Рішення

від 22.09.2009 по справі 6/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/225

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.09.09 р.                                                                                     Справа № 6/225                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі  Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківська харчосмакова фабрика” м.Костянтинівка, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Айсмен” м.Донецьк

про стягнення 24 223грн. 23коп.    

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Лактіонов Р.В. – представник по довіреності від 15.06.2009р.  

від відповідача –  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Дружківська харчосмакова фабрика” м.Костянтинівка, Донецької області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Айсмен” м.Донецьк основного боргу за поставлений товар у сумі 17 900грн. 01коп., пені у розмірі 2 834грн. 67коп., інфляційних у сумі    2 952грн. 06коп., 3% річних у розмірі 536грн. 49коп. відповідно договору постачання № 184-07 від 02.11.2007р. (Усього 24 223грн. 23коп.)

          Справа слуханням відкладалась, у зв”язку з неявкою сторін у судове засідання, непредставленням ними витребуваних документів по справі, необхідних для вирішення спору по суті.

         22 вересня 2009р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 13.08.2009р. була направлена відповідачу 17.08.2009р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 07.09.2009р. була направлена відповідачу 14.09.2009р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/4197 від 20.08.2009р. Повідомлення про вручення рекомендованого листа було повернуто з поштового відділення з відміткою про його вручення відповідачу. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

                                                    в с т а н о в и в :

          2 листопада 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дружківська харчосмакова фабрика” м.Костянтинівка, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Айсмен” м.Донецьк був укладений договір постачання № 184-07, згідно умов якого позивач (далі по тексту-Постачальник) взяв на себе зобов”язання поставляти товар відповідно до поданого відповідачем замовлення, а останній (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти зазначений товар і оплатити його на умовах даного договору. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної (п.1.2 договору).

          Специфікацією від 02.11.2007р. до договору постачання № 184-07 від 02.11.2007р. сторони визначили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну з ПДВ, суму з ПДВ.

           Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 05.11.2007р. по 30.07.2008р. включно по накладним №3192 від 05.11.2007р., №3315 від 16.11.2007р., №3653 від 18.12.2007р., №3673 від 19.12.2007р., №3734 від 25.12.2007р., №565 від 05.03.2008р., №566 від 05.03.2008р., №580 від 06.03.008р., №642 від 12.03.2008р., №643 від 14.03.2008р., №649 від 14.03.2008р., №170 від 19.03.2008р., №1213 від 07.05.2008р., №1214 від 07.05.2008р., №1400 від 26.05.2008р., №1401 від 26.05.2008р., №1517 від 06.06.2008р., №1518 від 06.06.2008р., №1618 від 19.06.2008р., №1619 від 19.06.2008р., №1810 від 04.07.2008р., №1811 від 04.07.2008р., №1999 від 24.07.2008р., №2000 від 24.07.2008р., №2041 від 30.07.2008р. здійснив поставку продуктів харчування у адресу відповідача на загальну суму 68 683грн. 24коп. Частково товар був повернутий на адресу позивача на суму 639грн. 27коп. У підтвердження заявлених вимог позивач посилається на накладні, податкові накладні по яким відповідач одержав товар.

          Пунктом 3.2 укладеного договору сторони встановили, що оплата за даним договором здійснюється на протязі двадцяти одного банківського дня з моменту поставки товару. Але, як стверджує позивач відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково на суму 50 143грн. 96коп., про що свідчать банківські виписки, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Айсмен” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 17 900грн. 01коп., який до теперішнього часу ним не погашений.  

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання  по оплаті  поставленого товару своєчасно не виконав.                           

           Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню згідно наступних підстав.

          Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть  підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Дослідивши представлені позивачем у матеріали справи накладні №3192 від 05.11.2007р., №3315 від 16.11.2007р., №3653 від 18.12.2007р., №3673 від 19.12.2007р., №3734 від 25.12.2007р., №565 від 05.03.2008р., №566 від 05.03.2008р., №580 від 06.03.008р., №642 від 12.03.2008р., №643 від 14.03.2008р., №649 від 14.03.2008р., №170 від 19.03.2008р., №1213 від 07.05.2008р., №1214 від 07.05.2008р., №1400 від 26.05.2008р., №1401 від 26.05.2008р., №1517 від 06.06.2008р., №1518 від 06.06.2008р., №1619 від 19.06.2008р., №1810 від 04.07.2008р., №1811 від 04.07.2008р. суд  встановив, що згідно даних накладних відповідач отримав товар від позивача на суму 53 189грн. 63коп. та дані документи складені належним чином.

          Але представлені накладні №1618 від 19.06.2008р., №1999 від 24.07.2008р., №2000 від 24.07.2008р., №2041 від 30.07.2008р. на суму 15 493грн. 61коп. суд не може прийняти у якості доказу поставки продукції відповідачу, оскільки у графі „Товар принял” є тільки підписи, але не зазначено прізвище та ім”я по батькові осіб, які отримали товар. Довіреності на отримання цінностей до вищевказаних накладних позивачем не представлені суду. Крім того, печатка підприємства одержувача відсутня.

          Враховуючи вищевикладене суд не може встановити хто саме одержав товар по даним поставкам та взагалі була отримана відповідачем вказана продукція по даним накладним чи ні, тому суд  вважає, що у цій частині позову позивачу слід відмовити, у зв”язку з не доведеністю.

         На підставі вищевикладеного суд  вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар підлягають стягненню у сумі 2 406грн. 40коп.

Крім того, позивач просить суд  стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 834грн. 67коп., інфляційні у сумі 2 952грн. 06коп. та 3% річних у розмірі 536грн. 49коп.

Пунктом 6.2 договору постачання № 184-07 від 02.11.2007р. сторони встановили, що за прострочення оплати надає право постачальнику стягнення пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

           Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

          Згідно статті ст.549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 2 834грн. 67коп. підлягають задоволенню частково у сумі 1 172грн. 53коп., у зв”язку з частковим задоволенням позовних вимог в частині основного боргу.

             Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Але суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, у зв”язку з частковим задоволенням позовних вимог в частині основного боргу. Перерахувавши інфляційні та 3% річних суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню у наступному розмірі: інфляційні у сумі 1 426грн. 27коп. та 3% річних у сумі 244грн. 95коп.      

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки діючим законодавством передбачені вищевказані нарахування за порушення грошових зобов”язань, то позовна заява у цій частині підлягає частковому задоволенню з підстав зазначених вище.

          Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України,  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82,  84, 85  ГПК  України,  суд –

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківська харчосмакова фабрика” м.Костянтинівка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Айсмен” м.Донецьк про стягнення 24 223грн. 23коп. задовольнити  частково.  

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Айсмен” (юрид.адр.: 83027 м.Донецьк, вул.Савченка, б.10, кв.5; факт.адр.: 83000 м.Донецьк, вул.Університетська, буд.96; п/р26003959969450 в філії ПУМБ м.Донецьк, МФО 335537, ідентиф.код-33257424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківська харчосмакова фабрика” (юрид.адр.: 85100 м.Костянтинівка, Донецької області, вул.Шмідта, 48; факт.адр.: 84293 м.Дружківка, Донецької області, с.Олексієво-Дружківка, вул.Іліча, 117а, п/р26000301550941 філія „Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області” м.Костянтинівка, МФО 334550, ЄДРПОУ 31754195) основний борг за поставлений товар у сумі 2 406грн. 40коп., пеню у сумі 1 172грн. 53коп., інфляційні у сумі 1 426грн. 27коп., 3% річних у сумі 244грн. 95коп., витрати по сплаті держмита у сумі 52грн. 50коп. та витрати  за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 25грн. 57коп.   

          В решті частині позову відмовити.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні  22.09.2009р.

              Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                               Подколзіна Л.Д.