Постанова

від 23.07.2015 по справі 813/3002/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року справа № 813/3002/15

зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Щур В.Р.,

за участю:

представника відповідача Онисько З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Міська оренда» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

приватне підприємство «Міська оренда» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.01.2015р. №0000042201, №0000052201, №0000062201 та від 21.04.2015р. №0000162202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення, оскільки ним зроблено висновок про те, що позивачем не включено до складу «Інших доходів» та не відображено у податкових деклараціях за відповідні періоди вартість безоплатно отриманих товарів, лише на підставі регістрів бухгалтерського обліку, а не первинних документів, які засвідчують факт отримання товару. Крім цього, відповідачем зроблені помилкові висновки про збитковість операцій позивача за договорами комісії, оскільки згідно із звітами комісіонерів, за результатами їх здіснення отримано прибуток.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, які обґрунтовані тим, що ПП «Міська оренда» порушено пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження ПП «Міська оренда» податку на прибуток на загальну суму 1 426 323,00 грн., в тому числі в 4 кварталі 2012 року в сумі 854 646,00 грн., в 2013 році в сумі 571 677,00 грн., встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 1 376 103,00 грн. в тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 605 714,00 грн., за 2013 рік в сумі 770 389,00 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 1 376 103,00 грн. в тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 605 714,00 грн., за 2013 рік в сумі 770 389.00 грн., порушення пп. 14.1.231 п.14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження ПП «Міська оренда» податку на додану вартість всього на суму 622 921 грн., у тому числі за січень 2012 року на 151 641 грн., за квітень 2012 року на 117 875 грн., за грудень 2012 року на 182 040 грн., за червень 2013 року на 171 365 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка - головного бухгалтера ПП «Міська оренда» ОСОБА_2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 10.11.2014 року, виданих ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області та наказу № 948 від 29.10.2014 року, працівниками відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка ПП «Міська оренда» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 року.

За результатами планової перевірки складено акт №2061/22-01/36873226 від 12.12.2014 року. На підставі вказаного акта ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення №№ 0000042201, 0000052201, 0000062201 від 15.01.2015 року.

Додатково ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області на підставі наказу №177 від 16.03.2015 року та направлення, виданого згідно з зазначеним наказом №208 від 16.03.2015 року, здійснено позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом оскарження ПП «Міська оренда» податкових повідомлень-рішень №№0000042201, 0000052201, 0000062201 від 15.01.2015 року, винесених за результатами планової перевірки. За результатами позапланової виїзної перевірки складено акт №241/22-02/36873226 від 27.03.2015, на підставі якого додатково винесено податкове повідомлення-рішення №0000162202 від 21.04.2015 року.

Актами перевірок №2061/22-01/36873226 від 12.12.2014 року та №241/22-02/36873226 від 27.03.2015 року встановлено порушення ПП «Міська оренда» пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п.135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження ПП «Міська оренда» податку на прибуток на загальну суму 1 426 323,00 грн., в тому числі в 4 кварталі 2012 року в сумі 854 646,00 грн., в 2013 році в сумі 571 677,00 грн., встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 1 376 103,00 грн. в тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 605 714,00 грн., за 2013 рік в сумі 770 389,00 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 1 376 103,00 грн. в тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 605 714,00 грн., за 2013 рік в сумі 770 389.00 грн., порушення пп. 14.1.231 п.14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження ПП «Міська оренда» податку на додану вартість всього на суму 622 921 грн., у тому числі за січень 2012 року на 151 641 грн., за квітень 2012 року на 117 875 грн., за грудень 2012 року на 182 040 грн., за червень 2013 року на 171 365 грн.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 01.04.2015 року №1801/10/13-01-10-07-05 Державної фіскальної служби України ГУ ДФС у Львівській області залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0000042201, №0000052201 та №0000062201 від 15 січня 2015 року, а відповідно первинну скаргу №210115/1 від 21.01.2015 року - без задоволення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 03.06.2015 року №1161/6/99-99-10-01-01-01-25 (вх. № 100615/1 від 10.06.2015 року) податкові повідомлення-рішення №№0000042201, 0000052201, 0000062201 від 15.01.2015 року та №0000162202 від 21.04.2015 року залишені без змін.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №0000042201, №0000052201, №0000062201 від 15.01.2015р. та №0000162202 від 21.04.2015р. Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

З приводу обставин щодо наявності підстав для відображення позивачем в складі «Інших доходів» та відображення в податкових деклараціях за відповідні податкові періоди вартість безоплатно отриманих товарів на загальну суму 6 472 855 грн., в том числі: за 2012 рік на суму 4 069 745 грн., за 2013 рік на суму 2 403 110 грн., суд встановив наступне.

У відповідності до п.п. 14.1.56. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Пунктом 135.1. ст.135 Податкового кодексу України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 вказаної статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 вказаної статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 вказаної статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 вказаної статті та у статті 136 зазначеного Кодексу. В свою чергу, згідно п.п.135.5.4 п.135 ст.135 Податкового кодексу України до складу інших доходів включаються, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II зазначеного Кодексу.

За результатами проведеної перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що ПП «Міська оренда» не включено до складу «Інших доходів» та не відображено у податкових деклараціях за відповідні податкові періоди вартість безоплатно отриманих товарів на загальну суму 6 472 855 грн., у тому числі: за 2012 рік на суму 4 069 745 грн., за 2013 рік на суму 2 403 110 грн.

Обґрунтовуючи висновки актів перевірок, відповідач посилається на те, що згідно з даними, відображеними в оформлених (складених) належним чином регістрах синтетичного обліку, зокрема, в оборотно-сальдових відомостях, за дебетом рахунку 28 «Товари», на склади (місця зберігання) ПП «Міська оренда» у період з 01.01.2012 по 31.12.2013 надійшло товарів на суму 50 952 325,88 грн. без ПДВ у тому числі: за 2012 рік - на суму 21 373 343,45 грн., за 2013 рік - суму 29 578 982,43 грн. При цьому, за твердженнями відповідача, підприємство не надало до перевірки документів чи пояснень, які б підтверджували походження оприбуткованих на склади (місця зберігання) товарів на загальну суму 6 472 855 грн., у тому числі за 2012 рік на суму 4 069 745 грн., за 2013 рік - на суму 2 403 110 грн.

Як встановлено судом, згідно з довідкою АА № 793786 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами. Здійснюючи господарську діяльність в період 2012-2013 років ПП «Міська оренда» придбавало основні засоби, матеріали, роботи, послуги та товари, зокрема, з метою подальшого перепродажу.

Згідно з п.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених зазначеним Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Відповідно до наказів директора ПП «Міська оренда» №040112/1 від 02.01.2012 року та №040113/1 від 04.01.2013 року «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ПП «Міська оренда» на 2012 та 2013 роки для ведення обліку у ПП «Міська оренда» застосовується комплексна інтегрована система управління на базі SAP ERP.

Право доступу і використання програмного забезпечення SAP надано ПП «Міська оренда» на умовах невиключної ліцензії згідно з субліцензійним договором № 1/1-6-10/618 від 01.07.2010 року, укладеного із ПАТ «Концерн Галнафтогаз».

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291, субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків зазначеного Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм зазначеної Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

Як випливає із листа ТзОВ «САП-Україна» № 124 від 15.06.2015 року, надісланого на адресу Ліцензіара - ПАТ «Концерн Галнафтогаз», при використанні середньо - зваженої ціни для обліку матеріальних цінностей в системі SAP ERP повинен бути налаштовані рахунок цінових різниць - рахунок, який використовується для обліку відхилень ціни надходження та ціни рахунку-фактури та рахунок відхилення цін на початок / закриття періоду - перерахунковий рахунок, який використовується для обліку відхилення цін в різних періодах.

Наказом директора №180610/2 від 18 червня 2010 року затверджено робочий план рахунків ПП «Міська оренда», відповідно до якого, зокрема, внесено рахунки: 2810000008 - відхилення ціни на початок періоду; 2812000009 - відхилення план/факт товарів на складі; 2812000000 - інші споживчі товари на складі; 2812100000 - інші товари; № 2820000000 - комплектація / розкомплектація.

Згідно з листом №124 від 15.06.2015 року ТзОВ «САП Україна» стандартний ланцюжок приходу товарів в системі SAP ERP складається з двох кроків, а саме: 1) операція «Надходження матеріалів» при якій дебетується рахунок запасу, кредитується рахунок НМ/НР. Якщо в Замовленні на купівлю заплановано митні витрати, також кредитується перерахунковий рахунок митних зборів. Якщо ціна надходження відрізняється від середньо - зваженої облікової ціни матеріалу на момент надходження, то середньо - зважена ціна матеріалу на заводі перераховується. В системі передбачені налаштування, при яких різниця цін проводиться по дебету та кредиту рахунку цінових різниць. Залишку на рахунку цінових різниць не виникає; 2) операція «Надходження рахунку», при якій дебетується НМ/НР рахунок та кредитується рахунок розрахунків з постачальниками «Вирівнюється» перерахунковий рахунок митних зборів. При цьому, якщо є відхилення ціни рахунку-фактури від ціни надходження, то середньо - зважена облікова ціна матеріалу перераховується з подальшим розподілом пропорційно залишку на рахунок запасу. Проведення на рахунок цінових різниць може бути виконане, якщо на момент проведення рахунку - фактури, залишок на складі буде менший за кількість що вказана у рахунку - фактурі. Розподіл суми, що утворилася на рахунку цінових різниць розподіляється бухгалтером потім самостійно.

З наведеного вбачається, що прихід та розхід товару у системі SAP ERP відображається на рахунках № 2812000000 «Інші споживчі товари на складі», № 2812100000 «Інші товари» та № 2820000000 «Комплектація/розкомплектація». При цьому відомості рахунку цінових різниць, відомості з якого відповідачем враховано при визначені суми не включених позивачем до складу «Інших доходів» безоплатно отриманих товарів, - 2812000009 «Відхилення план/факт товарів на складі» відображають відхилення цін товарів, а не їх реальний рух (безоплатне отримання) За своїм призначенням такий рахунок виконує технічну функцію внутрішнього контролю відхилень цін і його дані не можуть братися до уваги при формуванні звітності чи визначенні обсягу валових доходів підприємства.

Допитана в судовому засіданні свідок головний бухгалтер ПП «Міська оренда» ОСОБА_2 підтвердила зазначені обставини.

Відповідачем зазначені обставини не спростовані належними та допустимими доказами.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства регулюється наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року.

Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п. 6 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пп. 5.2. п. 5 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Підпунктом 20.1.6. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючому органу надано право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Порядок дій податкового органу у випадку відмови платника податків надати копії документів регламентовано п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України та згаданим вище Порядком.

Поряд з тим, в порушення вищезазначених норм чинного законодавства України, акти перевірок №2061/22-01/36873226 від 12.12.2014 року та №241/22-02/36873226 від 27.03.2015 року не містять посилань на конкретні первинні бухгалтерські документи, аналіз яких міг би стати підставою для висновків про те, що ПП «Міська оренда» не включено до складу «Інших доходів» та не відображено у податкових деклараціях за відповідні податкові періоди вартість безоплатно отриманих товарів. Акти перевірок також не містять висновків про приховування ПП «Міська оренда» доходу, отриманого від реалізації безоплатно отриманого товару. Крім того, відповідачем не надано доказів, передбачених п.85.6 ст. 85 Податкового кодексу, на підтвердження відмови позивача від надання запитуваних в ході перевірки документів.

З викладеного вбачається, що висновки відповідача щодо порушення позивачем пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження ПП «Міська оренда» податку на прибуток на загальну суму 1 426 323,00 грн., в тому числі в 4-му кварталі 2012 року в сумі 854 646,00 грн., в 2013 році в сумі 571 677,00 грн. та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 1 376 103,00 грн., в тому числі за 4-ий квартал 2012 року в сумі 605 714,00 грн., за 2013 рік в сумі 770 389,00 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 1 376 103,00 грн., в тому числі за 4-ий кв. 2012 року в сумі 605 714,00 грн., за 2013 рік в сумі 770 389.00 грн., є необґрунтованими та безпідставними.

За результатами проведених перевірок відповідачем зроблено висновок про те, що ПП «Міська оренда» завищено валові витрати за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 на загальну суму 605 714,00 грн. Зокрема, як випливає з актів податкових перевірок, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. встановлено його завищення на загальну суму 622 921 грн., у тому числі: за січень 2012 року на 151 641 грн., за квітень 2012 року на 117 875 грн., за грудень 2012 року на 182 040 грн., за червень 2013 року на 171 365 грн.

Як встановлено судом, згідно з договором купівлі-продажу № 62МП від 09.12.2011 року ПП «Міська оренда» придбало у ТзОВ «Біоіл Універсал Україна» олію соняшникову нерафіновану в кількості 87,0 тон за ціною 8 715,00 грн. за тонну без ПДВ на суму 758 205,00 грн., всього з ПДВ - 909 846,00 грн. Згідно з договором № 176 від 09.12.2011 року, укладеного між ПП «Міська оренда» («Комітент») та ТзОВ «Торговий Дім «ТіД» («Комісіонер») Комітент доручає Комісіонеру продати товар на експорт (олія соняшникова нерафінована у кількості 87,0 тон), за ціною 1 115,00 дол. США за 1 т., на суму 97 005,00 дол. США. Згідно з актом прийому-передачі від 31.01.2012 № 1 до договору комісії № 176 від 09.12.2011, Комітент передав, а Комісіонер прийняв на умовах поставки - EXW (франко склад) за адресою м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, 14а наступну продукцію: олія соняшникова нерафінована в кількості 87,0 тон. Згідно із звітом Комісіонера від 23.02.2012 №1 Комісіонером укладено зовнішньоекономічний контракт №201/TR від 21.12.2011р. з контрагентом - Компанія «Risoil Overseas LTD» (P.O. Box 958, Pasea Estate, Road Town Tortola, British Virgin Islands) та проведено реалізацію товару (олія соняшникова нерафінована - 87,0 тон) на експорт згідно з митною декларацією № 500040403/2012/000609 від 21.02.2012 на суму 774 827,44 грн. (97 005,00 дол. США). Оплата за поставлений (експортований) товар поступила від Комісіонера 29.02.2012 р. в сумі 774 827,44 гривень. Станом на 31.12.2013 заборгованість відсутня.

Згідно з договором поставки № 03-01/12-02 від 03.01.2012 року ПП «Міська оренда» придбало у ПП «Оліяр» олію соняшникову фасовану по 1 л (рафінована дезодорована), в кількості 60 750 пляшок, ціна (в т.ч. ПДВ) - 11,64 грн. за пляшку, загальна сума (в т.ч. ПДВ) - 707 130,00 грн. Відповідно до умов договору комісії № 030112/02 від 03.01.2012 р. між ПП «Міська оренда» («Комітент») та ПП «Торговий дім «Майола» Комітент зобов'язаний передати, а Комісіонер прийняти продукцію (олія соняшникова фасована 1л у кількості 60 750,0 пляшок, мінімальна ціна за 1 пляшку 1,23 дол. США) для комісійної реалізації на умовах EXW склад за адресою: с.Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область. Згідно з актом приймання - передачі товару № 1 від 28.04.2012 до Договору комісії №030112/02, Комітент передав, а Комісіонер прийняв наступний товар: олія соняшникова фасована 1л (рафінована, дезодорована), кількість пляшок - 60 750, мінімальна ціна за пляшку 1,23 дол. США. Згідно із звітом Комісіонера №1 від 06.06.2012 р. про виконання доручення за Договором комісії №030112/02 від 03.01.2012 р., Комісіонером проведено та оформлено експорт олії соняшникової рафінованої, ємністю 1л. - 60 750 пл., вартість партії складає 74 722,50 дол. США, що становить у національній валюті 597 132,41 грн., що підтверджується митними деклараціями (одержувач - «Apeka s.r.o.», Sobotake nam. 1748/46, 05801 Poprad, Словаччина, контракт від 23.01.2012 № 23/01/12.): №209120000/2012/016265 від 17.05.2012 - 20 250 пл. на суму 24 907,50 дол. США / 199 010,93 грн.; №209120000/2012/016720 від 21.05.2012 - 20 250 пл. на суму 24 907,50 дол. США/ 199 048,29 грн.; №209120000/2012/018609 від 06.06.2012 - 20 250 пл. на суму 24 907,50 дол. США/ 199 073,19 гривень. Оплата за поставлений (експортований) товар поступила від ПП «Торговий дім «Майола» 11.06.2012 в сумі 600 914,61 гривень.

Згідно з договором поставки № М-МО-86/2012 від 24.12.2012 року ПП «Міська оренда» придбало в ПП «Консалтингова фірма «Прометей» сири тверді ТМ «Добряна» «Король Артур», з вмістом жиру 50%, в кількості 18,5 тонн, на загальну суму - 1092 240,00 грн. (в т.ч. ПДВ -182 040,00 грн.). Відповідно до умов договору комісії на продаж товару №ТДМ-МО-2/2012 від 24.12.2012 року, укладеного між ПП «Міська оренда» (Комітент) і ТзОВ «Торговий дім «Мілкіленд - Україна» (Комісіонер) Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента продає на експорт товар, який належить Комітенту: сири тверді ТМ «Добряна», з вмістом жиру 50 %, в кількості 18,5 тонн, на загальну суму 3 635 620,00 рос. руб. Згідно із звітом Комісіонера від 01.03.2013 №1 Комісіонером укладено із нерезидентом Контракт на продаж товару (контрагент - ООО «Партнер», м. Москва, Російська Федерація) та проведена реалізація товару на експорт згідно з митною декларацією №100270000/2013/562696 від 01.03.2013 р. на суму 3 635 620,00 рос. руб. (952 387,02 грн.). Оплата за поставлений (експортований) товар поступила на рахунок ПП «Міська оренда» 03.04.2013 року в сумі 952 387,02 гривень.

Згідно з договором поставки №М-МО-52/2013 від 24.06.2013 року ПП «Міська оренда» придбало в ТзОВ «Миргородський сироробний комбінат» сир твердий ТМ «Добряна» «Російський великий», з вмістом жиру 50 %, в кількості 3000 кг., на загальну суму 152 460,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 410,00 грн.). Відповідно до умов договору комісії на продаж товару № МУ-МО-84/2012 від 24.12.2012 року, укладеного між ПП «Міська оренда» (Комітент) та Дочірнім підприємством «Мілкіленд - Україна» (Комісіонер) за Актом № 1 від 27.06.2013 Комітент передав Комісіонеру сир «Російський великий» з вмістом жиру 50 % ТМ «Добряна», в кількості 3 000 кг. на загальну суму 555 510,00 рос. руб. Комітент зобов'язується передати, а Комісіонер - прийняти Товар для комісійної реалізації на складах за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Мінзаводська, б. 3. Згідно з актом №2 від 27.06.2013р. прийому-передачі Товару на комісію до Договору комісії № МУ-МО-84/2012 від 24.12.2012р. Комітент передав Комісіонеру сир твердий ТМ «Добряна» з вмістом жиру 50% на загальну суму 3 190 200.00 рос. руб.: сир «Сметанковий» в кількості 500 кг. на суму 94 075,0 рос.руб., сир «Вершковий» в кількості 2 500 кг. на суму 470 375,0 рос.руб., сир «Король Артур» в кількості 12 500 кг. на суму 2 625 750,0 рос.руб. Комітент зобов'язується передати, а Комісіонер - прийняти Товар для комісійної реалізації на складах за адресою: Чернігівська обл., м. Мена, вул. Леніна, 122. Згідно із звітом Комісіонера від 31.07.2013 Комісіонером укладено із нерезидентом Контракт на продаж товару (контрагент - ТзОВ «Бізнес Лайн», м. Санкт-Петербург, Російська Федерація) та проведено реалізацію товару (сири тверді ТМ «Добряна», з вмістом жиру 50 % - 18,5 тонн) на експорт згідно з митною декларацією №100270000/2013/564121 від 12.07.2013 р. на суму 3 745 710,00 рос. руб. (918 747,75 грн.).

Як стверджує відповідач, порівняльний аналіз ціни придбання продукції ПП «Міська оренда» у ПП «Оліяр», ТзОВ «Біол Універсал Україна», ТзОВ «Миргородський сироробний комбінат», Філії «Менський сир», та ціни реалізації цієї ж продукції на ПП «ТД «Майола», ТзОВ «Торговий дім ТІД», ДП «Мілкіленд-Україна», ТзОВ «Торговий Дім Мілкіленд», на умовах договорів комісії свідчить про те, що сума коштів, яка отримана ПП «Міська оренда» від реалізації продукції є значно меншою від тієї, яка витрачена на її придбання. Крім того відповідач при винесенні оскаржених податкових повідомлень-рішень посилався на те, що ПП «Міська оренда», нібито, свідомо вчиняло дії щодо документування «нетипових» господарських операцій, які фактично не відбувалися, оскільки в один і той же день придбана підприємством у вищезазначених контрагентів продукція реалізовувалася через комісіонера за нижчими цінами.

Зі змісту перелічених договорів вбачається, що їх предметом виступали харчові продукти - сири та олія.

Як зазначалось вище, основними видами діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами, що підтверджено довідкою АА № 793786 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України,

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Постачальниками товарів передано ПП «Міська оренда» податкові накладні: ТзОВ «Миргородський сироробний комбінат» № 64 від 27.06.2013 року на загальну суму 152 460,00 в т.ч. ПДВ - 25 410,00 грн.; ТзОВ «Менський сир Приватне підприємство «Консалтингова фірма «Прометей» №71/4 7 від 27.06.2013 року на загальну суму 875 730,00 в т.ч. ПДВ - 145 955,00 грн.; ТзОВ «Менський сир Приватне підприємство «Консалтингова фірма «Прометей» №48/4 7 від 29.12.2012 року на загальну суму 1 092 240,00, в т.ч. ПДВ - 182 040,00 грн.; ПП «Оліяр» № 225 від 28.04.2012 року на загальну суму 707 130,00, в т.ч. ПДВ - 117 855,00 грн.; ТзОВ «Біойл Універсал Україна» №19 від 31.01.2012 року на загальну суму 909 846,00, в т.ч. ПДВ - 151 641,00 грн.

Акти перевірок №2061/22-01/36873226 від 12.12.2014 року та №241/22-02/36873226 від 27.03.2015 року не містять відомостей про встановлення фактів порушень оформлення вказаних податкових накладних чи недотримання обов'язкових реквізитів у первинній фінансово-господарській документації, наданій ПП «Міська оренда» до перевірки в підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 зазначеного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 зазначеного Кодексу.

Виходячи зі змісту вказаних норм Податкового кодексу України, до підстав для формування платником податкового кредиту віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів(робіт, послуг); факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватись відповідними податковими накладними; використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведених вимог податкового законодавства свідчить про те, що правильність податкового обліку залежить від наявності належним чином оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вимоги до них встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, позивачем надано належні та необхідні докази, які свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог, та в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивачем виконано передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на формування податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська операція - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення або агентськими договорами.

Відповідно до п. 14.1.231 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно 14.1.71 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено вказаним Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як випливає з наданих позивачем документів, за договором комісії №176 від 09.12.2011 року із ТзОВ «Торговий дім «Тід» вартість товарів, переданих на комісію склала 758 205.00 грн., ціна продажу згідно із звітом Комісіонера - 774 827.44 грн., сума винагороди Комісіонера - 8 800,00 грн., прибуток Комітента - 7 822,44 грн.

Згідно з договором комісії №030112/02 від 03.01.2012 року із ПП «Торговий дiм «Майола» вартість товарів, переданих на комісію склала 589 275.00 грн., ціна продажу згідно із звітом Комісіонера - 597 132.41 грн., сума винагороди Комісіонера - 2 626,25 грн., прибуток Комітента - 5 231,16 грн.

Згідно з договором комісії №МУ-МО-84/2012 від 24.12.12 року із ДП «Мілкіленд-Україна» вартість товарів, переданих на комісію склала 856 825.00 грн., ціна продажу згідно із звітом Комісіонера - 918 747.75 грн., сума винагороди Комісіонера - 45 937,40 грн., прибуток Комітента - 15 985,35 грн.

Згідно з договором комісії №ТДМ-МО-2/2012 від 24.12.2012 року із ТзОВ «Торговий дім «Мілкіленд» вартість товарів, переданих на комісію склала 910 200.00 грн., ціна продажу згідно із звітом Комісіонера - 952 387.02 грн., сума винагороди Комісіонера - 28 571,61 грн., прибуток Комітента - 13 615,41 грн.

З наведеного вбачається, що операції з комісійної реалізації товарів ПП «Міська оренда» мали реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та спрямовані на одержання прибутку, що спростовує висновки актів перевірок №2061/22-01/36873226 від 12.12.2014 року та №241/22-02/36873226 від 27.03.2015 року.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та резидентами при придбанні товару, а також реальність господарських операцій між позивачем та нерезидентами при експорті відповідного товару.

Окремо слід зазначити, що згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 зазначеного Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з абз.1 п. 134.1.1. ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 вказаної статті. Витрати операційної діяльності, у відповідності з пп. 138.1.1 п. 138 згаданої статті, окрім іншого, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 зазначеної статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статтей Податкового кодексу України, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу. Підпунктом 139.1.6 ст. 139 зазначеного кодексу передбачено, що до складу витрат не включаються суми податку на прибуток, податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV зазначеного Кодексу.

Згідно п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III зазначеного Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 318 від 31.12.1999 року, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Згідно п. 10 цього ж Стандарту собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до абз. 1 п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 246 від 20.10.1999 року, первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків.

Згідно з п. 14.1.178 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V зазначеного Кодексу.

Відповідно до ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п.5 частини першої ст.86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI із змінами та доповненнями; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Таким чином, із врахуванням встановлених обставин у справі суд вважає, що висновки відповідача щодо господарських відносин між позивачем та його контрагентами не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущено порушення податкового законодавства в межах цього спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області № 0000042201, №0000052201, №0000062201 від 15.01.2015 року та №0000162202 від 21.04.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Міська оренда" судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 27 липня 2015 року.

Суддя Гулик А.Г.