Рішення

від 10.09.2009 по справі 5020-4/074

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/074

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" вересня 2009 р. справа № 5020-4/074

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (99008, місто Севастополь, майдан Повсталих, 6)

до Виробничо-будівельного кооперативу “Опора“ (99014, місто Севастополь, вулиця Правди, 10)

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство “Севастопольське управління океанічного риболовства”(99014, місто Севастополь, вулиця Правди, 10)

про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 20971,47 грн.

за позовом В.о. Севастопольського транспортного прокурора

в інтересах держави в особі Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства”

до Виробничо-будівельного кооперативу “Опора“

про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 7399,19 грн.

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Бистрицька Юлія Миколаївна, довіреність № 2 від 09.01.2009;

від відповідача: Волосатов В'ячеслав Анатолійович, довіреність б/н від 03.06.2009,

від третьої особи: Смірнова Наталія Романівна, довіреність № 50/314 від 09.12.2009.

прокурор: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Виробничо-будівельного кооперативу “Опора“ про стягнення основної заборгованості по орендній платі станом на 13.07.2009 року за період з 01.12.2008 по 30.06.2009 в розмірі 20971,47 грн., пеню за прострочення платежу в розмірі 975,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані статтями 782 Цивільного кодексу України, 285 Господарського кодексу України, 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та мотивовані тим, що 17.05.2007 року між сторонами у справі було укладено договір оренди № 532 нерухомого майна державної власності, відповідно до умов якого Виробничо-будівельному кооперативу “Опора“ було передано у тимчасове, платне користування приміщення, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 10. Позивач зазначає, що Виробничо-будівельним кооперативом “Опора“ власні зобов'язання по сплаті орендних платежів виконуються не належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 19996,29 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість виходячи з порядку сплати орендної плати, встановленої пунктом 3.3 Договору –70 % орендної плати на користь державного бюджету.

Ухвалою суду від 21.07.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-4/074.

В.о. Севастопольського транспортного прокурора в рамках даної справи також звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства” до Виробничо-будівельного кооперативу “Опора“ про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 7399,19 грн., яка утворилась за договором оренди № 532 від 17.05.2007. Прокурор зазначає, що відповідачем не належним чином виконувались зобов'язання по перерахуванню орендної плати за користування орендованим майном виходячи з порядку сплати орендної плати, встановленої пунктом 3.3 Договору –30 % орендної плати на користь балансоутримувача - Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства”.

У зв'язку з подачею Севастопольським транспортним прокурором позову в інтересах держави в особі Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства”, останнім було заявлено клопотання про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Ухвалою суду від 18.08.2009 позов В.о. Севастопольського транспортного прокурора було прийнято до розгляду в рамках справи № 5020-4/074, Державне підприємство “Севастопольське управління океанічного риболовства” залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Представник відповідача із фактами існування заборгованості, викладеними в позовах Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі та в.о. Севастопольського транспортного прокурора погодився у повному обсязі, просив суд позови задовольнити та надати розстрочку погашення заборгованості.   

Розглянувши матеріали справи, суд

Встановив:  

17.05.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі –Орендодавець, та Виробничо-будівельним кооперативом “Опора“ –Орендар, було укладено договір оренди № 532 нерухомого майна державної власності, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування об'єкт нерухомого майна –вбудовані нежитлові приміщення № 312, 314 (літери 36, 37, 38) за планом БТІ загальною площею 76,8 кв.м. на третьому поверху чотирьохповерхового виробничо-лабораторного корпусу, який знаходиться на балансі Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства” та розташоване за адресою: м.Севастополя, вул. Правди, 10 (а.с.6-8).

17.05.2007 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі –Орендодавцем, Виробничо-будівельним кооперативом “Опора“ –Орендарем, та Державним підприємством “Севастопольське управління океанічного риболовства” –Балансоутримувачем, було складено та підписано акт прийому-передачі орендованого за договором № 532 від 17.05.2007 майна (а.с.9).

Відповідно до пункту 3.1 Договору № 532, розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, виходячи із ставки 21 % з розрахунку вартості об'єкта і складає без ПДВ за базовий місяць розрахунку –січень 2007 року 2696,04 грн.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.3 Договору, орендна плата перераховується Орендарем щомісячно в державний бюджет України не пізніше 12 числа кожного місяця, наступного на звітним.

Платежі по орендній платі розподіляються наступним чином: 70 % орендної плати на користь державного бюджету, 30 % орендної плати на користь балансоутримувача - Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства”.

Орендодавець та Балансоутримувач посилаються на неналежне виконання Орендарем зобов'язань по сплаті орендної плати та дана обставина стала підставою для звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд вважає позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі та в.о. Севастопольського транспортного прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного, -

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В даному випадку розмір орендної плати встановлено пунктом 3.1 Договору № 594 від 14.07.2007.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що орендар  зобов'язаний  вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідач у судовому засіданні не зміг надати суду докази, які б, відповідно до статей 32-33 Господарського процесуального кодексу України, підтверджували належність виконання Виробничо-будівельним кооперативом “Опора“ зобов'язань по перерахуванню як Орендодавцю, так і Балансоутримувачу орендної плати.

У судових засіданнях представник відповідача із фактами існування заборгованості, викладеними в позовах Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі та в.о. Севастопольського транспортного прокурора, погодився у повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Судом встановлено, що період, за який Виробничо-будівельний кооператив “Опора“ має заборгованість по орендній платі перед Орендодавцем та Балансоутримувачем по договору оренди № 532 становить з 01.10.2008 по 16.05.2009.

На підставі викладених обставин та наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог як Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі про стягнення основної заборгованості в сумі 20971,47 грн.(70 % від орендної плати), так і прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства” також про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 7399,19 грн. (30 % від орендної плати).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Так, пунктом 3.5 Договору № 532 сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується на користь Державного бюджету України і Балансоутримувача в співвідношенні, передбаченому пунктом 3.3 Договору, з урахуванням пені, нарахованої із розрахунку 120 % річних від облікової ставки НБУ з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

При цьому, відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що пеня, заявлена до стягнення з відповідача на користь Державного бюджету в розмірі 975,18 грн. та на користь Балансоутримувача –в розмірі 482,37 грн., розрахована за період з 12.12.2008 по 13.06.2009 року, період стягнення не перевищує встановленого статтею 232 Господарського кодексу України граничного періоду стягнення у шість місяців.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, суд вважає правомірними позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних. Таким чином, за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі з відповідача підлягає стягненню сума в загальному розмірі 20971,47 грн. –на користь державного бюджету, за позовом прокурора в інтересах Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства”, як Балансоутримувача, - 7399,19 грн.

Що стосується клопотання відповідача про надання розстрочки погашення заборгованості то суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.     

При цьому, суд враховує  приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд також зазначає, що надання розстрочки виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

В даному випадку, у клопотанні відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду вбачаються загальні посилання на відсутність у нього грошових коштів на оплату всієї суми заборгованості.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Однак, відповідач не представив жодних доказів, які б свідчили про неможливість виконання рішення господарського суду у даній справі, наявність обставин, які ускладнювали б виконання рішення, а також винятковість таких обставин.

На підставі викладеного, суд у задоволенні клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення відмовляє.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу “Опора“ (99059, м. Севастополь, вул. Правди, 10) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (99008, м. Севастополь, площа Повсталих, 6, отримувач: Державний бюджет Гагарінського району; р/р 31115094700006, МФО 824509, ОКПО 24035612) 19996,29 грн. заборгованості по орендній платі та 975,18 пені.

3.  Позов в.о. Севастопольського транспортного прокурора задовольнити.

4. Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу “Опора“ (99059, м. Севастополь, вул. Правди, 10) на користь Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства” (99014, місто Севастополь, вулиця Правди, 10; код ЄДРПОУ 30526158, р/р 2600606883442 в СФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986) 6816,45 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, 482,37 грн. пені, 100,37 грн. –3% річних від простроченої суми.

5. Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу “Опора“ (99059, м. Севастополь, вул. Правди, 10) на користь Державного бюджету України 311,71 грн. держмита, а також 336,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                     О.С. Погребняк

Рішення оформлене

згідно з вимогами

статті 84 ГПК України

та підписано 15.09.2009.

Розсилка:

1. Регіональне відділення Фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі

(99008, місто Севастополь, майдан Повсталих, 6)

2. Виробничо-будівельний кооператив “Опора“

(99014, місто Севастополь, вулиця Правди, 10)

3. ДП “Севастопольське управління океанічного риболовства”

(99014, місто Севастополь, вулиця Правди, 10)

4. Транспортна прокуратура міста Севастополя

(місто Севастополь, вулиця Вороніна 11)

5. Прокуратура міста Севастополя

(місто Севастополь, вулиця Павліченко 1)

6. Справа