Постанова

від 01.04.2009 по справі 47/313-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 01 квітня 2009 р.                                                                                   

№ 47/313-08 

Вищий господарський суд України у

складі колегії:

головуючого - судді     Гончарука П.А.,

суддів:                             Вовка І.В.,

Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Виробничий комплекс

“Світло шахтаря” на рішення господарського суду Харківської області від

05.11.2008р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від

18.12.2008р. у справі №47/313-08 за позовом Закритого акціонерного

товариства “Виробничий комплекс “Світло шахтаря” до фізичної  особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення

5000,00 грн.,         

за участю представників:

позивача: Герасименко О.В.,

довіреність № 123/81 від 30.03.2009р.,

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №

1357 від 29.09.2008р.

В с т а н о в и в :

Закрите акціонерне товариство

“Виробничий комплекс “Світло шахтаря” (далі -ЗАТ “Виробничий комплекс “Світло

шахтаря”, Позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з

позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі

-СПД ОСОБА_1, Відповідач) про стягнення 5000,00 грн. неустойки за несвоєчасне

повернення орендованого майна.

Рішенням господарського суду

Харківської області від 05.11.2008р., залишеним без змін постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2008р., у позові ЗАТ

“Виробничий комплекс “Світло шахтаря”, було відмовлено.

У поданій касаційній скарзі

Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм

матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі

судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників

сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального

та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та

встановлено судами попередніх інстанцій, 03.01.2007р. між сторонами було

укладено договір оренди № 3 (далі -Договір) відповідно до умов якого (п. 1)

Позивач (Орендодавець) передає, а Відповідач (Орендар) приймає у тимчасове

платне користування приміщення (кіоск металевий), разом з обладнанням, що

знаходиться на вул. Конева в місті Харкові, загальною площею 6 м2.

При цьому, пунктом 4.2. Договору,

передбачалось, що у випадку, якщо сторони протягом 30 днів до закінчення

терміну дії Договору не виявлять бажання його розірвати, то він вважається

пролонгованим на один рік.

Проте, в подальшому, листом від

24.12.2007р. Позивач повідомив Відповідача, що строк дії Договору може бути

продовжений не більш як до 29.02.2008р.

Як видно з матеріалів справи,

протягом січня 2007 року -лютого 2008 року Відповідачем сплачувалась Позивачу

орендна плата.

Предметом спору у даній справі є

вимоги Позивача про стягнення з Відповідача неустойки в розмірі 5000,00 грн. за

несвоєчасне повернення (протягом 5 місяців) майна, орендованого на підставі

договору оренди № 3 від 03.01.2007р.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 180

Господарського кодексу України (далі -ГК України) господарський договір

вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та

формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані

такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо

яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При чому, частиною 3 ст. 180 цього

ж Кодексу встановлено, що при укладенні господарського договору сторони

зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Також, пунктом 8 ст. 181 ГК України

визначено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов

господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не

відбувся).

За своєю правовою природою договір,

який був укладений між сторонами 03.01.2007р., є договором найму (оренди).

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу

України (далі -ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору

найму (оренди).

Відповідно до п. 1 ст. 762 ЦК

України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється

договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається

з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне

значення.

У зв'язку із цим, суд апеляційної

інстанції встановивши, що між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних

умов договору і, зокрема, щодо розміру плати за користування орендованим

приміщенням, та враховуючи вимоги ст.ст. 638, 760, 762, 763 ЦК України, дійшов

висновку про те, що рішення суду першої інстанції, яким даний договір було

визнано неукладеним, а тому -відмовлено в позові, слід залишити без змін.

Вказані висновки суду апеляційної

інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і

ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із

дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують

висновків судів попередніх інстанцій, тому підстав для зміни чи скасування

прийнятих у справі судових рішень, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117 -1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О

В И В :

Касаційну скаргу Закритого

акціонерного товариства “Виробничий комплекс “Світло шахтаря” залишити без

задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2008р.

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2008р. у

справі №47/313-08 -без змін.

Головуючий - суддя                                                           

Гончарук П.А.

судді:                                                                                     

Вовк І.В.

Малетич М.М.