Постанова

від 03.06.2015 по справі 804/3964/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р. Справа № 804/3964/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокрансервіс" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

13 березня 2015 р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 11.11.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) 14010100, на суму 175 231, 50 гривень з яких за основним платежем 116 821,00 грн., та за штрафними санкціями 58 410,50 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державної податкової інспекції у Бабушкінському районні м. Дніпропетровська Державної фіскальної служби України (далі за тексом - відповідач) 14.11.2014р. надіслало ТОВ «Дніпрокрансервіс» (далі за текстом - позивач) податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.11.2014р. (далі - ППР) про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 175231,50 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з яких за основним платежем 116821,00 грн., та за штрафними санкціями 58410,50 грн., зазначене ППР було винесене на підставі Акту перевірки від 22.10.2014р. № 2986/04-62-22- 3/36573894 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Дніпрокрансервіс». Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими що не відповідають діючому законодавству та винесені їм рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 р. за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 03.06.2015 р. прибули представники позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представаники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наддали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні 03.06.2015 р. проти продовження розгляду справи у письмовому провадженні не заперечували.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Враховуючи надані пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

14.11.2014р. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надіслало ТОВ «Дніпрокрансервіс» податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.11.2014р., про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 175231,50 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з яких за основним платежем 116821,00 грн., та за штрафними санкціями 58410,50 грн.

Зазначене ППР було винесене на підставі Акту перевірки від 22.10.2014р. № 2986/04-62-22- 3/36573894 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Дніпрокрансервіс» (код за ЄДРПОУ 36573894) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з платниками податків ТОВ «ПРОМІ-ЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 38920669) та ТОВ «ЮНІТЕК ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 38650771) за квітень 2014р.

05.11.2014р. ТОВ «Дніпрокрансервіс» надало свої заперечення на Акт перевірки, та копії документів, які спростовують висновки Акту перевірки.

21.11.2014р. позивач не погоджуючись з прийнятим ППР, направив первинну скаргу на ППР в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, яка була залишена без задоволення Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області.

03.02.2015р. позивачем була направлена повторна скарга на ППР до Державної фіскальної служби України, яка також була залишена без задоволення, а оскаржуване ППР - без змін.

Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: копія Акту перевірки від 22.10.2014р. № 2986/04-62-22-3/36573894; Копія заперечень на акт перевірки; копія податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.11.2014р.; копія первинної скарги; копія рішення про результати розгляду первинної скарги; копія повторної скарги; копія рішення про результати розгляду скарги; копії рішень адміністративних судів стосовно ТОВ «Промі-Лайт»; копії первинних документів стосовно контрагентів позивача.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Як зазначено в акті перевірки, на думку ДПІ ТОВ «Дніпрокрансервіс» порушило: п. 185.1 ст.185. п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. в результаті чого, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 116821,00 грн., у тому числі по періодам: у квітні 2014р. на суму 70571,00 грн.; у травні 2014р. на суму 41333,00 грн.; у червні 2014р. на суму 4917,00 грн.

При цьому, перевіряючими не зазначено в чому саме полягає порушення підприємством зазначених норм, а такі висновки зроблені виключно на підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промі-Лайт».

Як встановлено судом, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі № 804/10833/14 від 14.08.2014р. було прийнято рішення яким визнані протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Промі-Лайт», за результатами якої складений акт № 1601/26-55-22-07/38920669 від 10.06.2014р. Зазначене рішення було залишено без змін Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (ухвала від 09.12.2014р. справа № 804/10833/14). У відкритті касаційного провадження Вищим адміністративним судом України було відмовлено (ухвала від 02.01.2015р. справа № К/800/67772/14).

В акті перевірки зроблено висновок, що надані документи, на підставі яких до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по операціях з отримання послуг/придбаних ТОВ «Промі - Лайт» (код ЄДРПОУ 38920669), не можуть бути достатнім підтвердженням того, що у процесі надання цих послуг/товарів, підприємствами-виконавцями були проведені певні роботи, та встановлена відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання товарів. Однак жодним доказом цей висновок перевіряючих не підтверджений.

Керуючись своїми суб'єктивними припущеннями, та досить вільним тлумаченням перевіряючими норм чинного законодавства України, та посилання на факти, які не підтверджені жодними документами посадові особи податкових органів роблять висновок, що: «вказані угоди між ТОВ «Дніпрокрансервіс» та ТОВ «Промі-Лайт» (код ЄДРПОУ 38920669), не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань а лише для мінімізації податкових зобов'язань ТОВ «Дніпрокрансервіс» перед бюджетом у вигляді збільшення податкового кредиту».

Судом встановлено, що наявні у підприємства документи, які були предметом перевірки, випливає висновок, що правочини між ТОВ «Дніпрокрансервіс» та ТОВ «Промі-Лайт» (код ЄДРПОУ 38920669), є дійсними, по ним реально отримувалася продукція, яка в подальшому реалізовувалася стороннім підприємствам, та використовувалася для виробничих потреб, сплачувалися кошти за поставлений товар, в наявності маються відповідні первинні документи.

Цими документами є: виписки по рахунку № 26009188288 за 19.05.2014р., за 27.05.2014р., за 13.06.2014р. за 16.06.2014р. за 17.06.2014р.; Договори № 35 від 03.03.14р., №12103П від 04.03.14р., № 211П від 04.04.14р. № 15Г від 04.04.14р., товаротранспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Крім того, придбаний товар, а саме - отриманий металопрокат, ТОВ «Дніпрокрансервіс» підготував, та списав в виробництво, та в подальшому реалізував як металоконструкції третім особам, таким як ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», та ін., про що є в наявності відповідні документи, а саме: договори, специфікації, видаткові накладні, довіреності, акти на автопослуги, товаротранспортні накладні, докази розрахунків між підприємствами, та інші первинні документи. Вся продукція відвозилася автотранспортом, що підтверджується товаротранспортними накладними та актами виконаних робіт з перевізником - ПП «Меркурій», з яким укладено договір № 02/07 від 12.01.14р., який також є в наявності, але не витребовувався перевіряючими під час перевірки, хоча це не завадило Відповідачу зазначити в акті, що цей договір до перевірки не надано.

Також перевіряючими неодноразово зазначається в акті, що письмові пояснення від посадових осіб платника податків не надавалися. Зазначаємо, що жодних додаткових пояснень (письмових, або усних) також як і додаткових документів перевіряючими не витребувались, та саме з цієї причини не надавались.

ТОВ «Дніпрокрансервіс» має великих замовників металопродукції, таких як Металургійні комбінати для яких виконує багатотонні металоконструкції. Обсяги реалізації видно з оборотно - сальдових відомостей, які також надавалися Відповідачу, однак також залишилися без уваги та належної оцінки.

На момент здійснення правочинів з ТОВ «Промі-Лайт» (код ЄДРПОУ 38920669), це підприємство було зареєстровано в ЄДР платників податків, мав податковий номер, печатки, рахунки в банках, тобто весь необхідний обсяг прав та обов'язків юридичної особи.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно ст. 3 названого Закону, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів пп.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.п. 198.2 ст.198 вказаного Кодексу).

Згідно ч. 2 п.п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні складаються у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

З аналізу вищенаведених норм права та наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані Позивачем, відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару. Тобто, право нарахування податкового кредиту ТОВ «Дніпрокрансервіс» підтверджується як податковими накладними, так і іншими первинними документами.

Таким чином, висновок перевіряючих про відсутність фактичного здійснення господарської операції є безпідставним, таким що не відповідає дійсності, та спростовується вищезазначеними документами.

За діючим законодавством України, платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст.8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст.61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст.129 Конституції України).

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що позивачем доведено правомірність своїх дій, що підтверджується письмовими доказами, долученими ТОВ «Дніпрокрансервіс» на підтвердження своєї позиції, та є всі підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 86, 94, 128, 158-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 11.11.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) 14010100, на суму 175 231, 50 гривень з яких за основним платежем 116 821,00 грн., та за штрафними санкціями 58 410,50 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрокрансервіс» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 350 (триста п'ятдесят) грн. 46 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_1