Постанова

від 31.03.2009 по справі 11/б-1035

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 31 березня 2009 р.                                                                                   

№ 11/Б-1035 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.-головуючого

Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.

розглянувши касаційну скаргу

 УПФУ в м. Тернополі 

на ухвалу  та на постанову

господарського суду

Тернопільської області від 22.10.2008 Львівського апеляційного господарського

суду від 08.12.2008

у справі  господарського суду

№  11/Б-1035 Тернопілської області 

за заявою

УПФУ в м. Тернополі 

до

Приватного видавничого

підприємства "План-Схема"

про

визнання банкрутом

за

участю представників сторін:

не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду

Тернопільської області від 22.10.2008 у справі №11/Б-1035  затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний

баланс, Приватне видавниче підприємство "План-Схема"  ліквідовано, як юридичну особу, стягнуто з

ініціюючого кредитора на користь арбітражного керуючого-ліквідатора Дідич К.В.

оплату послуг в розмірі 2580,03 грн. та припинено провадження у справі про

банкрутство.

Постановою Львівського апеляційного

господарського суду від 08.12.2008 року 

ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.10.2008 у

справі №11/Б-1035 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними

судовими актами,  Управління Пенсійного

фонду України  в м. Тернополі звернулось

до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу

господарського суду Тернопільської області від 22.10.2008 та постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2008 року скасувати,

прийняти нове рішення, яким витрати на оплату послуг ліквідатора стягнути з

усіх кредиторів у справі №11/Б-1035 пропорційно від суми їх грошових вимог .

В обґрунтування касаційної скарги

скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій п. 1 ч.10 ст. 31

Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом", судами не прийнято до уваги, що стягнення оплати послуг

ліквідатора повинно бути здійснено за рахунок коштів кредиторів, а не за

рахунок тільки  одного кредитора. 

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши

доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та

повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та

апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла

висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що

ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.02.2007 року за

заявою Управління Пенсійного фонду України 

в м. Тернополі порушено провадження у справі №11/Б-1035 про банкрутство

Приватного видавничого підприємства "План-Схема" на підставі ст. 52

Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом".

 Постановою господарського  суду Тернопільської області від 27.03.2007

року у справі №11/Б-1035 боржника - Приватне видавниче підприємство

"План-Схема"  визнано

банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором

арбітражного керуючого Дідич К.В.

Ухвалою господарського суду

Тернопільської області від 22.10.2008 у справі №11/Б-1035  затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний

баланс, Приватне видавниче підприємство "План-Схема"  ліквідовано, як юридичну особу, стягнуто з

ініціюючого кредитора на користь арбітражного керуючого-ліквідатора Дідич К.В.

оплату послуг в розмірі 2580,03 гри. та припинено провадження у справі про

банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 3-1

Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого ( розпорядника майна,

керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх

повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом

кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим

Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше

середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять

місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з вимог ч. 14 ст. 3-1

Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом", ухвала господарського суду  про затвердження розміру оплати послуг

арбітражного керуючого може бути оскаржена у встановленому порядку. 

Як встановлено судом першої

інстанції, за результатами розгляду ліквідаційного балансу

підприємства-банкрута, майна та коштів, 

що належить  боржнику не виявлено.

Ухвала господарського суду

Тернопільської області від 22.10.2008 року, в частині  стягнення  

оплати послуг ліквідатора в сумі 2580,03 грн. ,  мотивована тим, що провадження у даній справі

здійснювалося за особливою процедурою, в порядку ст. 52 Закону України "

Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

поданий арбітражним керуючим Дідич К.В. розрахунок оплати послуг за період

виконання повноважень ліквідатора боржника у даній справі з 01.07.2008 по

01.10.2008  в сумі 2580 грн. 03 коп.   суд визнав достатнім  для відшкодування таких витрат з ініціюючого

кредитора -, виходячи з системного аналізу п.п. 4,10,12  ст. 3-1 ст.25,52  Закону України " Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та враховуючи

неможливість  стягнення витрат за рахунок

банкрута, через відсутність будь-яких активів.

Колегія суддів Вищого

господарського  суду України вважає, що

суди попередніх інстанцій надали вірну правову оцінку вимогам ліквідатора, в

частині оплати його послуг, виходячи з норм спеціального Закону України  "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом".

Постанова суду апеляційної

інстанції мотивована  тим, що оскільки

відшкодування витрат арбітражного керуючого в зв'язку з виконанням ним своїх

обов'язків за рахунок банкрута не є можливим, через відсутність активів, суд

першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення даних витрат з ініціюючого

кредитора.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що ст. 52 Закону України " Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  виходячи з особливостей спрощеної процедури

банкрутства відсутнього боржника, не передбачає імперативного обов'язку

створення комітету кредиторів боржника. В даному випадку, судами в ухвалі та

постанові встановлено, що у банкрута на момент затвердження звіту ліквідатора

відсутнє будь-яке майно для погашення заборгованості перед кредиторами.

Виходячи з викладеного, суди

попередніх інстанцій зробили обгрунтований 

правовий висновок про необхідність оплати послуг ліквідатора за рахунок

ініціюючого кредитора. Інші кредитори у справі про банкрутство за спрощеною

процедурою, при відсутності майна банкрута для задоволення їх грошових вимог,

не повинні нести витрати, у вигляді оплати послуг ліквідатора.

Але, як вбачається з матеріалів

справи, Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі зверталось до

Львівського апеляційного господарського суду 

з апеляційною скаргою, згідно якої просило скасувати п. 6 ухвали

господарського суду Тернопільської області від 22.10.2008, винести рішення,

яким витрати на оплату послуг ліквідатора банкрута Дідич К.В. в розмірі 2580,03

стягнути з усіх кредиторів по справі пропорційно від суми їх грошових вимог.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.4-1 ГПК України  господарські суди розглядають справи про

банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням

особливостей, встановлених Законом України 

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом".

В даному випадку, ініціюючий кредитор, оскаржив в апеляційному порядку,

ухвалу господарського суду, в частині , яка стосується окремих,

самостійних  процесуальних дій у справі

про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції в постанові від 08.12.2008 залишив ухвалу

господарського суду Тернопільської області від 22.10.2008  про затвердження звіту ліквідатора та

ліквідаційного балансу, а також про припинення провадження у справі про

банкрутство та стягнення з ініціюючого кредитора  суми оплати послуг ліквідатора  без змін - 

у повному обсязі, в той час, як в мотивувальній частині постанови

взагалі відсутні правові висновки щодо правомірності  закінчення господарським судом  процедури банкрутства Приватного видавничого

підприємства "План -Схема"  та

припинення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою.         

Керуючись статтями 1117,

1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління

Пенсійного фонду України в м. Тернополі залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 08 грудня  2008

року у справі № 11/Б-1035 змінити.

Викласти резолютивну частину

постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2008 року

у справі № 11/Б-1035 в наступній редакції:

"Апеляційну скаргу Управління

Пенсійного фонду України в м. Тернополі залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду  Тернопільської області від 22.10.2008 у

справі № 11/Б- 1035 ,  в частині

стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі  на користь ліквідатора Дідич Катерини

Віталіївни  оплати послуг в розмірі 2580

грн. 03 коп. залишити без змін."

Головуючий                                                                           І.Ю.

Панова

Судді                                                                                                  А.О.

Заріцька

          М.І. Хандурін