Рішення

від 03.09.2009 по справі 9/078-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/078-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" вересня 2009 р.                                                                          Справа № 9/078-09          

За позовом         Приватного підприємства «Дейв Експрес Логістик»

До                        Дочірнього підприємства фірма «Еко-Пак»

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Панда»

Про                      стягнення 16 267, 30 грн.

За зустрічним позовом Дочірнього підприємства фірма «Еко-Пак»

До                                      Приватного підприємства «Дейв Експрес Логістик»

Про                                    стягнення 8 662, 01 грн.                                                                                                                                                

                                                                                                                                Суддя  Сокуренко Л.В.

Представники:

Позивача ( за первісним позовом)     предст. Барановська М.В. (дов. № 62 від 05.06.2009 р.)

Відповідача (за первісним позовом) предст. Долгих А.С. (дов. № 15/46 від 01.01.2009 р.)

Третьої особи                                       не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 13 578,9 грн. та 2 688,40 грн. –пені.

          Позивач за первісним позовом обґрунтовує свої вимоги тим, що він на підставі договору від 12.11.2008 року на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та відповідно до замовлення № 230 від 12.11.2008 року здійснив перевезення вантажу по маршруту Бельгія-Голландія-Польща-Україна, однак відповідач розрахунок за виконаним транспортним замовленням в повному обсязі не провів. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 13 578,9 грн. та 2 688,40 грн. –пені.

          Відповідач надав письмові заперечення на первісний позов, в яких заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначив, що сума виставленого позивачем рахунку №СФ-283 П від 08.12.2008 року, включає понаднормові простої авто, що встановлені понад узгоджену сторонами вартість послуг, яка зазначена у заявці від 12.11.2008 року № 230. Крім того, відповідач вказав, що позивачем не доведено того, що простої сталися саме з його вини та витрати саме позивача в сумі 2 250, 00 грн. документально не підтверджені, тому мають бути виключені із загальної суми позовних вимог.

          Ухвалою від 21.04.2009 року (суддя Євграфова Є.П.) порушено провадження у справі № 9/078-09 та призначено її до розгляду на 12.05.2009 року.

           Ухвалою від 12.05.2009 року розгляд справи відкладався на 26.05.2009 року, у зв'язку  неявкою відповідача по справі.

           Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 року у зв'язку із призначенням Указом Президента України № 319/2009 від 13.05.2009 року судді Євграфової Є.П. суддею Київського апеляційного господарського суду справа № 9/078-09 передана до провадження судді Сокуренко Л.В.

           Ухвалою від 26.05.2009 року справа № 9/078-09 прийнята до провадження судді Сокуренко Л.В. та призначено її до розгляду на 09.06.2009 року.

          Ухвалою від 09.06.2009 року розгляд справи відкладався на 18.06.2009 року, у зв'язку з  необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

           05.06.2009 року до суду надійшла зустрічна позовна заява Дочірнього підприємства фірми «Еко-Пак»до Приватного підприємства «Дейв Експрес Логістик»про стягнення збитків в сумі 8 024, 51 грн., які виникли внаслідок нестачі товару, що був предметом спірного перевезення. Свої вимоги ДП фірма «Еко-Пак»підтверджує актом приймання продукції по кількості, складеним 10.12.2008 року під час приймання продукції в кінцевому пункті призначення, яким зафіксовано нестачу.

          Ухвалою від 09.06.2009 року зустрічний позов Дочірнього підприємства фірми   «Еко-Пак»до Приватного підприємства «Дейв Експрес Логістик»про стягнення збитків в сумі 8024, 51 грн. прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.

              Під час розгляду справи позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з заявою про уточнення розміру позовних вимог, з урахуванням якої зустрічний позов заявлено про стягнення збитків в сумі 8662,01 грн.

           Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову та вказав, що не відмовлявся сплатити вартість недоставленої продукції при наданні йому підтверджуючих документів, однак позивач за первісним позовом вказаних документів не надав. Крім того, на думку відповідача за зустрічним позовом, сума збитків є завищеною.

          Ухвалою від 18.06.2009 року розгляд справи відкладався на 14.07.2009 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

          У судовому засіданні 14.07.2009 року оголошено перерву до 23.07.2009 року.

              Ухвалою від 23.07.2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Панда», для витребування додаткових доказів по суті спору та надання третій особі можливості взяти участь в судових засіданнях, розгляд справи відкладено до 06.08.2009 року. Вказаною ухвалою за заявою сторін продовжено строк вирішення спору.

          Ухвалою від 06.08.2009 року розгляд справи відкладався на 03.09.2009 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

          У судовому засіданні 03.09.2009 року, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення

          Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

         12.11.2008 року між позивачем - Приватним підприємством «Дейв Експрес Логістик»в якості виконавця та відповідачем - Дочірнім підприємством фірмою «Еко-Пак»в якості замовника укладено договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 12/11 (далі-Договір).

        Відповідно до умов Договору позивач здійснює транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів, а відповідач приймає та здійснює оплату виконаних робіт. Позивач здійснює перевезення автотранспортом по маршруту, зазначеному у разовій заявці, яка повинна бути отримана факсимільним зв'язком. ( п.1.1, 1.2. Договору).

        Згідно пункту 2.2. Договору перевезення вантажів здійснюється за підставі заявок, наданих виконавцю завчасно до вказаного дня завантаження ( за 1 день). Заявка містить наступні данні: номер та дату договору, на підставі якого складається заявка; найменування, адресу та телефон вантажовідправника; найменування та характер вантажу (вага, об'єм інші необхідні данні); дата та час подачі автомобіля на завантаження; адреса завантаження та відвантаження; контактні телефони відповідальних осіб при завантаженні/відвантаженні, строк перевезення, умови транспортування, сума та форми оплати за перевезення; інші необхідні умови.

         Вартість перевезення визначається по кожному конкретному замовленню в залежності від необхідного автомобіля, маршруту та зазначається в заявці. Оплата перевезень здійснюється в національній валюті при надання рахунку-фактури, ТТН (CMR), 15 банківських днів при надання оригіналів документів ( пункт 3.2. Договору).

На виконання умов Договору позивач та відповідач 12.11.2008 року підписали заявку № 230 (далі Заявка), за умовами якої відповідач зобов'язався перевезти вантаж за маршрутом: Бельгія –Голландія –Польща –Україна (Київська область).

Згідно ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання своїх договірних зобов'язань позивач 12.11.2008 року уклав з третьою особою договір –замовлення на перевезення вантажів (далі Договір –замовлення).

Позивач свої зобов'язання, відповідно до Договору та Заявки  виконав належним чином, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями СМR  AVC –2002 № 1511148, СМR  AVC –2002 № 0385683, СМR  AVC –2002 № 0385732, СМR № 4567, СМR  № 36556195 та СМR  № 78044.

Відповідно до Заявки, оплата за виконані позивачем транспортні послуги складає 6 150 дол. США в гривнях по курсу НБУ на дату розвантаження.

10.12.2008 року позивач виставив відповідачу рахунок –фактуру № СФ –283 на суму 45 263, 00 грн.

Частину вказаної суми, а саме в розмірі 33 934, 10 грн., відповідач позивачу перерахував, що сторонами не заперечується.

Матеріали справи містять копію Додаткової угоди до Договору від 10.12.2008 року, якою сторони погодили, що часткова сплата відповідачем за Договором та Заявкою становить 33 934, 10 грн., а решту відповідач зобов'язується оплатити на протязі 10 банківських днів з моменту надання позивачем всіх документів на оплату. Вказана копія Додаткової угоди, яка надана в судове засідання, не підписана, проте сторони в судовому засіданні підтвердили факт її підписання.

Таким чином заборгованість відповідача по оплаті наданих позивачем за умовами Договору та Заявки транспортних послуг становить 11 328, 90 грн., яка погоджена відповідачем в судовому засіданні.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 11 328, 90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 11 328, 90 грн.

Крім того, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача штраф за понаднормовий простій в сумі 2 250, 00 грн.

На сплату вказаної суми позивач виставив відповідачу рахунок –фактуру № СФ-283 П від 08.12.2008 року.

Факт понаднормового простою підтверджується листом третьої особи № 33 від 02.12.2008 року та копіям спірних СМR.

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вживав заходів щодо виконання свого зобов'язання. Крім того, в судовому засіданні третя особа заявила про те, що понад нормований простой автомобіля був через невірне оформлення документів позивачем, позивачем дана інформація третьої особи не спростована.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки, до якої згідно ст. 549 ЦК України відносяться штраф та пеня.

Згідно пункту 4.1. Договору у випадку понаднормативних простоїв автомобіля, відповідач сплачує позивачеві неустойку у розмірі 505 грн. за добу за перші дві доби простою та 505 грн. за кожну наступну добу простою.

Згідно Заявки, строк митного оформлення та розвантаження 48 годин, при прибутті до Києва –48 годин. Штраф за понаднормовий простій 550 грн. за добу.

Судом вважається доведеним факт понаднормового простою та сума штрафу, що заявлена позивачем.

За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за понаднормовий простій в сумі 2 250, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 2 250, 00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2 688, 40 грн., слід зазначити наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів існування між сторонами письмового правочину щодо неустойки, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2688,40 грн. задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача по первісному позову підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача по первісному позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо зустрічного позову, то слід зазначити наступне:

Позивач за зустрічним позовом вимагає стягнути з відповідача за зустрічним позовом збитки в сумі 8 662, 01 грн. Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час приймання продукції в кінцевому пункті призначення в України було складено акт приймання продукції (товарів) за кількістю від 10.12.2008 року, яким зафіксовано нестачу спірного вантажу, а саме 250 кг коріння петрушки. Вказаний вантаж перевозився за СМR № 4567.

Як слідує із вказаного акту, його підписано, в тому числі і водієм, що доставляв спірний вантаж, без зауважень.

За таких обставин судом визнається доведеним факт нестачі спірного вантажу, а саме: коріння петрушки  в кількості 250 кг.

Згідно ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки).

Зі змісту вказаних правових норм випливає, що підставою виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність збитків, протиправність дій особи, яка завдала збитків, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка завдала збитків.

За відсутності хоча б одної з зазначених умов, у суду відсутні правові підстави для застосування відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Правовідносини між сторонами регулюються Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), яка ратифікована Україною 17.05.2007 (далі Конвенція).

Згідно ч. 1 ст. 1 Конвенції „настоящая Конвенция применяется ко всякому договору дорожной перевозки грузов за вознаграждение посредством автомобилей, когда указанные в договоре место принятия к перевозке груза и место, предусмотренное для сдачи груза, находятся на территории двух различных стран, из которых по крайней мере одна является участвующей в Конвенции. Применение Конвенции не зависит от местожительства и национальности заключающих договор сторон”.

Згідно ст. 3 Конвенції „При применении настоящей Конвенции транспортер отвечает, как за свои собственные действия и упущения, за действия и упущения своих агентов и всех других лиц, к услугам которых он прибегает для выполнения перевозки, когда эти агенты или лица выполняют возложенные на них обязанности.

Згідно част. 1, 3 ст. 17 Конвенції „транспортер несет ответственность за полную или частичную потерю груза или за его повреждение, происшедшее в промежуток времени между принятием груза к перевозке и его сдачей, а также за просрочку доставки.

Транспортер не может ссылаться для сложения с себя ответственности ни на дефекты автомобиля, которым он пользуется для выполнения перевозки, ни на вину лица, у которого был нанят автомобиль, или агентов последнего.”

Згідно ст. 25 Конвенції „В случае повреждения груза транспортер должен уплатить сумму, соответствующую обесценению груза, исчисляемую с принятием за основу стоимости груза, установленной в соответствии с положениями пунктов 1, 2 и 4 статьи 23.

Размер возмещения не может, однако, превышать:

a) в случае, если вследствие повреждения обесценению подвергся весь перевозимый груз, суммы возмещения, которое причиталось бы при потере всего груза;

) в случае, если вследствие повреждения обесценению подверглась лишь часть перевозимого груза, суммы, которая причиталась бы при потере той части груза, которая оказалась поврежденной.”

Згідно ч. 1, 2 ст. 23 Конвенції „Когда, согласно постановлениям настоящей Конвенции, транспортер обязан возместить ущерб, вызванный полной или частичной потерей груза, размер подлежащей возмещению суммы определяется на основании стоимости груза в месте и во время принятия его для перевозки.

Стоимость груза определяется на основании биржевой котировки или, за отсутствием таковой, на основании текущей рыночной цены, или же, при отсутствии и той и другой, на основании обычной стоимости товара такого же рода и качества.”

Отже, позивач за зустрічним позовом має право вимагати стягнення з відповідача, як Перевізника за умовами укладеного між ними Договору збитки у розмірі, визначеному в порядку та у спосіб, встановлений Конвенцією.

На підтвердження вартості заявлених збитків, матеріали справи містять належним чином засвідчену копію митної декларації від 10.12.2008 року № 125000012/8/151288, інвойс № 1/02/680 від 13.11.2008 року.

Таким чином судом, визнається доведеною вартість одного кг коріння петрушки –34,65 грн., з огляду на що, загальна вартість збитків становить 8 662, 01 грн. за  250 кг коріння петрушки.

За таких обставин, позовні вимоги позивача по зустрічному позову підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 8 662, 01 грн.

         У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта наведених сторонами доказів судом не приймається як такі, що не мають значення для справи, та не впливають на розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача по зустрічному позову підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача по зустрічному позову.

           Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –     

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства фірма «Еко-Пак»(09234, Київська область, Кагарлицький район, с. Балико - Щучинка, вул. Героїв Дніпра, 50а, код ЄДРПОУ 25301582,                  р/р 26001532 в ВАТ «Кредитпромбанк», м. Київ, МФО 300863) на користь Приватного підприємства «Дейв Експрес Логістик» (100007, м. Житомир, вул.. Київське шосе, 143-а, код ЄДРПОУ 32122163, р/р 26005300000120 в ЖФ АКБ «Форум», МФО 311841) 13 578 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 90 коп. –основного боргу з урахуванням штрафу за понаднормовий простій, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 79 коп. - витрат по оплаті державного мита,  98 (дев'яносто вісім) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти первісного позову відмовити.

Видати наказ

4. Зустрічний позов задовольнити повністю.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Дейв Експрес Логістик»(100007, м. Житомир, вул.. Київське шосе, 143-а, код ЄДРПОУ 32122163, р/р 26005300000120 в ЖФ АКБ «Форум», МФО 311841) на користь Дочірнього підприємства фірма «Еко-Пак»(09234, Київська область, Кагарлицький район, с. Балико - Щучинка, вул.. Героїв Дніпра, 50а, код ЄДРПОУ 25301582,                  р/р 26001532 в ВАТ «Кредитпромбанк», м. Київ, МФО 300863) збитки в сумі 8 662 ( вісім тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 01 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

                Суддя                                                                                                                          Л.В. Сокуренко

   Рішення підписано  18.09.2009 р.