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті

Міністерства транспорту  та  зв`язку України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на статтю 20

Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”,

вважає, що постанови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства.

          Розпорядженням голови господарського

суду міста Севастополя № 140 від 27.11.2008 справа № 5020-4/249 передана до

провадження судді Головко В.О. у зв'язку з призначенням судді

господарського суду міста Севастополя Остапової К.А. на посаду судді

Севастопольського апеляційного господарського суду Указом Президента України

від 13.11.2008 № 1037 “Про призначення суддів”.

Ухвалою суд від 28.11.2008 справа

була прийнята до провадження суддею                 Головко В.О. з привласненням

номеру №5020-4/249-3/247.

Заслухавши пояснення осіб, які

беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд

дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 33 частини 1

статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської

діяльності” від 01.06.2000 №1775-III, ліцензуванню підлягає такий вид

господарської діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів

автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з

перевезення пасажирів та їх багажу на таксі). Згідно із статтею 20 вказаного

Закону, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи

ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах

своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально

уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у

письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов

або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних

умов. Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі

необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її

проведення. Орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт

у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який

перевірявся, другий -зберігається органом, який здійснив перевірку. Орган

ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не

пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень

ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або

орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії. Ліцензіат, який

одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний

в установлений у розпорядженні строк подати органу, який видав це

розпорядження, інформацію про усунення порушень. Державні контролюючі органи та

органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов

зобов'язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.

Відповідно до пункту 1 Положення

про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року №1190 Головна

державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є

урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому

підпорядковується та є юридичною особою.

Згідно з Положенням про

територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

№888 від 14.12.2005 -територіальні органи Головної державної інспекції на

автомобільному транспорті в областях, Автономної Республіці Крим, містах Києві

та Севастополі є територіальними структурними підрозділами

Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до

Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

На підставі листів Відділу ДАІ УМВС

України у м. Севастополі від 29.04.2008 №15/6246 територіальне управління

Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Севастополі

видало наказ про створення комісії з перевірки ліцензіата від 27.05.2008 №40 на

проведення позапланової перевірки виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з

перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів

робіт, визначених Законом України „Про автомобільний транспорт”.

За результатами перевірки був

складений Акт №34 перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов від

29.05.2008 (арк.с. 6-7)

За результатами перевірки комісією

виявлено порушення пунктів 2.1.13 -2.1.15, 2.1.21 "Ліцензійних умов

провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і

вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених

Законом України "Про автомобільний транспорт", а саме:

- у ліцензіата відсутня власна

матеріальна технічна база, не наданий договір на отримання послуг з проведення

ТО-1, ТО-2, графіки проведення ТО-1, ТО-2, акти виконаних робот;

- ліцензіатом не забезпечено

зберігання автобусів у спеціально пристроєних для цього приміщеннях, гаражах,

на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони. Договір на отримання

даних послуг комісії не наданий. Власних приміщень ПП ОСОБА_1 не має;

- ліцензіатом не забезпечено

проведення інструктажів водіїв з безпеки автомобільних перевезень. Наказ

відповідального за проведення інструктажів водіїв з безпеки автомобільних

перевезень, договір на проведення інструктажів з безпеки автомобільних

перевезень комісії не наданий, журнали проведення інструктажів з безпеки

автомобільних перевезень комісії не надані;

- 

ліцензіатом не забезпечено проведення медичного контролю стану здоров'я

водіїв, відсутній медичний працівник, договір на отримання послуг з проведення

передрейсового та післярейсового медичного огляду.

Також, 29.05.2008 був складений акт

№34/1 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов

(арк.с. 8-9).

На підставі вищевказаних актів

Ліцензійною комісією Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

було прийнято рішення про анулювання виданої позивачу ліцензії серії АБ №150427

від 01.04.2005 на право провадження господарської діяльності з надання послуг з

внутрішніх перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом

загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх

багажу на таксі), дозволений вид робіт -внутрішні перевезення пасажирів.

Наказом від 10.06.2008 №127

Головавтотрасінспекція анулювала ліцензію серії АБ №150427 від 01.04.2005 на

право провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх

перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального

користування.

Рішенням Експертно-апеляційної Ради

при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та

підприємництва №844 від 28.11.2008 наказ Головної державної інспекції на

автомобільному транспорті від 10.06.2008 №127 в частині анулювання ліцензії

серії АБ №150427 від 01.04.2005 на право провадження господарської діяльності з

внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального

користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визнано таким, що був прийнятий

відповідно до вимог законодавства у сфері ліцензування.

            Частиною 2 статті 19 Конституції

України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Згідно зі статтею 21 Закону України "Про

ліцензування певних видів господарської діяльності" підставами для

анулювання ліцензії є: заява ліцензіата про анулювання ліцензії; акт про

повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; рішення про скасування державної

реєстрації суб'єкта господарювання; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про

смерть фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності; акт про виявлення

недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для

одержання ліцензії; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії

іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про

зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу

ліцензії; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних

умов; неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов,

встановлених для певного виду господарської діяльності; акт про відмову

ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально

уповноваженим органом з питань ліцензування. Рішення про анулювання ліцензії

може бути оскаржено у судовому порядку. 

За Законом України “Про автомобільний транспорт” автомобільний

перевізник визначений, як -фізична або юридична особа, яка здійснює на

комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів

транспортними засобами.

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками,

замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами

місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також

їх відносини з юридичними та фізичними особами -суб'єктами підприємницької

діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку

перевезень.

 З матеріалів справи вбачається, що позивачем

15.08.2006 уклададено договір з                                  приватним

підприємством “Севтранстрест” про спільну господарську діяльність по

перевезенню пасажирів за маршрутом №111, згідно з умовами якого ПП

„Севтранстрест” надає послуги з провадження медичних оглядів водіїв, технічного

огляду та ремонту автотранспортного засобу, проведення інструктажів водіїв,

провадження у планово-обовязковому порядку ТО-1, ТО-2, а також забезпечення охорони

транспортних засобів позивача.

 Строк дії вищевказаного договору становить 5

років.

 Судом встановлено, що вищевказаний договір є

діючим, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника

позивача; не визнаний недійсним у встановленому порядку.

Вказані обставини не були взяті до уваги перевіряючими під час

перевірки.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що

завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів

фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових

відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при

здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому

числі на виконання делегованих повноважень.

 Частиною третьою статті 2 Кодексу

адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження

рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди

перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) 

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України;

2) 

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з

урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення

дії);

4) 

безсторонньо (неупереджено);

5) 

добросовісно;

6) 

розсудливо;

7) 

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи

несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія);

9) 

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом

розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті

оскаржуваного рішення про анулювання ліцензії відповідач керувався формальними

підставами, не врахувавши принцип обґрунтованості та розсудливості, передбачені

частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 71 Кодексу адміністративного судочинства України,

кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення, але представником відповідача не було належним чином доведено

обґрунтованості висновків Акту №34 перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних

умов, та Акту №34/1 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання

ліцензійних умов від 29.05.2008. У судовому засіданні вони не знайшли свого

підтвердження.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що наказ Головної

державної інспекції на автомобільному транспорті № 127 від 10.06.2008 у частині

анулювання ліцензії ПП ОСОБА_1 № НОМЕР_2 не відповідає вимогам Закону

України “Про  ліцензування певних видів

господарської діяльності”, як прийнятий без належного обґрунтування та на

підставі протокольного рішення, яке визнано судом таким, що не відповідає

принципам забезпечення збалансованості інтересів сторін, розумності та

справедливості.  

Суд вважає недоведеними та не підтвердженими фактичними обставинами,

пропозиції, які викладені в Протокольному рішенні від 10.06.2008 №22

Ліцензійної комісії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в

частині анулювання ліцензії ОСОБА_1 

Враховуючі викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному

обсязі.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства

України,         суд -

п о с т а н о

в и в:

1.          Адміністративний позов задовольнити

повністю.

2. 

Визнати противоправним та скасувати

Протокольне рішення від 10.06.2008 №22 Ліцензійної комісії Головної державної

інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку

України в частині анулювання ліцензії                ОСОБА_1

3. 

Визнати противоправним та скасувати наказ

Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства

транспорту та зв'язку України №127 від 10.06.2008 у частині анулювання ліцензії

ПП ОСОБА_1 № НОМЕР_2.

           4. Стягнути з Державного

бюджету України (р/р 31113095700007, банк УДК у місті Севастополі,

отримувач - Держбюджет, Ленінський район в місті Севастополі,       МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598)

на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний код НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до

Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом десяті

днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі

відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства -з дня складання

в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. 

Виконавчий лист видається за кожним

судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за

заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.

Суддя                                                    

                                          В.О.

Головко

27.03.2009