Ухвала

від 02.04.2009 по справі 5020-5/626

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

"02" квітня 2009 р.

справа № 5020-5/626

За позовом: суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1  (АДРЕСА_1)

до Державного підприємства „471

відділ торгівлі управління торгівлі Червонопрапорного Чорноморського флоту

”  (99011 м.

Севастополь, вул. Мічуріна, 1-А)

про визнання права на користування

нежитловим приміщенням та про понукання до укладання договору оренди        

По зустрічному позову: Державного

підприємства „471 відділ торгівлі управління торгівлі Червонопрапорного

Чорноморського флоту”  (99011

м. Севастополь, вул. Мічуріна, 1-А)

До:

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1  (АДРЕСА_1)

про усунення перешкод в

користуванні майном 

Суддя Євдокімов

І.В.

Представники сторін:

Позивач за первісним позовом -не

з'явився,      ФОП ОСОБА_1;

Відповідач  за первісним позовом - ОСОБА_2, представник

довіреність № 458  від 03.12.2008  ДП "471 відділ торгівлі Управління

торгівлі Червонопрапорного ЧФ";

Відповідач

за первісним позовом - ОСОБА_3 - представник довіреність № 133  від 02.04.2009  ДП "471 відділ торгівлі Управління

торгівлі Червонопрапорного ЧФ";

Суть спору:

Позивач, суб'єкт підприємницької

діяльності ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, Державного

підприємства „471 відділ торгівлі управління торгівлі Червонопрапорного

Чорноморського флоту”, про визнання права на користування нежитловим

приміщенням та про понукання до укладання договору оренди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

відмова відповідача на укладання договору оренди є незаконною.

В ході розгляду справи  відповідач заявив зустрічний позов про

визнання строку дії договору припиненим 30.09.2008, про визнання користування

відповідачем по зустрічному позову незаконним, а також, про  усунення перешкод в користуванні майном, а саме:

нежитлового приміщення площею 166,1 кв.м., розташованого за адресою: м.

Севастополь, бухта Козача, 8 (роздаточний пункт № 26), шляхом підписання акту

прийому-передачі вказаного майна. 

В процесі розгляду справи позивач

по зустрічному позову уточнив позовні вимоги, та просить суд зобов'язати

відповідача усунути перешкоди в користуванні майном, а саме: нежитлового

приміщення площею 166,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, бухта

Козача, 8 (роздаточний пункт № 26), шляхом підписання акту прийому-передачі

вказаного майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

дія договору оренди припинена, але в порушення діючого законодавства України,

відповідач не звільнив займаного ним приміщення.

Представник позивача по первісному

позову в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представникам сторін в судовому

засіданні 10.12.2008 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені

ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши

надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 між позивачем та

відповідачем був укладений договір про співпрацю № 9, з приводу їх співпраці в

галузі розвиту сфери послуг, а також, з приводу господарської експлуатації

нежитлового приміщення площею 166,1 кв.м., розташованого за адресою: м.

Севастополь, бухта Козача, 8 (роздаточний пункт № 26).

Вивчивши матеріали справи, суд

вважає позовні вимоги по первісному позову такими, що підлягають залишенню без

розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу

України, у зв'язку з тим, що позивач без поважних причин не подав витребувані

господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник

позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення

перешкоджає вирішенню спору, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 п. 5  ст. 54 Господарського процесуального кодексу

України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються

позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований

розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого

подається позов.

Також, п. 4 ч. 1 ст. 57

Господарського процесуального кодексу України, визначено, що до позовної заяви

додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні

вимоги.

Згідно з п. 7 Роз'яснень Президії

Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/612 (зі змінами та

доповненнями), при вирішенні питання щодо залишення позову  без 

розгляду (стаття 81 ГПК України) господарським судам  слід 

мати  на  увазі, 

що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності  таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це

зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні

для вирішення спору;

-          позивач не подав витребувані

документи чи не направив свого представника в 

засідання господарського суду без поважних причин. Отже  перш 

ніж  залишити  позов 

без  розгляду  господарський суд зобов'язаний  з'ясувати причини невиконання його вимог

позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Судом при вирішенні питання про

залишення позову без розгляду дотримані всі умови, при яких можливо

застосування п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, а

саме: документи в обґрунтування  позовних

вимог судом витребувались від позивача відповідними ухвалами, так само виникає

необхідність в присутності представника позивача у засіданні суду,

оскільки  позивач зобов'язаний довести

суду обґрунтованість своїх позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи

в судові засідання 20.01.2009, 10.03.2009 не з'являвся, проте, звертався до

суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю в

інших судових засідання, але, доказів зайнятості (ухвала, повістка, тощо

представником надано не було).

Явка повноважних представників

сторін судом була визнана обов'язковою.

В судове засідання 02.04.2009

представник позивача, також, не з'явився, про причини неявки суд не

повідомив. 

Доказів поважності невиконання

вимог суду, а також нез'явлення в судові засідання позивач не надав. 

Також, позивач не довів суду

правового та документального обґрунтування позовних вимог, а також, позивачем

не надані докази, які засвідчують факт порушення відповідачем діючого

законодавства України, яка регулює орендні правовідносини.

Відповідно до частини другої статті

22 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право, зокрема,

подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33

Господарського процесуального кодексу України, передбачено обов'язок

доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу

уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у

тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою

статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані

добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти

взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів

до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає, що неподання,

позивачем, доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового

процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав

людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно

права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Дії позивача щодо тривалого не

з'явлення в судове засідання та неподання витребуваних судом доказів,

розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Оскільки суд позбавлений можливості

розглянути справу у відсутність представника позивача та у відсутність

необхідних матеріалів, суд залишає первісний позов без розгляду.

Після усунення обставин, що

зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з

позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Позовні вимоги по зустрічному

позову суд вважає такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з

наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України №

436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 

Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов'язання повинні

виконуватись належним чином  відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання

або одностороння зміна  його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 283

Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець)

передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування

майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди

передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або

цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї

споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·          державні

та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові

комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва

продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений

об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·          нерухоме

майно (будівлі, споруди, приміщення);

·          інше

окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що

належить суб'єктам господарювання.

Як вбачається із матеріалів справи,

строк дії спірного договору сплинув 30.06.2008 (п. 6.1 договору), та був

пролонгований додатковою угодою від 26.06.2008 до 30.06.2008 (а.с. 70).

У жовтні 2008 року від відповідача

по зустрічному позову на адресу позивача надійшов лист з пропозицією укласти

договір оренди на займане приміщення (а.с. 85).

28.10.2008 позивач по зустрічному

позову направив на адресу відповідача лист (вих. № 379) про відмову в укладанні

договору, та припинення договору про співпрацю № 9 у зв'язку із закінченням

строку його дії.

Також, позивач по зустрічному

позову повідомив відповідача про необхідність до 20.112008 передати займане

приміщення, але відповіді на цей лист позивач не отримав.

19.11.2008 відповідачеві по

зустрічному позову було повідомлено про дату, час  проведення прийому-передачі майна.

Відповідач по зустрічному позову

прибув на місце, проте від підписання акту прийому-передачі відмовився, але,

відповідно до п.п. 13 п. 2.4 договору, про відповідач по зустрічному позову

зобов'язався у випадку припинення строку дії договору або при його  достроковому розірванні повернути майно за

актом прийому-передачі.

Частиною 4 статті 291

Господарського кодексу України та статтею 785 Цивільного кодексу України

передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно

повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням

нормального зносу.

Відповідно до ч. 1 ст. 785

Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач

зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була

одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в

договорі.

Згідно зі  ст. 391 Цивільного кодексу України, власник

майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування

та розпоряджання своїм майном.

При таких обставинах, враховуючи вищевикладене,

суд вважає, що зустрічні позовні вимоги 

обґрунтовані та підлягають повністю.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 22, 49, п.5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82 -85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу

України, суд, -

В И Р І Ш И В

:

1.          Первісний позов залишити без

розгляду.

2.          Зустрічний позов задовольнити в

повному обсязі.

3.          Зобов'язати суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1  (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

усунути перешкоди Державному підприємству „471 відділ торгівлі управління

торгівлі Червонопрапорного Чорноморського флоту ”  (99011 м. Севастополь, вул. Мічуріна,

1-А, ідентифікаційний код 25139472) в користуванні майном, шляхом звільнення

нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення площею 166,1 кв.м.,

розташованого за адресою: м. Севастополь, бухта Козача, 8 (роздаточний пункт №

26), шляхом підписання акту прийому-передачі вказаного майна.

4.          Стягнути з суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про наявність

поточних рахунків в установах банків немає) на користь Державного

підприємства „471 відділ торгівлі управління торгівлі Червонопрапорного

Чорноморського флоту”  (99011 м.

Севастополь, вул. Мічуріна, 1-А, ідентифікаційний код 25139472,  п/р 26008945004311 в СФ „Укрсоцбанка”, МФО

324195) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

 Суддя                                                                                                   

І.В.  Євдокімов

Рішення

оформлено

згідно

з вимогами

ст.

84 ГПК України

та

підписано

07.04.2009

Розсилка:

1.          СПД ОСОБА_1  (АДРЕСА_1)

2.          ДП „471 відділ торгівлі управління

торгівлі Червонопрапорного Чорноморського флоту”  (99011 м. Севастополь, вул. Мічуріна, 1-А)

3.          Справа