Постанова

від 27.07.2015 по справі 804/8183/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 р. Справа № 804/8183/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддя Власенка Д.О.,

при секретарі судового засідання Гелетій М.Т.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 01.07.2015р. про визначення (збільшення) грошового зобов'язання ОСОБА_1 з податку на додану вартість в сумі 460 560,00 грн. та № НОМЕР_2 від 01.07.2015 р. про визначення штрафних санкцій в сумі 1 020,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки оскаржуваної перевірки хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Надав до суду пояснення, в якому зазначив, що перевірка позивача проведена правомірно, а оскаржувані позивачем рішення винесені в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п.п.20.1.1, 20.1.4 П.2С.1 ст.20, п.78.2 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями), п.З розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014р. №71-УПІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» відповідно до наказу № 561 від 17.06.2015 року, виданого державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, головним державним ревізор - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДІЛ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3, головним державним ревізор - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДНІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3) (далі - ФОП ОСОБА_1П.) з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість та правомірності формування податкового кредиту у липні 2014 року від ПП "АГЕНТСТВО МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ" (код ЄДРПОУ 37274459), з ПП «ОРІМ» (код ЄДРПОУ 39355541), з ТОВ «БОСФОР-ТВ» (код ЄДРПОУ 39104030) та з ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС» (код ЄДРПОУ 39355541) у жовтні 2014 року, з ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС» (код ЄДРПОУ 39355541) у листопаді 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.06.2015 року №1906/04-63-17-01/НОМЕР_3. Відповідно до висновків акту перевірки Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення:

1. вимог статті 185 ПКУ в частині відсутності об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгам постачання послуг та товарів з контрагентами - постачальниками 1111 "АГЕНТСТВО МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ" (код ЄДРПОУ 37274459) за липень 2014 року, 1111 «ОРІМ» (код ЄДРПОУ 39355541) за жовтень 2014 року, ТОВ «БОСФОР-ТВ» (код ЄДРПОУ 39104030) за жовтень 2014 року, ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС» (код ЄДРПОУ 39355541) за жовтень 2014 року, за листопад 2014 року;

2. п. 198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 307040,00 грн., у т.ч. за жовтень 2014 року в сумі 279173 грн., за листопад 2014 року в сумі 27867 грн.

3. п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, з урахуванням п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, в частині ненадання до перевірки документів у повному обсязі.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.07.2015р. про визначення (збільшення) грошового зобов'язання ОСОБА_1 з податку на додану вартість в сумі 460 560,00грн., в т.ч. 307 040,00 грн. за основним платежем та 153 520,00 грн. за штрафними санкціями та № НОМЕР_2 від 01.07.2015 р. про визначення штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв'язку із чим оскаржує їх у судовому порядку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених контролюючим органом в акті перевірки, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону № 996-ХІV). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (частини 1 та 2 статті 9 Закону № 996-ХІV).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, (далі Положення № 88) первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські правовідносини з контрагентами: з ТОВ «АБСОЛЮТ ТРАНС» (Виконавець) укладено договір перевезення вантажу від 01.09.2014 року № 109-15; з ТОВ «АГЕНТСТВО МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» укладено договір про надання маркетингових послуг №37854 від 01.01.2014 року (з додатками); з ПП «ОРІМ» укладено договір про надання маркетингових послуг від 01.09.2014 №15 (з додатками), з ТОВ «БОСФОР-ТВ» укладено договір поставки товару від 02.04.2014 №204/1.

Так, позивачем на підтвердження реальності здійснення спірних операцій з зазначеними контрагентами не надано копій договорів та первинної документації. Таким чином, неможливо підтвердити реальність отримання послуг за даними договорами, оскільки з документів не вбачається індивідуальна визначеність наданих товарів та послуг, їх вид, обсяг, якість, порядок розрахунків між сторонами та використання їх позивачем у власній господарській діяльності, відсутні докази зміни майнового стану підприємств.

Зазначене ставить під сумнів факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Також відповідно до пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення тощо.

Судом було встановлено, що одним з основних джерел, яке використовувалось під час перевірки позивача була податкова інформація:

- узагальнена податкова інформація від 17.03.2015 року № 5139/7/04-63-22-04/14 про неможливість проведення перевірки ПП «Абсолют Транс» (код за ЄДРПОУ 39290886) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2014р. по 31.12.2014р., складена ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, якою вбачається відсутність об'єктів оподаткування на ПП «Абсолют Транс» (код за ЄДРПОУ 39290886) при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.08.2014р. по 31.12.2014р., які підпадають під визначення ст. 135, ст. 138, ст. 185, ст. 187, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями);

- податкова інформація від 18.03.2015 р. №170/10-13-22-05/39355541 щодо спектру фінансово - господарської діяльності ПП «Орім» (код за ЄДРПОУ 39355541) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.09.2014р. по 31.01.2015р., складена ДНІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області якою встановлено, що у ПП «Орім» (код за ЄДРПОУ 39355541) відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.09.2014 р. по 31.01.2015 p.,відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від ЇДІ «Орім» (код за ЄДРПОУ 39355541) до підприємств-покупців»;

- акт від 20.11.2014 № 738/2204/37274459 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "АГЕНТСТВО МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ", код за ЄДРПОУ 37274459 з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків з ТОВ «Ріксторг» (код 39164739) та ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» (код 39064941) за липень 2014 року, складений Дніпропетровською О ДІД ГУ Міндоходів Дніпропетровської області, яким не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «Агенство Маркетингових Досліджень із контрагентами-постачальниками за липень 2014 по взаємовідносинам з ТОВ «Ріксторг» та з ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Агенство Маркетингових Досліджень» по ланцюгу постачання з вищевказаними контрагентами покупцями за липень 2014 року.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що висновки оскаржуваної перевірки не можуть ґрунтуватися лише на підставі зазначеної податкової інформації, оскільки у відповідності до роз'яснень ОСОБА_5 адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Разом з тим, суд зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Під час судового розгляду представник позивача не надав належних та достатніх доказів, які підтверджують реальність укладених позивачем угод з іншим контрагентом, а саме: доказів отримання вказаних послуг, їх виду, обсягу, якості, порядку розрахунків між сторонами та їх використання позивачем у власній господарській діяльності.

Позивач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про відповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, звичність цих операцій для цих осіб, цін за спірними операціями або про їх прибутковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про реальність вчинених операцій, наявність факту поставки та отримання послуг.

Таким чином, відповідачем правомірно зроблені висновки про заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 307040,00 грн., у т.ч. за жовтень 2014 року в сумі 279173 грн., за листопад 2014 року в сумі 27867 грн..

Отже, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки висновки акту від 23.06.2015 року №1906/04-63-17-01/НОМЕР_3 відповідають фактичним обставинам та нормами діючого законодавства, а винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.07.2015р. про визначення (збільшення) грошового зобов'язання ОСОБА_1 з податку на додану вартість в сумі 460 560,00грн., в т.ч. 307 040,00 грн. за основним платежем та 153 520,00 грн. за штрафними санкціями, та № НОМЕР_2 від 01.07.2015 р. про визначення штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн., є законними та не підлягають скасуванню.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийняття спірного рішення довів належним чином.

Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 липня 2015 року

Суддя ОСОБА_6