Постанова

від 10.03.2011 по справі 2-а/1970/317/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/317/11

"10" березня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Жука А.В. , при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.

за участю сторін:

прокурора -Стадника В.О.;

представника позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом прокурора Зборівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі

до Спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод»

про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 15277,21 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Зборівського району звернувся до суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі з адміністративним позовом до Спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 15277,21 гривень.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про день, час та місце судового розгляду відповідача було повідомлена належним чином та у відповідності до ст. 33, 35 КАС України. Заперечень проти позову відповідач не надав. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства в суду відсутні і суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а отже можливо розглянути справу без участі відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Спільне мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод»всупереч вимогам ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не у повному обсязі проводилась сплата внесків до Пенсійного Фонду України, внаслідок чого станом на 20.01.2011 виникла заборгованість на суму 15277,21 гривень.

Згідно із ст.58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон), «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Головним завданням Пенсійного Фонду України є забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій. Збір на обов'язкове пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного Фонду України.

Згідно п. 1 ч.1 ст.14, ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками є підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, в тому числі філії, представництва , відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс, самостійно ведуть розрахунки із застрахованим особами, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів. При цьому, фактичним одержанням коштів на оплату праці вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат фактичне здійснення із цих виплат відрахувань, передбачених законодавством, або за виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

У відповідності з вимогами ст. 106 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування В» , суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

За період вересень -листопад 2010 року відповідачем подано до органу Пенсійного фонду України звіти про нарахування страхових внесків, відповідно до яких відповідачем самостійно нараховано 19653,22 гривень.

Разом з тим, сплата внесків відповідачем в повному обсязі не здійснена. Так за вказаний період було сплачено 4395,35 гривень.

Крім того, рішенням «Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків»№304 від 16.11.2010 за порушення ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 19,25 гривень.

Таким чином заборгованість СМП ТОВ «Залозецький цегельний завод»перед Пенсійним фондом по сплаті страхових внесків за період з 01.10.2010 по 20.01.2011 суму в розмірі - 15277,21 гривень. Наявність заборгованості підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- Копіями звітів відповідача за вересень -листопад 2010 року;

- Розрахунком заборгованості;

- Карткою особового рахунку страхувальника станом на 24.01.2011;

- Рішенням «Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків»№304 від 16.11.2010;

- Корінцями вимог про сплату боргу №Ю19 від 02.11.2010 та №Ю19 від 03.12.201.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази в судовому засіданні, суд вважає, що доводи позивача не спростовуються матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах законодавства, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод»(ідентифікаційний код 21138458, вул. Набережна, 65, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільської обл.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі заборгованість в сумі 15277,21 гривень (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 21 копійка), які перерахувати на р/р 25603323101209, у Тернопільському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 338545, код 21156522.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.