Рішення

від 14.09.2009 по справі 12/10-1364(16/58-984)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/10-1364(16/58-984)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2009 р.Справа № 12/10-1364(16/58-984)

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом: прокурора м. Тернополя, бульвар Шевченка, 7, м. Тернопіль,  в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, від імені якої діє Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника, 1, м. Тернопіль      

до: приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Тернопільекспортліспром", бул. Шевченка, 23, м. Тернопіль

За участю представників від:

прокуратури: Ковальчук О.Р. –помічник прокурора м. Тернополя (посвідчення №36);

позивача: Коковська І.А. –начальник юридичного відділу (довіреність   № 60  від 10.12.08р.);

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

        В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

        Прокурор м. Тернополя звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, від імені якої діє Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, про стягнення з приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Тернопільекспортліспром", м. Тернопіль, 146768грн. 89коп.–заборгованості по орендній платі згідно договору оренди №6002 від 24.09.2008р., 7618грн. 65коп.- пені, та про дострокове розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №6002 від 24.09.2008р.

        Позивач по справі та прокурор у судовому засіданні звернулись із клопотанням від 14.09.2009р. про відмову від позовних вимог в частині дострокового розірвання договору оренди №6002 від 24.09.2008р., у зв'язку із закінченням терміну його дії.

        Відповідач відзиву на позов не подав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином (за адресою, зазначеною ним в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи від 15.08.2007р., договорі №6002 від 24.09.2008р. і вказаній у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 28.05.2008р. та витязі з ЄДРПОУ станом на 03.06.2009р., а саме: бульвар Шевченка, 23, м. Тернопіль). Крім того, ухвалами суду від 03.08.2009р. та 14.08.2009р. розгляд справи №12/10-1364(16/58-984) відкладався, у зв'язку із поданням відповідачем клопотань про відкладення її розгляду. ПП "Виробничо-комерційна фірма "Тернопільекспортліспром" своїм конституційним правом на захист не скористалося, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

         Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та думку прокурора, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

24.09.2008р. між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а Управлінням комунальної власності, як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди (надалі – Орендодавець) та приватним підприємством "Виробничо-комерційної фірми "Тернопільекспортліспром" (надалі - Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 6002 (надалі –Договір).

За умовами п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету міської ради від 20.08.2008р. №1596 та акту передавання нежитлового приміщення від 15.09.2008р. передав, а Орендар прийняв у строкове, платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності площею 175,6 м2, розміщене за адресою м. Тернопіль, вул. Чалдаєва, 1, на цокольному поверсі, для використання під кафетерій та згідно п.п. 1.2., 5.1. договору надане в оренду майно орендар може використовувати лише для потреб, визначених у вищезазначеному пункті Договору.

 Відповідно до п. 10.1. Договору, даний договір укладено строком на один рік, що діє з 15.09.2008р. по 14.09.2009р. включно.

Таким чином, між позивачем та відповідачем у справі в силу даного договору, ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ (надалі –Закон) виникли зобов'язання з договору оренди комунального майна, згідно якого орендодавець (позивач у справі) передав орендарю (відповідачу у справі) майно у користування за плату на певний строк та на умовах визначених договором.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності регулюються вищезазначеним Законом, який передбачає істотними умовами договору, в тому числі визначених ст. 10 Закону –орендну плату, порядок її сплати, виконання зобов'язань сторонами, відповідальність сторін, а також інші умови, передбачені договором за згодою сторін.

 Укладеним договором оренди сторони досягли згоди по всіх його істотних умовах, визначили предмет договору, умови передачі та повернення орендованого майна, розмір та порядок сплати орендної плати, права та обов'язки сторін по договору, відповідальність і вирішення спорів за договором та строк його чинності, умови зміни та припинення.

          Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

          В силу ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

          Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

          У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що орендар своєчасно та в повному обсязі вносить орендну плату, розмір якої передбачений у розділі 3 "Орендна плата", а саме у п.п. 3.1.-3.4., 3.6. зазначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) (далі –Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна. Орендна плата за перший місяць без ПДВ становить 21051грн.00коп., а за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця, а у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Орендна плата, вноситься в грошовій формі шляхом перерахування з рахунку Орендаря на рахунок Орендодавця, зазначений у п. 3.5. Договору. Орендна плата за перший місяць оренди вноситься протягом 10 днів з дня підписання Договору.

У пункті 3.7. Договору зазначено, що Орендодавець зобов'язаний підготувати рахунок на сплату орендної плати до 10 числа місяця, наступного за місяцем за який сплачується орендна плата, а Орендар зобов'язується направити представника для отримання рахунку від уповноваженого органу по укладанню договорів оренди до 15 числа місяця.

 Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

          Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно вищезазначеного договору щодо оплати орендної плати виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, у зв'язку з чим  заборгованість останнього за період з вересня 2008 року по квітень 2009 року станом на 15.05.2009р. становить 146768грн.89коп., яку відповідач станом на день заявлення позову добровільно не сплатив.

 Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі і про погашення заборгованості згідно вищезазначеного договору оренди майна не надав, а тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 146768грн.89коп.

Як слідує з умов Договору, а саме: пункту 3.9., за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору, у вигляду сплати пені, що за період з 16.11.2008р. по 15.05.2009р. (згідно поданого позивачем розрахунку) становить 7618грн.65коп.

          Зважаючи на те, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості по орендній платі, чи заперечень з приводу заявленого позову, а тому позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Тернопільекспортліспром",   146768грн.89коп. боргу та 7618грн.65коп. пені підлягають до задоволення як як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем.

          Приймаючи до уваги, що позивач від заявлених позовних в частині дострокового розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №6002 від 24.09.2008р. (клопотання від 14.09.2009р.) відмовився та прокурор підтримав дане клопотання, дана відмова подана у відповідності до ст. 22 ГПК України, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси і не суперечить чинному законодавству України, при цьому позивач ознайомлений з наслідками цієї процесуальної дії, про що ним зазначено в даній заяві, а тому така відмова приймається судом і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 80 п.4, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд   

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Тернопільекспортліспром", бул. Шевченка, 23, м. Тернопіль, ідентифікаційний код  35308359 на користь Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 36212339) 146768грн.89коп.–заборгованості по орендній платі згідно договору оренди №6002 від 24.09.2008р., 7618грн.65коп.- пені.

3.          Стягнути з приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Тернопільекспортліспром", бул. Шевченка, 23, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 35308359,

-          в дохід Державного бюджету України (р/р 31111095700002, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, одержувач платежу УДК у м. Тернополі, МФО банку 838012, код ЄДРПОУ 23588119) –1543грн.88коп. державного мита;

-          312грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі.

4.          Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

5.          В решті позову провадження у справі –припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення ___

Суддя