Постанова

від 22.07.2015 по справі 907/1080/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року Справа № 907/1080/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І., суддів:Васищака І.М., Харченка В.М., за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився; прокурор - Збарих С.М.; розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 та на рішенняГосподарського суду Закарпатської області від 29.12.2014 у справі № 907/1080/14 за позовомГромадської організації "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгород" доВиконавчого комітету Ужгородської міської ради простягнення 92 077, 00 євро (1 766 957, 60 грн) та за зустрічним позовомВиконавчого комітету Ужгородської міської ради доГромадської організації "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгород" провизнання недійсним Генерального договору б/н від 14.05.2013 за участю Прокуратури Львівської області

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" (далі - ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода") звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про зобов'язання виконати умови Генерального договору б/н про розподіл прав та обов'язків при реалізації грантового проекту "Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів" в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 роки від 14.05.2013, шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 92 077 Євро, що відповідно до курсу НБУ на момент звернення до суду складає 1 536 589, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.11.2014 порушено провадження справі № 907/1080/14 за позовом ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про зобов'язання виконати умови договору шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 92 077, 00 Євро.

До прийняття рішення по суті спору ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" подала заяву про зміну позовних вимог, в якій просила стягнути з Виконавчого комітету Ужгородської міської ради грошові кошти відповідно до умов Генерального договору б/н про розподіл прав та обов'язків при реалізації грантового проекту "Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів" в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 роки від 14.05.2013, шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 92 077 Євро, що відповідно до курсу НБУ на день звернення до суду складає 1 766 957, 00 грн.

Виконавчий комітет Ужгородської міської ради до прийняття рішення по суті спору подав зустрічну позовну заяву до ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" про визнання недійсним Генерального договору б/н від 14.05.2013 та додатку до нього № 1 від 20.05.2014 б/н повністю.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2014 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Васьковський О.В., судді Івашкович І.В., Якимчук Л.М.) від 29.12.2014 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на користь ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" 1 755 908, 39 грн, що за офіційним курсом НБУ становить 92 077, 00 Євро за рахунок коштів, що розміщені на валютному рахунку, відкритому Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради у Приватному акціонерному товаристві Комерційному банку "Хрещатик", код валюти - 978, найменування валюти - євро. В іншій частині первісного позову відмовлено. У зустрічному позові відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мельник Г.І., судді Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д.) від 29.04.2015 рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.12.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 та рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.12.2014, Заступник прокурора Львівської області подав касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник посилався на те, що бюджетом проекту не передбачено будь-яких витрат ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" в рамках програми. Окрім того, суди попередніх інстанцій не досліджували якими правами володів та які обов'язки взяв на себе позивач, як учасник відповідного проекту.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.07.2015.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.07.2015 розгляд справи відкладено на 22.07.2015.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 21.07.2015 № 05-05/1174 для розгляду касаційної скарги Заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 зі справи № 907/1080/14, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Студенець В.І. - головуючий, судді Васищак І.М., Харченко В.М.

На адресу суду від Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 22.07.2015 надійшов відзив на касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області, в якому відповідач просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов - задовольнити.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" та Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 14.05.2013 укладено Генеральний договір б/н про розподіл прав та обов'язків при реалізації грантового проекту "Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів" в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 (далі - Генеральний договір), за умовами якого, сторони даного договору - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (партнер 1 Грантового проекту) та ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" (партнер 2 Грантового проекту) спільно діють в інтересах один одного та виключно з метою належної реалізації міжнародного договору по впровадженню Грантового проекту "Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів" в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 (далі - Грантовий проект), в якому сторони виступають рівними партнерами зі сторони України.

Відповідно до п.1. Генерального договору, партнер 1 виступає у власних інтересах та в інтересах партнера 2 при укладенні грантової угоди, відтак здійснює отримання та розподіл отриманого грантового фінансування між партнером 1 та партнером 2 відповідно до нижченаведених розподілів коштів.

Партнер 2 уповноважує партнера 1 отримати на власний валютний рахунок від інших партнерів грантового проекту фінансування для реалізації партером 2 взятих на себе зобов'язань та виконання партнерської угоди. Сторони даного договору здійснюють розподіл прав та обов'язків при реалізації грантового проекту "Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів" в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 та визначають обсяг спільних зобов'язань за грантовою угодою, а також здійснюють розмежування обов'язків та чіткий перелік заходів, які партнер 1 та партнер 2 повинні здійснювати самостійно за рахунок фінансів по вищезгаданому грантовому проекту.

Відповідно до п.2.6. Генерального договору партнер 1 зобов'язується здійснювати перерахування партнеру 2 коштів в національній валюті України, які отримані партнером 1 в іноземній валюті в рамках проекту у відповідності до гармонограми (плану-графіку) фінансування витрат партнера 2, відповідно до вказаних у даному договорі статей витрат.

Відповідно до п. 3.1 Генерального договору валютою договору є гривня, п.п.3.2.- 3.4. зазначені обсяги фінансових асигнувань з боку іноземних партнерів в адресу партнера 1 та партнера 2 та становить 860514 євро; в адресу партнера 1 на користь партнера 1 - 676360 Євро, в адресу партнера 1 на користь партнера 2 - 184154 євро (згідно змін, внесених до Генерального договору - додаток №1 від 20.05.14).

Згідно з п. 4.1 Генерального договору фінансування на реалізацію грантового проекту перераховується грантовим партнером на рахунки партнера 1, частина коштів, визначена в п.3.4. даного договору перераховується партнером 1 шляхом банківського переказу на рахунок партнера 2 у вигляді восьми траншів щоквартально на протязі 24 місяців реалізації проекту, у відповідності до гармонограми (плану-графіку) фінансування витрат партнера 2 та отриманого фінансування.

Кожний транш коштів проводиться на протязі першого місяця кварталу, починаючи з дати реалізації проекту (п. 4.2. Генерального договору).

Пунктом 4.6. Генерального договору визначено статті та об'єм асигнувань, передбачені для виконання 2 цілей проекту у відповідності до поданої заявки на отримання гранту та реалізації грантового проекту на загальну суму 184154 євро (згідно змін, внесених до Генерального договору - додаток №1 від 20.05.14).

Відповідно до п. 4.8 Генерального договору партнери 1 та 2 укладають угоду по грантовому проекту та відповідно до статей витрат, вказаних у п.4.6. даного договору визначають об'єм виконуваних кожним з партерів робіт та здійснення заходів.

Згідно з п.п.6.1, 6.6. Генерального договору він набуває чинності з моменту його складання (підписання) та діє протягом 24 місяців, в будь-якому випадку до повного впровадження проекту; сторони дійшли згоди укласти спільно договір або угоду по реалізації грантового проекту.

Господарськими судами встановлено, що всупереч вищезазначених умов договору, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради свої зобов'язання з перерахування траншів не виконав, будь-яких перерахувань на користь ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" не здійснив.

ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" 31.07.14 звернулася до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради з листом-претензією щодо виконання зобов'язань за Генеральним договором, тобто перерахування траншів з 01.09.13 для здійснення заходів щодо реалізації грантового проекту та вимогою до 30.09.13 усунути вказані порушення по виконанню Генерального договору, на яку 07.08.14 листом №1745/03-17 Виконавчий комітет Ужгородської міської ради надав відповідь, в якій відображено прохання надати додаткові обґрунтування претензій, а саме договір, на підставі якого виникла заборгованість.

ГО "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" 12.08.2014 повторно надіслала лист-претензію Виконавчому комітету Ужгородської міської ради, в якій зазначено, що у разі невиконання відповідачем порушених умов договору, позивач звернеться до суду за захистом своїх порушених інтересів. Однак, відповідач залишив лист-претензію без відповіді та задоволення.

Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, за твердженням позивача, свої зобов'язання за Генеральним договором не здійснив, внаслідок чого в нього виникла і рахується заборгованість у розмірі, що відповідно до поданого позивачем розрахунку станом на 09.09.14 становить 92077,00 Євро, тобто 1766957,60 грн.

Окрім того, господарськими судами встановлено, що позивач і відповідач є реципієнтами Проекту "Ярослав - Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст побратимів", тобто особами, які безпосередньо одержують міжнародну технічну допомогу згідно з проектом (програмою). Цей проект зареєстрований відповідно до Порядку залучення використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 153 від 15.02.2002 у Порядку підготовки та реалізації проектів у рамках програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1111 від 08.12.2010 за порядковим № 211.

Приймаючи рішення про задоволення первісного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутній юридичний зв'язок спірного договору з договором про партнерство та грантовою угодою. Спірний договір та договір про партнерство за своєю природою є правочинами про спільну діяльність за елементами інших договорів, зокрема договорів послуг. Вказані правочини мають самостійний предмет регулювання та кожний окремо визначає права та обов'язки його сторін. Зокрема, позивач у договорі про партнерство має певні права та обов'язки, що окреслюють його статус, як нефінансового партнера. Спірний договір, як окремий і самостійний договір, передбачає для позивача інше коло прав та обов'язків.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, господарські суди виходили з того, що спірний договір укладений між сторонами в порядку визначеному чинним законодавством, зокрема відповідає вимогам, що ставляться до договорів такого виду Цивільним та Господарським кодексами України. Вказані договори не суперечать актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам і спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, що зазначені в умовах договорів. Договори та первинні документи складені на їх виконання, вчинено у формі встановленій законодавством, спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, і не містять ознак фіктивних правочинів.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та необґрунтованими з огляду на таке.

Приймаючи рішення про задоволення первісного позову та стягнення з Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на користь Громадської організації "Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" суми гршових коштів, яка складає собою чотири транші, що мали бути перераховані Виконавчим комітетеом Ужгородської міської ради на виконання Генерального договору б/н від 14.05.2013, суди попередніх інстанцій не перевірили складення сторонами відповіної гармонограми (плану-графіку) фінансування витрат партнера 2 згідно з п.п. 2.6, 4.1 Генерального договору.

Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.05.13 у м. Ярослав між Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, який бере участь у проекті, далі Партнер 1 або фінансовий партнер та Староством Ярославського повіту, що виконує роль партнера у проекті, далі Партнер 2 або нефінансовий партнер та Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода", що виконує роль партнера, який бере участь у проекті, далі партнер 3 або нефінансовий партнер укладено договір про партнерство щодо співпраці в рамках проекту "Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів" в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 (далі - договір про партнерство).

Умовами даного договору Агенцію "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" визначено як "нефінансового партнера", що згідно з п. 12 параграфа 1 договору означає партнер, який не вносить фінансового вкладу у реалізацію проекту і не має права на отримання фінансування з засобів програми.

При цьому, господарськими судами встановлено, що оспорюваний генеральний договір укладений з метою належної реалізації міжнародного договору по впровадженню Грантового проекту "Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів" в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013.

Грантовий проект "Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-партнерів" описано у додатку 1 (згідно з описом Проекту англійською мовою - додаток Д до посібника для заявників) до Грантової угоди IPBU.01.02.00-18-354/11-00.

Судами попередньої інстанції не надано належної правової оцінки ні згаданій грантовій угоді, ні додатку Д до неї, у п.12 "Опис партнерства" якого зазначено, що чотири особи займатимуться реалізацією проекту, дві людини з польської сторони: міська рада міста Ярослав - провідний партнер, Ярославський район - Партнер 2 і дві людини з української сторони, тобто з виконавчого комітету Ужгородської міської ради - Партнер 1 і Агенція "Центр розвитку інновацій, інвестицій та туризму міста Ужгорода" - Партнер 3, Партнери 2 і 3 будуть партнери з нульовим фінансуванням.

При цьому, згідно з п. 11 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153, передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають саме проекти (програми) за умови надання відповідних документів.

Таким чином відповідно до умов проекту (програми) визначається обсяг прав та обов'язків її реципієнтів, а не відповідно до умов окремого договору укладеного між двома її партнерами.

З огляду на те, що правовий статус сторін визначається грантовою угодою, а саме додатками до неї, суди не дали належної правової оцінки наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 203 ЦК України, для визнання оспорюваного договору недійсним.

Окрім того, суди попередніх інстанцій, визначаючи правову природу Генерального договору б/н від 14.05.2013, не встановили чи виконавчий комітет Ужгородської міської ради у спірних правовідносинах діяв як суб'єкт владних повноважень від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи такі правовідносини ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності, та як наслідок не встановили чи є такий договір господарським.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

У п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10 зазначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Також у п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10 вказано, що господарським судам слід мати на увазі, що не всі договори, укладені суб'єктами владних повноважень, їх посадовими чи службовими особами на реалізацію своїх повноважень, відносяться до адміністративних договорів. Якщо обов'язковим учасником договору відповідно до законодавства повинен бути суб'єкт владних повноважень, то такий договір є адміністративним, оскільки суб'єкт владних повноважень у такому випадку діє від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб. У разі ж вчинення цивільного правочину між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності, договірні відносини сторін ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться договори, укладені за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного або господарського законодавства.

Згідно із ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111 10 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.12.2014 у справі № 907/1080/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Харченко В.М.