Рішення

від 27.07.2009 по справі 5020-4/085-3/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/085-3/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" липня 2009 р. справа № 5020-4/085-3/173

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптима-Сервіс зв`язок”

(99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 248 А)

до                    Севастопольського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:          Севастопольської дирекції Українського державного підприємства

                    поштового зв'язку “Укрпошта”

                    (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 21)

про визнання недійсним рішення,

суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивач –Цимбалюк А.Л., представник, довіреність №3 від 25.01.2009, ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" ;

позивач –Мостипанюк В.Р., представник, довіреність №8 від 10.07.2009, ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" ;

відповідач –Дорофєєв Д.А., представник, довіреність №9/30 від 11.01.2008, Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України ;

третя особа –Вяткіна О.О., провідний юрисконсульт, довіреність № 12-132 від 22.12.2008, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Севастопольської дирекції.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв'язок" (позивач, ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок") звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відповідача №27/2-08-РШ від 21.01.2008 у справі №27/10-07 про визнання факту антиконкурентних узгоджених дій та накладення штрафів на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв'язок" та Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта".

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.01.2008 за №27/2-08-РШ прийнято при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи і які визнано встановленими, при невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 20.02.2008 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5020-4/085 суддею Остаповою К.А. за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 06.05.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Севастопольську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

З урахуванням судової практики ухвалою від 18.06.2008 судом був зроблений перехід з господарського процесу на адміністративний.

Ухвалою від тієї ж дати на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі №5020-4/085 було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №5020-12/099 за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Севастопольської дирекції до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення від 21.01.2008 №27/2-08-РШ.

Ухвалою від 26.08.2008 провадження у справі було поновлено.

Позивачем було надано суду письмове клопотання від 16.09.2008 про розгляд справи в порядку господарського процесуального судочинства.

Судом встановлено наступне.

Постановою господарського суду міста Севастополя у справі №5020-12/099 було скасовано рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.01.2008 №27/2-08-РШ.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 рішення суду першої інстанції було скасовано, провадження у справі закрито.

З урахуванням судової практики ухвалою від 16.09.2008 судом був зроблений перехід з адміністративного процесу на господарський.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.09.2008 позов задоволений повністю: визнано недійсним рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/2-08-РШ від 21.01.2008.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 апеляційна скарга Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України залишена без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 18.09.2008 –без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2009 касаційну скаргу Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 та рішення господарського суду міста Севастополя від 18.09.2008 по справі № 5020-4/085 скасовано, а справу повернуто на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що судами попередніх інстанцій не досліджені обставини укладення договорів на обслуговування з іншими суб'єктами господарювання ніж Севастопольська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"; необхідності здійснення додаткових витрат з боку споживачів при внесенні ними плати за надані позивачем послуги не через поштові відділення, а через інші банківські та фінансові установи (внаслідок відсутності у них відповідних договірних відносин із позивачем).

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.03.2009 справу прийнято до провадження суддею         Головко В.О. з привласненням справі №5020-4/085-3/173, розгляд справи призначено на 09.04.2009.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 09.04.2009 за клопотанням представника відповідача, погодженим представником позивача, було продовжено строк вирішення спору по справі на два місяці –до 15.06.2009.

Ухвалою суду від 15.06.2009 за клопотанням представника відповідача, погодженим представником позивача, було продовжено строк вирішення спору по справі ще на два місяці –до 17.08.2009.

Представники позивача у судовому засіданні 27.07.2009 висловили позовні вимоги, на позовних вимогах наполягають, просять суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в судовому засіданні висловив думку по суті спору, вважає рішення адміністративної колегії відповідача №27/2-08-РШ від 21.01.2008 по справі №27/10-07 незаконним і таким, що підлягає визнанню недійсним.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами статті 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (з наступними змінами і доповненнями, далі –Закон) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу  адміністративного судочинства України (далі –КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечать цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону "Про захист економічної конкуренції" щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме –вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено й у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" відносить до основних завдань названого Комітету, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

В межах наданих законом повноважень, адміністративна колегія Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України за наслідками розгляду подання від 14.09.2007 №27/112-07 прийняла рішення №27/2-08-РШ від 21.01.2008, яким:

-          визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв'язок" та Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Севастопольської дирекції вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 8 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до обмеження конкуренції на регіональному ринку послуг з прийому готівкових платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб, та до обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;

-          ухвалено припинити порушення в двомісячний термін з дня отримання рішення шляхом зняття інформаційних і економічних бар'єрів для абонентів ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" для сплати платежів за послуги ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" в будь-якій банківській і фінансовій організації Севастополя;

-          накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв'язок" в розмірі 12000,00 грн.;

-          накладено штраф на Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Севастопольської дирекції в розмірі 12000,00 грн.

Дане рішення обґрунтоване тим, що:

1).          розміщення на поштових відділеннях Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі –СД УДППЗ "Укрпошта") відомостей про оплату послуг Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв'язок" (далі –ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок") здійснюється на підставі домовленості між ними, а договір №15-115/02 від 15.11.2002 укладений тільки з Севастопольською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

2).          ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок", не дивлячись на більш вигідні умови, запропоновані ВАТ "Державний ощадний банк України" порівняно з умовами договору №15-115/02 від 15.11.2002, не звернулося до цього банку для укладення договору на обслуговування абонентів з прийому готівкових платежів за послуги зв'язку.

У зв'язку з викладеним, на думку колегії, абоненти ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" для сплати послуг окрім того, щоб прибути у поштові відділення СД УДППЗ "Укрпошта" для встановлення розміру платежу за послуги зв'язку, вимушені витрачати додатковий час та додаткові кошти, звертаючись до банківських установ, що в цілому обмежує конкуренцію на регіональному ринку послуг з прийому готівкових платежів від фізичних осіб та ставить СД УДППЗ "Укрпошта" в привілейоване положення по відношенню до інших суб'єктів господарювання, які надають аналогічні послуги.

В оскаржуваному рішенні зазначається, що частка СД УДППЗ "Укрпошта" на ринку послуг з прийому готівкових платежів від фізичних осіб становить 87,6%.

Враховуючи зазначене, колегія дійшла висновку, що всім іншим банківським та фінансовим організаціям істотно обмежується доступ на ринок надання послуг з прийому платежів за послуги зв'язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв`язок", що може кваліфікуватися відповідно до пункту 8 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як антиконкурентні узгоджені дії у вигляді суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин (т.1, арк.с.16-21).

Позивач з даним рішенням не погодився, що й стало причиною його звернення до суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі –Закон) економічна конкуренція (конкуренція) –це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Ринок товару (товарний ринок) –сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція; товар –будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).

За приписами пункту 1 статті 50 цього Закону антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Визначення поняття "узгоджені дії" надається в статті 5 Закону. Так, узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями визнаються, зокрема, узгоджені дії, які стосуються суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин (пункт 8 частини другої статті 6 Закону).

Таким чином, для визнання певних дій "антиконкурентними узгодженими" необхідно з'ясувати, чи мають місце такі дії суб'єктів господарювання та, чи є наслідком таких дій недопущення, усунення, обмеження конкуренції або можливість такого наслідку, а також, чи немає об'єктивно виправданих на те причин.

В рішенні, що оскаржується, зроблений висновок про здійснення позивачем та Севастопольською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до обмеження конкуренції на регіональному ринку послуг з прийому готівкою платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб, та до обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання.

На думку суду, такий висновок зроблений адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.

Так, в своєму рішенні колегія зазначає, що для встановлення розміру платежу за послуги зв'язку абоненти ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" змушені прибути в поштові відділення СД УДППЗ "Укрпошта", оскільки відомості по оплаті послуг розміщені тільки в приміщеннях цих відділень (т.1, арк.с.18).

Суд вважає, що адміністративною колегією не взято до уваги твердження позивача яке міститься в його інформації, надісланій до Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України (№ 377 від 24.09.2007) щодо того, що інформацію про суму оплати послуг зв'язку абоненту не обов'язково приходити до поштового відділення, оскільки таку інформацію він може отримати за багатоканальним телефоном, не виходячи з дому, а також безпосередньо в пунктах обслуговування споживачів ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" (т.1, арк.с.14-15).

Також колегією не взято до уваги ту обставину, що розміщення в поштових відділеннях відомостей ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" із даними про нараховану оплату за послуги зв'язку є необхідним в силу існуючої технології приймання платежів від населення, встановленої Інструкцією щодо технології надання послуг телефонним кампаніям (ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок", СД УДПЕЗ "Укртелеком"), затвердженою наказом Севастопольського міського підприємства поштового зв'язку "Севастопольпошта" № 438 від 31.12.1998 (т.1, арк.с.85-87).

Крім того, як справедливо зазначає Севастопольська дирекція Українського підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", СД УДППЗ "Укрпошта" –це розвинена та зручно розташована мережа відділень поштового зв'язку, яка охоплює всі райони міста та сільську місцевість. У зв'язку з цим споживачі мають можливість здійснювати оплату як операційних залах приміщень поштових відділень, так і безпосередньо на дому через листоношу.

Про це, зокрема, йдеться в запереченнях, наданих Севастопольською дирекцією Українського підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на подання з попередніми висновками у справі № 27/10-07 (вих. №01-6173 від 24.09.2007).

Зазначені обставини не досліджувалися під час розгляду справи адміністративною колегією відповідача.

Так само не з'ясовувалося питання наявності чи відсутності об'єктивно виправданих причин для можливих антиконкурентних узгоджених дій позивача та третьої особи.

Суд вважає, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, за 2006 рік виручка ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" від послуг телефонного зв'язку, що були надані фізичним особам, складає 13986500,00 грн. Сума платежів, прийнятих у 2006 році власними пунктами обслуговування абонентів склала 3950604,03 грн. Таким чином, за 2006 рік виручка ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" від послуг телефонного зв'язку, що надаються фізичним особам, без урахування коштів, отриманих власними пунктами обслуговування споживачів, складає 10035895,03 грн. (хоча 13986500,00 –3950604,03 = 10035895,97).

За інформацією, наданою Севастопольською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", розмір платежів, прийнятих дирекцією на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв'язок" за 2006 рік, складає 8795739,86 грн. Тобто, з 10035895,03 грн. виручки, отриманої ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" 2006 року з використанням послуг прийому готівкових платежів від фізичних осіб 8795739,86 грн. отримано з використанням послуг СД УДППЗ "Укрпошта", отже, частка СД УДППЗ "Укрпошта" складає 87,6% на ринку цих послуг.

Таким чином, в рішенні, що оскаржується, визначено частку СД УДППЗ "Укрпошта" на ринку послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб, які надаються окремим суб'єктом господарювання –Севастопольською дирекцією Українського підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на користь іншого конкретного суб'єкта господарювання –ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок". Тобто досліджений лише окремий сегмент ринку, а не увесь ринок послуг з приймання готівкових платежів.

На думку суду, для обґрунтованого висновку про розмір частки СД УДППЗ "Укрпошта" на регіональному ринку послуг з прийому готівкою платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб, адміністративній колегії належало дослідити питання, яким є обсяг регіонального ринку з прийому готівкових платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб в грошовому вимірі і яку частку на ньому займає СД УДППЗ "Укрпошта".

Крім того, сам факт суттєвого обмеження конкуренції інших суб'єктів господарювання не доведений.

Рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України не містить відомостей щодо неможливості вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв'язок" та Севастопольською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" таких узгоджених дій у звичайних ринкових умовах, тобто без попереднього (неправомірного) узгодження.

Інформування Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв'язок" своїх абонентів про вартість отриманих послуг в місці приймання платежів –поштових відділеннях жодним чином не обмежує інтересів будь-яких фінансових установ та не впливає на їхню конкурентоздатність.

Щодо неукладення договорів ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок" з іншими установами, окрім СД УДППЗ "Укрпошта" суд зазначає наступне.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що договір №15-115/02 від 15.11.2002, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв'язок"  з Севастопольською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на обслуговування абонентів щодо прийому платежів повністю відповідає вимогам цивільного законодавства та за своїм значенням є необхідним для досягнення мети господарської діяльності кожного з суб'єктів.

Висновки колегії про те, що умови договору, запропонованого Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", є більш вигідними (комісія за послуги складає 2% від суми платежу), зроблений без врахування всіх обставин. Так, позивач в своїх запереченнях № 337 від 24.09.2007 на подання з попередніми висновками у справі № 27/10-07 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції стверджує, що СД УДППЗ "Укрпошта" має 57 відділень в місті, в той час, коли Ощадбанк –лише 26. Безумовно, така розгалуженість мережі відділень СД УДППЗ "Укрпошта" є більш привабливою умовою для ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок", яка вплинула на прийняття ним рішення щодо укладення договору на прийом платежів саме з СД УДППЗ "Укрпошта".

Отже, колегією розглянута лише одна умова договору –розмір комісії за проведення платежу –без дослідження інших умов договору, як-от: доступність послуги з прийняття платежів готівкою до споживачів –Абонентів ТОВ "Оптима-Сервіс зв'язок"; оперативність надання інформації про отримані платежі та швидкість переказу коштів позивачеві тощо.

Разом з тим, оскаржуване рішення не містить посилань на докази, якими підтверджується факт відмови позивача від укладення договору із ВАТ "Державний ощадний банк України".

Таким чином, висновки викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені при неповному з'ясуванні обставин у справі.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судом встановлено, що рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/2-08-РШ від 21.01.2008 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та недоведенні обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Сервіс зв'язок" є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а оспорюване рішення має бути визнано недійсним.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 82-85, 11112, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/2-08-РШ від 21.01.2008.

3.          Стягнути з Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48, ідентифікаційний код 22288154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптима-Сервіс зв`язок” (99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 248 А, ідентифікаційний код 30026138) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

       Суддя                                                      підпис                                                  В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 19.08.2009.

Розсилка:

1.          Товариство з обмеженою відповідальністю “Оптима-Сервіс зв`язок”

          (99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 248 А)

2.          Севастопольське міське територіальне відділення

          Антимонопольного комітету України

          (99011, м. Севастополь. вул. Леніна, 48)

3.          Севастопольська дирекція Українського державного підприємства

          поштового зв'язку “Укрпошта”

          (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 21)

4.          Справа