Рішення

від 21.07.2015 по справі 904/4502/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.15р. Справа № 904/4502/15

За позовом прокурора Жовтневого району м. Кривого Рога, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ

в особі позивача державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Глобус", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 120 539 грн. 96 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від прокурора - представник не з'явився

від міністерства енергетики та вугільної промисловості України - представник не з'явився

від позивача - Бібленко І.В., представник, довіреність №1527/01 від 06.04.2015 року

від відповідача - Борсук Г.В., представник, довіреність № б/н від 15.07.2015 року

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району м. Кривого Рога в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі позивача державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Глобус" про стягнення 120 539 грн. 96 коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії №1597 від 01.03.2014р., з оплати теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2015року, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 11.06.2015р.

11.06.2015 року представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.35)

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду від 27.05.2015 року була направлена на адресу відповідача, яка вказана у наявному в матеріалах справи Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, 21), з зазначеної адреси до суду повернувся поштовий конверт з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання поштового відправлення. (а.с.37,38)

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, подав заяву про збільшення позовних вимог, якою просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 102 488 грн. 53 коп. - основного боргу, 1079 грн. 45 коп. -3% річних, 19374 грн. 74 коп. - пені, 33368 грн. 54 коп. - індекс інфляції та 7% штрафу у розмірі 7174 грн. 18 коп., а всього - 163 485,44 грн.

На підставі ст. 22 ГПК України, заява прокурора про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача, для повного та всебічного розгляду справи, розгляд справи відкладено на 21.07.2015 року.

21.07.2015 року представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.58), до судового засідання подав через канцелярію господарського суду письмові пояснення по суті позовних вимог. (50-52)

Прокурор в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заяву про затвердження мирової угоди, якою просив суд прийняти ухвалу, якою затвердити мирову угоду. (а.с.60-61)

Представник позивача заперечив проти затвердження мирової угоди, зазначив, що з приводу мирного врегулювання спору відповідач до позивача не звертався, а запропонована відповідачем мирова угода складена і підписана останнім в односторонньому порядку, в зв'язку з чим позивач заперечував проти її укладення.

В судовому засіданні, суд дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, відмовив в задоволенні заяви відповідача про затвердження мирової угоди.

В судовому засіданні від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким останній просив суд відмовити прозивану у задоволенні позову у частині стягнення нарахованої суми інфляційних втрат, штрафу, пені, які в загальному обсязі становлять - 60 996 грн. 91 коп. (а.с.62-64)

21.07.2015р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора та представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (продавець - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК Глобус" (споживач-покупець- відповідач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №1597 від 01.03.2014р., відповідно до умов якого теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором (а.с.19-21).

Цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 31.12.2014 року, з урахуванням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (п.10.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах, визначених в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною, на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року (за наявності виділеного об'єму природного газу).

Облік споживання споживачем-покупцем теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом (п.5.1 договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем-покупцем, проводяться у грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України (п.6.1 договору).

Відповідно до п.6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України, шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п'ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли при цьому від споживача-покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості споживача-покупця за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем-покупцем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії (п.6.3 договору).

Як зазначає прокурор у позовній заяві, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в період з листопада 2014 року по лютий 2015 року.

В результаті неналежного виконання відповідачем обов'язків з оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії в період з листопада 2014 року по лютий 2015 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 102 488 грн. 53 коп.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача залишилась неоплаченою, та складає 102 488,53 грн., що і є предметом даного спору.

На підставі ст. 625 ЦК України, прокурор нарахував відповідача 3% річних у розмірі 1079 грн. 45 коп. та інфляційні втрати у розмірі 33 368 грн. 54 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог а.с.39-41)

На підставі п.7.3 договору, яким передбачено, що за порушення строків сплати споживачем-покупцем за отриману теплову енергію, у нього стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій встановлено сторонами у три роки, прокурор нарахував відповідачу пеню у розмірі 19374,74 грн. та штраф у розмірі 7174 грн. 18 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог а.с.39-41)

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши прокурора та представників позивача та відповідача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору, виконав належним чином, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в період з листопада 2014 року по лютий 2015 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)(а.с.15-18)

З огляду на умови договору, щодо строку оплати поставленої теплової енергії, строк оплати поставленої теплової енергії - є таким, що настав.

Доказів оплати поставленої теплової енергії відповідач не надав.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечував проти основної заборгованості та визнав позовні вимоги у цій частині.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, суд вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача суми 102 488 грн. 53 коп. основного боргу - є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 19374 грн. 74 коп. та штрафу у розмірі 7174 грн. 18 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Суд, перевіривши наданий прокурором розрахунок пені та штрафу (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог а.с.39-44), з урахуванням діючого законодавства, доходить до висновку, що розрахунок пені та штрафу, що підлягає до стягнення було здійснено прокурором вірно, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені у розмірі 19 374 грн. 74 коп. та штрафу в розмірі 7174 грн. 18 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1079,45 грн. та інфляції у розмірі 33 368,54 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог а.с.39-41), суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому підставою відповідальності за грошовим зобов'язанням є сам факт порушення зобов'язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.

Суд перевіривши наданий прокурором розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 33368,54 грн. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того, що факт споживання теплової енергії від позивача є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаних послуг відповідачем проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 1079,45 грн. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, якими останній просив суд, у зв'язку з неприбутковою діяльністю відповідача, відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення нарахованої суми інфляційних втрат, штрафу, пені, які в загальному обсязі становлять - 60 996 грн. 91 коп. (а.с.62-64), не приймаються судом до уваги виходячи з наступного:

Судом встановлено, що у своєму відзиві на позов, позивач посилається на положення п.3 ст. 83 ГПК, ст. 233 ГК України та положення ст. 511 ЦК України та просить суд відмовити позивачу у позові в частині стягнення нарахованої суми інфляційних втрат, штрафу.

Проте, суд звертає увагу відповідача, що зазначене правове обґрунтування застосовується до вимог про зменшення штрафних санкцій, тоді як відмова в їх стягненні, зазначеними нормами законодавства, а саме п.3 ст. 83 ГПК, ст. 233 ГК України та ст. 511 ЦК України - не передбачена. З вимогою про зменшення розміру нарахованих прокурором штрафних санкцій, відповідач до суду не звертався. Крім того, суд зазначає, що порушення відповідачем зобов'язання з оплати теплової енергії встановлено судом, доведено матеріалами справи та не заперечувалось і самим відповідачем. А тому, нараховані прокурором 3% річних у розмірі 1079 грн. 45 коп., пеня у розмірі 19374грн. 74 коп., індекс інфляції у розмірі 33368 грн. 54 коп. та 7% штрафу у розмірі 7174 грн. 18 коп. передбачені нормами діючого законодавства та умовами укладеного договору, обґрунтовані належними доказами, вірно розраховані, що перевірено судом у відповідності до вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим суд не вбачає підстав для відмови в їх стягненні.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Глобус" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, 21, код ЄДРПОУ 35230645) на користь державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) суму основного боргу у розмірі 102488 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 1079 грн. 45 коп., пеню у розмірі 19374грн. 74 коп., індекс інфляції у розмірі 33 368 грн. 54 коп. та 7 % штрафу у розмірі 7174 грн. 18 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Глобус" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, 21, код ЄДРПОУ 35230645) в доход Державного бюджету України (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, п/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) судовий збір в розмірі 3269 грн. 71 коп.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.07.2015р.

Суддя Л.П. Кармазіна