Постанова

від 25.06.2015 по справі 808/2593/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року (09 год. 35 хв.) Справа № 808/2593/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді                                         МаксименкоЛ.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження - Донецьк», м.Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач або ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження - Донецьк» (далі – відповідач або ТО«Пожежне спостереження - Донецьк»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження - Донецьк» у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 73250,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 73250,14 грн., який виник в результаті несплати в повному обсязі узгоджених грошових зобов'язань, самостійно задекларованих відповідачем згідно поданої до контролюючого органу податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 25.02.2014. Крім того, у період з 01.12.2014 по 11.03.2015 відповідачу була нарахована пеня в розмірі 11839,14 грн. Зазначає, що позивачем вживались, визначені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з ТО«Пожежне спостереження - Донецьк» податкового боргу. Однак, направлена 14.01.2015 на адресу відповідача податкова вимога від 29.12.2014 №3-23, залишилась без виконання. Враховуючи те, що заборгованість відповідача є несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.06.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2593/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 25.06.2015, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

24.06.2015 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання (вх. №26541), згідно якого ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області просить зменшити розмір позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 40811,00 грн. та стягнути з ТО«Пожежне спостереження - Донецьк» податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 32439,14 грн.

Як передбачено ч.1 ст.137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Оскільки заява ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про зменшення позовних вимог не суперечить вимогам ст. 137 КАС України, суд прийняв її до розгляду.

25.06.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх.№26702) про розгляд справи без участі представника ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання 25.06.2015 з'явились представники відповідача. Проти позовних вимог заперечують повністю з підстав, викладених у письмових поясненнях та запереченнях (вх. №26334). Зокрема, відповідач посилається на те, що станом на 15.06.2015 авансові внески з податку на прибуток підприємств сплачені ТО«Пожежне спостереження - Донецьк» в повному обсязі. Також, відповідач вважає необґрунтованим розрахунок позивачем суми пені, оскільки ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області не враховані граничні строки сплати авансових внесків та наявність переплати з податку на прибуток. Крім того, вказує на те, що позивачем не надано суду належних доказів надіслання на адресу відповідача податкової вимоги, яка зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки у судове засідання з'явились не всі особи, які беруть участь у розгляді справі, та з урахуванням положень ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.03.2015, відповідач – «Пожежне спостереження - Донецьк» (код ЄДРПОУ31128723) зареєстроване як юридична особа 06.09.2000, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи – 1266120 0000 011573.

Підпунктом 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Податковий кодекс України) визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За приписами п.152.1 ст.152 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Пунктом 152.9 ст.152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Згідно п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Судом з'ясовано, що 25.02.2014 ТО«Пожежне спостереження - Донецьк» подано до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, згідно якої підприємством самостійно визначено податок на прибуток за звітний (податковий) період в сумі 246708,00грн. та розмір авансових внесків з податку на прибуток підприємства, який підлягає сплаті щомісячно (розмір авансових внесків становить 20559,00грн. на місяць).

За правилами п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як передбачено ст.67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначено в пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно картки особового рахунку платника податків, на момент розгляду справи в суді, за відповідачем обліковується податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 35126,45 грн., з яких позивачем до стягнення заявлено заборгованість в розмірі 32439,14 грн.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пп. 95.1 – 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу

Згідно п. 59.4 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як передбачено п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Зокрема, відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 14.01.2015 ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 29.12.2014 №3-23 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 82231,00грн., про що свідчить надана позивачем копія фіскального чеку

Рекомендоване відправлення, що містило вищезазначену податкову вимогу, повернулось на адресу податкового органу без вручення платнику податків, що підтверджується наявною у справі копією поштового конверту.

Як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, податкову вимогу форми «Ю» від 29.12.2014 №3-23 було направлено ТО«Пожежне спостереження - Донецьк» за наступною адресою, а саме: м. Запоріжжя, вул. Дніпрові зорі, буд. 3.

Натомість, підприємство відповідача зареєстроване за адресою: 69089, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Піщана, буд. 3, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії Виписки та Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, беручи до уваги те, що податкову вимогу направлено контролюючим органом за адресою відповідача, що не відповідає реєстраційним відомостям, та враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що податкова вимога форми «Ю» від 29.12.2014 №3-23 вважається не врученою платнику податків - ТО«Пожежне спостереження - Донецьк».

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що власне у податковій вимозі зазначено правильну адресу місця реєстрації відповідача.

Отже, суд погоджується із доводами відповідача, викладеними останнім у письмових запереченнях, стосовно того, що позивачем не надано суду належних доказів вручення ТО«Пожежне спостереження - Донецьк» податкової вимоги форми «Ю» від 29.12.2014 №3-23. Це в свою чергу свідчить про те, що ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області не були здійснені, визначені ст. 95 Податкового кодексу України, заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази вручення відповідачу податкової вимоги та, як наслідок, виконання позивачем вимог ст. 95 Податкового кодексу України, звернення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області із позовними вимогами про стягнення з ТО«Пожежне спостереження - Донецьк» податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств є передчасним. Тобто, на момент подання ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області даної позовної заяви, у податкового органу ще не виникло підстав для звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача податкового боргу.

Таким чином, надавши правову оцінку доводам сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області не підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження - Донецьк» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                      Л.Я. Максименко