Ухвала

від 23.07.2015 по справі 2-н-57/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-н-57/09 Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О.Р. Провадження № 22-ц/773/1128/15 Категорія: 81 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Осіпука В.В., Матвійчук Л.В.,

при секретарі - Концевич Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за поданням відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,

за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Нововолинського міського суду від 21 лютого 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Відділ державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції (далі - ВДВС Нововолинського МУЮ) звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, яке мотивоване тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Нововолинського МУЮ знаходиться виконавче провадження № 29829009 по примусовому виконанню виконавчого листа Нововолинського міського суду №2-н-57/09 від 25.05.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» 9003,01 грн. заборгованості.

Вказує на те, що в добровільному порядку кошти за виконавчим документом боржник не сплатив. При виконанні виконавчого провадження, державним виконавцем було вчинено ряд виконавчих дій, зокрема, з метою обстеження майнового стану боржника були направлені запити в ОДПІ, відділ земельних ресурсів, відділ містобудування та архітектури, Нововолинське МРЕВ, банківські установи міста, міський відділ Пенсійного фонду. Відповідно до відповідей на запити, коштів, рухомого і нерухомого майна не виявлено. При проведенні виконавчих дій стало відомо, що ОСОБА_1 був документований закордонним паспортом громадянина України для тимчасових поїздок за кордон ЕЕ 066792. Вважає, що у разі допущення виїзду боржника за кордон, останній ухилиться від виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчими документами у зв'язку з чим заявник просив обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Нововолинського міського суду від 21.02.2012 року подання ВДВС Нововолинського МУЮ про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за судовим рішенням.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи подання ВДВС Нововолинського МУЮ та обмежуючи боржника у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення тривалий час перебуває на виконанні і боржник жодних дій щодо його виконання не вчиняв, у нього відсутнє нерухоме майно та грошові кошти, на які можливо звернути стягнення з метою погашення заборгованості, останній не з'являється на виклики державного виконавця і таким чином ухиляється від їх виконання.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи, не підтверджуються відповідними доказами та суперечать нормам процесуального права.

Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт може бути тимчасово відмовлено у праві виїзду за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Згідно із ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

П. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду з таким поданням.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у ВДВС Нововолинського МУЮ перебував судовий наказ № 2-н-57-09 від 25.05.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» 9003.01 грн. заборгованості за кредитним договором, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2011 року (а.с.27-28).

При виконанні вказаного судового рішення державним виконавцем було здійснено ряд заходів, а саме: направлено запити в МРЕВ, ОДПІ, відділ земельних ресурсів, управління Пенсійного фонду, банківські установи і відповідно до відповідей на вказані запити у боржника ОСОБА_1 не виявлено нерухомого майна чи грошових коштів на які можливо звернути стягнення (а.с.29-36).

Однак, сама по собі наявність заборгованості по виконання рішення суду без встановлення обставин, які б свідчили про ухилення боржника від виконання рішення, тобто дій або бездіяльності боржника, які полягають у навмисному або іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків, не є підставою для застосування зазначених санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не надано доказів, як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження», які б свідчили про ухилення боржника від виконання судового рішення та підтверджували виклик боржника і його неявку до державного виконавця.

Відповідно до положень вищезазначених законів така ознака - як ухилення боржника від виконання рішення є обов'язковою для вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. У зв'язку з відсутністю таких даних в матеріалах справи, законних підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон немає.

Крім того, як вбачається із доданої боржником ОСОБА_1 до апеляційної скарги постанови про повернення виконавчого провадження від 27.03.2012 року, судовий наказ № 2-н-57-09 від 25.05.2009 року, який є одночасно виконавчим документом, повернено стягувачу ЗАТ КБ «ПриватБанк», припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Отже, у зв'язку з викладеними обставинами, колегія суддів приходить до висновку, що подання державного виконавця є необґрунтованим і підстав для встановлення відносно ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України немає.

Оскільки судом першої інстанції було вирішено питання з порушенням норм процесуального права, то у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвалу суду слід скасувати і постановити нову про відмову в задоволенні подання.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Нововолинського міського суду від 21 лютого 2012 року в даній справі скасувати та постановити нову ухвалу.

В задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: