Рішення

від 18.09.2009 по справі 20/182-09     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/182-09     

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" вересня 2009 р.                                                                          Справа № 20/182-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Міністерства юстиції України

до Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору –Державне казначейство України

про стягнення 26614,78 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Махорт Д.О., довір. № 29-22/175 від 23.12.2008 р.

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений

належним чином

Обставини справи:

Міністерство юстиції України (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд»(далі - відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору –Державне казначейство України, про стягнення 26614,78 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішенням від 08.12.1998 р. Ватутінський районний суд м. Києва зобов'язав колишнього роботодавця, компанію «Атомспецбуд», сплатити пану С. - чоловіку та батьку Самойленко Марії та Полонської Світлани відповідно - заборгованість із заробітної плати в сумі 5635 грн. Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 р. у справі № 6566/05 «Самойленко та Полонська проти України»держава Україна повинна виплатити Самойленко М.К. не виплачену компанією «Атомспецбуд»заборгованість за рішенням суду та кожній заявниці 1000 євро відшкодування моральної шкоди і 20 євро відшкодування судових витрат.

На виконання цього рішення Європейського суду з прав людини Міністерством юстиції України було перераховано платіжними дорученнями від 21.05.2009 р. № 593 та № 591 на особистий рахунок Полонської С.І. та Самойленко М.К. 10634,97 грн. кожній, що станом на 21.05.2009 р. було еквівалентним 1020 євро. Платіжним дорученням від 21.05.2009 р. № 592 на особистий рахунок Самойленко М.К. було перераховано 5344,84 грн. заборгованості.

У зв'язку з викладеним Міністерство юстиції України і звертається з даним позовом до Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд»про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, у розмірі 26614,78 грн.

Розгляд справи відкладався.          

18.09.2009 р. позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання 18.09.2009 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи - Державного казначейства України у судові засідання 04.09.2009 р., 18.09.2009 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.09.2009 р. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням від 08.12.1998 р. Ватутінський районний суд м. Києва зобов'язав колишнього роботодавця - Державну будівельно-промислову компанію «Атомспецбуд», виплатити пану С. - чоловіку та батьку Самойленко Марії та Полонської Світлани заборгованість із заробітної плати в сумі 5635 грн.

Як наголошує позивач, за рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 08.12.1998 р. обов'язок Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд»полягав у своєчасній виплаті Самойленко М.К., Полонській С.І., які є спадкоємцями померлого пана С, заборгованості із заробітної плати та у виконанні судового рішення з моменту набрання ним законної сили.

Після набрання вказаним рішенням суду законної сили, Відділ державної виконавчої служби відкрив виконавче провадження.

19.03.2003 р. пан С. помер, а його єдиними спадкоємицями є Самойленко М.К. та Полонська С.І.

У ході виконавчого провадження спадкоємицям були виплачені кошти в сумі 290,16 грн. Решта заборгованості за рішенням суду від 08.12.1998 р. залишилась невиплаченою.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.06.2002 р. компанію «Атомспецбуд»було ліквідовано та створено ліквідаційну комісію. У зв'язку з цим Відділом державної виконавчої служби було винесено постанову про закінчення існуючих виконавчих проваджень та всі виконавчі документи були направлені ліквідаційній комісії. Ліквідаційний процес триває.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 р. у справі № 6566/05 «Самойленко та Полонська проти України»держава Україна повинна виплатити Самойленко М.К. невиплачену заборгованість за рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 08.12.1998 р. та кожній заявниці 1000 євро відшкодування моральної шкоди і 20 євро відшкодування судових витрат, з урахуванням будь-якого податку, який може бути стягнуто із зазначеної суми, у зв'язку з порушенням статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція).

При цьому Європейським судом з прав людини було встановлено, що рішення Ватутінського районного суду м. Києва від 08.12.1998 р., винесене на користь заявниць, залишалось невиконаним протягом дев'яти років та одинадцяти місяців, у зв'язку з чим було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 р. у справі № 6566/05 в частині сплати присуджених коштів виконано за рахунок Державного бюджету України. Платіжними дорученнями від 21.05.2009 р. № 593 та № 591 на особистий рахунок Полонської С.І. та Самойленко М.К. відповідно перераховано 10634,97 грн. кожній, що станом на 21.05.2009 р. було еквівалентним 1020 євро. Платіжним дорученням від 21.05.2009 р. № 592 на особистий рахунок Самойленко М.К. перераховано 5344,84 грн. заборгованості за рішенням суду.

Слід зазначити, що право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю та соціальних виплат закріплено у статтях 43, 46 Конституції України. Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України, іншими законодавчими та нормативними актами.

Зокрема, ст. 1 вказаного вище Закону України «Про оплату праці» заробітну плату визначено як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу; ч. 3 ст. 15 Закону передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі підприємство здійснює після виконання зобов'язань щодо оплати праці (у попередній редакції оплата праці провадилася в першочерговому порядку після сплати обов'язкових платежів); у ч. 5 ст. 24 Закону зазначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Крім того, за невиплату заробітної плати встановлено кримінальну відповідальність статтею 175 Кримінального кодексу України.

За таких обставин законодавством України обов'язок виплати заробітної плати покладений саме на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які зобов'язані дотримуватися строків виплати своїм працівникам заробітної плати.

Тому, обов'язок виконання судового рішення покладався саме на відповідача протягом усього строку існування заборгованості, а обов'язок органів державної виконавчої служби з примусового виконання вказаних рішень був похідним та виник внаслідок фактичного усунення відповідача від виконання своїх конституційних обов'язків з виплати винагороди за працю.

Саме на державу Україна покладено зобов'язання виконувати остаточне рішення Європейського суду у будь-якій справі, в якій вона є стороною, оскільки Державна будівельна-промислова компанія «Атомспецбуд»як юридична особа не може бути суб'єктом порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про міжнародні договори України»від 29.06.2004 р. міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори України»встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно статті 46 Конвенції високі договірні сторони (якою є і Україна) зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (надалі - Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Згідно статей 3, 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного.

Слід зазначити, що п. 4 ст. 9 вказаного Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено обов'язок органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу.

Органом представництва згідно статті 1 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»таким органом є Міністерство юстиції України.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з частиною 2 статті 11 Закону «Про судоустрій України»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Крім того, згідно із статтею 2 Цивільного кодексу України держава є учасником цивільних відносин. Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває та здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, рішення судів та інші юридичні факти.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала.

Згідно з приписами статті 32 Цивільного кодексу України, засновник юридичної особи або власник її майна не відповідають за її зобов'язаннями, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями власника. Статтею 33 Цивільного кодексу України зазначено, що держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов'язаннях держави.

Позивач наголошує, що державна будівельно-промислова компанія «Атомспецбуд»вела власну господарську діяльність і самостійно розподіляла прибуток, який вона отримувала.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням викладеного та з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі № 6566/05, суд дійшов висновку, що Державна будівельно-промислова компанія «Атомспецбуд» є винною у тривалому невиконанні рішення суду на користь заявниць, а отже, є винною у заподіянні державі матеріальних збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги Міністерства юстиції України про стягнення з відповідача 26614,78 грн. завданих збитків підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача шляхом стягнення до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд»(07270, Київська обл., м. Прип'ять, вул. Курчатова, 8, код 23579847) в доход Державного бюджету України (одержувач Державне казначейство України, банк одержувача Державне казначейство України, код класифікації доходів 24060300 «Інші надходження», код ЄДРПОУ 20055032, код банку 820172, рахунок 31116115700028) 26614 (двадцять шість тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 78 коп. основного боргу.

3.          Стягнути з Державної будівельно-промислової компанії «Атомспецбуд»(07270, Київська обл., м. Прип'ять, вул. Курчатова, 8, код 23579847) в доход Державного бюджету України

на р/р 31118095700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу У ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито в сумі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 14 коп.

на р/р 31211259700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу У ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22050000, 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

  Дата підписання рішення – 25.09.2009 р.