Рішення

від 15.09.2009 по справі 18/1714

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1714

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                   РІШЕННЯ

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           "15" вересня 2009 р.                                                            Справа №  18/1714

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.

секретар судового засідання – Гень С.Г.,

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 15.09.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом     приватного підприємства “Сорго” м. Черкаси

до                    товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир - Черкаси”  м. Черкаси

про                  стягнення  19 370 грн. 18 коп.,- 

       ВСТАНОВИВ:

        В червні 2009 року приватне підприємство “Сорго”  звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир - Черкаси” про стягнення 19 378 грн. 02 коп. заборгованості, в т.ч.: 17 773 грн. 04 коп. – розмір основного боргу, 1 336 грн. 28 коп. – розмір інфляційного збільшення, 268 грн. 70 коп. – 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          В процесі розгляду справи, позивач уточнив свої позовні вимоги, в зв'язку з чим просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир - Черкаси” 19 370 грн. 18 коп. заборгованості, в т.ч.: 17 773 грн. 04 коп. – розмір основного боргу, 1 328 грн. 44 коп. – розмір інфляційного збільшення, 268 грн. 70 коп. – 3% річних ( з урахуванням  уточнення до позовної заяви від 25.08.2009 року №1155).

За клопотанням сторін спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст. 69 ГПК України.  

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів викладених у відзиві.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.09.2009 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 15.09.2009 року на 09 год. 45 хв.

В судовому засіданні, яке відбулося 15.09.2009 року за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/1714.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, позивач на протязі 2008 року поставив відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 76 483 грн. 02 коп., що підтверджується накладними та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

В судовому засіданні судом досліджено оригінали вищенаведених первинних бухгалтерських документів.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за отриманий товар та сплатив на користь позивача 58 709 грн. 98 коп., що підтверджується копіями банківських виписок від 05.09.2008 року, від 18.09.2008 року, від 30.09.2008 року, від 02.10.2008 року, від 13.10.2008 року, від 14.10.2008 року, від 24.10.2008 року, від 31.10.2008 року, 04.11.2008 року, від 06.11.2008 року, від 01.12.2008 року, від  10.02.2009 року, від 18.02.2009 року,  від 23.02.2009 року, від 25.02.2009 року, від 04.03.2009 року, від 30.03.2009 року, від 09.04.2009 року, від 15.05.2009 року (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

Отже, відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 17 773 грн. 04 коп. за отриману продукцію згідно неоплачених видаткових накладних:

          -           № СС – 0043879  від 17.10.2008 року на суму 1 859 грн. 16 коп.;

-          № СС – 0043952  від 17.10.2008 року на суму 2 292 грн. 44 коп.;

-          № СС – 0043986  від 17.10.2008 року на суму 2 901 грн. 78 коп.;

-          № СС – 0044032  від 17.10.2008 року на суму 2 292 грн. 44 коп.;

-          № СС – 0044037  від 17.10.2008 року на суму 231 грн. 80 коп.;

-          № СС – 0044179  від 20.10.2008 року на суму 199 грн. 82 коп.;

-          № СС – 0044183  від 20.10.2008 року на суму 499 грн. 45 коп.;

-          № СС – 0044305  від 21.10.2008 року на суму 31 грн. 25 коп.;

-          № СС – 0044307  від 21.10.2008 року на суму 38 грн. 22 коп.;

-          № СС – 0044402  від 21.10.2008 року на суму 1 200 грн. 00 коп.;

-          № СС – 0044535  від 22.10.2008 року на суму 524 грн. 70 коп.;

-          № СС – 0044536  від 22.10.2008 року на суму 146 грн. 56 коп.;

-          № СС – 0045106  від 24.10.2008 року на суму 476 грн. 92 коп.;

-          № СС – 0045107  від 24.10.2008 року на суму 292 грн. 24 коп.;

-          № СС – 0045523  від 28.10.2008 року на суму 134 грн. 30 коп.;

-          № СС – 0045524  від 28.10.2008 року на суму 45 грн. 40 коп.;

-          № СС – 0046144  від 31.10.2008 року на суму 715 грн. 20 коп.;

-          № СС – 0046145  від 31.10.2008 року на суму 2 099 грн. 00 коп.;

-          № СС – 0047714  від 10.11.2008 року на суму 619 грн. 04 коп.;

-          № СС – 0047715  від 10.11.2008 року на суму 123 грн. 82 коп.;

-          № СС – 0047716 від 10.11.2008 року на суму 1 049 грн. 50 коп. (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

Відповідачу було вручено позивачем вимогу від 12.12.2008 року за №938 про сплату заборгованості за поставлений товар, яку було отримано відповідачем 17.12.2008 року, що підтверджується підписом головного бухгалтера на даній вимозі (а.с. 8).

Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду вимоги, заборгованість в повному обсязі не сплатив.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1)    договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3)    завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4)    інші юридичні факти.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було зазначено вище вимогу про сплату заборгованості відповідачем було отримано 17.12.2008 року, отже товариство з обмеженою відповідальністю „Автомир - Черкаси” повинно було повністю розрахуватись з позивачем за поставлену продукцію не пізніше 24.12.2008 року.  

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечував факт отримання товару, оскільки в накладних № СС – 0036865 від 01.09.2008 року, № СС – 0040712 від 26.09.2008 року, № СС – 0040752 від 26.09.2008 року, № СС – 0040797 від 27.09.2008 року, № СС – 0041022 від 29.09.2008 року, № СС – 0041035 від 29.09.2008 року, № СС – 0041161 від 30.09.2008 року, № СС – 0042416 від 07.10.2009 року, № СС – 0042439 від 08.10.2008 року, № СС – 0042547 від 08.10.2008 року, № СС – 0042650 від 09.10.2008 року, № СС – 0042827 від 09.10.2008 року, № СС – 0043986 від 17.10.2008 року, № СС – 0045106 від 24.10.2008 року, № СС – 0045107 від 24.10.2008 року, № СС – 0045524 від 28.10.2008 року, № СС – 0045523 від 28.10.2008 року, № СС – 0047192 від 06.11.2008 року відсутні номери довіреностей на підставі яких позивач отримував товар, або взагалі відсутні довіреності на отримання товару; в накладних № СС – 0037085 від 02.09.2008 року, № СС – 0040194 від 24.09.2008 року, № СС – 0040797 від 27.09.2008 року, № СС – 0043003 від 10.10.2008 року, № СС  - 0043193 від 13.10.2008 року, № СС – 0043271 від 13.10.2008 року, № PR1C – 14960 від 13.10.2008 року, № СС – 0043325 від 14.10.2008 року, № СС – 0043326 від 14.10.2008 року, № СС – 0043521 від 15.10.2008 року, № СС – 0043522 від 15.10.2008 року № СС – 0043610 від 15.10.2008 року, № СС – 0044032 від 17.10.2008 року, № СС – 0043693 від 16.10.2008 року, № СС – 0043694 від 16.10.2008 року, № СС – 0043750 від 16.10.2008 року, № СС – 0044037 від 17.10.2008 року, № СС – 0043952 від 17.10.2008 року, № PR1C – 15227 від 17.10.2008 року, № СС – 0043879 від 17.10.2008 року, № СС – 0043986 від 17.10.2008 року, № СС – 0044179 від 20.10.2008 року, № СС – 0044183 від 20.10.2008 року, № СС – 0044305 від 21.10.2008 року, № СС – 0044402 від 21.10.2008 року, № СС – 0044307 від 21.10.2008 року, № СС – 0044535 від 22.10.2008 року, № СС – 0044536 від 22.10.2008 року, № СС – 0046144 від 31.10.2008 року, № СС – 0046145 від 31.10.2008 року, № СС – 0047192 від 06.11.2008 року, № СС – 0047714 від 10.11.2008 року, № СС – 0047715 від 10.11.2008 року, № СС – 0047716 від 10.11.2008 року, № СС – 0047717 від 10.11.2008 року -  підпис особи, що отримувала продукцію за накладними не співпадає з підписом особи на яку було видано довіреність на отримання товарно – матеріальних цінностей, в накладних № СС 0037085 від 02.09.2008 року, № СС – 0039573 від 18.09.2008 року, № СС – 0040374 від 25.09.2008 року, № СС – 0041820 від 03.10.2008 року, № СС – 0043271 від 13.10.2008 року, PR1C – 14960 від 13.10.2008 року, № СС – 0043325 від 14.10.2008 року, № СС – 0043326 від 14.10.2008 року, № СС – 0043521 від 15.10.2008 року, № СС – 0043522 від 15.10.2008 року, № СС – 0043610 від 15.10.2008 року, № СС – 0043693 від 16.10.2008 року, № СС – 0043694 від 16.10.2008 року, № СС - 0043750 від 16.10.2008 року, № СС – 0043952 від 17.10.2008 року, PR1C – 15227 від 17.10.2008 року, № СС – 0043879 від 17.10.2008 року, № СС – 0044179 від 20.10.2008 року, № СС – 0044183 від 20.10.2008 року, № СС – 044305 від 21.10.2008 року, № СС – 0044535 від 22.10.2008 року, № СС -  0044536 від 22.10.2008 року, № СС – 0047714 від 10.11.2008  року, № СС – 0047715 від 10.11.2008  року, № СС – 0047716 від 10.11.2008  року, № СС – 044032 від 17.10.2008 року, № СС – 044037 від 17.10.2008 року, № СС – 004402 від 21.10.2008 року, № СС – 0044307 від 21.10.2008 року найменування товару зазначене в видаткових накладних не відповідає найменуванню товару та його кількості, що зазначені в довіреностях на його отримання.

           Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи зібрані у справі докази судом враховано, що відповідачем було повністю оплачено накладні виписані в період з 01.09.2008 року по 17.10.2008 року, що підтверджується копіями банківських виписок.

Отже, відповідач своїми діями з оплати будівельних матеріалів підтвердив факт отримання товару від позивача, і спору між сторонами за даний період поставки не існує.

          Водночас судом враховано, що довіреності на отримання товару, котрі виписані відповідачем, оформлені з порушенням Інструкції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей” затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року за №99, а також в накладних назва підприємства – одержувача товару зазначено з опискою (замість Автомир - Черкаси зазначено Автомір – Черкаси).

Проте, дані порушення не спростовують факту отримання товару, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 18.06.2009 року, згідно якого заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир - Черкаси” перед позивачем за поставлений товар складає 17 773 грн. 04 коп. (а.с. 103).

При цьому слід зазначити, що в даному акті звірки наведено перелік накладних згідно яких було здійснено поставку товару, в тому числі і перелік спірних накладних стосовно яких відповідач заперечував у своєму відзиві факт отримання товару.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Таким чином сума боргу в розмірі 17 773 грн. 04 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 1 328 грн. 44 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 268 грн. 70 коп. – 3 % річних, (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач в судовому засіданні даний розрахунок не спростував.

Вищезазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Пунктом 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”  встановлено, що якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, державне мито у цій частині не повертається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК  України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир - Черкаси”, вул. Смілянська, 130, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34337840 на користь приватного підприємства “Сорго”, вул. Руднєва, 112/1, м. Черкаси, р/р 26009769 в ЧОД АППБ “Аваль”, МФО 354411, ідентифікаційний код 30284895 – 17 773 грн. 04 коп. – основного боргу, 1 328 грн. 44 коп.  – інфляційних втрат,  268 грн. 70 коп. – 3 % річних, 193 грн.  70 коп. витрат на сплату державного мита та  312 грн.  50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                       Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                                   Васянович А.В.

          Повний текст судового рішення підписано 18.09.2009 року.