Рішення

від 21.07.2009 по справі 5020-7/426-3/305

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-7/426-3/305

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" липня 2009 р. справа № 5020-7/426-3/305

За позовом:Закритого акціонерного товариства “Магазин № 55”(99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 29)

до:Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь,вул. Леніна, 3)

про визнання договору оренди поновленим та спонукання до внесення змін до договору,

Суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивач –Лебедєв О.В., представник, довіреність б/н від 07.07.2009, ЗАТ "Магазин № 55";

позивач –Писарькова О.М., директор, протокол №14 від 26.10.2005, паспорт серії АР №154099, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі від 14.05.1999, ЗАТ "Магазин № 55";

відповідач –Михайлова О.Є., довіреність б/н від 27.01.2009, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;

третя особа –не з'явилась.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Магазин № 55" (далі –ЗАТ "Магазин №55", позивач) звернулось до суду з позовними вимогами до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –ФКМ СМР, відповідач) про визнання договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, №193-06 від 21.07.2006 поновленим на строк, встановлений договорами оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, №210-01 від 10.07.2001 та №193-06 від 21.07.2006; внесення змін до пункту 7.1. Договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, №193-06 від 21.07.2006, шляхом викладення його у наступній редакції: "Цей договір діє з моменту його підписання до 10.07.2012".

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Позивач стверджує, що відповідач як орендодавець комунального майна у визначений законом строк не заявляв про припинення договору оренди, у зв'язку з чим вважає його продовженим.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 20.11.2007 у справі № 20-7/426, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2008, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2008-06.11.2008 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 та рішення господарського суду м. Севастополя від 15.01.2008 скасовані, матеріали справи передані для нового розгляду до господарського суду м. Севастополя.

Колегія суддів Вищого господарського суду України в своїй постанови зазначає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення та постанову, надали неповну та невірну оцінку обставинам справи, не застосували норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, внаслідок чого дійшли передчасних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 111№І Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.12.2008 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О., справі привласнений №5020-7/426-3/305.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою від 22.06.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено власника комунального майна, що є об'єктом оренди за спірними договорами, –Севастопольську міську Раду.

В судовому засіданні 21.07.2009 представники позивача виклали суду позовні вимоги, на позовних вимогах наполягають, просять позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Відповідач в порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав суду відзив на позовну заяву, в якій проти позову заперечує; вважає, що договір оренди нерухомого майна №193-06 від 21.07.2006 припинив свою дію у зв'язку зі спливом строку, на який його укладено. Про закінчення строку дії договору відповідач повідомив позивача письмово у встановлений законом строк, тому підстави для визнання договору продовженим відсутні.

Третя особа письмово викладеної думки по суті спору не надала, явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечила, про причини нез'явлення не сповістила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином і своєчасно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

16.05.1996 між Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Магазин №55" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №1717, згідно з умовами якого орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю, споруду) за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 29, загальною площею 239,7 м2 для розміщення магазину №55, з терміном дії 5 років: з 20.05.1996 по 19.05.2001 (т.1, арк.с.27-28).

10.07.2001 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Магазин №55" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №210-01, згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно: вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху житлової трьохповерхової будівлі, загальною площею 264,80 м2, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 29, яке перебуває на балансі РЕП-3, з терміном дії 5 років: з 10.07.2001 по 10.07.2006. Відповідно до пункту 8 Договору, раніше діючий договір №1717 від 16.05.1996 вважається таким, що втратив чинність (т.1, арк.с.25-26).

21.07.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Магазин №55" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №193-06, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно: вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху житлової трьохповерхової будівлі, загальною площею 264,80 м2, розташовані за адресою: м.Севастополь, вул. Суворова, 29, яке перебуває на балансі РЕП-3, з терміном дії 11 місяців 20 днів: з 21.07.2006 по 10.07.2007. Згідно з пунктом 8.2 Договору, цей Договір є новою редакцією договору оренди №210-01 від 10.07.2001 (т.1, арк.с.23-24).

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, за час дії договору оренди орендар його умов та зобов'язань не порушав, орендну плату сплачував своєчасно та в повному обсязі.

19.04.2007 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради надіслав позивачеві листа №990 про перегляд розміру орендної плати відповідно до затвердженої методики шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди (т.1, арк.с.51).

У відповідь на вказане звернення позивач надіслав Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради листа №8 від 18.05.2007, в якому погодився із укладенням додаткової угоди до договору оренди №193-06 від 21.07.2006 в частині перегляду орендної плати відповідно до діючої методики з моменту отримання пропозиції, тобто з 19.04.2007 (т.1, арк.с.50).

06.06.2007 за вих. №17 позивач звернувся до відповідача з листом про продовження договору №193-06 оренди нерухомого майна від 21.07.2006 строком на 5 років, у зв'язку з приватизацією колективом магазину оборотних фондів підприємства (т.1, арк.с.52).

13.07.2007 за вих. №2276 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача про те, що 10.07.2007 Договір оренди №193-00 від 21.07.2006 на нежитлове приміщення, розташоване в місті Севастополі по вул. Суворова, 29, припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який він був укладений, та просив передати орендоване майно за актом приймання-передачі в строк, встановлений договором оренди (т.1, арк.с.53).

Втім, передача (повернення) орендованого майна після закінчення строку дії Договору №193-06 від 21.07.2006 не здійснювалась.

25.07.2007 за вих. №2433 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради надіслав позивачеві листа, в якому поінформував останнього про те, що його заява про продовження договору оренди №193-06 від 21.07.2006 розглянута на засіданні Міської комісії по оренді, де було прийняте рішення про продовження договору оренди строком на 3 місяці до проведення конкурсу, а також про оголошення конкурсу на оренду зазначеного нерухомого майна; позивачу було запропоновано в найкоротший термін звернутись до відповідача для оформлення додаткової угоди щодо використання об'єкта оренди строком на 3 місяці з дати закінчення договору оренди, на період формування умов конкурсу, а також забезпечити доступ на займаний об'єкт експерту-оцінювачу (т.1, арк.с.54).

30.11.2007 за вих. №3690 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача про оголошення конкурсу на оренду вбудованих приміщень, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 29 (264,80 м2), умови якого опубліковані в газеті "Севастопольские известия" №95 от 24.11.2007 (т.1, арк.с.95).

В свою чергу позивач 05.12.2007 вдруге звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з заявою про продовження договору оренди нерухомого майна №193-06 від 21.07.2006 строком на 5 років, шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до пункту 7.1 Договору оренди №193-06 від 21.07.2006, надавши відповідну додаткову угоду, підписану та засвідчену печаткою позивача (т.1, арк.с.103-104).

Листом від 07.02.2008 №468 орендодавець повідомив орендаря про те, що 22.01.2008 (протокол №1(1)-08г) міською комісією по оренді комунального майна –конкурсною комісією розглянуто питання щодо оренди нежитлових приміщень, які розташовані по       вул. Суворова, 29 (264,8 м2) та прийнято рішення запропонувати колишньому орендарю цього об'єкта укласти договір оренди на умовах, запропонованих орендною комісією, а саме: цільове призначення –розміщення магазину; орендна плата за перший місяць –24908,28 грн. (без ПДВ); строк оренди –5 років; компенсування послуг, пов'язаних з проведенням незалежної оцінки вартості об'єкта оренди, в розмірі 900,00 грн.; оплатити послуги, пов'язані з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією договору оренди після його укладення; укласти договір оренди за типовою формою, яка затверджена Севастопольською міською Радою (т.3, арк.с.9).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, надавши оцінку представленим доказам в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами статей 13, 41 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України, пункту 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (з наступними змінами і доповненнями) до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить нерухоме майно, що є у власності територіальних громад, управляння яким здійснюють відповідні територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

За змістом частин 1, 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, визначене відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, належить територіальним громадам сіл, селищ, міст та районів у містах.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, визначати у угодах та договорах умови використання об'єктів, що передаються у користування і оренду та ін.

Правові засади організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, яке, зокрема, перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності, встановлені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендодавцями щодо майна, що перебуває у комунальної власності, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти цим майном.

Відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням V сесії Севастопольської міської Ради від 12.11.2002 № 330 (із змінами та доповненнями) Фонд комунального майна є виконавчим органом Севастопольської міської Ради по управлінню майном комунальної власності територіальної громади міста Севастополя, одним із завдань якого є управління у визначених Радою межах майном комунальної власності.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою частини 4 статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

При цьому слід розрізняти поняття "продовження договору" (ч. 2 ст. 17 Закону України "про оренду державного та комунального майна") та "переважне право орендаря на укладення договору на новий термін" (ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 777 ЦК України), які не є тотожними.

Позивачем заявлені вимоги саме щодо визнання договору оренди №193-06 від 21.07.2006 поновленим на строк, встановлений договорами оренди №210-01 від 10.07.2001 та №193-06 від 21.07.2006 (т.1, арк.с.96-101).

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Юридичний аналіз наведених правових положень свідчить про те, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Наймодавець, який не бажає продовжувати договір, повинен попередити про це наймача не пізніше одного місяця після закінчення терміну дії договору, після спливу якого договір найму буде вважатися поновленим  на новий строк і може бути розірваний лише на загальних підставах.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача листом від 13.07.2007 №2276 про те, що договір оренди припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який він був укладений.

Втім, після закінчення строку дії договору позивач продовжував користуватись орендованим майном та здійснювати оплату за оренду майна (т.1, арк.с.39-47, т.3, арк.с.11-17).

Зі свого боку, відповідач приймав таку плату за оренду майна, з позовами про виселення позивача не звертався, що слід розцінювати як зміну висловленого Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради ставлення щодо припинення договору оренди.

Цієї ж позиції притримується і Верховний Суд України (постанова від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51).

Такі дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради свідчать про те, що лист Фонду від 13.07.2007 №2276 має лише інформативний характер стосовно факту закінчення строку Договору і не є доказом заперечень наймодавця проти продовження користування ЗАТ "Магазин №55" орендованим приміщенням.

Отже, аналіз наведених норм закону та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що орендні правовідносини сторін не припинилися із закінченням передбаченого договором терміну його дії, а продовжили існувати між учасниками спору та існують до теперішнього часу.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України договір найму припиняється з моменту повернення наймачем предмета договору найму, що оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відсутність такого акта є додатковим доказом, який свідчить про продовження договору оренди №193-06 від 21.07.2006.

Лист Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 25.07.2007 №2433 (т.1, арк.с.54) не можна вважати пропозицією орендареві щодо укладення нового договору оренди на спірне приміщення, з огляду на таке.

По-перше, зі змісту цього листа вбачається, що у відповідь на заяву позивача про продовження договору оренди №193-06 від 21.07.2006 прийняте відповідне рішення про продовження зазначеного договору, а не про укладення нового договору.

По-друге, з метою реалізації вказаного рішення позивачеві запропоновано звернутися до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради "для оформлення додаткової угоди", а не нового договору. Як відомо, додаткова угода є невід'ємною частиною основного договору та укладається його сторонами для зміни або доповнення умов основного договору.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що відповідач мав намір продовжити договірні відносини з позивачем за договором №193-06 від 21.07.2006, а не укласти новий договір.

Доводи відповідача стосовно того, що визначення орендаря згідно зі статтею 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" здійснюється виключно на конкурсних засадах, не приймаються судом до уваги.

Статтею 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачаються в обов'язковому порядку конкурсні засади саме при передачі в оренду державного та комунального майна, а не при продовженні вже існуючих договорів оренди.

У випадку, що є предметом розгляду даного спору, йдеться не про передачу в оренду комунального майна, а про продовження раніше укладеного договору оренди комунального майна на строк, визначений цим договором. Це майно вже перебуває в оренді.

Тому посилання відповідача на вказану норму Закону є безпідставним.

Суд вважає, що відповідач своїми діями порушив право позивача на оренду приміщень, в яких розташовані об'єкти приватизації, викуплені Товариством покупців магазину № 55 (правопопередник позивача). Таке право надано позивачеві Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992  № 2171-ХІІ.

Так, згідно з частиною 3 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

Не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Викладені обставини та надані докази дають підстави вважати договір №193-06 оренди нерухомого майна –вбудованих приміщень загальною площею 264,80 м2, розташованих на цокольному поверху за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 29, укладений 21.07.2006 між Закритим акціонерним товариством "Магазин №55" (Орендар) та Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (Орендодавець), продовженим з 11.07.2006 на той самий термін, що був встановлений договорами №210-01 від 10.07.2001 та №193-06 від 21.07.2006, тобто на 5 років 11 місяців 20 днів (до 01.07.2012), і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, позовні вимоги ЗАТ "Магазин №55" в частині визнання договору оренди №193-06 від 21.07.2006 поновленим на строк, який був раніше встановлений договорами оренди №210-01 від 10.07.2001 та №193-06 від 21.07.2006.

Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частини 1 статті 284 Господарського кодексу України термін, на який укладається договір оренди є його істотною умовою та визначається за погодженням сторін.

Порядок зміни господарських договорів встановлений статтею 188 Господарського кодексу України. Так, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Договором оренди №193-06 нерухомого майна (пункт 7.2.) передбачено, що зміна договору може мати місце за згодою сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами у місячний термін.

Як встановлено судом, 05.12.2007 позивач звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з заявою про продовження договору оренди нерухомого майна №193-06 від 21.07.2006 строком на 5 років, шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до пункту 7.1 Договору оренди №193-06 від 21.07.2006, надавши відповідну додаткову угоду, підписану та засвідчену печаткою позивача (т.1, арк.с.103-104).

Пропозиція позивача щодо зміни терміну дії договору отримана відповідачем 05.12.2007 (вх. №8825), але відповіді на дану пропозицію ані в строк, визначений Законом, ані в строк, встановлений Договором, надано не було.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження договору оренди №193-06 від 21.07.2006 на той самий термін, який був встановлений договорами №210-01 від 10.07.2001 та №193-06 від 21.07.2006, позовні вимоги про внесення змін до пункту 7.1. вказаного Договору в частині строку дії договору, також підлягають задоволенню.

При цьому суд звертає увагу позивача на помилки, допущені при обчисленні нового строку дії договору. ЗАТ "Магазин №55" не врахувало, що договір №193-06 від 21.07.2006 укладений на строк не 1 рік, а 11 місяців 20 днів: з 21.07.2006 (момент підписання Договору) до 10.07.2007 (пункт 7.1. Договору). Отже, загальний строк дії договору №193-06 від 21.07.2006 становить 5 років 11 місяців 20 днів.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, з урахуванням уточнень, зроблених судом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідачів витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати договір оренди нерухомого майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, №193-06 від 21.07.2006, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Закритим акціонерним товариством „Магазин № 55” поновленим на строк, встановлений договорами оренди нерухомого майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, №210-01 від 10.07.2001 та №193-06 від 21.07.2006.

3.          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради в протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили внести зміни до пункту 7.1 Договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Севастополь,                 вул. Суворова, 29, №193-06 від 21.07.2006, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; ідентифікаційний код 25750044, п/р 37188003000416 в ГУ ДКУ в м. Севастополі,              МФО 824509) та Закритим акціонерним товариством „Магазин № 55” (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 29, ідентифікаційний код 23663170, п/р 26006301121 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) шляхом викладення пункту 7.1 Договору №193-06 від 21.07.2006 в наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання до 01.07.2012”.

4.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; ідентифікаційний код 25750044,                     п/р 37188003000416 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) на користь Закритого акціонерного товариства „Магазин № 55” (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 29, ідентифікаційний код 23663170, п/р 26006301121 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) судові витрати: державне мито в сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              В.О. Головко

Рішення оформлено і підписано

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

14.08.2009.

РОЗСИЛКА:

1.   ЗАТ “Магазин № 55” (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 29)

2.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

3.  Справа