Рішення

від 24.09.2009 по справі 31/268-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/268-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.09р.

Справа № 31/268-09

За позовомВідкритого акціонерного товариства „Дніпровський машинобудівний завод”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Українсько-угорського закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями „ ВЕСТА-ДНІПРО”,  м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаЖорова І.Ю., довіреність № 92/28 від 07.07.2009 р.;

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

 Відкрите акціонерне товариство „Дніпровський машинобудівний завод”                            (м. Дніпропетровськ) звернулось з позовом до Українсько-угорського закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями „ВЕСТА-ДНІПРО”                                           (м. Дніпропетровськ) та просить суд визнати за Відкритим акціонерним товариством „Дніпровський машинобудівний завод” право власності  на нерухоме майно: літ. Г-1-3 –корпус № 50, загальною площею 6741,4 кв.м.; літ. г,г' - рампи,  літ.г'' - сходи, які розташовані  за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників,34, без акту введення  в експлуатацію.           

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем безпідставно було  відмовлено позивачу  в укладанні на новий строк договору оренди № 13-08, який був укладений між сторонами у справі 01.07.2008 року та відповідно до умов якого   відповідач прийняв у строкове платне користування спірне нерухоме майно. Позивач вважає, що він є законним власником спірного об'єкту нерухомого майна, тому здійснив  переобладнання цього майна,  внаслідок чого зменшилася загальна площа об'єкту нерухомого майна. Позивач вказує, що  відмова відповідача від укладання з позивачем договору оренди на новий строк, є  наслідком оспорювання відповідачем права власності  позивача.  Оскільки  відсутні жодні порушення прав інших осіб, а земельна ділянка на якій розташована будівля, знаходиться у власності позивача, він просить визнати за ним право власності на реконструйоване нерухоме майно.

Відповідач згідно відзиву на позов  визнає, що порушив умови договору оренди,  та визнає, що об'єкт оренди належить позивачу на праві власності.

        За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

        Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивачу на підставі Наказу органу Фонду державного майна № 129 від  29.01.2001 року та Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ „Дніпропетровській машинобудівний завод”, виданого Фондом державного майна України 01.12.1995 року, належать об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників,34, зокрема, будинок корпусу № 50, право власності на який зареєстровано, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” 29.06.2004 року.

   01.07.2008 року між сторонами по справі був укладений договір оренди № 13-08, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (корпус 50,естакада) згідно з Переліком, яке знаходиться за адресою: 49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників,34, строком на один рік до 31.07.09 р.

    За актом приймання-передачі від 01.08.2008 року позивач передав, а   відповідач прийняв об'єкт оренди відповідно до умов Договору оренди.

    В подальшому, позивач здійснив реконструкцію (переобладнання) переданого нерухомого майна.

 За замовленням позивача комунальним  підприємством „Дніпропетровське  міжміське бюро технічної інвентаризації”  за станом на 15.07.2009 р. виготовлено технічний паспорт на  виробничий будинок літ. Г-1-3 Корпус № 50 по вул. Будівельників,34  у м. Дніпропетровську. За даними технічного паспорту позивачем  самовільно збудовано (переобладнано) частину приміщень корпусу № 50 літ. Г-1-3 без зміни цільового призначення. Загальна площа самовільно переобладнаних  приміщень  складає                          6741,4 кв. м.

 Згідно Державного акту  на право постійного користування землею  ІІ-ДП № 007019, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 001194 15.01.2001 року, позивачу в постійне користування надано земельну ділянку для фактичного розміщення заводу, будинків соціально-побутового призначення та котельної  відповідно до  рішення   виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 21.12.2000 року № 3373.

    За результатами обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій корпусу № 50 за адресою:  м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників,34, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю „ІНЖИНІРИНГ-ПРАВОПРОЕКТ” (ліцензія серії АВ № 316949 від 20.06.2007 року, строк дії з 20.06.2007 року по 20.07.2012 року) можлива його подальша експлуатація за прямим призначенням.

    Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

    Відповідно до  ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

    Набувши право власності на  будинок корпусу № 50, який знаходиться за адресою:                              м. Дніпропетровськ,   вул. Будівельників,34, позивач не був обмежений в праві щодо реконструкції (переобладнання)  належного йому майна, що фактично і відбулося. Внаслідок реконструкції  створене нове нерухоме майно.

За загальним правилом, встановленим  ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В силу ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети,  за  умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За ч. 5 ст. 376 ЦК України, на  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

    Реконструкція (переобладнання) належних позивачу на праві власності нежилих приміщень корпусу № 50 є самочинною. Самочинне будівництво не може відповідно до вимог закону за актом вводу бути введеним  в експлуатацію.

   Між тим, завершений об'єкт самочинного будівництва (самочинної реконструкції (переобладнання))  є власністю позивача, з огляду на належність саме позивачу права власності на  приміщення корпусу № 50 літ. Г-1 до їх реконструкції (переобладнання). Окрім того, позивач є  постійним користувачем земельної ділянки, на якій розміщене спірне нерухоме майно.

  З матеріалів справи не вбачається порушення самочинним будівництвом (самочинною реконструкцією (преобладнанням)) прав інших осіб.

         При вирішенні даного спору, суд також враховує, що підставою для звернення  позивача з позовною вимогою про визнання права власності послужили дії   відповідача щодо порушення та невизнання  цього права.

       Згідно  ст.15 ЦК України, кожна особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.   

        Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права власності.

         Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право  не визнається іншою особою.

         Оцінюючи всі обставини справи у сукупності, як-то передбачено ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог.

 Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

         На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством „Дніпровський машинобудівний завод” (49055,м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників,34, код ЄДРПОУ 14313332) право власності  на нерухоме майно: літ. Г-1-3 –корпус № 50, загальною площею 6741,4 кв.м.;           літ. г,г' - рампи,  літ.г'' - сходи, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ,                         вул. Будівельників,34, без акту введення  в експлуатацію.           

Судові витрати віднести на позивача.

          Суддя                                                                                                    А.В.Єременко