56/146-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2009 р. Справа № 56/146-09
вх. № 4999/4-56
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Дмитрієва О.В., дов. № 66-01-16/1; Хоменко П.О., дов. № 66-01-22/199 відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Нацонального технічного університету "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків
до Приватної фірми "Аса", м. Харків
про стягнення 34697,78 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватної фірми "Аса" (м.Харків) неустойки за несвоєчасне повернення орендованих приміщень у розмірі 15119,48 грн. та збитків, завданих несвоєчасним поверненням орендованих приміщень, в сумі 19578,30 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою заступника господарського суду Харківської області від 14.08.2009р. справу № 56/146-09 передано для розгляду судді Суярко Т.Д., у зв'язку з відпусткою судді Кухар Н.М. на дату призначеного судового засідання.
Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки не повідомив.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.11.07р. по справі №37/315-07 за позовом НТУ "Харківський політехнічний інститут" до ПФ "Аса" 3-я
особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків про виселення та стягнення 719,06 грн.,позов задоволено повністю.
Виселено Приватну фірму "Аса" з займаних нею приміщень за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, площею 76,4 кв.м. та передати вищевказані приміщення НТУ "Харківський політехнічний інститут" та стягнуто з Приватної фірми "Аса" на користь НТУ "Харківський політехнічний інститут" 719,06 грн. неустойки, держмито у розмірі 187,00 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.08р. вказане рішення скасовано та прийнято рішення, яким у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.08р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.08р. скасовано, а рішення господарського суду Харківської області від 28.11.07р. залишено в силі.
Господарським судом Харківської області 03.09.08р. було видано наказ на виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.11.07р. по справі №37/315-07 про виселення Приватної фірми "Аса" з займаних нею приміщень за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, площею 76,4 кв.м. та передачу цих приміщеннь НТУ "Харківський політехнічний інститут".
Як зазначає позивач, згаданий вище наказ було пред"явлено до виконання до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції 09.09.08р., однак фактично спірне нежитлове приміщення було передано позивачеві лише 19.01.09р., що підтверджується актом приймання-передачі від 19.01.09р. підписаним з боку державного виконавця - Свиридовим І.Б., а з боку позивача - Кривенцовой Є.В., Ольховським Л.І. та Олексійчуком Ф.Я.
На підставі чого, суд приходить до висновку, що відповідач фактично користувався нежитловим приміщенням за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, площею 76,4 кв.м., після закінчення строку дії договору оренди №11 від 01.10.98р., на підставі якого дані приміщення були передані відповідачу.
Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Неустойка за користування ПФ «Аса» орендованим майном за час прострочення складає 15119,48 грн.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не виселився із займаних ним приміщень за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1 площею 76,4 кв.м., не передав за актом приймання-передачі вищевказані приміщення позивачу та не сплатив позивачу нараховану суму неустойки, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 19578,30 грн. збитків за несвоєчасне повернення орендованих приміщень, які складаються з експлуатаційних витрат в сумі 9523,96 грн. та комунальних послуг (електроенергія) в сумі 10054,34 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач по перше, не надав документів на підтвердження того, що сторони погодили обов"язок орендаря (відповідача) окрім орендної плати, сплачувати також і експлуатаційні витрати та комунальні послуги, по друге, позивачем на додано документів на підставі яких ним сплачувались експлуатаційні витрати та за електронергію, а також доказів того, що дані витрати були дійсно сплачувались позивачем (квитанції, платіжні доручення тощо).
Розрахунок збитків наданий позивачем не може бути взятий судом до уваги, як належний доказ понесення позивачем збитків у сумі 19578,30 грн., оскільки його здійснено виходячи з фактично спожитої відповідачем електроенергії за даними лічильника, однак, як вже зазначалось вище, позивач не надав належних доказів на підтвердження фактичного обсягу електроенергії спжитої відповідачем за час користування приміщенням. Сума експлуатаційних витрат розрахована позивачем у цьому ж розрахунку взагалі жодним чином не обгрунтована та не має посилань на відповідні документи.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору
Враховуючи вказані обставини та те, що позивач не надав суду жодного доказу, який би підтвердив факт понесення ним збитків внаслідок несвоєчасного повернення відповідачем орендованих приміщень, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 19578,30 грн. (експлуатаційних витрат в сумі 9523,96 грн. та комунальних послуг (електроенергія) в сумі 10054,34 грн.) необґрунтована, не підтверджена матеріалами справи, а тому суд відмовляє в її задоволенні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 626, 631, 785 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватної фірми "Аса" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, код ЄДРПОУ 23461942, р/р 26003301463 АКБ "Базис", МФО 351599) на користь НТУ "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, віл. Фрунзе, 21, код ЄДРПОУ 02071180, р/р 35227007000076 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) - 15119,48 грн. неустойки, 151,95 грн. держмита та 136,17 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову - відмовити.
Суддя
Повний текст рішення по справі №56/146-09 підписано 14.09.09р.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2009 |
Оприлюднено | 28.09.2009 |
Номер документу | 4743408 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Суярко Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні