Рішення

від 11.09.2009 по справі 3369-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3369-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.2009Справа №2-2/3369-2009

За позовом: Кримське республіканське підприємство «ВП ВКГ м.Сімферополя» (95053, м.Сімферополь, вул..Гурзуфська, б.5)

до відповідача: Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим (95005, м. Сімферополь,  пр-т. Кірова, 13)

про спонукання до укладення договору

                                                            Суддя В.І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Волков – представник, довіреність у справі.

Від відповідача : Менжелеєва – начальник управління, довіреність у справі

Суть спору:

Позивач -  Кримське республіканське підприємство «ВП ВКГ м.Сімферополя» звернувся  до Господарського суду АР Крим  з позовом до відповідача – Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим про  спонукання укласти договір  №2760 від 25.5.2009р на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію у редакції позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на адресу відповідача був спрямований проект договору №2760 від 25.5.2009р на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, який був отриманий та підписаний відповідачем та надісланий позивачу з протоколом розбіжностей від 03.6.2009р. Позивач не може прийняти умови, які були запропоновані відповідачем, оскільки є природнім монополістом, який надає послуги з водопостачання та водовідведення і зобов'язаний укладати договори з споживачами зазначених послуг, при цьому в разі одержання протоколу розбіжностей позивач зобов'язаний передати їх на розгляд суду в двадцятиденний строк, оскільки не виконання цього обов'язку є наслідком укладення договору в редакції протоколу розбіжностей, та просить суд  зобов'язати відповідача укласти договір на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію у редакції Кримського республіканського підприємства «ВП ВКГ м.Сімферополя». Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача у суд.

Представник позивача у судовому  засіданні надав суду заяву від 10.7.2009 р. №1583 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд врегулювати   розбіжності   між   позивачем   та   відповідачем,   які   виникли   за   договором № 2760 від 25.05.2009р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації; викласти п. 3.3., 7.2.3., 7.2.12., 7.2.15., 7.2.16., 7.5.2., абзац 3. п.12.2, абзац 4 п.14.1., пункт б. 14.2. в редакції КРП "ВП ВКГ м. Сімферополя"; п. 4.2.1. викласти в наступної редакції: «Споживач» зобов'язаний здійснювати  розрахунок щомісячно за отримані послуги з водопостачання та водовідведення протягом трьох банківських днів з моменту здобуття «Споживачем» виставленого «Виробником» рахунку за спожиті послуги; абзац 3 п.12.2 викласти в наступної редакції: "Акт-претензія   складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови   від   підписання   акта-претензії  він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі."; п. 4.2.2., 7.2.7., 7.2.8., 7.2.10, 7.2.14., 7.5.3., 11.3., 14.3. викласти в редакції відповідача запропонованої відповідачем в протоколі розбіжностей від 03.06.2009р. до договору № 2760 від 25.05.2009р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації.  

     Представник відповідача  у судовому засіданні надав суду відзив від 09.7.2009 р. №17-13/314 на позовну заяву, яким просить суд  в задоволені позовних вимог позивача відмовити та винести рішення щодо укладення  договору №2760 з врахуванням  вимог,  викладених в протоколі розбіжностей.

У судовому засіданні оголошувались перерви на  04.9.2009р та 11.9.2009р, після перерв судові засідання були продовжені за участю того ж представника відповідача, інтереси позивача представляв Фляга  довіреність у справі.

4 вересня 2009 року  представник позивача погодився з викладенням п.7.2.3 договору у редакції відповідача, а також  з виключенням з договору таких пунктів як 7.2.15, 7.2.16, абзацу  «б» п.14.2., що відображено у протоколі судового засідання.

У тому ж судовому засіданні представник відповідача погодився з викладенням абзацу 3 п.12.2 у редакції позивача, що також відображено у протоколі судового засідання.

11 вересня 2009 року у судовому засіданні сторони погодили  викладення п.7.5.2 та абзацу 4 п.14.1 спірного договору у редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору №2760, наданому суду у судовому засіданні 11.9.2009р, що також відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанні або заперечування. Згідно  ст. 16 ЦК України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Способи захисту  цивільних  прав   і інтересів   перераховані   в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно з положеннями Закону України «Про природні монополії», зокрема, ст. 5 зазначеного закону, позивач відноситься до природних монополістів, які надають послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» №2918-ІІІ від 10.01.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Позивачем на адресу відповідача був спрямований проект договору №2760 від 25.5.2009р на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію. Після цього з супровідним листом відповідача №17-13/265 від 03.6.2009р до позивача надійшов підписаний відповідачем вищевказаний договір з протоколом розбіжностей від 03.6.2009р.

Згідно з протоколом розбіжностей відповідач запропонував п.3.3.,4.2.1.,7.2.2.,7.2.3.,7.2.10., 7.5.2.,11.3., абзац 3 п.12.2 викласти у своїй редакції, а також пропонує виключити з тексту договору п.4.2.2.,7.2.7.,7.2.8.,7.2.12,7.2.14,7.2.15.,7.2.16.,7.5.3, абзац 4 п.14.1., абзац б п.14.2.,14.3.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, протоколу від10.9.2009рузгодження розбіжностей до договору №2760  позивач не заперечує проти викладення у редакції відповідача запропонованої відповідачем в протоколі розбіжностей від 03.06.2009р. до договору № 2760 від 25.05.2009р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації пунктів 4.2.2., 7.2.7., 7.2.8., 7.2.10, 7.2.14., 7.5.3., 11.3., 14.3, а також, як було зазначено позивачем у судових засіданнях 04.9.2009р та 11.9.2009р, не проти виключення зі спірного договору таких пунктів як 7.2.15, 7.2.16, абзацу  «б» п.14.2. та викладення п.7.2.3 у редакції відповідача, а також викладення п.7.5.2 та абзацу 4 п.14.1 спірного договору у редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору №2760, наданому суду у судовому засіданні 11.9.2009р.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що:

Як вже зазначалося, у судових засіданнях, що відбулися 04.9.2009р та 11.9.2009р, сторони погодилися та вказані погодження прийняті судом щодо того, що:

·          п.4.2.1 викласти у наступній редакції: «Споживач здійснює розрахунок  за послуги по водопостачанню та водовідведенню щомісячно у продовж 3 банківських днів з моменту отримання Споживачем пред'явленого Виробником рахунку за спожиті послуги»;

·          п.7.2.3 викласти у наступній редакції: «Забезпечувати доступ працівникам Виробника (за наявності у них службових посвідчень) для перевірки технічного стану систем водопроводу та каналізації, які підключені до мереж Виробника та/або іншого Споживача, через які Споживачу здійснюється водопостачання та здійснюється водовідведення, та/або які знаходяться на балансі Споживача, та/або які використовуються Споживачем, знаття контрольних показань водомірів, відбору проб стічних вод Споживача. Обходи працівниками Виробника здійснюються у робочий час з обов'язковою участю в обході представника від Споживача. Пропуск працівників Виробника здійснюється відповідно до Положення про пропускний режим у адміністративних будівлях Ради міністрів АР Крим, затвердженого розпорядженням ради міністрів АР Крим від 10.5.2006р №237-р.»;

·          п.7.5.2 викласти у наступній редакції: «Своєчасно письмово, але не пізніше 2-х робочих днів, надавати Споживачу достовірну інформацію про строки планового відключення водопостачання та водовідведення для ремонту та обслуговування мереж Виробника.»;

·          абзац 3 п.12.2 викласти у наступній редакції: «Акт – претензія складається мінімум у трьох примірниках представниками «Сторін» та скріплюється їх підписами. У випадку неприбуття представника «Виробника» у визначений договором строк або необґрунтованої відмови від підписання,акт – претензія вважається діючим, якщо його підписали представники «Споживача» та не менш ніж два інших споживача»;

·          абзац 4 п.14.1 викласти у наступній редакції: «Розірвання  договору до закінчення строку його дії  допускається у випадках, встановлених законодавством»;  

а також про виключення  зі спірного договору:

·          п.7.2.15 договору, який передбачає: «"Споживач" зобов'язаний в місячний строк після укладення Договору встановити водомір (у разі його відсутності) в місці приєднання до водопроводу "Виробника", а також у випадку приєднання нових об'єктів до водопроводу, реконструкції раніше підключених об'єктів, коли це вимагає переустановлення водоміра в іншій точці підключення або установки нового водоміра, і на власних джерелах водопостачання (якщо такі є). У випадку не установки водоміра витрата води і об'єм стоків визначається по підпунктах "б", "в" пункту 8.1 цього Договору. "Споживач" своєчасно (за сім днів) зобов'язаний сповістити "Виробника" про дату, час і місце установки водоміра для його опломбовування, при цьому час і дата не повинні доводитися на вечірній, нічний час і/або вихідні, святкові дні. Установка і опломбовування водомірів проводиться в порядку і способом, встановленими нормативно-правовими актами України, а також розпорядливими документами, виданими "Виробником". При невиконанні "Споживачем" вимог даного пункту, при розрахунку за спожиту воду і водовідведення, свідчення водоміра не враховуються, і розрахунок кількості води і стічних вод проводиться відповідно до підпунктів "б", "в", пункту 8.1 цього Договору»;

·          п.7.2.16, який передбачає: «Отримати у "Виробника" дозвіл на скидання стічних вод в міську каналізаційну мережу (для "Споживача", який вперше приєднується до міської системи каналізації, а також приєднаною до неї раніше і/або вигрібні ями, що мають, і/або якщо термін дії його дозволу на скидання стічних вод закінчився, якщо він конструював свої об'єкти нерухомості, побудував нові і при цьому необхідне підключення знов побудованих, добудованих, реконструйованих об'єктів до системи каналізації, також факт перепрофілювання виду діяльності, зміни власника, збільшення кількості об'єму стічних вод "Споживача", що скидаються, в мережу каналізації і так далі). У разі неотримання вказаного в цьому пункті дозволу на скидання стічних вод або закінчення терміну його дії, здійснювати плату за послуги водовідведення за весь період відсутності даного дозволу за підвищеним розміром відповідно до Правил прийому стічних вод підприємств в міську систему каналізації міста Сімферополя.»

·          абзацу «б» п.14.2, який передбачає, що «Зміни та доповнення у цей договір вносяться без узгодження «Сторін» у випадку зміни тарифів на водопостачання та водовідведення. Повідомлення «Споживача»  здійснюється «Виробником» шляхом сповіщення «Споживача» про зміну тарифів через засоби масової інформації. При цьому, змінені тарифи застосовуються «Споживачем» та «Виробником» незалежно від укладення або не укладення  додаткової угоди до цього договору відносно зміни тарифів», з чим погодилися сторони у судовому засіданні та, що відображено у протоколі судового засідання.

Постанова КМ України від 12.07.2006р. № 959 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" встановлює, що тарифи формуються для трьох груп споживачів - населення, бюджетних установ, інших споживачів. Групи споживачів повинні визначатися на основі оцінки економічної обґрунтованості розподілу витрат між групами споживачів. Пункт 36 цієї Постанови вказує, що тарифи, які встановлюються на рівні повної собівартості послуг, фіксуються на один рік.

Стаття 9 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачає, що державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

Частина 5 ст. 32 цього закону стверджує, що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Згідно з вимогами частини 2 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою встановлено, що «Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку»

Нормативно-правові акти міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або такі, що мають міжвідомчий характер набирають чинності через десять днів після їх державної реєстрації, здійснюваної Міністерством юстиції України або обласними і прирівняними до них управліннями юстиції, якщо в них не встановлений більш пізній строк набрання чинності.

Згідно до ст. 1 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур'єр», «Голос України», а не газета «Південна столиця».

До того ж відповідно до  ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Тоді як, ч.2 ст.11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.

Оголошення в газеті, яка не є офіційним друкованим виданням, не може розцінюватись як правочин або як внесення будь-яких змін до вже існуючих правовідносин, до того ж зміни таким чином пропонується вносити до істотних умов договору, що належить оформляти саме додатковою угодую.

Крім того, відповідач, будучи бюджетною установою, не має права здійснювати оплату послуг без прийняття бюджетного зобов'язання, що оформлюється у вигляді договору або додаткової угоди до нього.

Ця вимога виплаває з підпункту 8 ч. 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України: бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснення відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару чи послуги, здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі, протягом цього ж періоду або у майбутньому.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку про викладення п.3.3 у наступній редакції: «У випадку  зміни тарифів на послуги водопостачання та водовідведення Виробник письмово повідомляє про це Споживача не пізніше, ніж за 10 днів з зазначенням причин зміни  вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на узгодження  відповідних органів. На підставі вказаного письмового повідомлення Сторони підписують додаткову угоду.».

Вищенаведені обставини також підтверджують обґрунтованість виключення з умов спірного договору абзацу «б» пункту 14.2.

Що стосується п.7.2.12 спірного договору, відповідно до якого: «Якщо "Споживач" є бюджетною організацією, в місячний термін від дати ухвалення бюджету, з якого проводиться фінансування витрат "Споживача", представити "Виробникові" належно завірену копію затвердженого кошторису (виписку з кошторису), де вказаний розмір витрат на оплату послуг з водопостачання і водовідведення, з розбиттям по кварталах. У разі невиконання або невчасного виконання "Споживачем" обов'язку, вказаного в попередньому абзаці цього пункту, "Виробник" має право не надавати "Споживачеві" послуги з водопостачання і водовідведення до дати уявлення "Споживачем" "Виробникові" належно завіреної копії кошторису витрат на оплату послуг з водопостачання і водовідведення. При цьому "Виробник" не несе відповідальності за можливу шкоду, заподіяну ненаданням "Споживачеві" послуг з водопостачання і водовідведення.», то суд вважає за необхідне виключити даний пункт з умов договору №2760, виходячи з наступного:

Пункт 7.2.12 Договору фактично обмежує право Відповідача на «гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою» (Закон України від 10.01.2002р. № 2918-ПІ "Про питну воду та питне водопостачання").

Пунктом 2.4 Договору позивачем вже визначено і встановлено ліміти водокористування та водовідведення і відповідач з цими лімітами повністю погоджується.

Однак пунктам 7.2.12 встановлений ліміт знову «лімітується» з посиланням на затверджені суми кошторисів для відповідача не звертаючи уваги на те, що кошторис доходів і видатків Допоміжної служби Ради міністрів Автономної Республіки Крим не має ніякого відношення до договору, більш того, вимога надавати «належним чином завірену копію» порушує права відповідача, а саме: позивач надає послуги по водовідведенню та водопостачанню згідно до встановленого ліміту; розмір фінансування в тому числі і на сплату послуг по водопостачанню та водовідведенню є інформацією, яка стосується організації що виділяє такі кошти, розпорядника коштів та контролюючих органів, до яких Позивач не відноситься і, таким чином, не має права вимагати отримувати таку інформацію;

Стаття 7 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" гарантує права споживачів у сфері питної води та питного водопостачання шляхом забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання, а не встановленого кошторису; діюче законодавство забороняє використання послуг по водовідведенню та водопостачання більше встановлених лімітів, а не встановленого кошторису. Бюджет за окремими видами видатків встановлює лише суму бюджетних коштів, яку планується використати за цим напрямком витрат. У Допоміжної служби Автономної Республіки Крим є право розпоряджатися і власними коштами.

Так п. 4.4. Положення про Допоміжну службу Ради міністрів вказує, що служба утримується за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим. Дохід служби зараховується у склад зведеного кошторису (на спеціальний рахунок) на утримання Служби і використовуються виключно на фінансування цього кошторису (з урахуванням фінансування діяльності згідно з Положенням). Служба самостійно розпоряджається коштами, виділеними на фінансування її діяльності.

Також статтею 55 Бюджетного Кодексу України та статтею 27 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» з змінами та доповненнями захищеними статтями видатків бюджету є оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160).

Державне мито та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу віднести на обидві сторони пропорційно.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.9.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49,77,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Пункт 3.3 договору викласти в такій редакції: «3.3. У випадку  зміни тарифів на послуги водопостачання та водовідведення Виробник письмово повідомляє про це Споживача не пізніше, ніж за 10 днів з зазначенням причин зміни  вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на узгодження  відповідних органів. На підставі вказаного письмового повідомлення Сторони підписують додаткову угоду.»

3.          Пункт  4.2.1. договору викласти в такій редакції: «4.2.1. Споживач здійснює розрахунок  за послуги по водопостачанню та водовідведенню щомісячно у продовж 3 банківських днів з моменту отримання Споживачем пред'явленого Виробником рахунку за спожиті послуги».

4.          Пункт  7.2.3. договору викласти в такій редакції: «7.2.3. Забезпечувати доступ працівникам Виробника (за наявності у них службових посвідчень) для перевірки технічного стану систем водопроводу та каналізації, які підключені до мереж Виробника та/або іншого Споживача, через які Споживачу здійснюється водопостачання та здійснюється водовідведення, та/або які знаходяться на балансі Споживача, та/або які використовуються Споживачем, знаття контрольних показань водомірів, відбору проб стічних вод Споживача. Обходи працівниками Виробника здійснюються у робочий час з обов'язковою участю в обході представника від Споживача. Пропуск працівників Виробника здійснюється відповідно до Положення про пропускний режим у адміністративних будівлях Ради міністрів АР Крим, затвердженого розпорядженням ради міністрів АР Крим від 10.5.2006р №237-р.»

5.          Пункт  7.5.2. договору викласти в такій редакції: «7.5.2. Своєчасно письмово, але не пізніше 2-х робочих днів, надавати Споживачу достовірну інформацію про строки планового відключення водопостачання та водовідведення для ремонту та обслуговування мереж Виробника.»

6.          Абзац 3 п.12.2. договору викласти в такій редакції: «Акт – претензія складається мінімум у трьох примірниках представниками «Сторін» та скріплюється їх підписами. У випадку неприбуття представника «Виробника» у визначений договором строк або необґрунтованої відмови від підписання,акт – претензія вважається діючим, якщо його підписали представники «Споживача» та не менш ніж два інших споживача»

7.          Абзац 4 п.14.1. договору викласти в такій редакції: «Розірвання  договору до закінчення строку його дії  допускається у випадках, встановлених законодавством».  

8.          Пункти 7.2.12, 7.2.15, 7.2.16 та абзац «б» п.14.2., запропоновані позивачем, з договору №2760 від 25.5.2009р на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків до комунальної каналізації між Кримським республіканським підприємством „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя”  і Допоміжною службою Ради Міністрів АР Крим виключити.

9.          Стягнути з Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим (95005, м. Сімферополь,  пр-т. Кірова, 13, п/р 35418003001010, 35421001001010 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026,ЄДРПОУ 26225765) на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053, АРК, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, р/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 20671506) 42,50 грн. державного мита та 156,25грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.