Рішення

від 17.09.2009 по справі 62/93-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

62/93-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2009 р.                                                            Справа № 62/93-09

вх. № 5667/4-62

Суддя господарського суду Суярко Т.Д. 

при секретарі судового засідання Лиховид А.Л.

за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків  

до  Приватної фірми "Байрам", м. Харків  

про стягнення 3341,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач – КП «Харківський міський інформаційний центр»звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ПФ "Байрам" заборгованості  за користуваня місцем в сумі 200,67 грн., 34,79  грн. пені за неповну сплату платежів, 693,99 грн. пені за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу, 1841,21 грн. пені за прострочення повернення місця, 570,55 грн. витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції, а також зобов"язання  повернути на підставі акту прийому-передачі місце за адресою:: м.Харків, вул. Миру, 40/5,  обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача умов  договору № 7633 від 07.07.08р. про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій, укладеного з КП "Міський інформаційний центр".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.09р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.08.09р. о 16:20. У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, необхідністю уточнення його адреси на момент розгляду справи, а також ненаданням сторонами документів, необхідних для розгляду справи по суті, судове засідання було відкладене на  08.09.09р.та 17.09.09р.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримує і просить суд задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач у призначені судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи був  повідомлений належним чином за адресою, вказаною у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору,

кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

07 липня 2008 року між комунальним підприємством “Міський інформаційний центр” (позивач у справі) та  приватною фірмою „Байрам” (відповідач у справі) було укладено договір №7633 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій. Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 07 липня 2008 року до нього позивач надав в експлуатацію відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції – щит на фасаді (12,00х0,30х1) за адресою: м.Харків,  вул. Миру, 40/5 строком з  07 липня 2008р. по 31 грудня 2008р. (п.1.4 Договору).

На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 03.07.2008р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: щит на фасаді (12,00х0,30х1) за адресою: м. Харків, вул. Миру, 40/5 на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.

На підставі листа від 02.10.2008р. №4476 (вх.№ 3263) Відділу реклами відповідачу було подовжено  строк дії пріоритету на місце розташування спеціальної конструкції: щит на фасаді (12,00х0,30х1) за адресою: м. Харків, вул. Миру, 40/5 з 04.10.2008р. по 04.01.09р.

Згідно до умов Договору №7633 від  07.07.08р., а саме: п.п.  3.4.6., 4.1.,4.5. Договору  та Додатку № 1 до нього відповідач зобов'язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата,  у розмірі   129 грн. 60 коп., у т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п. 4.2 Договору №7633 від 07.07.08 р.: „Якщо  на момент укладання Договору „Користувач” не має дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами, тоді з дня укладення  цього Договору і до отримання  дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за  цим Договором (в період дії пріоритету на місце), „Користувач” щомісячно вносить плату за користування всіма місцями за Договором у розмірі 25% відсотків від суми, передбаченої п.4.1 цього Договору, що складає 27,00грн. (без ПДВ) на місяць: ПДВ-20%  складає 5,40 грн., загальний розмір плати (з ПДВ) 32,40 грн. (тридцять дві гривні 40 копійок)”.

Відповідно до п.4.3. Договору №7633 від 07.07.08р.: „У разі продовження строку дії пріоритету на місця, надані в користування за цим Договором, на підставі письмового  звернення „Користувача” до робочого органу та/або отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за цим Договором, плата за використання зазначених місць (ПДВ), встановлена Додатком №1 цього Договору сплачується у повному розмірі”.

Відповідно до п.4.4. Договору №7633 від 07.07.08р.: „Плата за фактичне користування  місцями, зазначеними у Додатку №1 , до укладення цього Договору за період з 14 березня 2008р. по 06 липня 2008р. здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дня укладення Договору та складає: 291,60 грн.(без ПДВ); ПДВ-20% складає: 58,32 грн., загальний розмір плати (з ПДВ): 349,92 грн.”

Однак, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем і матеріалами справи, відповідач не виконав взятих на себе зобовязань за Договором щодо оплати

за місце, надане у користування, і не вносив відповідну плату з листопада по грудень місяць 2008 року, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаними платежами у розмірі 200,67 грн.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 200,67 грн. (сума основного боргу)  правомірна та обґрунтована, не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 34,79  грн. пені за неповну сплату платежів, 693,99 грн. пені за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу, 1841,21 грн. пені за прострочення повернення місця, 570,55 грн. витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції.

Відповідно до ч.3 ст.14 ЦК України, виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6.1. Договору за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених Договором, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  

за  кожен   день прострочення виконання. Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 34,79 грн. за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором, є законною та обґрунтованою, тому підлягає задоволенню.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що відповідач, у разі порушення зобов'язань, передбачених підпунктом 3.4.2 п. 3.4 розділу 3 Договору, сплачує позивачу пеню у розмірі плати за користування місцями, встановленої п. 4.1 цього Договору, пропорційно часу розміщення спеціальних конструкцій з порушенням зобов'язань.

Спеціальну конструкцію відповідачем було встановлено на місці, переданому в користування 14.03.08р., що підтверджується Актом встановлення спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами від 03.07.08р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не отримав дозволу на розміщення зовнішньої реклами, у зв'язку з чим позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу за період з 07.07.08р. по 07.12.08р. у розмірі 693,99 грн.

          Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення відповідачем наданого у користування місця в розмірі 4417,32 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 785 ЦК України передбачено обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ.

Відповідно до абз.3 п.8.2. спірного договору: «У разі припинення дії цього договору з підстав, передбачених підпунктом 8.1.5. пункту 8.1. розділу 8, договір вважається таким, що припинив свою дію з дня, наступного за закінченням строку, на який було встановлено пріоритет». 18.12.2008р. на адресу Позивача з Відділу реклами надійшов лист №5226 (вх.№4456), в якому його було повідомлено про те, що на підставі листів (вх.№1915 від 18.12.08р., вх.№1917 від 18.12.08р., вх.№1919 від 18.12.08р., вх.№1921 від 18.12.08р., вх.№1923 від 18.12.08р., вх.№1925 від 18.12.08р.) пріоритети на місця розташування, встановлений за заявками, скасовано з 18.12.2008р. Таким чином, 19.12.08р. договір №7633 від 07.07.08р. припинив свою дію.

Відповідно до п. 5.1. спірного договору, протягом семи календарних днів після припинення договору користувач зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх КП «МІЦ». Повернення місць здійснюється на підставі актів прийому-передачі, які складаються користувачем та підписуються уповноваженими представниками КП «МІЦ»та Користувача. Таким чином, сторони погодили, що повернення місць здійснюється на підставі актів прийому-передачі, обов'язок скласти які покладено на користувача –відповідача у справі.

Як стверджує позивач та не спростовується відповідачем, останній не виконав умову укладеного договору щодо повернення місць позивачеві на підставі актів приймання-передачі.

Згідно з п. 6.2. Договору у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, "Користувач" сплачує пеню у розмірі 7% від розміру плати за користування місцями за кожний день затримки повернення місця, у зв"язку з чим позивачем було нараховано пеню за несвоєчасне повернення відповідачем наданого у користування місця в розмірі 1841,21 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не звільнив надані йому у користування місця для розміщення спеціальних конструкцій, чим порушив умови договору щодо складання та підписання актів приймання-передачі, за що укладеним між позивачем та відповідачем договором передбачено нарахування  пені у розмірі

7% від розміру плати за користування місцями за кожен день затримки повернення місця, що, за розрахунками позивача, складає 1841,21 грн.

Враховуючи, що сплата штрафних санкцій не звільняє боржника від виконання обов'язку в натурі (ст.234 ГК України), вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути за актом приймання-передачі місце за адресою: м.Харків, вул. Миру, 40/5, підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача  заборгованості  за користуваня місцем в сумі 200,67 грн., 34,79  грн. пені за неповну сплату платежів, 693,99 грн. пені за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу, 1841,21 грн. пені за прострочення повернення місця; зобов'язання відповідача повернути на підставі актів прийому-передачі місце, яке знаходиться у комунальній власності, та було надане відповідачеві у користування для розміщення спеціальних конструкцій, за адресою: м. Харків, вул.Миру, 40/5, обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 570,55 грн. витрат на проведення демонтажу спеціальних конструкцій.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи позивача в обгрунтування цієї вимоги, судо встановлено насутпне.

Відповідно  до п.п. а) п.2.3 „Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності” (Додаток №5 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 р. №977 ”Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові” із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями  виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.12.2006р. №1060, від 20.06.2007р. № 552, від 18.06.2008 р. №394) спеціальні конструкції підлягають демонтажу у випадках, передбачених договором про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно до п.п. б) п.2.8 „Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності” (Додаток №5 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 р. №977 „Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові” із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями  виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.12.2006р. №1060, від 20.06.2007р. №552, від 18.06.2008 р. №394): демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється у випадку, передбаченому підпунктом а) пункту 2.3 цього Порядку  за наказами директора  КП „МІЦ”.

Відповідно до п.п. б) п.3.1.1. Договору №7633 від 07.07.2008р.: „КП” має право здійснювати роботи з демонтажу спеціальних конструкцій у випадках, а саме, у разі невиконання „Користувачем” вимог „КП” щодо звільнення місць, у випадках, передбачених цим Договором”.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2009р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення №6876 (вих.№364) з вимогою погасити заборгованість, яка виникла за спірним договором та  повернути за актом прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності,  попередивши відповдіача про те, що у разі невиконання вимог даного повідомлення у вказаний строк, спеціальну конструкцію буде демонтовано позивачем. Матеріали справи, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, свідчать про те, що повідомлення №6876 відповідач отримав 02.02.2009 року, однак, дане повідомлення було залишено відповідачем без відповіді та без задоволення.

Внаслідок того, що відповідач після припинення дії спірного договору виконав свого обов"язку щодо повернення за актом прийому-передачі місця, яке йому надавалося в користування, на підставі Наказу начальника департаменту  зовнішньої реклами КП „МІЦ” від 02.03.2009 року №28-Д позивач 24.03.2009 року здійснив

демонтаж спеціальної конструкції – щит на фасаді  за адресою: м.Харків, вул. Миру, 40/5, що підтверджується актом проведення демонтажу спеціальної конструкції від 24.03.2009 року, у результаті чого він поніс збитки на суму- 570,55 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою №СФД-000071 від 25.03.2009р., калькуляцією витрат на  надання послуг та кошторисом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 570,55 грн. витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції, обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому вони підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати по сплаті державного мита у сумі 187,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.526, 530, 623, 785 ЦК У країни,  ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов"язати Приватну фірму "Байрам" (61055, м.Харків, вул. Миру, 40/5, ЄДРПОУ 14064251, р/р26001835130940 в ХОФ АКБ УСБ, МФО 351016)  повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, р/р  2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) на підставі акту прийому-передачі місце, яке знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій, за адресою: м. Харків, вул.Миру, 40/5.

Стягнути з Приватної фірми "Байрам" (61055, м.Харків, вул. Миру, 40/5, ЄДРПОУ 14064251, р/р26001835130940 в ХОФ АКБ УСБ, МФО 351016) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, р/р  2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675)  заборгованості  за користуваня місцем в сумі 200,67 грн., 34,79  грн. пені за неповну сплату платежів, 693,99 грн. пені за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу, 1841,21 грн. пені за прострочення повернення місця, 570,55 грн. витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції, 187,00грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №62/93-09 підписано 17.09.09р.