Рішення

від 08.09.2009 по справі 2/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/298

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.09.09 р.                                                                                     Справа № 2/298                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Харцизьктепломережа” м. Харцизьк

до відповідача: Виконавчого комітету Іловайської міської ради м. Іловайськ

про стягнення заборгованості в розмірі 10439,98 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:       Дерев'яненко О.Г. - за довір.

від відповідача:   не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Харцизьктеполомережа” м. Харцизьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Виконавчого комітету Іловайської міської ради                               м. Іловайськ про стягнення заборгованості в розмірі 10439,98грн. з яких 9215,28грн. – заборгованість за послуги з теплопостачання, 91,03грн. – 3% річних, 728,17грн. – пеня, 405,50грн. – індекс інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 200 від 15.10.2005р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,  про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 02-62/20852 від 08.09.2009р.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

15.10.2005р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) та Виконавчим комітетом Іловайської міської ради (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 200.

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Пунктом 3.2.2 договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 4.2.1. договору Енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.

Розділом 5 “Облік теплової енергії” визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (розрахунковим способом). Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 до договору. При відсутності приладів обліку або виходу його з ладу – кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом.

Згідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі вірним навантаженням.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3. договору Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду  сплачує Енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.   

Згідно до п. 6.4. договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.  

Пунктом 6.5. договору визначено що взаєморозрахунки із споживачами, що не мають приладів обліку, проводиться на загальну опалювальну площу, згідно з інвентарною справою, договором на оренду і т.п.

Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію – пеню в розмірі 1%, але не більше 2-ї облікової ставки Нацбанку від належної до сплати суми за кожен день прострочення (п. 7.2.3. договору).

Згідно до п. 10.1. договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.10.2006р.

Пунктом 10.4. договору визначено, що останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим за висновками суд, договір є пролонгованим.  

Згідно до матеріалів справи 13.12.2008р. об'єкт теплоспоживання відповідача було підключено до центрального опалення, що підтверджується актом на включення опалення, який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки від 16.12.2008р. на суму 334,36грн., від 19.01.2009р. на суму 4400,52грн., від 23.03.2009р. на суму 4815,77грн., від 17.02.2009р. на суму 3898,99грн., від 24.04.2009р. на суму 2043,88грн., а всього на загальну суму 15493,52грн.

Вказані рахунки були вручені відповідачу, про що свідчать реєстри вручення на квитанції про направлення рахунків.

Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 6278,24грн. Таким чином на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 9215,28грн., що підтверджено матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2009р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.  

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 9215,28грн. суду не представив, заявлені вимоги не спростував у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 728,17грн. за період з 14.01.2009р. по 13.07.2009р. на підставі п. 7.2.3. договору.

Перевіривши розрахунок пенні судом встановлено, що позивачем при розрахунку пені не враховано зміну облікової ставки НБУ у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 14.01.2009р. по 13.07.2009р. підлягають частковому задоволенню в розмірі 713,55грн.

      Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 91,03грн. за період з 14.01.2009р. по 13.07.2009р. та індекс інфляції в розмірі 405,50грн. за період з січня 2009р. по липень 2009р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 91,03грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 405,50грн., то вказані вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 338,53грн., оскільки позивачем при розрахунку індексу  невірно визначено коефіцієнт інфляції.  

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позов Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі Виробничої одиниці “Харцизьктепломережа” м. Харцизьк до Виконавчого комітету Іловайської міської ради м. Іловайськ про стягнення 10439,98грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Іловайської міської ради (м. Іловайськ,                               вул. Первомайська, 107, р/р 35419010002625 УГК в Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 04053045) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38) в особі Виробничої одиниці “Харцизьктепломережа” (86700, м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 59, р/р 26005260738060 в Донецькій філії АКБ “УСБ”, МФО 334011, ЗКПО 05540882) суму боргу в розмірі 9215,28грн., 3% річних в розмірі 91,03грн., пеню в розмірі 713,55грн., індекс інфляції в розмірі 338,53грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 103,57грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 234,16грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.                                                                                                                                                                                             

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя