Постанова

від 20.07.2015 по справі 821/1729/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1729/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Войтович І.І.,

при секретарі - Сердюк О.О.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ВКФ "РОСТ"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «ВКФ» «РОСТ» (далі - позивач, ПП «ВКФ» «РОСТ») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області) в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 14.04.2015 р. №0001092200, №0001102200.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві та пояснили, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Вважає прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «ВКФ» «РОСТ» зареєстроване Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні 26.05.2011 р. за №14991020000013429. На податковий облік взято в ДПІ у м. Херсоні як платника податків 27.05.2011 р. №73002.

Відповідно до ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності Приватне підприємство «ВКФ» «РОСТ» за КВЕД - 2010 є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; оптова торгівля іншими продуктами харчування, утому числі рибою, ракоподібними і молюсками; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля.

Також, судом встановлено, що у період з 19.03.2015 р. по 20.03.2015 р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «ВКФ» «Рост» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків контрагентом - постачальником ПП «Холдинг - Будпроект» за жовтень 2014 р., подальшого використання, реалізації придбаних у контрагента - постачальника товарно - матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності.

За результатами даної перевірки складено акт від 27.03.2015 року №67/21-03-22-04/37631936 (далі - акт). (а.с. 14-24).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого ПП «ВКФ» «Рост» занижено податок на прибуток за 2014 р. на загальну суму 94949,00 грн.

Також, перевіркою встановлено порушення ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.186.2 ст. 186, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в наслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за жовтень 2014 р., яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд. 25) на загальну суму ПДВ 105499,00 грн.

Крім цього, перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ПП «Холдинг - Будпроект», встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт придбання товару позивачем у ПП «Холдинг - Будпроект», з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001092200 від 14.04.2015 року, яким Приватному підприємству "ВКФ "РОСТ" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 131873,75 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 105499,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 26374,75 грн.

- №0001102200 від 14.04.2015 року, яким Приватному підприємству "ВКФ "РОСТ" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 118686,25 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 94949,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 23737,25 грн.( а.с. 28-29).

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у ПП «ВКФ» «Рост» відсутні документи щодо здійснення господарських операцій з ПП «Холдинг - Будпроект», судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Між ПП «ВКФ» «Рост» та ПП «Холдинг - Будпроект» було укладено Договір поставки № 20 від 27.10.2014 р. між ПП «ВКФ «Рост» та ПП «Холдинг-Будпроект» (а.с.65). Відповідно до п. 1 Договору Продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товарно - матеріальні цінності «Товар», у відповідності з попередньо здійсненими наказами Покупця. Асортимент, кількість, ціна товару зазначається в первинних документах (рахунках і накладних) на відпуск товару. Відвантаження товару здійснюється Продавцем зі складу.

На виконання умов даного договору суду надані наступні докази: видаткова накладна №РН-000072 від 27.10.2014 р. на загальну суму 632992,00 грн. у т.ч. ПДВ 105498,67 грн.; товарно -транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №27/10/01 від27.10.2014 р.; податкова накладна №72 від 27.10.2014 p. на загальну суму 632992,00 грн. у т.ч. ПДВ 105498,67 грн., квитанція про реєстрацію від 07.11.14. реєстр. № НОМЕР_1; платіжні доручення №306 від 24.12.2014 p., №293 від 17.12.2014 p., №308 від 26.12.2014 p., №291 від 16.12.2014 p., №302 від 03.12.2014 p., №296 від 01.12.2014 p., №294 від 01.12.2014 р., №292 від 28.11.2014 p., №290 від 28.11.2014 p., №288 від 27.11.2014 p., №275 від 12.11.2014 p., №274 від 12.11.2014 p., №272 від 11.11.2014 p., №310 від 29.12.2014 р. (а.с. 66 - 75).

Також, суду надано копію Договору №6 від 12.09.2013 р. та додаткова угода №1 від 02.01.2014 р. до нього про надання ПП «ВКФ «Рост» приватним підприємством «Нафтовий Союз» послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів, інформацію про юридичну особу Приватне підприємство «Холдинг -Будпроект» з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців.(а.с. 76-81).

В подальшому придбаний товар (дизпаливо) позивачем було реалізовано наступним контрагентам - ПП «Оленка», ФОП ОСОБА_4, ПП «Корабел - Комфорт», ПП «Траверс Груп», ТОВ «Транс Ойл-1, що підтверджується наданими суду доказами, а саме:

- по ФОП ОСОБА_4: договір купівлі-продажу нафтопродуктів №1106-1 від 11.06.2014 р., видаткова накладна №РН-0000300 від 27.10.2014 p., товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №2710 -1 від 27.10.2014 p., товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №2710 -2 від 27.10.2014 р.

- по ПФ «Оленка»: договір купівлі-продажу нафтопродуктів №1905-1 від 19.05.2014 p., видаткова накладна №РН-0000306 від 28.10.2014 p., товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №2810-4 від 28.10.2014 р.

- по ПП «Траверс Груп»: договір купівлі-продажу нафтопродуктів №2410-1 від 24.10.2014 р., видаткова накладна №РН -0000310 від 30.10.2014 p., акт приймання - передачі нафтопродуктів від 30.10.2014 p., видаткова накладна №РН-0000311 від 31.10.2014 p., акт приймання - передачі нафтопродуктів від 31.10.2014 р.

- по ПП «Корабел -Комфорт»: договір купівлі-продажу нафтопродуктів №1504-1 від 15.04.2014 р., видаткова накладна №РП-0000317 від 31.10.2014 p., товарно-транспортна накладна №78 від 31.10.2014 р.

- по ТОВ «Транс Ойл-1»: видаткова накладна №РН-0000308 від 28.10.2014 p., товарно- транспортна накладна №2810-3 від 28.10.2014 p., довіреність №27 від 28.10.2014 р. (а.с. 82-103).

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг та використання їх у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Щодо ідентифікації товару, суд зазначає наступне.

В акті перевірки №67/21-03-2-04/37631936 від 27.03.15 р. в якості підстави для невизнання права ПП «ВКФ «Рост» на податковий кредит та витрати зазначено, що неможливо простежити ланцюг податкових зобов'язань і податкового кредиту по поставленому згідно видаткової накладної № 72 від 27.10.14 р. товару «Дизельне пальне Євро марки С виду 1», оскільки в перевіреному періоді жовтень 2014 року нібито відбувалося «пересортування» товару, а саме: згідно інформації, що міститься в єдиному реєстрі податкових накладних ПП «ВКФ «Рост» відобразило операцію придбання відповідно до податкової накладної з номенклатурою «Дизельне пальне Євро марки С виду І», а ПП «Холдинг-Будпроект» згідно податкових накладних протягом жовтня 2014року на придбання та реалізацію зазначає товар з іншою номенклатурою.

Джерелом інформації для наведеного висновку акту перевірки ДПІ вказує єдиний реєстр податкових накладних.

Відповідно до п. 1 і 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Постанова КМ України, від 29.12.2010, № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних"): цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі; Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Тобто, інформація, зокрема, про номенклатуру поставлених товарів потрапляє до Єдиного реєстру податкових накладних виключно від постачальника товарів.

Покупець згідно регламенту формування відомостей у Єдиному реєстрі не зобов'язаний і не має навіть технічної можливості відображати в Єдиному реєстрі свої операції придбання за якоюсь вигаданою номенклатурою, відмінною від тієї, яку вносить Продавець при реєстрації відповідної податкової накладної при виникненні в нього відповідних податкових зобов'язань.

Якщо ДПІ з Єдиного реєстру має інформацію про придбання ПП «ВКФ «Рост» у постачальника ПП «Холдинг-Будпроект» товару «Дизельне пальне Євро марки С виду 1», код товару згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2, то ця номенклатура внесена в єдиний реєстр саме постачальником ПП «Холдинг-Будпроект» відповідно до податкової накладної від 27.10.14р. № 72, квитанція про реєстрацію від 07.11.14 р. реєстр. № НОМЕР_1.

Тому, контролюючим органом в акті перевірки №67/21-03-2-04/37631936 від 27.03.15 р. міститься інформація, що нібито ПП «Холдинг-Будпроект» згідно податкових накладних протягом жовтня 2014 року на реалізацію зазначає товар з іншою номенклатурою.

Що стосується операцій придбання товарів ПП «Холдинг-Будпроект» у третіх осіб в жовтні 2014 року, суд зазначає, що ПП «Холдинг-Будпроект» з вищезазначених причин не вносить інформацію до єдиного реєстру про номенклатуру придбаного товару. Це роблять постачальники - треті особи. При цьому, навіть якщо серед номенклатури придбання ПП «Холдинг-Будпроект» у жовтні 2014 року відсутнє «Дизельне пальне Євро марки Є виду 1», це не означає, що товар за цією номенклатурою ПП «Холдинг-Будпроект» взагалі ніколи не придбавався. ДПІ з метою відстежування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань неправомірно бере до уваги лише операції з придбання та реалізацію товару в межах одного звітного періоду. Товар за номенклатурою «Дизельне пальне Євро марки Є виду 1» міг бути придбаний ПП «Холдинг-Будпроект» у попередніх до жовтня 2014 року періодах, рахуватися в залишках товарів на 01.10.14 р. та бути відвантаженим ПП «ВКФ «Рост» у жовтні 2014 року.

Відповідно до п. 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, для повноцінного дослідження руху сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у постачальника та покупця по певній номенклатурі товарів необхідно прийняти до уваги рух товарів за достатній для дослідження товарних залишків період.

ДПІ у м.Херсоні, не дослідивши обставини господарської операції ПП «ВКФ «Рост» та його контрагентів належним чином, зробила безпідставний висновок про невідповідність номенклатури поставленого товару у покупця та постачальника.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого ПП «ВКФ» «Рост» занижено податок на прибуток за 2014 р. на загальну суму 94949,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1. Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Холдинг-Будпроект».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ПП «Холдинг-Будпроект», у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п.134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.186.2 ст. 186, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в наслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за жовтень 2014 р., яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд. 25) на загальну суму ПДВ 105499,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.186.2 ст. 186, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), безпідставним.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 14.04.2015 р. №0001092200 та №0001102200, прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0001092200 від 14.04.2015 року, яким Приватному підприємству "ВКФ "РОСТ" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 131873,75 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 105499,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 26374,75 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0001102200 від 14.04.2015 року, яким Приватному підприємству "ВКФ "РОСТ" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 118686,25 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 94949,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 23737,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ВКФ "РОСТ" ( код ЄДРПОУ 37631936) судовий збір в сумі 487, 20 грн. (Чотириста вісімдесят дві гривні 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 липня 2015 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3