Постанова

від 14.04.2009 по справі 8/б-964

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 14 квітня 2009 р.                                                                                   

№ 8/Б-964 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого     

Короткевича О.Є. (доповідач у

справі)

суддів :

Заріцька А. О., Хандуріна М.І.

розглянувши матеріали касаційної

скарги 

Управління пенсійного фонду

України в Лановецькому районі

на  постанову

Львівського апеляційного

господарського суду від 13.01.2009 року 

у справі

№ 8/Б-964

за  заявою

Управління пенсійного фонду

України в Лановецькому районі

до

ПСП "Уражай"

про

Банкрутство 

Представники сторін в судове

засідання:

Не з'явились про причини неявки в

судове засідання суд не повідомили

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Тернопільської області від 15.10.2007

року визнано Приватне сільськогосподарське підприємство "Урожай" код

32290827 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі №8/Б-964,

встановлено строк ліквідаційної процедури банкрута -12 місяців з дня винесення

постанови та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бриксу А.

О.

 Ухвалою господарського суду Тернопільської

області  від 01.12.2008 у справі №8/Б-964

( суддя Гирило І. М.) затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та

ліквідаційний баланс станом на 15.10.2008 року, встановлено, що вимоги

кредиторів Управління пенсійного фонду України у Лановецькому районі,

Лановецького відділення Збаразької МДПІ, Лановецького відділення Збаразької

міжрайонної виконавчої дирекції ФСС з тимчасової втрати працездатності,

Лановецького районного центру зайнятості, ВВД ФСС від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань в Лановецькому та Шумському районі вважаються

погашеними, затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бриксі А. О. у

сумі 3 150 грн., що відповідає двом мінімальним заробітним платам за три

останні місяці роботи (липень-вересень) за здійснення ним повноважень

ліквідатора банкрута - Приватного сільськогосподарського підприємства

"Урожай",   ліквідовано

юридичну особу Приватне сільськогосподарське підприємство "Урожай",

провадження у справі № 8/Б-964 припинено на підставі ст. 40 Закону України

" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом". 

Постановою Львівського апеляційного

господарського суду від 13.01.2009 року у справі № 8/Б-964 (головуючий: Михалюк

О. В., судді: Новосад Д. Ф., Мельник Г. І.) ухвалу господарського суду

Тернопільської області від 01.12.2008 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою

та постановою судів, Управління пенсійного фонду України в Лановецькому

районі  звернулось до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою,  в якій просить скасувати ухвалу  господарського суду Тернопільської

області  від 01.12.2008 року та

постанову  Львівського апеляційного

господарського суду від 13.01.2009 року 

у справі № 8/Б-964 та винести рішення, яким витрати на оплату послуг

ліквідатора банкрута Брикси А. О. в розмірі 3 150 стягнути з усіх кредиторів

пропорційно від суми їх грошових вимог, з посиланням на порушення судом норм

матеріального та процесуального права.

          Касаційна скарга мотивована тим, що

Управління пенсійного фонду України в Лановецькому районі не погоджується з рішенням

суду стосовно стягнення з скаржника суми оплати послуг арбітражного керуючого

Брикси А. О. у сумі 3 150 грн., оскільки Управління пенсійного фонду України в

Лановецькому районі являється не єдиним кредитором у справі про банкрутство

Приватного сільськогосподарського підприємства "Урожай".

Ухвалою Вищого господарського суду

України від 18.03.2009 року прийнято касаційну скаргу Управління пенсійного

фонду України в Лановецькому районі на 

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.2009

року  у справі № 8/Б-964  до провадження та призначено скаргу до

розгляду.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду

першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених

фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та

процесуального права, дійшла висновку, про наявність правових підстав для

часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.41 ГПК

України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку

провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей,

встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом".

 Відповідно ст. ст. 4, 43 ГПК України судове

рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та

об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у

відповідності з нормами матеріального та процесуального права. 

Ухвала суду про затвердження звіту

ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим

рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно

відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних

дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором

кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових

вимог , доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок

вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених

ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про

встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними,

відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в

судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976

№11).

Відповідно до ст. 32 Закону України

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор

подає  до 

господарського  суду  звіт 

та ліквідаційний баланс. 

Господарський  суд 

після заслуховування звіту ліквідатора та думки  членів 

комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу  про 

затвердження  звіту  ліквідатора 

та   ліквідаційного балансу.

В своїй ухвалі від 01.12.2008 року

господарський суд встановив, що ліквідатором проведені всі необхідні дії по

ліквідації банкрута, надані до суду ліквідаційний баланс та ліквідаційний звіт.

З матеріалів справи вбачається, що

провадження у справі здійснювалось з врахуванням особливостей ст. 52 Закону,

нормами якої не передбачено створення комітету кредиторів тому в даному випадку

суд вправі самостійно встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого,

який виконує обов'язки ліквідатора боржника.

Відповідно до ст. 31

Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом”     надання послуг

професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній

основі.

Відповідно до п.10 ст.31 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом”    оплата послуг,

відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого

санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються

в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу

майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у

результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг  арбітражного 

керуючого  (розпорядника  майна, керуючого  санацією, 

ліквідатора)  за  період 

від  дня винесення господарським

судом ухвали про порушення провадження у справі 

про банкрутство  і  до  дня

першого засідання комітету кредиторів, 

на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування  витрат арбітражного керуючого,  здійснюється кредитором або боржником, за

заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією

статтею.

Отже,  оплата послуг за рахунок ініціюючого

кредитора здійснюється кредитором за заявою якого порушено справу лише за

період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у

справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів.

Положеннями ч. 10 ст. 31 Закону  України “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом”    

передбачено, що у випадку, якщо оплата послуг арбітражного керуючого

буде здійснюватися не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника

або коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така

оплата має бути здійснена за рахунок коштів кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що

в ході ліквідаційної процедури в порядку ч. 5 ст. 52 Закону  до ліквідатора звернулись з грошовими

вимогами відносно боржника Лановецького відділення Збаразької МДПІ,

Лановецького відділення Збаразької міжрайонної виконавчої дирекції ФСС з

тимчасової втрати працездатності, Лановецького районного центру зайнятості, ВВД

ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в

Лановецькому та Шумському районі, вимоги даних кредиторів були розглянуті та

включені до реєстру вимог  кредиторів

Приватного сільськогосподарського підприємства "Урожай", як такі, що

підтверджені належними та допустимими доказами.

В такому випадку провадження у

справі про банкрутство здійснюється за спрощеною процедурою без обов'язкової

публікації оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному

друкованому органі, без утворення комітету кредиторів та з переходом в

підготовчому засіданні суду до ліквідаційної процедури, визначеної з

особливостями, передбаченими статтею 52 Закону. Законодавець не передбачає

обов'язку ініціюючого кредитора оплатити арбітражному керуючому усі надані ним

послуги у процедурі банкрутства відповідно до положень статті 52 Закону.

Системний аналіз наведених норм

права дозволяє зробити висновок про обов'язок ініціюючого кредитора оплатити

послуги арбітражного керуючого з моменту призначення та до винесення постанови

про визнання боржника банкрутом (у випадку призначення розпорядника майна в момент

порушення провадження у справі). В подальшому кредитори (комітет кредиторів)

повинні прийняти рішення про   утворення

фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора)

за відсутності активів боржника. За відсутності комітету кредиторів звіт

арбітражного керуючого повинен затверджуватися в судовому засіданні за

підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні.

Таким чим, витрати щодо оплати

послуг арбітражного керуючого не можуть бути покладені на одного кредитора без

його згоди.

Отже, висновок господарських судів

попередніх  інстанцій щодо необхідності

оплатити послуги  ліквідатора боржника

лише за рахунок ініціюючого кредитора, є таким, що суперечить вимогам

Закону  України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.  

Відповідно зі ст. 1117

Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в

рішенні чи постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність

того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин, постанову

Львівського  апеляційного   господарського суду від 13.01.2009 року та

ухвалу господарського суду Тернопольської області   від 01.12.2008 року по справі № 8/Б-964  в частині стягнення з Управління пенсійного

фонду України в Лановецькому районі на користь Приватного

сільськогосподарського підприємства "Урожай"  оплати послуг в сумі 3150 грн. не можна

визнати такими, що відповідають чинному законодавству і тому постанова

Львівського  апеляційного   господарського суду від 13.01.2009 року та

п. 5 резолютивної частини  ухвали

господарського суду Тернопільської області 

від 01.12.2008 року  у справі №

8/Б-964 підлягає скасуванню, а справа -направленню  до господарського суду першої інстанції для

розгляду питання про проведенню розрахунку за оплату послуг ліквідатора

боржника.

При новому розгляді справи суду

слід врахувати вище викладене, більш повно та 

всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку

зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від

встановленого та вимог закону постановити законне та обгунтоване рішення.

Керуючись статтями 1117,

1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління

пенсійного фонду України в Лановецькому районі 

задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 13.01.2009 року у справі № 8/Б-964 скасувати.

Пункт 5 резолютивної частини  ухвали господарського суду Тернопільської

області  від 01.12.2008 року  у справі № 8/Б-964   скасувати, в решті ухвалу залишити без змін.

Матеріали справи  № 8/Б-964 направити до господарського суду

Тернопільської області.

Головуючий                                                                

О. Є. Короткевич

Судді                                                                                    

А. О. Заріцька                             

                                                                                                М.

І. Хандурін